ЗМІ: Європа готується до "найекстремальнішого" військового сценарію з початком епохи Трампа-Путіна 2.0

По всій Європі спостерігаються ознаки того, що континент готується до немислимого. Литва планує закласти міни на своїх мостах до Росії, які будуть готові здетонувати, якщо кремлівські танки спробують перетнути кордон. У сусідньому Балтійському морі кораблі НАТО полюють на так званий "Тіньовий флот" Росії, звинувачений у перерізанні підводних комунікаційних кабелів. А в небі над Європою планують побудувати величезну систему протиракетної оборони, подібну до ізраїльського "Залізного купола", але з чіткою метою збивати ракети, запущені Москвою.

Європейські уряди і громадяни занепокоєні тим, що підбадьорений Кремль може розгорнути свої армії у їхньому напрямку після України. Також широко поширена нервозність через те, що новий президент США - ізоляціоніст - припустив, що він може не захистити історичних союзників Америки по НАТО, якщо вони зазнають нападу з боку Росії. Детальніше про це у матеріалі NBC News.

Хоча президент Дональд Трамп цього тижня розкритикував Владіміра Путіна, Трамп продемонстрував мало ознак того, що його позиція суттєво змінилася. У четвер в інтерв'ю Fox News він заявив, що президент України Володимир Зеленський "бореться з набагато більшою силою" і що "він не повинен був цього робити, тому що ми могли б укласти угоду".

Журналісти зазначили, що новий глава Білого дому сказав мало нового про НАТО і Європу, лише повторив свою останню вимогу до європейських союзників платити 5% свого ВВП на оборону - більш ніж удвічі більше, ніж рекомендує НАТО - і поскаржився на те, що Вашингтон витратив на підтримку оборони України набагато більше, ніж Брюссель.

"НАТО має платити більше. Це смішно, тому що це впливає на них набагато більше. Між нами океан", – наголосив Трамп.

"Ставки не можуть бути вищими. Європейські чиновники неодноразово заявляли, що Путін готується до війни із Заходом. Для багатьох це вже відбувається: аналітики аналітичних центрів, уряди і саме НАТО звинувачують Москву в атаках "гібридної війни" - від втручання у вибори до спроб збивати авіалайнери за допомогою запалювальних бомб", – йдеться у матеріалі.

"Європейці сприймають це дуже серйозно", – сказав генерал-лейтенант у відставці Бен Годжес, колишній командувач армії США в Європі з 2014 до кінця 2017 року.

Зокрема, країни Східної Європи, що знаходяться ближче до російського кордону, "знають, що це по-справжньому, тому що вони там живуть", додав Ходжес. І лише ті люди, каже він, які живуть у Західній Європі чи США, далеко від РФ, кажуть: "Та годі, цього не станеться".

"Основний принцип НАТО, Організації Північноатлантичного договору, полягає в тому, що союзники захищатимуть будь-якого члена Альянсу, який зазнав нападу. Єдиний раз, коли ця обіцянка, передбачена статтею 5, була виконана, був після подій 11 вересня 2001 року, коли Європа на знак солідарності допомогла Сполученим Штатам патрулювати своє небо. Основний сенс цього положення полягає в тому, що якщо країна нападе на Європу, то вона також перебуватиме у стані війни з Вашингтоном", – нагадали у статті.

Але Трамп неодноразово висловлював припущення, що він проігнорує сигнал лиха від Європи.

Багато хто у владних коридорах Європи погоджується з тим, що самодостатній континент занадто довго покладався на захист Вашингтона. Президент Франції Еммануель Макрон, давній прихильник європейської самостійності, заявив у понеділок, що другий термін Трампа має стати "тривожним дзвінком" для Європи.

У своїх коментарях на оборонній конференції в середу глава зовнішньополітичного відомства Європейського Союзу Кая Каллас погодилася з оцінкою Трампа щодо європейських витрат, заявивши, що "Росія становить екзистенційну загрозу нашій безпеці сьогодні, завтра і доти, доки ми будемо недоінвестувати в нашу оборону".

Багато з цих критиків, тим не менш, залишаються стривоженими.

"Хоча кожен президент скаржився на те, що європейські країни роблять недостатньо, ніколи не виникало питання про американську прихильність. Це викликає велике занепокоєння", – підкреслив Годжес.

Критики зазначають, що у короткостроковій перспективі Трамп і ключові члени його нової адміністрації пообіцяли швидко завершити війну Росії в Україні, що, ймовірно, неможливо без величезних територіальних поступок з боку Києва. Фактичне визнання перемоги Росії стало б сигналом для Кремля, що агресія винагороджується, а Захід не має апетиту до втручання.

"Росія готується до війни із Заходом", - заявив у листопаді керівник німецької зовнішньої розвідки Бруно Каль у своїй промові.

Протягом багатьох років експерти та урядовці звинувачують Москву в поширенні дезінформації, здійсненні кібератак та використанні будь-яких інших засобів, необхідних для втручання у вибори в демократичних країнах.

Хоча Москва це заперечує. Західні чиновники та експерти майже одностайні в тому, що ця кампанія, схоже, лише розширюється.

