Без купання в морі і риби на вечерю: як російський мазут поставив під загрозу узбережжя Одещини

Забруднення морських вод та узбережжя нафтопродуктами є однією з найгостріших екологічних проблем Чорного моря, яка набула ще більшого масштабу через війну. 15 грудня 2024 року в Керченській протоці внаслідок шторму зазнали катастрофи два російські танкери, що розкололися навпіл. Це призвело до витоку від 2400 до 8500 тонн мазуту, який планували експортувати до Індії.

24 січня стало відомо, що цей мазут дійшов і до берегу Одещини. Наразі виявлено забруднення протяжністю понад кілометр. Фокус розповідає про загрозу і екологічні наслідки для регіону.

Наслідки забруднення Чорного моря на десятиліття

Наталія Гозак, директорка офісу Грінпіс Україна розповіла Фокусу, що найбільші ризики від цього розливу мазуту спостерігаються саме в тому регіоні, де він стався, тобто на південь від Керченської протоки. Найбільше постраждало узбережжя Криму та російські береги.

"Для Одеси ми не очікуємо значного навантаження через віддаленість, але певний вплив усе ж можливий. Мазут є токсичною речовиною, що має серйозний вплив на живі організми. Найперше страждають птахи та китоподібні, зокрема дельфіни, яких ми вже спостерігали серед постраждалих. Також уражаються донні організми, адже мазут – це важка фракція нафтопродуктів, яка швидко осідає на дно, змішуючись із донними осадами. Холодна температура води сповільнює його біодеградацію, але місцева мікрофлора поступово розщеплює ці речовини", — розказує Гозак.

За словами експертки, ліквідація наслідків може тривати десятиліттями. Орієнтовно це займе 10–12 років. Це зумовлено властивостями мазуту, який довго зберігається у середовищі. Особливо це складно за умов холодної температури: мазут осідає, змішується з донними осадами чи піском і створює токсичну суміш, яка залишається у природі на тривалий час.

Але наразі без офіційних досліджень і звітів прогнозувати шось складно. Проте мешканцям регіону, де вже є забруднення берегів цим мазутом треба буде вкрай обережними в теплу погоду — пляжний сезон.

"У теплій воді мазут стає менш густим і більше розчиняється. Токсичні речовини можуть викликати шкірні реакції у людей, які контактують із забрудненою водою. Це загроза, яка може зберігатися не один літній сезон. На перший погляд, пляж або узбережжя можуть виглядати чистими, але мазут часто проникає в глибші шари ґрунту чи піску. Він поступово осідає, і токсичні речовини продовжують забруднювати воду. Ці речовини накопичуються в живих організмах, а для людей, які контактують із такою водою, можливі подразнення шкіри чи інші реакції", — продовжує Гозак.

Наскільки це небезпечно для людей, залежить від концентрації забруднення, і це питання потребує оцінки фахівців. Оскільки місце розливу мазуту знаходиться далеко, для Одеси ризики значно менші, підкреслює експертка, але забруднення поширюється нерівномірно. В одних ділянках рівень забруднення може бути високим, а в інших – майже відсутнім. Тому необхідно провести детальні заміри, щоб визначити, де небезпечно купатися, а де вода безпечна. Забруднення не рівномірно вкриває море, а утворює локальні осередки.

У постраждалому регіоні, від Анапи до Керченської протоки, масштаби забруднення настільки значні, що біологі вважають: це узбережжя більше не стане курортним, а якщо й стане, то лише після розпаду Росії. Для Східного Криму та прилеглих територій наслідки будуть відчуватися десятиліттями. Забруднення має накопичувальний ефект: важкі метали та токсичні органічні сполуки проникають у харчовий ланцюг, починаючи з водних організмів. Люди, які споживають місцеву рибу та морепродукти, поступово накопичують ці шкідливі речовини.

З часом концентрація токсинів у організмі зростає, і важкі метали, які не виводяться, можуть викликати серйозні отруєння. "Це вже питання до медиків, які займаються подібними токсичними впливами. Проте уникнення такого забруднення є критично важливим для здоров'я місцевого населення", — резюмує директорка офісу Грінпіс Україна.

Майбутнє Чорного моря під загрозою?

Екологічний активіст, журналіст та дослідник Євген Симонов розбирав докладно катастрофічну ситуацію яка сталась після розливу мазуту російськими танкерами. За його спостереженнями нафтове забруднення в Керченській протоці та прилеглих акваторіях Чорного та Азовського морів сталося цього року не вперше. Навпаки, воно мало хронічний характер задовго до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Моніторинг у 2017–2021 роках показав, що поверхня Керченської протоки зазнала сильного забруднення нафтою: на 460 супутникових знімках виявлено майже 2600 нафтових плям загальною площею 1107 кв. км. Головні джерела забруднення – місця перевалки вантажів, порт Тамань та якірні стоянки перед входом у протоку. Крім того, в регіоні є природні виходи нафти, які також впливають на екосистему.

Основна причина забруднення – активне судноплавство. Щороку через протоку проходить понад 20 тисяч суден, переважно вантажних. Значну частину становлять танкери, які транспортують нафту та нафтопродукти для Росії, Азербайджану й Казахстану. У 2024 році обсяг перевезення наливних вантажів у регіоні сягнув 133 млн тонн. Найбільшу загрозу становить перевалка нафти з судна на судно, часто пов’язана з витоками.

Будівництво Керченського мосту в 2015–2019 роках ще більше ускладнило ситуацію. Його дамба звузила протоку, змушуючи судна маневрувати між опорами, що збільшує ризики забруднення та ускладнює очищення вод.

Після захоплення Криму Росія значно збільшила свою активність в цьому регіоні, що сприяло забрудненню Азовського та Чорного морів нафтопродуктами.

Супутникові знімки показують численні випадки розливу нафти, зокрема після ракетних атак на бурові платформи Чорноморськнафтогазу в червні 2022 року.

Також зросли ризики від аварій на суднах. Протягом війни було пошкоджено або потоплено близько сотні суден, військових і цивільних. Зокрема, після затоплення крейсера "Москва" велика кількість палива залишилася на 50-метровій глибині, що може бути небезпечним у майбутньому. Нафтова плівка, що утворилася після затоплення суден, покрила значні території морських заповідників України.

Нагадаємо, міністерство фінансів США ввело санкції проти російських нафтовидобувних компаній "Газпром нафта" і "Сургутнефтегаз", а також проти 183 суден, що транспортували російську нафту. Ці обмеження спрямовані на скорочення доходів, які Москва використовує для фінансування війни проти України.

Також Фокус писав про те, як працює російський "тіньовий флот" і скільки отримують моряки, які влаштовуються на роботу на іржаві судна, що можуть затонути будь-якої хвилини.