Ви воюйте, а ми будемо красти. Як гендиректор ДП «Ліси України» Болоховець облаштував приватний хутір на захопленій території державного лісу

У лісах на Чернігівщині уже роками розбудовується приватний маєток з озерами, конюшнею та відпочинковими будинками керівника ДП «Ліси України» Юрія Болоховця та його бізнес-партнера Михайла Реви. При цьому маєток не оформлений на жодного з них, а записаний частинами на родичів та друзів, зазначає видання NGL.media.

Більше 90% території маєтку – це просто захоплені території державного та комунального лісу, огороджені суцільним парканом. Задля легалізації захоплення частини лісу Чернігівська ОВА навіть дозволила розмістити там дитячий табір (спойлер – його там нема). А керівники лісгоспів взагалі не бачать нічого підозрілого у тому, що ліси перетворилися на частину приватного маєтку площею понад 80 гектарів – напевно тому, що маєток має зв’язок з головним лісівником країни.

Торік проблему таки помітили правоохоронці, які хоч і почали вести розслідування, але, схоже, досить швидко втратили інтерес до нього. Та ця історія зацікавила NGL.media, і ми вирішили розповісти її, спираюсь не тільки на напрацювання слідчих, а й на те, що побачили на власні очі.

«Вам, певно, на хутір, та?… Та то Болоховець Юра [побудував], він на два роки од мене старший. Там були хати старі, вони ще нові построїли, оленів завезли… Юра сам у Києві робить, тут не живе. Сюди приїжджають люди на вихідних на машинах крутих…», – мешканець села Івангород на Чернігівщині показує у сторону лісу, на окраїні села. Саме тут упродовж останніх років розбудовувались родичі та друзі директора ДП «Ліси України» Юрія Болоховця.

Генеральний директор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець (фото Facebook)

Цю територію місцеві досі ніжно називають «хутір». Раніше тут справді був Деркачів хутір, але нині це фактично околиця села Івангород, звідки походить сам Юрій Болоховець, його дружина та бізнес-партнери його родини.

Про захоплення лісу в Івангороді ми дізнались кілька місяців тому, коли деякі телеграм-канали та сайти сумнівної якості почали публікувати компрометуючі матеріали про очільника ДП «Ліси України». Ми відсіяли безпідставні та емоційні звинувачення і перевірили факти, які стосуються Юрія Болоховця та близьких до нього людей.

Ниточки «лісової» корупції завели аж в Офіс Президента

Незвані гості. Візит на «хутір» в Івангороді

Село Івангород розташоване у південно-східній частині Чернігівської області, за 60 км від Ніжина. Ми з товаришкою поїхали туди на початку грудня, у сірий безсніжний день, добираючись останні 30 км по тотальному бездоріжжю та глухих, здавалося б, вимерлих селах. Шлях пролягав до краю села Івангород, де власне і розташований «хутір» , за ним – вже лише ліси. Дорогою на зустрічній смузі ми зустріли кілька позашляховиків на київських номерах.

Головні ворота «хутора» в Івангороді, який обгороджений сітчастим парканом (фото NGL.media)

Запаркувавши автомобіль неподалік воріт «хутора», ми вирішили пішки пройти уздовж сітчастого паркану, яким обгороджена територія, щоб побачити, як далеко вглиб лісу він заходить. На той момент нам уже було відомо, що за парканом розкинувся величезний чи то житловий, чи відпочинковий комплекс, земля якого – частково приватизована, частково – в оренді, а чимала частина території (яка нас, власне, і зацікавила) – це державний та комунальний ліси.

Пройшовши уже значну частину шляху, ми побачили, що огорожа захоплює значно більшу територію лісу, ніж очікували – набагато більшу. Розуміючи, що дотемна просто не встигнемо обійти весь маєток, вирішуємо повернутись. Уже дорогою назад помічаємо, що з-поза сосен на території «хутора» за нами спостерігає чоловік на коні. Зрештою, в такій глушині незнайомці певно трапляються нечасто, тому пильність не буває зайвою. Собаче виття з «хутора» теж супроводжує нас весь час, а в якийсь момент на зустріч під’їжджає чоловік у формі лісівника на Renault Duster, запитуючи, чим може нам допомогти. Дякуємо, але не сьогодні.

