Чому Україна правильно зробила, що запровадила санкції проти пропагандистки Крюкової

Побачив пост одного френда щодо прокремлівської пропагандистки Світлани Крюкової (проросійська пропагандистка з України, з 2016 по жовтень(!) 2022 перша заступниця Ігоря Гужви-головного редактора Страна. уа, який втік до Австрії 2018 після обвинувачень в шантажі й хабарництві, адвокатом була Лукаш; з 2013 і протягом двох років війни з Росією, до 2015, очолювала напрям "Економіка" журналу "Вести.Репортёр"; з 2016 разом з Гужвою ведуча програми на медведчуківському NewsONE Мураєва; 19 січня 2025 року позбавлена державних нагород України та інших державних відзнак, внесена до санкційного списку, має фінансові обмеження).

Пише, що гарна, талановита, розумна, а вже яка художниця!.. Ну, картини оцінити не можу, не мистецтвознавець. Хоча вона сама пише, що це "кітч".

А от теза, що нібито санкції проти Крюкової "неправильно" запровадили, насправді вона ого-го яка проукраїнська!.. Так от, це питання відповідальності. Фахової, якщо хочете. Бо тут питання державної безпеки і воєнного часу, а не душоспасенний скит, щоб покаятись – і простилось.

В цьому якраз і весь жах, що росіяни справді не шкодували бюджетів на винайм сотень працівників. І більшість з винайнятих були звичайною безталанною масою виконавців. Не вміли думати, не вміли писати – і, відповідно, завдавали мінімум шкоди, бо приносили майже нуль користі ворогу. А от Крюкова якраз талановита.

Крюкова справді вміє писати, вміє думати, вміє справляти враження, вміє переконливо говорити, вміє тиснути на емоції, викликати потрібні реакції… І тим гірше для України.

Крюкова – в ланці тих (хоча, зрозуміло, не в перших лавах), хто привів в Україну війну, це поза жодними сумнівами. На ній особиста відповідальність і за війну 2014-го, і за те, що та війна розвинулась 24 лютого 2022 у Велику війну.

І "чоловік на фронті" (як пише дехто) та "діти в українських школах" провину не зменшать. Бо справу вже зроблено.

Роки старанної, талановитої, ефективної праці в "Страна.уа" і в проєктах "Вестей" дали потрібні Кремлю плоди. Адже Страна.уа як тоді, так і тепер — відверто антиукраїнське видання і завжди тісно співпрацювало зі ЗМІ ворога.

А коли майже по 3-х роках Великої війни, спровокованої серед іншого і її талановитою роботою на ворога, знаходяться адвокати… Це прикро. Хочеться, щоб захисники все ж розуміли важливість наслідків такої роботи. Бо інакше плутаються пріоритети. Людина працювала мінімум останні 10 років напряму на Росію — і її ставлять раптом на один щабель з патріотами, які завжди займали проукраїнську позицію (і мали через це проблеми).

І найгірше. Я бачу, що це – ще один прояв певного тренду до повернення всього того, що було в кращому випадку до лютого 2022-го, в гіршому – до 2014-го. Тобто, до суспільного формату часів Януковича. І це закономірно. Адже умовно проросійський електорат ніде не дівся. За грубими оцінками, до 20% виборців готові підтримати подібні політичні проєкти (в сенсі, дубінські-бужанські-бойки можуть отримати мандати ВР Х скликання цілком законно, через добровільний вибір українських громадян).

Ну і всі вже орієнтуються на очікувані умови тимчасових мирних угод з Путіним: повернути права російській мові і повернути всі права і майно РПЦ, проросійським партіям і організаціям, дозволити балотуватись, зняти санкції… І це буде таким "легким" варіантом вимог – якщо не вдасться змусити до капітуляції України. Тоді буде отака спроба мирно перехопити владу в Україні – через фінансування проєктів на кшталт тих, що реалізовували довгі роки Гужва, Крюкова, Мураєв, Панченко, Голованов та інші. Тобто, тій же Крюковій лишилось всього нічого пересидіти в декреті, перш ніж можна буде повернутись до звичної роботи.

А про обурення санкціями… Тут ми з Крюковою певним чином колеги — я теж з 2018 в санкційному списку. Щоправда, в санкційному списку Кремля.

Джерело: пост Голобуцького у Facebook