Олігархізація та "кумівство" – загроза для США? Як техногіганти впливають на Трампа та Америку

Ексрезидент США Джо Байден у свої останні дні у Білому домі попередив американців про небезпеку олігархізації Америки у своєму прощальному зверненні. За його словами, в Америці формується олігархія, що загрожує демократії, базовим правам і свободам. Байден розкритикував надзаможний технопромисловий комплекс, який може отримати неконтрольовану владу над суспільством, і закликав боротися зі зміною клімату та дезінформацією в соцмережах.

Байден також звернув увагу на послаблення фактчекінгу в соцмережах і згадав про небезпеку концентрації влади в руках кількох надбагатих осіб, як-от Ілон Маск.

Якщо українці звикли до терміну "олігархи" за багато десятиліть, то для Штатів це відносно нова загроза. Чи дійсно США стануть олігархічною державою – читайте у матеріалі 24 Каналу.

Про що попереджав Байден

У своїй прощальній промові президент США Джо Байден застеріг від небезпеки, яку становить прихід до влади олігархії:

Сьогодні в Америці формується олігархія з величезним багатством, владою та впливом, яка серйозно загрожує нашій демократії, нашим базовим правам і свободам.

82-річний Байден розкритикував надзаможний "технопромисловий комплекс", який, за його словами, може отримати неконтрольовану владу над американцями. У своєму останньому зверненні з Білого дому він також застеріг від змін клімату та дезінформації в соціальних мережах.

Виступаючи з Овального кабінету, де зібралася сім’я Байденів, 46-й президент відзначив досягнення своєї адміністрації за один термін: створення робочих місць, інфраструктурні проєкти, покращення охорони здоров’я, боротьбу з пандемією та підвищення безпеки в країні.

Знадобиться час, щоб повною мірою відчути вплив усього, що ми зробили разом, але насіння посаджене, і воно проросте та розквітне в наступні десятиліття,
– додав Байден.

Експрезидент також побажав успіху майбутній адміністрації Дональда Трампа, але водночас виступив із серією важливих застережень, зазначивши, що зараз надто багато поставлено на карту. Мовиться про кліматичну кризу та "лавину дезінформації, що сприяє зловживанню владою". Байден також розкритикував соцмережі, зокрема компанію Meta, яка нещодавно оголосила про скасування незалежних фактчекерів.

Критика "технопромислового комплексу" Байденом була непрямим натяком на менеджерів з Кремнієвої долини. Серед них, вочевидь, Ілон Маск – найбагатша людина світу, мільярдер, який надав значну фінансову підтримку кампанії Трампа.

А слова про "технопромисловий комплекс" можуть бути відсиланням до прощальної промови президента Дуайта Ейзенгавера, який у 1961 році попередив американців про "військово-промисловий комплекс". Втім, Байден, ймовірно, мав на увазі Маска, коли застерігав про "небезпечну концентрацію влади в руках кількох надзаможних осіб".

Закінчуючи своє прощальне звернення, яке є давньою традицією президентів, Байден закликав американців стояти на сторожі своєї країни: "Нехай кожен з вас буде хранителем цього полум’я".

Цікаво! Прощальна промова Байдена прозвучала в той самий день, коли він оголосив про угоду щодо припинення вогню між Ізраїлем та ХАМАСом, яку він згадав на початку виступу. Байден заявив, що ці переговори були одними з найскладніших у його кар'єрі, і приписав собі заслугу в досягненні угоди.

Прірва між бідними та багатими в США

Попри незначне зниження рівня економічної нерівності під час президентства Джо Байдена, ситуація залишається на історично високому рівні, пише AP.

За даними Федеральної резервної системи, станом на осінь минулого року найбагатші 0,1% американців – близько 131 тисячі домогосподарств – володіли майже 14% національного багатства, що становить понад 22 трильйони доларів в акціях, облігаціях, нерухомості та інших активах.

Для порівняння, два десятиліття тому ця частка становила 10%.

Водночас менше половини населення США – приблизно 65 мільйонів домогосподарств – сукупно володіє лише 2,4% багатства країни, або менше як 4 трильйони доларів.

Останнім часом особливу увагу привертає стрімке зростання статків кількох сотень американських мільярдерів.

Так, за індексом Bloomberg Billionaires, статки Ілона Маска сягають 450 мільярдів доларів, Джеффа Безоса – 242 мільярди доларів, а Марка Цукерберга – 212 мільярдів доларів.
Вони єдині у світі, чиї статки перевищують 200 мільярдів доларів. З десяти найбагатших людей світу восьмеро представляють технологічний сектор.