За парканом, яким обгороджений «хутір», видніється густий ліс та будинки (фото NGL.media)

Раніше, ще за теплої погоди, в Івангород з’їздили колеги з «Суспільного.Чернігів», які люб’язно погодились на прохання NGL.media познімати територію комплексу. Тоді їм вдалося зайти на територію маєтку, де розташовані житлові будинки, озера, конюшня, вольєри з тваринами, зокрема, оленями. Територія величезна, хоча зі стану будинків помітно, що вони уже не нові.

«Це не готель, ви що, тут живуть [люди]… Ми більше нічого не можемо вам сказати», – відповіла працівниця «хутору» на питання журналістки про те, хто саме тут проживає чи відпочиває. Зрештою, цю інформацію вдалось знайти у більш офіційний спосіб.

Знімальну групу «Суспільного» з Івангорода переслідував невідомий чоловік на скутері, а журналістів NGL.media – акуратно супроводжував автомобіль, який виїхав з «хутора». Тут не люблять незваних гостей.

Як вкрасти мільйони на прикладі депутата-лісника

Резиденти «хутора»: мама, друзі сім’ї та бізнес-партнери Юрія Болоховця

Чернігівщина – один з найбільш лісистих регіонів України, ліси займають 23% території області. І це справді вражаюче, коли ти потрапляєш на дорогу, яка проходить крізь мішаний, сосново-березовий ліс. Невимовна краса дозволяє зрозуміти, чому люди вирішили будуватись саме тут, попри відсутню інфраструктуру. Можливо, саме через недоступність до цього села ніхто упродовж років не звертав увагу на те, що тут відбувається.

Втім, у листопаді 2023 року Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження одразу за чотирма статтями, які стосуються захоплення землі та незаконного збагачення. Слідчі ДБР запідозрили, що Юрій Болоховець отримує неофіційні доходи, які вкладає у нерухомість, зокрема, в рідному селі Івангород. Так, за даними податкової інспекції, за чотири роки сім’я Юрія Болоховця набула активів на 22,8 млн грн при офіційному доході 10,4 млн грн.

У цій же кримінальній справі згадується «хутір» в Івангороді, де побували і ми, і слідчі ДБР. Територія цього комплексу огороджена суцільним парканом, складається із 14 приватизованих земельних ділянок, і захоплює частину комунального лісу, а також зону, що є у користуванні очолюваного Болоховцем ДП «Ліси України».

За даними держреєстру нерухомості, приватизовані земельні ділянки, що входять до території комплексу, поділені між шістьма людьми. Також одна, найбільша ділянка площею 4 гектари, є комунальною, але з 2012 року перебуває в оренді у 63-річної Ганни Болоховець, колишньої вчительки, матері очільника «Лісів України». Призначення цієї земельної ділянки – під ведення фермерського господарства.

На цій ділянці розташований штучний ставок, який судячи з даних Google Earth Pro, викопали теж у 2012 році. Договір про оренду цієї ділянки Ганна Болоховець підписувала у сільській раді Івангорода, яка після реформи децентралізації була ліквідована, а село приєднали до Ічнянської територіальної громади. І як це часто трапляється, під час ліквідації сільради договір про оренду землі з Ганною Болоховець зник: його на запит NGL.media не змогли надати ні в міській, ні в районній радах.

Ставок на ділянці Ганни Болоховець викопали у 2012 році (скриншот з Google Earth Pro)

Окрім великої орендованої ділянки, у власності Ганни Болоховець є ще дві ділянки на «хуторі» загальною площею 1,1 га, та житловий будинок. А решта ділянок загальною площею близько 3 га, належать ще п’ятьом людям: 30-річному Андрію Реві, 86-річній Ганні Реві, 32-річній Олександрі Зубко, 39-річній Мері Піроян та 37-річному Василю Перхуну. Усі ці ділянки були приватизовані до 2021 року.

У процесі підготовки цього матеріалу з NGL.media зв’язався батько Андрія Реви, 70-річний Михайло Рева – уродженець Івангорода, підприємець, що нині активно займається енергетикою. Ще у 2008 році Михайло Рева разом з тоді ще 26-річним лісничим комунального лісгоспу «Ічнярайагролісництво» Юрієм Болоховцем заснував «Мисливсько-рибальське підприємство “Єгер”», що користується 23 тис. га мисливських угідь на Чернігівщині.

