З Маріуполя до Нацвідбору на Євробачення-2025: співачка Ranrawi ексклюзивно для Фокуса

Ranrawi, співачка з Маріуполя, яка впевнено торує свій шлях у сучасній українській музиці, ділиться історією про те, як підтримка рідних і друзів надихнула її стати частиною Нацвідбору на Євробачення — 2025. Детальніше читайте в ексклюзивному інтерв'ю Фокусу.

Розкажіть трохи про себе: хто ви, звідки родом?

Я Ranrawi, родом із Маріуполя, зараз живу в місті Кам'янське. Я не люблю ім'я, яким мене нарекли батьки, тому й не хотіла б його називати, це для мене неприємно. На початок повномасштабного вторгнення я вже не перебувала в Маріуполі, дуже рада, що мої друзі, хтось встиг виїхати ще до війни, а за когось я сильно хвилювалася, бо виїжджали вже під час бомбардувань. Болюча тема, тому не хочу вдаватися в подробиці

Як ваша сім'я та оточення вплинули на ваш вибір стати співачкою? Чи вплинуло ваше рідне місто, або місце, де ви виросли, на вашу творчість?

Найбільшу підтримку з усієї моєї родини завжди надавала саме моя єдина бабуся. Від самого початку і до останнього подиху, вона вірила в мене і мої здібності.

Мама почала глибше цікавитися мною в музиці набагато пізніше, але зараз я сприймаю це як нормальну реакцію. Раніше було боляче через її критику на мою адресу у творчості, через невіру в мене. Через призму її бачення, зараз я знаю, вона просто хотіла, щоб у мене була нормальна і серйозна освіта, робота, спокійне і стабільне життя. Зараз мама підтримує мене майже в усьому: мої пісні, концертна діяльність, питає, а що, а як там справи. Стиль не завжди підтримує, навіть на фотографію, де мене представлено як учасницю лонглиста Нацвідбору, відреагувала, цитую: ''А хто тобі мейк робитиме на прослуховування, сподіваюся не ти?''

Друзі завжди підтримували, здається, навіть у рази більше вірили в мене ніж я в себе, це так цікаво досліджувати, і я їм щиро вдячна за цю підтримку 24\7.

Що вас мотивувало взяти участь у Нацвідборі на Євробачення?

Мої друзі, творчі колеги і глядачі, після моїх живих виступів, ще в Кам'янському, Дніпрі, дуже активно почали мені, якось одразу, транслювати ідеї на кшталт ''давай на Євробачення, я за тебе проголосую'' або ''бачу тебе на Євробаченні, спробуй''. Спочатку мені було просто приємно чути такі речі, звісно, але я сприймала це як просто щирі теплі коментарі підтримки, в сенсі ''твоя творчість може бути почута в більшому масштабі''. Окей, а ось з минулого року, стала глибше замислюватися, а як щодо справді спроби податися на Нацвідбір цього року? Подруга надіслала посилання на заявку на сайті Суспільного, я відчула це теж як знак. І ось, я зробила цей крок.

Як ви готуєтеся до конкурсу? Чи є у вас особливі стратегії або ритуали?

Готуватися довелося дуже інтенсивно, швидко, бо часу до прослуховування було мало. Взагалі, його завжди не вистачає коли маєш ще й постійну роботу. Вокал, хореографія, все готувалося за планом, інтуїтивно-стратегічним, наскільки це можна було мені тоді уявити і реалізувати. Я подавала для розгляду одразу кілька демок-заявок і до останнього не знала, пройшла чи ні, і коли відбувся дзвінок, коли сказали назву, я була здивована, бо ставила на інші мої пісні. Зроблю припущення, вони були надто сирі для подальшого опрацювання і підготовки, тож окей, Anymore. І з того моменту, пішла невпинна робота над усім необхідним. Дуже веселий досвід, нелегкий, але необхідний і цікавий для подальшого розвитку, факт.

Чим для вас важливий цей конкурс? Що ви хотіли показати глядачам, якби потрапили у фінал? Який меседж хотіли б передати вашою піснею?

Цей конкурс, на мій погляд, є дуже гарною можливістю для кожного артиста, який хоче рухатися далі, або не відчуває, куди рухатися саме, або хоче спробувати свої сили в чомусь новому. Для мене, кожен з етапів перебування в команді Суспільного та на Нацвідборі, відчувався як знаходження та функціонування на окремій планеті, сповненій постійної динаміки, свого відчуття часу та можливостей.

Це відчувалося як якась тимчасова ізоляція і занурення в інший світ: слухати демо-записи, знаходити ще тісніший зв'язок зі своєю аудиторією, залучати нових слухачів, етап голосування і прослуховування — такі різні, але такі незвичні і незвичні для мене, теж цікаві відчуття були. Як і від переглядів відео з оглядами та фідбеками на мою пісню від різних-різних медіафахівців, і просто коментарі під відео з піснею. Особливий час для мене і визначення себе у світі української музики.

