На Херсонщині внаслідок війни пошкоджено понад 270 пам’яток історії та культури, - Укрінформ

У Херсонській області внаслідок війни зафіксовано пошкодження 271 пам’ятки історії та культури. Про це в інтерв`ю Укрінформу розповів заступник начальника обласної Інспекції з охорони пам’яток історії та культури Денис Сікоза.

«На Херсонщині на 20 січня зафіксували пошкодження 271 пам’ятки історії та культури. Це з урахуванням лівого і правого берегів. Інформацію щодо тимчасово окупованої території ми отримуємо, зокрема, із соцмереж та ЗМІ. Допомагає й співпраця з громадськими організаціями, які займаються окупованими територіями, зокрема з Кримським інститутом стратегічних досліджень. Йдеться про різний ступінь пошкоджень пам’яток», - сказав Денис Сікоза.

За його словами, найважчих втрат зазнають пам’ятки археології національного значення. Особливо – на лівобережжі, адже росіяни його перекопують, облаштовуючи позиції.  Наприклад, загарбники перетворили на своє укріплення Любимівське пізньоскіфське городище (датується II ст. до н.е. – IV ст. н.е., XVI ст).

«У Херсоні є прильоти майже в усі давні храми. Це і Грецька церква, і Привозна, і Катерининський собор. Влучали і в 2023, і в 2024 роках. Дуже пошкоджений Бізюків чоловічий монастир у Червоному Маяку. Спалені шведські кірхи у Зміївці (село заснували 1782 року шведські поселенці, у 2008 році його відвідали король та королева Швеції). Постійно обстрілюють Кам’янську Січ. У місті Бериславі понищені майже всі будівлі. Ми достеменно не знаємо ступеня пошкодження пам’яток, адже на цю територію важко дістатися, а прильоти – щодня. Ситуація в області дуже динамічна: поки ми з вами розмовляємо, вже якусь пам’ятку могли пошкодили», – повідомив Сікоза.

Посадовець розповів, що внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС були затоплені середньовічна фортеця Тягинь та літописне місто Олешшя.

«Коли археологічна пам’ятка затоплюється, пошкоджується культурний шар. Якщо там є якісь речі, – залізо, бронза, шкіра, – то в мокрому ґрунті це все, звісно, набагато швидше руйнується», – додає він.

Усі прибережні села біля Дніпра планомірно стирає ворог. Там пошкоджені пам’ятки, зокрема археологічні, також історичні будівлі.

«Археологічні пам’ятки – не відновлювальні. Тобто все пошкоджене знову не складеш. Навіть якщо щось пізніше знайдуть, інформації буде набагато менше. Досліджувати, звісно, потрібно. Будемо дивитися, що збереглося, проводити експедиції. Але на тій ділянці, де прилетів КАБ і пошкодив, наприклад, 25 чи 50 квадратних метрів, – і ще треба враховувати глибину вирви, – може бути втрачена вся інформація про будівлі, поховання, що там були», – зауважує Денис Сікоза.

Водночас наукова співробітниця Інституту археології Національної академії наук України, керівниця громадської організації «Амадока» Олена Дзнеладзе зазначає, що в області дуже багато пошкоджених чи зруйнованих курганів. Вони потребують якнайшвидшої консервації, для цього під час повоєнного відновлення їх слід додати до однієї з державних програм.

У Херсонській обласній прокуратурі інформують, що з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну органи досудового розслідування за процесуального керівництва Херсонської обласної прокуратури розслідують 52 кримінальних провадження, що стосуються 54 злочинів проти об’єктів культурної спадщини. Через руйнування та пошкодження об’єктів унаслідок обстрілів порушено 47 проваджень. Інші випадки пов’язані з розграбуванням.

Кам’янська Січ — один з останніх адміністративних і військових центрів Війська Запорозького Низового за часів його перебування під протекцією Кримського ханства у першій третині 18 ст. Ця пам'ятка культурно-історичної спадщини цікава тим, що на сьогодні вона є фактично єдиною територією, де можна проводити дослідження і робити висновки про життя та побут запорізьких козаків, оскільки всі інші Січі вже затоплені (затоплення не пов'язані з підривом Каховської дамби у червні 2023 року).

Фото: Бізюків чоловічий монастир / Укрінформ