Як працювала Рада з питань підтримки підприємництва в 2024 році

26 січня 2024 року почала свою роботу Рада з питань підтримки підприємництва. До складу увійшли представники державних органів, бізнесу, громадських організацій та експерти. Один з учасників, Олег Гороховський, опублікував звіт результатів за перший рік роботи установи. Розповідаємо, як працює Рада, та переказуємо основне зі звіту.

Що таке Рада з питань підтримки підприємництва?

Торік у січні президент підписав законопроєкт щодо створення Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану.

Які завдання Ради підприємництва?

• системний аналіз забезпечення права на підприємницьку діяльність;
• формування державної політики щодо гарантування права на підприємництво;
• напрацювання та внесення на розгляд Президента України пропозицій щодо шляхів розв’язання проблемних питань;
• сприяння налагодженню ефективної взаємодії держави із суб’єктами господарювання, профільними громадськими об’єднаннями, поширенню найкращого міжнародного досвіду.

Хто у складі Ради?

• Артем Бородатюк — співзасновник Netpeak Group;
• Олег Гороховський — співзасновник monobank;
• Костянтин Єфименко — президент «Біофарми»;
• Тарас Кицмей — член ради представників Асоціації «Інформаційні технології України», співвласник SoftServe;
• Вячеслав Климов — президент Спілки українських підприємців, член наглядової ради «Нова Пошта»;
• Олександр Конотопський — член ради директорів Спілки українських підприємців, співвласник Ajax Systems;
• Дмитро Олійник — голова Ради Федерації роботодавців України.

Що вдалося Раді за рік роботи?

Рада ставила перед собою амбітну мету: вона мала стати містком між бізнесами, що до неї звертаються, та владою, яка у звичайних умовах не могла б оперативно відреагувати на проблему. Чи вдалося це? Олег Гороховський розділив основні завдання ради на 8 викликів і оцінив їх виконання на 72,5% зі 100%. Ось що, на його думку, владося повністю.

Створити механізм вирішення проблем підприємців через Раду

Кожен підприємець може подати звернення до Ради з питань підтримки підприємництва, якщо бачить неправомірні або непропорційні заявленим збиткам дії правоохоронців. Якщо установа бачить, що такі порушення дійсно існують, то кейс буде піднято на вищий рівень обговорень.

За рік Рада отримала 31 звернення, з яких шість кейсів вдалось вирішити. Три з них були у публічному просторі:

1. Група компаній «Текстиль-Контакт». За словами Олега Гороховського, власник Олександр Соколовський стикнувся з неправомірними діями та тиском з боку слідчих та прокуратури та звернувся по допомогу до Ради. В результаті консультацій Голосіївська прокуратура закрила кримінальне провадження за відсутністю складу злочину. Відповідно визнані незаконними отримані підозри, вимагання грошових застав та арешт майна.
2. Компанія Agromino. Як повідомив Олег Гороховський, консультації Ради допомогли запобігти спробі рейдерського захвату власності підприємства та домогтися остаточного закриття кримінальної справи проти компанії.
3. Група компаній EDS Ukraine. Їхній власник Олександр Запишний повідомив, що СБУ провела обшуки у його домі та в офісі компанії, вилучивши документи та готівку. За словами Олега Гороховського, очільник EDS Ukraine звернувся до Ради та вже готувався до перенесення виробництва у Чехію. За майже місяць консультацій підприємцю повернули вилучені документи й гроші, а справу закрили.

Підтримувати розвиток «мілтек» компаній

За рекомендаціями Ради, внесено правки до законопроєкту «Про оборонні закупівлі». Головні оновлення: 

• з врегулювання питань щодо прибутків виробників/постачальників в секторі безпеки та оборони;
• припинення перевірок мілтек-компаній на період воєнного стану.

За словами Олега Гороховського, це дозволило виробниками мілтек-компаній вийти з «сірої зони» для Державної аудиторської служби. Також скасувати кримінальні справи проти виробників, що працюють на оборонно-промисловому комплексі. Окрім цього, мілтек-компанії тепер можуть отримувати прибуток для виконання контрактів і розвитку. 

Читайте також: Аналіз українського Defense Tech за 2024-й і перспективи на 2025 рік

Вдалими на 60-70% Гороховський вважає наступні завдання.

Зменшити тиск на підприємців зі сторони правоохоронних органів

Цей пункт стосується законопроєкту «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження». Він регламентує порядок накладення арешту на майно, встановлює чіткі терміни його повернення, гарантує обов’язкову присутність спеціалістів під час обшуків, надає стороні захисту широкі права щодо оскаржень, доступу до матеріалів справи тощо. 

За рекомендаціями Ради, Офіс генерального прокурора провів аудит кримінальних проваджень, відкритих проти українського бізнесу. В результаті було закрито 1218 справ.

Перезавантажити Бюро економічної безпеки

За консультацій Ради внесено правки до законопроєкту «Про Бюро економічної безпеки України». Таким чином розпочалось перезавантаження БЕБ — за участю іноземних експертів та українського бізнесу, незалежним відбором нового голови БЕБ, переатестацією та кадровим відбором. Відомо, що 24 січня завершилась подача документів на посаду директора БЕБ. 

Створити платформу для збору зворотного зв’язку від бізнесу

Мінекономіки та Мінцифри запустили бета-версію платформи «Пульс» для збору зворотного зв’язку від бізнесу про взаємодію з державою для підвищення якості державних послуг. Наразі зібрано понад 140 відгуків, серед яких стало відомо про три основні проблеми бізнесу: 

• зростання витрат;
• перевірки органів контролю;
• повернення податкових накладних.

Наразі планують створити механізм розгляду звернень бізнесу за участю ОВА. Першими пілотними областями стануть Закарпатська та Дніпропетровська.

Створити аналітичний дашборд щодо взаємодії правоохоронних органів з бізнесом

За словами Олего Гороховського, дашборд — оцифровані дані прокуратури та судів щодо кримінальних правопорушень, які стосуються господарської та інвестиційної діяльності в Україні. 

Наступними кроками будуть:

• запуск оновленої версії проєкту;
• робота з Мін’юстом, Нацполіцією та судами щодо цифровізації даних;
• розробка ТЗ на систему знеособленого ризик-менеджменту.

Спростити процедуру набуття власності на земельні ділянки для бізнесу

За консультаціями Ради, вносилися правки в законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України».

Ключові тези закону:

• право власності добросовісного набувача/власника землі повинно бути захищено та гарантовано державою.
• якщо процедура відведення землі проводилася із порушеннями, відповідальність за це має нести конкретна посадова особа, яка здійснила порушення.
• спрощення механізму отримання дозвільних документів, зміни цільового призначення землі, запровадження прозорих та зрозумілих правил.

Наразі закон вже пройшов перше читання у Верховній Раді.

Найменш успішною Гороховський зазвав комунікаційну задачу. Мовляв, тут результату вдалося досягти всього на половину.

Посилити комунікації держави щодо ролі підприємців

За словами Олега Гороховського, однією із задач Ради було підсилання комунікації щодо підприємців на рівні держави. Гороховський стверджує, що президент «регулярно згадує про роль податків від бізнесу у підтримці обороноздатності держави, а менеджери держави відвідують і комунікують про важливість підприємництва на бізнес-форумах». Однак Раді не вдалось вирішити питання стосовно закону про КІК.

До Ради із своїм питанням може звернутися будь-який підприємець. Для цього необхідно описати проблему та цю презентацію надіслати на e-mail секретаріату Ради [email protected].

Читайте також: Як подати КІК-повідомлення у 2025 році — покрокова інструкція