Щодо смислів і меседжу всередині моєї пісні ''Anymore'' — кожен з нас особливий, у кожного свої індивідуальні унікальні риси — зовнішність, характер, творчий почерк, погляд, думки, світосприйняття, і цим хочеться й потрібно ділитися. У моїй пісні була задумка проявити незвичний, кострубатий (можливо), надламаний і крихкий внутрішній світ героїні ''Anymore''. Вона несвідомо плутає місцями слова, невпевнено рухається, намагаючись дати відсіч своєму сьогоднішньому — минулому (тут я розгортаю під вами цілий простір для інтерпретацій: для когось це колишня кохана людина-аб'юзер, батьки, колишні друзі, соціум або ще щось глобальне, глобальне, більш знайоме, ніж знайоме суспільство). Уся історія сповнена тривожності, сумнівів, можливо в чомусь дискомфорту, емоційності. Хук ''а-а-а-а-а'' немов зворотний відлік, від коли героїня таки робить свій вибір, вона почне жити своє справжнє щасливе життя.

Кожен тут може впізнати в моїй героїні моєї пісні себе, своїх знайомих, для когось вона буде про відьму з багатою уявою або навіть з реальною силою. Залежно від того, чи готове ваше серце впустити новий (а може і знайомий) досвід, і щось нове у ваш плейлист.

Усе, що ви знайдете в цій пісні, від початку і до останньої ноти, належить Anymore моїй, тому що that's the only way she sees it.

Як ви оцінюєте свої шанси? І що для вас головне: перемога чи можливість донести свою творчість до ширшої аудиторії?

Оскільки, вже ми знаємо результати голосування за 10-го фіналіста, відповім так: усе відбувається як має статися. Ті хто мене почув, відчув, за мене проголосував і зі мною — це мої люди, і я щаслива, скільки їх тут. Перемога це приємний бонус після старанної довготривалої роботи, але визнання слухачами твоєї композиції як чогось нового свіжого й особливого — це надзвичайна радість. Я щаслива, що моя Енімор оселилася в плейлистах у ваших пристроях, сподіваюся вам буде комфортно з нею, а їй з вами. Попереду багато релізів.

Як би ви описали себе як виконавицю? Які три слова найкраще характеризують вашу музику?

Жива, енергійна, справжня. Безмежна, своєпланетна, що зачіпає.

Чи є у вас улюблені хобі, або захоплення крім музики?

Спорт, читання, танці, а взагалі я люблю рандомні і спонтанні бажання навчитися чогось нового (подивитися англійською майстер-клас з вокалу, якийсь цікавий подкаст, зайнятися йогою, курси зі стилю і архетипів, або як зараз, вивчати, як ефективно просувати свою творчість у соцмережі, зараз це для мене новий досвід. Я люблю дивитися фільми, надихаюся цікавим та емоційним з екрану, але зараз не маю часу, нарешті реальність, як ніколи відчувається цікавішою за улюблені атмосферні кінокартини.

Які творчі цілі ви ставите перед собою на найближчі роки? Чи є у вас мрія, яку ви хочете реалізувати найближчим часом?

Цього року це випускати більше треків з моєю командою і залучати ще більше слухачів до нашої музики. Нацвідбір показав, що є слухачі, які з нами резонують. Серед них багато творчих і глибоких душ, радіємо всім нашим складом, що в нас формується таке цікаве ком'юніті! Працювати серйозніше з соцмережами (піднімати з глибини глибин наш ТікТок, більше викладати відео зі співом авторських пісень, а також у планах є авторські інтерпретації на пісні інших виконавців, живі виступи на ширших майданчиках, ніж раніше, випустити кілька EP, податись на лейбл та готуватись до живих концертів-сольників.

Чи плануєте ви співпрацювати з іншими українськими або міжнародними артистами?

Є, є кілька цікавих виконавців з ким хотілося б співпрацювати, хто знає, час покаже. Життя таке цікаве, що я просто очікую, що колись це станеться.

Чи були у вас моменти, коли ви сумнівалися у своєму виборі? Як ви це подолали? Що для вас є найскладнішим у творчій професії?

Так, як і кожній людині, мені притаманні сумніви, емоційні гойдалки, у мене теж розвинена тривожність за багато що стосовно себе і навколо. У такі моменти раніше мене рятувала глибока психотерапія, і я багато чого переосмислила тоді і з того моменту. Нині я вчуся сама допомагати собі: дихальні медитаційні вправи і спорт, спілкування зі свідомими мудрими людьми, дружня підтримка, а інколи просто рандомні цікаві фрази й поради з медіапростору, сприймаються мною інколи як серйозні такі знаки звернути увагу чи змістити фокус із самозакопань на щось важливе й зцілювальне.

Як ви справляєтеся з критикою або невдачами?

О, так, мені є що розповісти про цей коротенький, але суперефективний період спостереження за людьми і собою. Під час прем'єри пісні на ютубі "Суспільного", десь 2-3 дні для мене відбувся, як мені здається, неймовірний інтенсив з прийняття себе і своєї творчості, бо одна справа — сам себе критикуєш, топиш, інша справа — хтось ще. Загартування на максимум відбулося. А ще хочу висловити своє побажання кожному тут: менше читайте хейт про себе і свою творчість, не підживлюйте свою любов до емоційних знущань над собою через подальший негатив від себе і від людей, якщо ви любите собі докоряти і ментально бити. Зосередьтеся на справді хороших відгуках і просто добре відпочиньте від "шуму".

Нагадаємо, раніше Фокус писав, з Вінниці до Берліна: як MON FIA стала однією з головних претенденток на Євробачення-2025.