Ключ до нових ліків: учені змогли зрозуміти, як мозок відновлюється після інсульту

Дослідники кафедри молекулярної медицини Університету Південної Данії (SDU) отримали нові відомості про один із найсерйозніших наслідків інсульту: ушкодження нервових волокон, які часто називають "проводами" мозку. Цей вид пошкодження призводить до тривалих порушень, оскільки мозок намагається повністю відновитися після інсульту. Однак ученим вдалося скласти унікальну карту шляху його регенерації, яка може виявитися важливим етапом пошуку ліків, пише University of Southern Denmark Faculty of Health Sciences.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Використовуючи унікальні зразки тканин з Датського банку мозку при SDU, дослідження проливає світло на біологічні механізми, що лежать в основі цього часткового процесу відновлення, і може сприяти розробці терапії, що допомагає мозку відновлюватися ефективніше.

Інсульт виникає, коли приплив крові до ділянки мозку блокується, що призводить до значного пошкодження нервових клітин. Мозок намагається усунути це пошкодження, відновлюючи мієлінову оболонку — захисний шар навколо нервових волокон, який забезпечує правильну передачу сигналів. Однак цей процес часто виявляється неповним, унаслідок чого в багатьох людей, які пережили інсульт, залишаються стійкі фізичні та когнітивні порушення.

За словами професора Кейт Лікке Ламбертсен, провідного автора дослідження, опублікованого в журналі The Journal of Pathology, мозок має ресурси для самовідновлення, але стикається з труднощами, особливо в умовах запалення. "Нам потрібно знайти способи допомогти клітинам завершити свою роботу навіть у складних умовах", — заявила вона.

Під час дослідження було виявлено ключовий тип клітин мозку, що беруть участь у відновленні мієліну, діяльність яких гальмується запаленням. Значного прориву було досягнуто завдяки використанню зразків тканин, що зберігаються в Данському банку мозку. Дослідники використовували методи фарбування, такі як імуногістохімія, щоб нанести на карту ділянки мозку, які беруть активну участь у процесі відновлення. Ці методи дали їм змогу розрізнити ядро інфаркту (найбільш пошкоджену ділянку), периінфарктну зону (де зосереджена відновлювальна активність) і ділянки, яких, здавалося б, не торкнувся інсульт.

Таке точне картування дало змогу поглибити розуміння того, як конкретні клітини беруть участь у відновленні пошкодженого мієліну і як такі чинники, як стать і час після інсульту, впливають на їхню ефективність. Дослідження виявило помітні гендерні відмінності в реакції мозку на інсульт. Виявилося, що жінкам важче відновлювати ушкодження мозку через вплив запальних процесів на відновлювальні клітини, тоді як чоловіки, як правило, демонструють вищу початкову здатність до відновлення мієліну. Такі результати можуть пояснювати, чому жінки часто стикаються з більш серйозними довгостроковими ускладненнями після інсульту. "Ці відмінності підкреслюють важливість того, щоб майбутні методи лікування були більш цілеспрямованими і враховували стать та індивідуальні потреби пацієнта", — підкреслила Ламбертсен.

Центральне місце в цих відкриттях посідає Датський банк мозку — ресурс, що містить понад 10 000 зразків людського мозку, які підтримують передові дослідження таких неврологічних захворювань, як інсульт, деменція і розсіяний склероз. Аналізуючи ці зразки, вчені змогли розкрити клітинні механізми відновлення мозку і вивчити нові стратегії лікування неврологічних ушкоджень. Ця колекція залишається незамінною для дослідників, які прагнуть краще зрозуміти хвороби мозку на мікроскопічному рівні.

Раніше Фокус писав про те, що вченим вдалося знайти метод лікування гіпертонії, що не вимагає приймати таблетки до кінця життя. Дослідники стверджують, що знайшли спосіб лікування найпоширенішого виду підвищеного кров'яного тиску.

Також Фокус писав про дієту, здатну знизити кров'яний тиск. Дослідники назвали дієту, яка здатна ефективно знизити високий кров'яний тиск і підтримувати його на рівні.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.