"Де ти був під час війни": які виклики чекають Україну після припинення вогню на фронті

Завершення війни з Росією стане одним із найважливіших моментів в історії України. Але яким буде життя після війни? Відбудова країни, соціальна адаптація, економічні виклики та міжнародна співпраця — ці питання постануть перед кожним українцем.

А ось на думку заступника начальника Центру рекрутингу сил Територіальної оборони ЗСУ, старшого лейтенанта Ігоря Швайка, в мирний час складніше буде саме тим, хто не був в ЗСУ. Він заявив, що українці, які не відслужать в армії, зустрічатимуться з певними незручностями. З його слів, вони матимуть проблеми з взяттям кредитів, захистом дисертації. Крім того, лікарі не можуть очолити медзаклади, якщо не побували в ЗСУ.

Швайка вважає, що суспільство буде мілітаризованим, оскільки збережуться загрози, хоча і буде перемога над ворогами. Через цю мілітаризацію ймовірні певні зміни у суспільному житті, про які потрібно подумати вже зараз.

Проте, опитані Фокусом експерти вважають що такого роду ідеї дуже важко буде втілити в життя, бо такі дії суперечать як Конституції України, так і міжнародним актам про права людини. Ба більше, якщо Україна прагне стати членом Європейського Союзу, подібні ініціативи абсолютно недопустимі. Експерти переконані, що втілити це в життя не вдасться, бо за таку ідею просто не проголосують. Крім того, це викликало б серйозний суспільний спротив. Тому такі пропозиції не мають жодного шансу на реалізацію.

Більше того, російська пропаганда вже починає використовувати ці ідеї, що також багато про що свідчить. Інша справа, що такі ідеї підтверджують наявність певних протиріч між тими, хто воює, і тими, хто перебуває в тилу.

Після війни: головні виклики для ветеранів

Після закінчення активної фази війни ймовірно буде певний розрив між тими хто був на фронті і тими хто туди не рвався. Це явище відоме і було помітним ще після Другої світової війни. Тоді військові часто критично, а іноді й агресивно ставилися до тих, хто залишався в тилу. З’явилися терміни на кшталт "тиловий щур". Подібні настрої можуть проявлятися і зараз, вважає політолог Володимир Фесенко.

"Проте нині ситуація трохи інша. Рівень довіри до Збройних сил України залишається дуже високим, але методи роботи ТЦК викликали у частини населення, особливо серед тих, хто не має сильних патріотичних поглядів, навіть агресивне ставлення до військових і людей у формі. Це один із наслідків війни. Хоча він не є ключовим, але його не можна ігнорувати", — каже Фокусу політолог.

Більша проблема, на його думку, виникне з адаптацією ветеранів та учасників бойових дій до мирного життя. Причиною цього не буде працевлаштування, адже зараз в Україні спостерігається дефіцит трудових ресурсів, і з роботою складнощів не очікується. Справжня складність полягатиме у поверненні до нормального мирного життя.

Деякі сім’ї не бачилися роками, через що вже трапляються розлучення. Відновлення сімейного життя стане непростим завданням. Крім того, існує проблема психологічного стресу, якого зазнали багато людей під час війни. Для когось може бути важко повернутися до нормальних стосунків із суспільством, особливо якщо у них змінилося ставлення до насильства. Такі проблеми також можуть переноситися в мирне життя, вважає експерт.

"Ці труднощі характерні для будь-якої війни. Наприклад, мої колеги розповідали, що поляки вже зараз готуються до можливого прибуття тисяч ветеранів із зони конфлікту. Вони передбачають, що такі люди зіткнуться з соціальними та психологічними викликами під час адаптації до мирного життя. Сучасна війна відрізняється своїм масштабом і інтенсивністю від усього, що відбувалося до 2014 року чи навіть до 2022 року. Це додає нових викликів, з якими доведеться впоратися суспільству", — продовжує Фесенко.

Ізраїльський сценарій для України після війни

Питання моделі життя і розвитку України після війни стане однією з ключових тем майбутніх виборів, підкреслює політолог. Серед обговорюваних ідей — перетворення України на "новий Ізраїль" із потужною системою оборони. Особливу увагу приділятимуть розвитку територіальної оборони, яка вже довела свою ефективність, навіть у початковому стані в 2022 році. Цей напрямок потребує подальшого розширення та вдосконалення.

"Окремо розглядатиметься ініціатива щодо загальної військової підготовки. Ідея, що всі громадяни проходитимуть базову військову підготовку, ймовірно, отримає підтримку серед військових та тих, хто відчуває загрозу нової війни з Росією. Проте ця пропозиція викликатиме суперечки, і її практична реалізація залежатиме від законодавчих рішень", — каже Фесенко.

