Як Volkswagen подолав океан

У січні 1949 року в США вперше був представлений знаменитий автомобіль Volkswagen Beetle («Жук»). Згодом він став там наймасовішим автомобілем закордонного виробництва.

Після закінчення Другої світової підприємством Volkswagen у Вольфсбурзі зайнялася компанія General Motors. На головну посаду був призначений Хайнц Нордхофф, який до війни був одним із керівників фірмою Opel. Він прибув до Вольфбурга наприкінці 1947 року – і робота закипіла.

Заводський комплекс загалом лежав у руїнах після нальоту англо-американської авіації. Але там швидко налагодили один конвеєр. І вже у 1947 – 1948 роках виготовили 20 тис. машин VW.

Цікаво, що найчисленнішу групу покупців спочатку складали… американські військовослужбовці з окупаційного контингенту. Справа в тому, що Volkswagen коштував недорого і простий сержант міг купити машину за свою місячну платню. А відслуживши, він відвозив її до США.

Відсутність за океаном запчастин та сервісу нікого не хвилювала. Адже автомобіль із Вольфсбурга був для американців просто кумедною механічною іграшкою. А ділові поїздки вони робили на звичних машинах вітчизняного виробництва.

Це були лише перші, так би мовити самодіяльні, спроби ввезення. А на початку 1949 року Нордхофф направив до США свого найздатнішого агента зі збуту – Бена Пола. Той 17 січня привіз із собою автомобіль із Вольфсбурга і став знайомити з ним дилерів великих американських автовиробників. Проте спочатку місія виявилася не надто вдалою: ті навідріз відмовлялися від співпраці. Але Бен не занепав духом і вийшов на інші компанії – дрібніші, але які вже мали досвід ввезення в США іноземних автомобілів. І тут справа пішла.

Найвідомішою у цій сфері була фірма Макса Хоффмана, з якою й вдалося укласти угоду. 1950 року вона продала перші 150 машин, а 1953 року кількість зареєстрованих у країні автомобілів сягала вже двох тисяч.

На початку наступного року Volkswagen отримав звання «наймоднішого автомобіля в Південній Каліфорнії», а саме там з’являлося багато напрямів автомобільної моди, які потім поширювалися на всю країну.

Популярність автомобілів Volkswagen у США все зростала. У 1959 році їх кількість вже становила там 120 тис. Споживачі оцінили високу якість вузлів та агрегатів, економічний двигун і до того ж невисоку вартість машини. За це їй прощали дуже тісний салон, особливо на задніх сидіннях, і шумний мотор.

Принципово важливою для успіху автомобілів Volkswagen у США була організація повноцінного сервісу. Енергійний голландець Ван дер Камп, який очолив у Нью-Йорку операції фірми Volkswagen, зобов’язав усіх дилерів тримати на складі повний комплект запчастин до машин, а також забезпечити технічним обслуговуванням та ремонтом. І тому 1954 – 1955 гг. до США було направлено десятки кваліфікованих техніків.

Особливо слід сказати про своєрідний дизайн машини, що зіграв свою роль у її популярності. Зовні вона кардинально відрізнялася від американських моделей другої половини 50-х. Ті були досить громіздкі, мали безліч хромованих, чисто декоративних зовнішніх деталей, і в хвостовій частині характерні кілі-плавники. А компактний, завдовжки 4,07 м Volkswagen відрізнявся простими, заокругленими формами.

За характерну зовнішність машина отримала прізвисько Beetle («Жук»), і вона справді нагадувала таку комаху. Особливо це стосувалося автомобілів ранніх випусків, забарвлених у чорний колір.

Тому автомобілі Volkswagen не лише різко виділялися у загальному транспортному потоці. Коли в США провели конкурс на найвідоміший предмет взагалі, то почесне друге місце після пляшки Coca-Cola зайняв саме автомобіль «Жук».