Якщо Захід зараз не допоможе Україні, надалі він отримає конфлікт глобального масштабу - The Observer

The Observer, щотижнева англійська газета, що входить до групи The Guardian, опублікувала на її платформі великий матеріал, що стосується України і ставлення до неї західних країн, включно зі США, на яких зроблено особливий акцент. У редакційній статті висловлено думку про російську агресію, яку можна охарактеризувати так: Захід ризикує отримати набагато серйозніший конфлікт, якщо зараз не допоможе Україні. І розмова більше не йде тільки про нинішній конфлікт: неоголошена таємна війна вже йде, уточнює видання.

Чималий акцент видання зроблено на ставленні до цієї війни президента США Дональда Трампа, який щойно з тріумфом увійшов до Білого дому.

«Характерна для Трампа спроба минулого тижня чинити тиск на Володимира Путіна з метою змусити його припинити війну в Україні, яку російський лідер розв'язав майже три роки тому, є позитивним зрушенням. Упродовж усієї передвиборчої кампанії у США кандидат від республіканців скаржився на вартість військової допомоги Києву. Він стверджував, що війна ніколи б не почалася, якби він був у Білому домі, і хвалився, що може закінчити її «за 24 години».

Мабуть, тут із Трампом можна посперечатися, та він сам згодом довів неспроможність своїх зарозумілих слів.

Трамп завжди уникав особистої критики Путіна. Характер та історія їхніх стосунків довгий час були оповиті таємницею. Вони і зараз залишаються такими, акцентує видання. Однак тон і акценти Трампа помітно змінилися відтоді, як він почав свій другий термін на посаді президента США. За його словами, відмова Путіна від беззастережних переговорів загрожує Росії не менше, ніж Україні. «Я думаю, він повинен піти на угоду. Я думаю, він руйнує Росію». Слідом пішли відкриті погрози. За словами Трампа, російська економіка зазнає краху. Путін повинен «домовитися зараз і припинити цю безглузду війну» або зіткнутися з американськими тарифами, податками і додатковими санкціями. «Ми можемо зробити це легким шляхом або важким - і легкий шлях завжди кращий».

Стосовно президента США The Observer доволі нещадний і недовірливий, як, утім, і тоді, коли він згадує українського президента, наголошуючи на його вмінні бити в одну точку. Нереальні обіцянки Трампа для реально мислячих людей здаються дивними.

«У своїй інавгураційній промові Трамп виставив себе глобальним миротворцем. Але навіть цей самозакоханий нарцис повинен розуміти, що його обіцянка закінчити війну відразу була абсурдною. Що, схоже, змінило його мислення, так це старанне і вміле лобіювання Володимира Зеленського. Президент України вже кілька місяців доносить до людей одну просту думку: Росія почала війну, Київ готовий до переговорів, проблема - у Путіні. Один із його найпереконливіших аргументів, принаймні у свідомості Трампа, полягає в тому, що конфлікт шкодить бізнесу і завдає шкоди економічним інтересам США.

Ще одна тактика Зеленського - безсоромні лестощі, змішані з підступністю. Назвавши Трампа «рішучим» лідером, він привітав його минулого тижня з політикою «мир через силу». Однак це насамперед політика, розроблена і просунута Зеленським. Вона передбачає максимізацію спроможності України шляхом негайного і масштабного вливання західної зброї, ракет і боєприпасів, щоб відбиватися від росіян, які наступають, одночасно зміцнюючи свою майбутню переговорну позицію. Європейські союзники по НАТО, включно з Великою Британією, підтримують цю стратегію. Зеленський, по суті, кооптував Трампа.

Трамп, найімовірніше, продовжить виступати проти надсилання Україні нових мільярдних пакетів військової допомоги, розмірковує видання. Але він може виявити, що його власна риторика невблаганно веде його цим шляхом. У своїх останніх коментарях Путін відкинув загрозу введення нових санкцій і повторив, що він відкритий для переговорів тет-а-тет. Путін не цурається лестощів на свою адресу, але може підлеститися і до когось. Він назвав Трампа «розумним» і «мужнім». Можливо, він думає, що зможе його обдурити. Можливо, він має рацію - і це дуже турбує Україну та Європу.

Саме тому заклик Зеленського до зброї, до досягнення миру через силу, має бути почутий і прийнятий до дії. Причина в тому, що Путін уже не один, і це має насторожити весь інший світ.

Всупереч прогнозам Трампа про крах Росії, Путіну допомогли обіцянки про незмінну підтримку з боку голови КНР Сі Цзіньпіна, нещодавно підписаний пакт про стратегічне партнерство з Іраном і готовність Північної Кореї відправити своїх невдалих солдатів помирати в м'ясорубці на Донбасі. Готуючись до мирних переговорів, ініційованих США, Путін також уточнює і розширює умови Москви. Досі Росія наполягала на збереженні окупованих нею 20 % української території і на забезпеченні нейтралітету майбутнього, роззброєного у військовому відношенні, «денацифікованого» уряду в Києві. 

Але Путін щиро вірить у свою перемогу, тому тепер він відкидає можливість укладення початкової угоди, яка «заморозить» конфлікт. За його словами, для того, щоб припинення вогню відбулося, Київ повинен спочатку прийняти всі умови Москви - і апетити при цьому все більше зростають. А міністр закордонних справ Путіна Сергій Лавров зажадав повністю перебудувати «загальні механізми безпеки» в Європі, щоб врахувати довгострокові занепокоєння Росії. Словом, розмова більше не йде тільки про війну в Україні.

Зараз Путін представляє свою країну як залучену в глобальну боротьбу з міжнародним порядком, очолюваним США, що загострюється. Він і його союзники прагнуть його порушити. Це ширший контекст, у якому Трамп, Кейр Стармер та інші лідери НАТО повинні зараз плавати або - тонути.

Ось чому так важливо, щоб заклик Зеленського до зброї, до досягнення миру через силу, був почутий і прийнятий до дії. Стармер мав рацію, коли під час нещодавніх візитів до України та Польщі закликав союзників подвоїти підтримку Києва для досягнення «миру на умовах України». Марк Рютте, голова НАТО, має рацію, закликаючи до збільшення національних оборонних бюджетів. І Зеленський має рацію, закликаючи всю Європу усвідомити весь ступінь російської загрози, виконати свої глобальні обов'язки і бути готовою, наприклад, відправити десятки тисяч солдатів в Україну для забезпечення припинення вогню і стримування нової агресії.

Можливо, навіть Трамп поступово усвідомлює, що миру не буде ніде, якщо Путін переможе.

Нагадаємо, Володимир Путін посилює свою тіньову війну саботажу, вбивств і дезінформації. Водночас країни Європи зосереджуються здебільшого на оборонних кроках: кращому обміні розвідданими та спостереженні, рішучішому засудженні ймовірної агресії з боку Москви та зміцненні інфраструктури, щоб зробити її більш стійкою.

Європа знає, що їй потрібна більш жорстка відповідь, але не знайшла способу відповісти Путіну, і це дає йому змогу почуватися безкарним.