Під час розмови з журналісткою NGL.media Рева-старший заявив, що вся територія в Івангороді, яка нас цікавить, – це насправді його особистий «хутір». Він попросив залишити його у спокої і, випередивши усі можливі питання, сам заявив, що Юрій Болоховець взагалі не має стосунку до цієї території.

Михайло Рева (фото «Час Чернігівський»)

«Якщо ви українка, і працюєте на Україну, я би вас попросив щоб ви більше приділяли уваги людям, які залишились тут, які щось роблять і яким дуже нелегко із-за таких ваших питань… От ви зараз щось пишете, ви зневірюєте людей, – емоційно жалівся Михайло Рева. – Ви постійно мене кошмарите Болоховцем. Я вже десять раз повторив – до нього я відношення ніякого не маю… Мені боляче, коли у війну люди на чужі гроші кошмарять українців. Це біда».

Про відсутність зв’язків з теперішнім очільником ДП «Ліси України» Михайло Рева явно лукавить. Поєднує ці дві родини не лише спільне походження та сусідство, але і бізнес. Наприклад, Андрій Рева, 30-річний син Михайла Реви, уже більше 10 років володіє фермерським господарством «Івангородське» разом з Ганною Болоховець, мамою директора ДП «Ліси України».

А з Людмилою Болоховець, дружиною Юрія Болоховця, у Реви-молодшого є спільне ТзОВ «Івангородське», що займається сільським господарством. Ці два однойменні господарства мають у власності або орендують понад 1700 га землі в Івангороді та поза межами села. При цьому, часто власну землю в оренду їм здають найближчі родичі Юрія Болоховця – його мама (Ганна Болоховець), батько (Віталій Болоховець), тітка (Людмила Болоховець) та дружина (Людмила Болоховець).

Земельні ділянки ТзОВ «Івангородське» та ФГ «Івангородське» (NGL.media на основі кадастрових даних)

Якщо вірити місцевим медіа, то на «хуторі» на околиці Івангороді також розташована господарська частина мисливського господарства «Єгер», зокрема, вольєри з мисливськими собаками. Власне зараз це господарство офіційно належить Михайлу і Андрію Ревам та Артуру Ананяну, бізнесмену родом з Донецька, який у 2017 році отримав частку Юрія Болоховця, а наступного року його дружина, візажистка Мері Піроян, стала власницею ділянки на «хуторі» площею 0,16 га.

У розмові з NGL.media Артур Ананян спершу наполегливо переконував, що у його дружини немає землі в Івангороді: «Я знаю про все, що належить моїй дружині. Такої ділянки у неї немає. Можливо, вас хтось ввів в оману», – заявив він. Однак уже за 20 хвилин Аванян перетелефонував, згадавши про землю в Івангороді.

«Я купив цю ділянку у 2018 році, пам’ятаю. Купив, щоб жити там. Але зараз ми там не живемо, бо почалась війна і ми переїхали в інше місце», – пояснив він. За словами Ананяна, на момент купівлі між різними власниками земельних ділянок існувала домовленість, щоб разом збудувати там будинки і проживати на закритій території.

Ще одна ділянка на «хуторі» площею 0,4 га належать 32-річній Олександрі Зубко, яка є донькою депутата Київської міськради та екс-нардепа Юрія Зубка. Олександра Зубко ще донедавна була власницею ТзОВ «Анкор Трейд», яке зараз належить Андрію Реві. А нині Зубко є співвласницею кількох будівельних компаній та заснованого у червні 2023 року ТзОВ «Кора Біоенерджі», що займається виробництвом виробів з деревини.

Олександра Зубко відмовилась говорити з журналісткою NGL.media, попросивши надіслати питання через SMS. У відповідь вона лише коротко відписала, що придбану землю в Івангороді використовує «згідно з чинним законодавством» – щоб це не означало.

Ще одним власником ділянки 0,4548 га на «хуторі» є 37-річний Василь Перхун з Київщини. Раніше він працював у лісгоспі в Білій Церкві, а зараз, за його словами, займається вирощуванням хвойних дерев.

«У мене звідти родом був тесть, з Івангорода. Я займаюсь вирощуванням хвойних рослин, озелененням і купував цю ділянку на перспективу – щоб там закласти розплідник, але з війною поки що жодних рухів не роблю», – розповів NGL.media Василь Перхун.