Економічна модель розвитку стане ще складнішим викликом. Україні доведеться зберегти і модернізувати військово-промисловий комплекс, який активно розвивається під час війни. Пріоритетом буде створення сучасного озброєння для стримування можливої нової російської агресії. У той же час, необхідно буде розвивати цивільну сферу, що вимагатиме значних фінансових ресурсів.

"Основне питання — де знайти гроші? Наразі значна частина бюджету фінансується міжнародними партнерами, які підтримують і армію, і закупівлю зброї. Після війни обсяги такої допомоги можуть суттєво скоротитися. Одним із рішень може стати спільне виробництво зброї та її експорт, але це потребуватиме інвестицій", — продовжує політолог.

Також обговорюється модель мілітаризованої держави, яку можуть підтримати колишні військові та деякі політики. Однак ця модель потребуватиме значних витрат, і знайти баланс між потребами оборони та відновленням мирного життя буде надзвичайно складно, вважає експерт. Збереження потужної армії навіть на рівні 5% ВВП стане серйозним фінансовим викликом.

Балансування між мілітаризацією, відновленням економіки та соціальним розвитком стане однією з ключових задач післявоєнної України, вважає політолог.

"Післявоєнна модель розвитку України стане полем для суттєвих суспільних і політичних протиріч. З одного боку, буде значна частина суспільства, яка прагнутиме збереження мілітарної спрямованості економіки, щоб країна залишалася готовою до нової війни. Ця група підтримуватиме ідею масової військової підготовки, орієнтуючись на досвід країн із високим рівнем оборонної готовності.

З іншого боку, інша частина населення прагнутиме відійти від жахів війни, відновити нормальне мирне життя та насолоджуватися спокоєм. Це створюватиме контраст і соціальну напругу, подібну до тієї, яку Європа переживала у 1920-х роках після Першої світової війни", — продовжує Фесенко.

Кого звинувачуватимуть після війни?

На додаток до цього, на країну очікують масштабні соціальні проблеми. Зараз громадяни сприймають високі тарифи, податки і зниження рівня життя як наслідки війни. Однак після її завершення ці фактори викликатимуть дедалі більше невдоволення, спрямованого на владу. Незалежно від того, хто стане президентом, очікування змін будуть високими, але перші результати можуть викликати розчарування та критику.

"Відновлення країни стане непростим процесом, що вимагатиме подолання численних викликів. Однією з ключових проблем стане адаптація суспільства до мирного життя та вирішення питань соціальної справедливості, які загостряться через протиріччя між різними групами. Головним викликом для влади буде пошук балансу між мілітаризацією та соціально-економічним розвитком, а також побудова довіри серед громадян, які прагнуть стабільності, реформ і відновлення нормального життя", — каже експерт.

Фесенко вважає, що те про що казав Ігор Швайка — це розуміння соціальної справедливості з точки зору військового. Частина суспільства, особливо військові, може вважати, що ті, хто не воював, не виконали свій обов’язок перед країною і повинні нести певні обмеження в правах. Хоча така позиція навряд чи знайде масову підтримку, вона стане джерелом соціальної напруги.

Очікується, що між групами населення, які брали активну участь у війні, залишилися в Україні, та тими, хто виїхав за кордон, виникатимуть протиріччя. Деякі соціальні групи можуть висловлювати претензії у стилі: "Де ти був під час війни?", що створюватиме розкол у суспільстві. Не всі, хто виїхав, повернуться, але навіть ті, хто повернеться, можуть стикнутися з труднощами інтеграції, вважає політолог.

На його думку, після війни критично важливим стане вибір економічної моделі розвитку. Однак очікувати швидкого відновлення рівня життя не варто. Розриви у добробуті населення, які існували раніше, проявляться ще гостріше.

"Політичне середовище також зазнає змін. Після війни очікується активізація політичного життя, що вже зараз видно через передвиборчу активність. Водночас виникатимуть протиріччя між прихильниками мілітарної моделі розвитку, орієнтованої на підготовку до нових можливих конфліктів, і тими, хто прагне до мирної моделі із збереженням обороноздатності, але без мілітаризації суспільства", — говорить Фесенко.

Після війни люди будуть прагнути повернутися до нормального життя: подорожувати, відпочивати, насолоджуватися миром. Цей інстинкт відновлення нормального життя стане потужним стимулом для багатьох. Але водночас може з'явитися і реваншистські настрої серед окремих груп, що може стати фактором політичної нестабільності.

"Таким чином, післявоєнний період вимагатиме від суспільства та влади зваженого підходу до вирішення економічних, соціальних і політичних питань. Головним завданням стане досягнення балансу між обороноздатністю та мирним розвитком, уникнення конфліктів і створення умов для поступового відновлення країни", — резюмую політолог.

Нагадаємо, Фокус розбирав які гарантії безпеки НАТО пропонуватиме Україні.

Також, Фокус зібрав інформацію про особливості "чесного контракту", який запропонують українцям 18-25 років.