Рецензія на фільм «Сент-Екзюпері» / Saint-Exupéry

23 січня в українських кінотеатрах стартував показ пригодницької біографічної драми «Сент-Екзюпері», сюжет якої присвячений, як неважко здогадатися, відомому французькому авіатору і письменнику, автору «Маленького принца», Антуану де Сенту-Екзюпері. Втім, історія зосереджена зовсім не на письменницькій діяльності героя фільму, а саме на кар’єрі пілота, зокрема — на пошуках друга Екзюпері, також льотчика, Анрі Гійоме, який зазнав аварії під час перельоту через Анди. В огляді нижче розповідаємо, наскільки захопливою виглядає ця рятівна місія в рамках кіноекрана.

Плюси:

в деяких моментах це цікава історія; своєрідна візуальна складова, підкріплена відповідним і, до слова, чудовим саундтреком, що налаштовує глядача на певний настрій; гарний акторський склад, котрий, щоправда, не проявляє увесь свій потенціал;

Мінуси:

через обраний авторами тон оповідання частина глядачів може лишитися розчарованою пригодницьким (гостросюжетним) складником; історії не вистачає емоційності; швидкий темп робить деякі події суто умовними;

6/10

Оцінка ITC.ua

«Сент-Екзюпері» / Saint-Exupéry

Жанр пригодницька біографічна драма
Режисер Пабло Аґуеро
У ролях Луї Гаррель, Даєн Крюґер, Венсан Кассель, Бенуа Мажимель
Прем’єра кінотеатри
Рік випуску 2025
Сайт IMDb

У 1930 році двоє кращих друзів Антуан де Сент-Екзюпері та Анрі Гійоме працюють пілотами в аргентинській філії французької компанії Aéropostale, котра здійснює міжнародні авіапоштові перевезення на великі відстані. Після чергового смертельно небезпечного польоту герої дізнаються, що незабаром відділення зазнає скорочень, адже керівництво планує покластися на стабільнішу і безпечнішу залізничну дорогу.

Однак Сент-Екзюпері не збирається так просто здаватися і пропонує своєму другу маневр, завдяки якому на маршруті не доведеться робити величезний гак, щоб оминути надзвичайно високий хребет Кордильєр. Тож вже наступного дня Гійоме вмощується у кабіну пілота і вирушає у подорож згідно новому плану. Втім, нічим добрим це не закінчується, адже Анрі довго не виходить на зв’язок, і стає очевидно, що він зазнав катастрофи.

Коли всі навколо впевнені у тому, що у приреченого немає жодних шансів вижити у суворих гірських снігах, Сент-Екзюпері, об’єднавши зусилля з дружиною Гійоме Ноель, налаштований зробити все можливе (і навіть неможливе), щоб врятувати друга.

В рамках звичного для голлівудського кіно виживача перед глядачем могла постати типова історія про героїчну силу духу і жагу до життя в екстремальних нелюдських умовах. Таких розповідей про виживання у засніжених горах чи лісах, в тому числі натхненних реальними подіями, ми бачили більш ніж достатньо (зі свіжих прикладів можна згадати торішню «Снігову спільноту»). У такому разі оповідання велося б з погляду персонажа Венсана Касселя, який зіграв того самого зниклого Анрі Гійоме.

Спецпроєкти

Але французька біографічна стрічка «Сент-Екзюпері» — пташка дещо іншого польоту, адже її творці надихалися не стільки реальними подіями, скільки відверто казковими образами (недарма відсилки до «Маленького принца» теж є — вже на самому початку на екрані з’являється острівець у формі капелюха). Це також щось явно наближене до казки, щось чарівне, фантасмагоричне. Плюс візуальна естетика, колірне наповнення кадру, продукують відповідну атмосферу, а манера фільмування змушує в останню чергу думати про захопливі високобюджетні польоти у дусі пишного «Авіатора» (2004) Мартіна Скорсезе.

У стрічці майже немає місця пафосному героїзму, максимально напруженим пригодам і надривному подоланню себе, як і немає часу зупинятися на душевних муках, зокрема дружини зниклого пілота у виконанні Даєн Крюґер, тож за драмою вам теж не сюди.

Такий казковий, скромний підхід має своє очарування, та, знову ж таки, про притаманну голлівудському кіно гостросюжетність можна хіба що мріяти. І глядачі, які вимагатимуть від фільму потужного пригодницького складника, можуть лишитися розчарованими.

Найбільше екранного часу, що не дивно, отримує Луї Гаррель, який видав досить симпатичного персонажа, та претендувати на глядацький відгук він ледве спроможний. Крюґер та Венсан Кассель виступають суто на підспівках, а останній взагалі з’являється у кадрі від сили на пів годинки, тож і про якісь надзвичайно глибокі образи говорити не доводиться.

«Сент-Екзюпері» — натхненна, але проста історія не про силу духу, але про справжню, міцну, мов скелі, дружбу, коли ти готовий ризикувати власним життям заради того, хто те саме без вагань зробить заради тебе. Хоча після перегляду складається стійке враження, що їй десь не вистачило емоційного наповнення, хоч би як місцевий саундтрек не намагався це виправити.

А там, де бракує емоцій, важко перейнятися емпатією до персонажів. Додайте до цього зім’яте оповідання, котре несеться з неймовірною швидкістю і на додаток до казкових робить деякі аспекти історії умовними, і в підсумку у пам’яті залишаться хіба що величні гори, контрастні відтінки на небосхилі й гіпнотичний політ кондора, що безтурботно ширяє високо у небі. Власне, саме із цим птахом пов’язана одна напрочуд цікава і доленосна сцена, покликана донести, що ніколи не можна здаватися. Адже, як з’ясовується трохи згодом, навіть у найтемнішу пору завжди є шанс знайти шлях до рятівного світла.

Висновок:

«Сент-Екзюпері» точно не стане в один ряд з найкращими біографічними стрічками про видатних особистостей. Хоча цікаві моменти у ньому присутні, очевидні недоліки заважають проникнутися цією історією на всі 100%.