Зі слів Перхуна, він іноді навідується в Івангород, де часто бачить Михайла Реву, рідше – особисто Юрія Болоховця.

«Вони там починали будівництво, але зараз тиша, бо така ситуація в країні – самі розумієте», – відповів Василь Перхун на питання, як зараз використовується територія «хутора».

Лагідна легалізація

У липні 2021 року 31-річна Ганна Лікаренко, кузина Андрія Реви та донька колишнього голови Ічнянської сільської ради Олександра Лікаренка, реєструє ТзОВ «Дитячий спортивно-освітній клуб “Спарта”». Через два роки ця компанія звертається до Чернігівської обласної ради з проханням виділити частину комунального лісу в Івангороді під потреби дитячого клубу. Йдеться про 2,5 га лісу, яким опікується комунальне ДП «Ічнярайагролісництво» – цю ділянку, за версією слідчих, ще до рішення облради уже захопили своїм «хутором» Болоховці та Реви. Власне ДБР вважає, що намагання отримати дозвіл на користування лісовою землею – це насправді спроба легалізувати захоплення лісу. З цією точкою зору важко не погодитись.

27 вересня 2023 року депутати Чернігівської обласної ради погодили виділення у користування «ДСОК “Спарта”» 2,5 га на території лісу. Але з якихось причин договір з комунальним лісгоспом «Спарта» так і не уклала. Натомість у травні 2023 року Чернігівська обласна військова адміністрація видала розпорядження про виділення «Спарті» 2,5 га на території «Ніжинського лісового господарства», що підпорядковується ДП «Ліси Україна». У результаті договір на користування цим лісом таки був підписаний.

Жовтим на карті позначено приблизну територію державного лісу, який виділили у користування «ДСОК “Спарта”». Ця територія входить у межі приватного «хутора» (фото на основі даних проекту Deep Green Ukraine)

Власниця «ДСОК “Спарта”» Ганна Лікаренко у письмовому коментарі NGL.media заявила, що не використовує отриману ділянку лісу. «До ділянки, про яку ви питаєте, ще руки не дійшли. Там ще нічого не має… Ми капітального будівництва не плануємо, не хвилюйтесь. Волейбольний майданчик. Тенісний стіл. Максимум щось для зберігання інвентарю. Це ж літній дитячий табір. На наступний рік вас запросимо, якщо встигнемо щось зробити. Краще побачити на власні очі», – повідомила Ганна Лікаренко.

Слідчі ДБР вважають, що керівництво як комунального, так і державного лісгоспів умисно не помічають порушень та сприяють легалізації захоплення лісу. А передача ділянки у користування «Спарті» виглядає як спроба легалізувати самовільне захоплення лісу.

Натомість у ДП «Ліси України» повідомили NGL.media, що не фіксували в Івангороді захоплення підпорядкованих підприємству лісів, а керівництво комунального лісгоспу ДП «Ічнярайагролісництво» переконує, що не проводить перевірки, бо не наділене «повноваженням правоохоронного органу».

«Я вважаю так: є контролюючі органи, є прокуратура, хай беруть і займаються. Ну воно мені оце треба?», – відреагував на питання NGL.media щодо захоплення лісу директор ДП «Ічнярайагролісництво» Анатолій Бобро.

Генеральний директор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець відмовився говорити з журналісткою NGL.media, проте погодився відповісти письмово.

«Мені нічого не відомо про кримінальне провадження щодо захоплення земельних ділянок, які перебувають у користуванні ДП «Ічнярайагролісництво» та ДП «Ліси України». Представники правоохоронних органів до мене і членів моєї родини з цього приводу не зверталися», – повідомив Болоховець, проігнорувавши більшість запитань NGL.media.

41-річний Юрій Болоховець очолює державне підприємство «Ліси України» з моменту створення восени 2022 року. До цього все свідоме життя він працював у галузі лісництва: починаючи з лісництва у рідному селі Івангород і аж до керівництва Державним агентством лісових ресурсів України у 2021-му.

Сьогодні, якщо вірити декларації Юрія Болоховця, він разом з дружиною Людмилою та донькою Софією проживає в 4-кімнатній квартирі свого друга Андрія Реви у ЖК «Бульвар фонтанів» у Києві. Загалом жодна з сімейної нерухомості на Юрія Болоховця не оформлена – усе записано на дружину та доньку.