Німецька друкарська машинка з українським шрифтом, що належала адвокату

У музеї історії в місті Тальному Черкаської області зберігається друкарська машинка Ideal німецького виробництва часів Другої світової війни. Машинка має літери "ї" та "є"– Машинка належала адвокату, одному з перших активістів Народного Руху в Тальному Миколі Козаку, – розповідає директор комунального підприємства "Тальнівський палацово-парковий комплекс Шувалових" Олег Шатайло. – За 70 років радянської влади держава не спромоглася виготовити друкарську машинку з українським шрифтом. Замість літер "і" та "ї" в СРСР ставили знак оклику. Натомість німці одразу виготовили таку техніку. На бажання нею можна було друкувати й російські тексти, бо мала російську літеру "ы". Але машинка була точно українська, бо мала y правому верхньому куті кнопку в синьо-жовтих кольорах українського прапора.Микола Козак мав дивне хобі – він колекціонував саме друкарські машинки німецького виробництва.– Тато прожив 64 роки, – розповідає донька Анна Козак. – Народився 1942 року, помер 2006-го. Скільки себе пам'ятаю, в нас були друкарські машинки. Тато на них друкував необхідні йому рішення, виступи, апеляції. За радянських часів усі друкарські машинки мали перебувати на обліку в Комітеті державної безпеки (КДБ), але я не пригадую, щоб працівники таємної поліції оглядали наші машинки. Ми досі маємо ще кілька екземплярів. Час від часу я отримую прохання продати бодай одну, але завжди відповідаю відмовою. Тато мав скалічені руки – наслідок травми, яку отримав замолоду. Друкував трьома вцілілими пальцями, яких майже не відчував.Колишній керівник відділу культури тальнівського райвиконкому, 96-річний Олег Сошинський, каже, що кілька разів гостював у Козаків і бачив німецькі друкарські машинки.– Якоїсь особливої уваги на них я не звертав, – розповідає. – Стоять, то й стоять. Миколу Іларіоновича знав давно. За його розповідями, він покалічив руки замолоду, коли їх затягло в жатку комбайна. Однак продовжував повноцінно жити – працював, мав родину. Що цікаво, водив машину й був затятий мисливець. Тільки-но відкривався сезон полювання, біля нього збиралася ватага мисливців – і вони виїздили на полювання. Як він кермував і стріляв із покаліченими руками, не уявляю.Директорка Тальнівського музею історії Світлана Проценко каже, що німецьких друкарських машинок у музеї дві: "Одна з українським шрифтом, одна – з російським. Обидві представлено в залі Другої світової війни".Колись перед залом Другої світової війни в тальнівському музеї висіла картина місцевого художника – великий мавпоподібний німець із волохатими руками тримає автомат. Німці, яким випадало відвідувати музей, дивувалися. Стверджували, що саме такими вони уявляли росіян. Після переїзду музею з палацу Шувалових до колишнього єврейського молитовного будинку №4 в центрі міста картину прибрали з експозиції.