У зоні ризику: які продукти подорожчають найбільше й на скільки

Очікування, що чергова хвиля подорожчання розпочнеться ближче до весни, не виправдалися. Щойно закінчилися свята, вони — ціни — знову поповзли вгору.

Тільки вгору

Питання, яким буде чергове подорожчання, цікавить пересічного українця найменше. Всі давно усвідомили, що ціни лише зростатимуть. Прогнози різні. Від 10–15% до 50% і вище.

До речі: в грудні 2024-го інфляція прискорилася до 12% у річному вимірі. Нацбанк визнав, що фактична інфляція чомусь не дослухається до думки регулятора. Все списали на гірший урожай та збільшення витрат на енергозбереження.

Так, зменшення врожаю соняшника до 10 млн тонн і ціна 27 тис. грн за тонну насіння як сировини для олії зробили свою чорну справу: окремі переробники переорієнтовувалися на переробку сої, інші констатували, що «чавити масло з сємєчки» стало в грудні збитковим заняттям. Ясна річ, що олія на полиці теж зреагувала, хоча всі ми пам’ятаємо, що ціну на рослинну олію формує глобальний ринок. Пам’ятаємо, що ціна олії в першому півріччі може неприємно здивувати.

Зростання цін на сире молоко на тлі його дефіциту (пам’ятаємо, що корів залишилося трохи більш як мільйон голів, а надої дуже відрізняються від нідерландських), високі ціни на вершкове масло на світовому ринку забезпечили виробникам в Україні грубі заробітки.

На полиці супермаркету важко знайти пачку масла, дешевшу за 100 грн. Ціни на вершкове в першому півріччі втримаються високі, подальші ціни визначатимуть глобальні тренди.

Тепер про сакральні продукти. Перший — хліб. Насамперед зростає в ціні свіжа випічка. Є такий хліб — лаваш. Якщо розкласти на інгредієнти, то буквально борошно—сіль—вода. Так от, лаваш, який в одному зі столичних супермаркетів іще в жовтні коштував 24 грн, станом на середину січня — вже майже 30 грн. Вага — 300 грамів. І питання не лише в борошні, яке дорожчає через менший врожай пшениці. Питання — в попиті на продукт. Лаваш розлітається вмить.

На загал хліб дорожчає, як і раніше, повільно, але вперто.

До списку особливих продуктів харчування, мабуть, настав час додати звичайні курячі яйця, які є основою традиційного сніданку й інгредієнтом для багатьох страв.

Після осіннього злету до 8 грн за одне й спроб пояснити це сезонним скороченням пропозиції, бо домашні кури взимку погано несуться, в січні ринок спростував усі ці намагання приховати динамічний експорт та бажання виробників заробити.

Яйця стрімко дешевшають, і навряд чи цьому сприяв АМКУ, який розпочав нове розслідування. Відсутність активних покупок та обмежений термін придатності яєць змусили супермаркети переглянути цінову політику: впали в ціні вдвічі.

Порада про всяк випадок: бачите низькі ціни на яйця — перевірте термін їхньої придатності. На кожній упаковці зазначено: зберігати за температури від 0 до 20 градусів не більш як 25 діб.

До речі, Україна торік активно продавала яйця на експорт і заробила загалом понад 100 млн валюти.

Гречка теж потроху дорожчає, але до відмітки 75 грн/кг, як у грудні 2022-го, ще дуже й дуже далеко.

Примітка. Зазвичай ціни на той чи той продукт так і намагаються повторити попередній рекорд або й перевершити його. В списку рекордсменів — сіль, гречка, цибуля, картопля.

Нематеріальна культурна спадщина

Серед традиційного набору овочів для борщу найпомітніше зростає в ціні морква. Тільки в січні цей помаранчевий овоч додав кілька гривень за кілограм. У середньому в столичних супермаркетах моркву можна придбати за 40 грн/кг.

Маємо картоплю від 27 до 60+ грн/кг. Це магазини. Базар тримає планку 30–45 грн/кг від жовтня-листопада. Парадокс у тому, що цієї зими базар стабільніший за магазин. Так, урожай картоплі зібрали менший, однак достатньо, аби вистачило для потреб усіх верств споживачів.

Аграрні чиновники кажуть, що підстав для здешевлення немає. Теперішні ціни є орієнтиром із певним потенційним подорожчанням ближче до весни відсотків на 15, бо додадуться накладні витрати на зберігання.