Минулого місяця фінська влада захопила нафтовий танкер, який, за їхніми підозрами, перерізав підводні кабелі електропостачання та інтернету. Це був один з низки інцидентів, які спонукали НАТО розпочати операцію "Балтійський вартовий" і посилити морське патрулювання.

Тим часом західні офіційні особи заявили, що Росія несе відповідальність за відправлення двох запалювальних пристроїв до логістичних центрів DHL в Німеччині і Великій Британії в липні в рамках ширшої диверсійної кампанії з метою спричинення пожеж на борту літаків, що прямують до Північної Америки.

У відповідь на це Європа поклала край десятиліттям недофінансування військових витрат, і більшість її великих держав досягли встановленого НАТО рівня витрат на оборону в 2% від ВВП. Витрати почали зростати в 2014 році після анексії Криму Росією, хоча Трампу приписують значну заслугу в прискоренні цього процесу.

У середу комісар Європейського Союзу з питань оборони Андрюс Кубілюс оголосив, що Литва має намір витрачати від 5% до 6% свого ВВП на оборону в найближчі роки. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року ще більше привернуло увагу.

У березні Європейський Союз виділив 500 мільйонів євро (близько $515 мільйонів) на подвоєння виробництва снарядних боєприпасів до 2 мільйонів одиниць на рік. І вже 22 країни приєдналися до європейської ініціативи "Небесний щит" - загальноконтинентальної системи протиракетної оборони, покликаної захистити від російських атак.

"Європа повинна бути готовою до найекстремальніших військових непередбачуваних ситуацій", - заявив представник ЄС в електронному листі NBC News, відповідаючи на запитання, чи готується континент до найгіршого сценарію війни з Росією. "Простіше кажучи, щоб запобігти війні, ми повинні витрачати більше. Якщо ми будемо чекати довше, це буде коштувати нам дорожче".

Відповідаючи на запитання, чи була ця зміна викликана припущенням Трампа, що він, можливо, не зможе захистити Європу так само добре, як Путін, речник послався лише на російського президента, чия війна в Україні, за його словами, "кидає виклик самому міжнародному порядку, що базується на правилах".

Особливо вразливими є балтійські країни Литва, Латвія та Естонія, розташовані на березі Балтійського моря між материковою Росією і сильно мілітаризованим російським Калінінградом.

Десятиліттями окуповані Радянським Союзом, ці нині вестернізовані країни лише зараз будують "Балтійську лінію оборони" - кордон довжиною в сотні миль, всіяний протитанковими ровами і дотами. Литва вже закупила склади "зубів дракона" - бетонних пірамід, призначених для зупинки танків - і планує замінувати свої мости до російського ексклаву Калінінграда, повідомило NBC News її міністерство оборони.

Литва нещодавно заявила, що підвищить витрати на оборону до 5% ВВП, що є найвищим показником в НАТО і набагато більше, ніж 3,4% у Вашингтоні. Це все ще менше, ніж у Росії, де Кремль фактично перебудував свою економіку на військові рейки і виділяє щонайменше 6,2% своїх фінансів, що постраждали від інфляції, на потреби армії.

Тим часом у західній Скандинавії Норвегія оновила свою брошуру про готовність до надзвичайних ситуацій, яку вона роздає всім громадянам, повідомляючи їм, скільки води, їжі та інших запасів слід запасти на випадок "актів війни". Історично 20-сторінковий документ був присвячений екстремальним погодним умовам і нещасним випадкам, але його остання версія зазначає, що "ми живемо у все більш неспокійному світі", і попереджає, що "у випадку воєнного конфлікту ви можете отримати повідомлення про необхідність пошуку укриття".

Тим часом шведська церковна влада - за вказівкою шведських збройних сил - почала шукати додаткові місця на кладовищах на випадок, якщо такий конфлікт досягне їхніх берегів. А Німеччина виділила близько 100 мільйонів євро на відновлення громадських сирен, які були демонтовані після падіння залізної завіси.

"Однак західноєвропейські країни, такі як Німеччина, Франція і Велика Британія, взяли на себе зобов'язання лише щодо "невеликого відсоткового збільшення оборонних бюджетів, що не має нічого спільного з трансформаційними інвестиціями" у Східній Європі", – сказав Кейр Джайлз, провідний аналітик з питань оборони в лондонському аналітичному центрі Chatham House.

Для Джайлза, автора книги "Хто захистить Європу? Пробуджена Росія і сплячий континент", проблема полягає в тому, що “країни, розташовані далі, все ще вдають, що війна - це те, що трапляється з іншими людьми”.

Більше того, зусилля ще більше ускладнюються політичною ситуацією. Провідним партіям Європи кидають виклик популісти, які часто змішують свою рішучу опозицію до імміграції з м'якшою - а іноді навіть дружньою - позицією щодо Росії.

Чи реально європейським країнам перейти до 5% ВВП витрат на оборону, як того вимагає Трамп? У світі, де навіть 2% ВВП залишаються недосяжними для багатьох членів НАТО, новий амбітний поріг виглядає, як провокація. Микола Гаврись у статті "5% ВВП на оборону для європейських країн: наскільки така вимога Дональда Трампа є реалістичною" аналізував, як ця умова вплине на європейські країни, які звикли до соціальних бюджетів, і чи можуть демократичні держави конкурувати з автократіями у військових витратах.