Рецензія на серіал «Агентство» / The Agency

24 січня на каналі Paramount+ with Showtime закінчився показ шпигунського трилера «Агентство» — адаптації відомого французького серіалу «Бюро легенд», що транслювався на Canal+ з 2015 по 2020 роки. Проєкт примітний не тільки тим, що вийшов з-під крила компанії Smoke House Pictures Джорджа Клуні та Ґранта Геслова, а й тим, що тут фігурує Україна, та, відповідно, відомий український актор Олександр Рудинський. У цій рецензії аналізуємо, яке місце в сюжеті відведено нашій державі та чи варті місцеві шпигунські пристрасті глядацької уваги.

«Агентство» / The Agency

Жанр шпигунський трилер
Продюсери Джордж Клуні, Ґрант Геслов
У ролях Майкл Фассбендер, Джеффрі Райт, Джоді Тернер-Сміт, Річард Гір, Кетрін Вотерсон, Домінік Вест, Сергій Онопко, Олександр Рудинський
Прем’єра Paramount+ with Showtime
Рік випуску 2024
Сайт IMDb

Місію таємного агента ЦРУ під кодовим ім’ям «Марсіанин» (у цьому моменті напевно гикнулося Метту Деймону), яка проходила в Ефіопії і тривала 6 років, раптово згортають. Оперативнику наказують повернутися у лондонське відділення розвідуправління та переключитися на нове завдання, пов’язане зі зниклим агентом у Білорусі «Койотом». Поки що точно невідомо, що з ним сталося, але якщо його викриють, бо ж раптом Лукашенко знову в курсі, звідки готувався напад, це ризикує обернутися катастрофічними наслідками, в тому числі для агентів під прикриттям, які наразі діють на окупованій території України.

Однак зосередитися на роботі Марсіанину заважають романтичні почуття до професорки антропології Самі Захір, котра магічним чином також опинилася в Лондоні, та неможливість одразу переключитися на новий лад після довготривалого існування в оболонці іншої особистості. Складнощів додає те, що до ЦРУшника, за протоколом, приставлене цілодобове спостереження.

Тим часом кураторка Марсіанина в ефіопській місії Наомі починає готувати вже до місії іранської молоду співробітницю Денні Морату, завданням якої стає втертися в довіру до професора Рези Мортазеві і з його допомогою потрапити в Тегеран. Під чуйним керівництвом динозаврів Генрі Оглтрі та Джеймса Бредлі лондонське відділення ЦРУ готується до доленосних операцій, а значить — надзвичайно напружених робочих буднів.

Вже з початку творці «Агентства» (хоча варіант «Агенція» здається кращим, в укрнеті активно гуляє саме така назва) дають чітко зрозуміти, що їхнє шоу вельми далеке від захопливих динамічних походеньок у дусі «Нічного агента» чи високобюджетних піруетів з «Місії неможливої». Проєкт намагається скидатися максимально реалістичним, що, втім, геть не означає, що від казкових, суто кінематографічних елементів тут вирішили відмовитися.

Перед тим, як розпочинати перегляд, треба ясно це розуміти, у зворотному випадку серіал ризикує здатися до біса нудним. Власне, певною мірою він таким і є, адже поряд з цікавезними сценами (зрозуміло, що для українського глядача найцікавішою буде саме українська арка) сусідять відверто нудні, а разом з тривожними, дійсно захопливими сюжетними лініями співіснують зайві, такі, що тільки відволікають від основної оповіді та ще більше заплутують глядача.

В історії фігурує багацько дійових осіб різного ступеня важливості та різних національностей, до того ж розмовляють вони то англійською, то фарсі, то українською, то ламаною російською. Тривожні українські реалії змінюються на сонний, ніби байдужий до усього Лондон і навпаки. З сірих офісних приміщень ЦРУ сюжет перестрибує у знайомі оку пострадянські, нібито білоруські, краєвиди (на кшталт непривабливої будівлі з вивіскою «Косметика “Светлана”»), які насправді фільмували у Талліні. Додайте до цього нелінійність оповідання, і тоді встежити за всім, що відбувається на екрані, буде не так вже й просто.

При цьому за особистим життям головного героя у виконанні Фассбендера, себто — романтичною лінією, а також його стосунками з дочкою Поппі, спостерігати куди менш цікаво, ніж за професійним. А на тлі пригод Марсіанина арка молодої оперативниці, що має «підкорити» Тегеран, відверто губиться і виглядає як п’яте колесо у возі. Зрозуміло, що автори намагалися бути наближеними до французького хітового першоджерела, з прицілом на сучасну геополітику, та гармонійно поєднати усі складники історії в них не вийшло.

За хлопців під прикриттям на окупованій території дійсно переживаєш. Серед них, а також усіх цих зіркових Річардів Гірів та Фассбендерів, можна побачити нашого Олександра Рудинського, котрий з вигуком «Слава Україні, с*ки!», як і в скринлайф-трилері «Лишайся онлайн» (2023), відстрілюється від клятих окупантів, цього разу на ворожому КПП. Серед іншого буде тут і «Вальгалла» — аналог ПВК «Вагнер» з власним лисим командиром, що, давайте без спойлерів, відіграє свою роль у сюжеті. Сприяє загальній напрузі й відповідний саундтрек, який деренчливими звуками підкреслює нервовість тієї чи іншої ситуації.

Звісно, «Агентство» — далеко не одкровення в жанрі шпигунського трилера. Серіал насичений жанровими кліше, як от намагання головного героя при його роботі мати особисте життя, або виснажливі перевірки польових агентів на міцність. А ще чергує реалістичні моменти з якимись фантастичними, а захопливі — з відверто нудними. Якби витиснути з великовагової історії найцікавіше і помістити у більш лаконічну розповідь — було б значно краще. Однак і в такому своєму вигляді проєкту є що запропонувати зацікавленому глядачу.