Капуста — вже майже 40 грн/кг. Є молода — по 60. З виду, щоправда, квола й нещасна, але так чи інак молода з теплиць трохи пригальмувала подорожчання білокачанної.

Буряк — у районі 20 грн/кг, цибуля — по 14–15.

Зазвичай «борщ» починає зростати в ціні ближче до весни, коли пропозиція зменшується і якість продукції потроху погіршується. Але не цього сезону. Осінній шок, коли лихоманило сегмент борщового набору й усі незлим тихим словом згадували спеку, що негативно вплинула на обсяги виробництва овочів, плавно переріс у зимове подорожчання.

Українець готовий платити 60 грн за овочі. Згадайте цибулеву епопею, коли ціна сягала майже сотні за кіло. Платити, але за якісний продукт. Якого мало.

Водночас окремі виробники стверджують, що тримають якісну продукцію на кінець сезону. Судячи з того, що лежить у коробах у магазинах, вельми сумнівне твердження. Ба більше, часто-густо саме низька якість продукції та непривабливий зовнішній вигляд є останньою краплею для ухвалення рішення — не купувати.

Наразі впевнено можна прогнозувати три речі.

Перша: збільшення попиту на крупи та макаронні вироби. Друга: кількість охочих вирощувати овочі зросте в межах особистого селянського господарства. Навесні на городи вийдуть навіть ті, хто городу не любить. Бо краще мати своє, ніж шукати три картоплини в купі непривабливої бульби. Третя: ритейл почне розбудовувати овочесховища, бо влада обіцяє сприяння та підтримку.

Неконтрольоване зростання

Ви звернули увагу: восени 2024-го влада самоусунулася та перестала взагалі зважати на подорожчання харчів? Ба більше, стала головним промоутером підвищення цін, спокійно констатуючи рекордні цінники то тут, то там і прогнозуючи подальше зростання й називаючи його причини.

Однак в умовах України зразка 2025-го є одна переконлива причина — цін практично ніхто не контролює. Вольниця.

Зокрема батон нарізний, який іще в грудні 2021 року можна було купити за 18 грн, протягом 2022-го подорожчав на 3,7 грн, а в січні 2025-го коштує вже більш як 30 грн.

Молоко пастеризоване жирністю до 2,6% протягом минулого року зросло в ціні майже на 8 грн/літр. Аналогічна ситуація — щодо більшості продуктів харчування. Про високі ціни на каву та шоколад навіть згадувати не варто.

Якщо нічого не робити, то ціни скакатимуть, як їм заманеться. Це тоді — в березні 2022-го — Мінекономіки повернуло окремі елементи державного цінового регулювання, однак буквально за кілька місяців ситуація почала змінюватися. Споживчі ціни знову зростають швидше, ніж прорахував НБУ.

В Мінекономіки всі спокійні. Кажуть, що постійно відстежують цінову динаміку — як загалом, так і за окремими категоріями товарів. Мінекономіки підтримує ринкове регулювання та дерегуляцію ціноутворення й не бачить потреби запроваджувати додаткове регулювання цін.

Хоча що вищі ціни — то вигідніше офіційному Києву. Відповідь ховається в трьох літерах — ПДВ. У кожному кілограмі картоплі, ковбаси, сала, хліба ховається податок на додану вартість, а отже, наповнення казни.

У зоні ризику

Якщо на подорожчання кави чи шоколаду зверне увагу частина споживачів, то зміна ціни на хліб, картоплю чи яйця є чутливою для багатьох. Отже, у зоні ризику — овочі, фрукти, цукор, олія, борошно. Чому? Тому що це те, що потрібно щодня.

По-друге, так званий бюджетний сегмент споживачів у межах країни зростає, бо кількість середняків скорочується. Купівельна спроможність таки знижується: опитування свідчать, що 44% громадян змушені заощаджувати на продуктах. Тож у підсумку маємо зростання попиту саме в сегменті найпростіших продуктів.

У споживача завжди є вибір: купувати чи не купувати. Однак життя так повертає, що вибору немає — треба купувати, бо самостійно вирощувати все, що необхідно для забезпечення життєдіяльності, нереально.

Чомусь Україна, яка готова годувати світ, постійно забуває про власних громадян. Але ж продовольча безпека — це не тільки вирощувати достатньо. Це ще й забезпечити доступність продовольства.