Найбагатші американці за версією Bloomberg / скриншот

Bloomberg Billionaires Index – це щоденний рейтинг найбагатших людей світу. Детальна інформація про розрахунки міститься в аналізі чистих активів на сторінці профілю кожного мільярдера. Дані оновлюються наприкінці кожного торгового дня в Нью-Йорку.

Цей вибуховий рівень багатства спонукав демократів до спроб реформувати податковий кодекс США, аби скоротити нерівність. Сенаторка від Массачусетса Елізабет Воррен під час своєї невдалої кампанії на президентських виборах 2020 року пропонувала запровадити податок на багатство.

У 2023 році демократи в десяти штатах намагалися ухвалити аналогічні ініціативи, але безрезультатно. У деяких демократично орієнтованих штатах вже діють підвищені податки для тих, чий дохід перевищує 1 мільйон доларів, як спроба вирівняти нерівність доходів.

Мільярдери та олігархи проти самих себе – в чому суперечність

Дональд Трамп, віцепрезидент Джей Ді Венс – колишній венчурний капіталіст, пов'язаний із консервативним мільярдером Кремнієвої долини Пітером Тілем, співзасновником Palantir, – та інші члени "свити Трампа" позиціонують себе як представники народу. Вони обіцяють повернути владу американцям, відібравши її в еліт і впливових груп.

Техномільярдери на інавгурації Дональда Трампа / Фото AP, Julia Demaree Nikhinson, Pool

Водночас Трамп і сам є мільярдером. Його політична риторика часто ґрунтується на формі популізму, орієнтованого на мільярдерів. Він та його союзники стверджують, що інтелектуальні еліти – юристи, керівники компаній, журналісти та науковці – стримують розвиток нижчого і середнього класів, тоді як багаті підприємці здатні звільнити їх.

Чарлі Кірк, засновник консервативної організації Turning Point USA і впливовий діяч правого крила, неодноразово називав уряд США "олігархією", яка ігнорує волю громадян заради військових та фінансових інтересів, підкреслює AP.

Ця суперечність проявилася під час слухань у Сенаті в четвер, коли розглядали кандидатуру Скотта Бессента, висунутого Трампом на посаду міністра фінансів. Сенатор-демократ із Вермонта Берні Сандерс згадав про високий рівень економічної нерівності та контроль, який над суспільством отримали надзаможні люди через соціальні медіа.

"Чи погоджуєтеся ви з президентом Байденом, що в Америці формується олігархія?" – запитав Сандерс у Бессента. Той відповів: "Перелічені вами мільярдери заробили свої статки самостійно". Сам Бессент, керівник хедж-фонду, є одним із кількох мільярдерів, яких Трамп запропонував до свого Кабінету міністрів.

Поганий приклад для Росії

Згідно з опитуванням Associated Press-NORC Center for Public Affairs Research, близько шести з десяти американців вважають, що участь мільярдерів у формуванні державної політики президента була б швидше поганою або дуже поганою ідеєю.

Цей скептицизм найбільш виражений серед демократів. Республіканці ставляться до цього менш критично: 44% не мають чіткої думки, а близько двох із десяти вважають, що це було б частково або цілком позитивним.

Термін "олігарх" в американців часто асоціюється з Росією, як пише AP. Після розпаду Радянського Союзу в 1990-х роках група підприємців використала приватизацію державних підприємств за президентства Бориса Єльцина, щоб швидко накопичити величезні активи.

Цих бізнесменів назвали "олігархами", і на момент приходу до влади Владіміра Путіна у 2000 році вони контролювали значні багатства та вплив, тоді як мільйони звичайних росіян переживали економічні труднощі.

Після приходу до влади Путін зібрав провідних олігархів на закритій зустрічі в Кремлі та, за повідомленнями, запропонував угоду: не втручатися в політику – і їхні статки залишаться недоторканими.

Російські олігархи, які не потрапили до в'язниці або не загинули, стали надзаможними та переважно залишаються під контролем Путіна.

Сполучені Штати далекі від російського стилю олігархії, оскільки мають різноманітну економіку та стійкі інститути. Однак існує ризик, що якщо багатство дедалі більше залежатиме від взаємовідносин з урядом, це може посилити нерівність і привести до застою для більшості населення. Саме це стало попередженням з історії Росії.

Існують побоювання, що такі тенденції почнуть проявлятися в США. Технологічний сектор, з яким Трамп часто конфліктував під час свого першого терміну, наразі проявляє лояльність.

Так, Google і Microsoft пожертвували по 1 мільйону доларів на інавгураційний фонд новообраного президента.
Марк Цукерберг був співорганізатором прийому для багатих донорів-республіканців, присвяченого інавгурації.
А генеральний директор Microsoft обідав із Трампом та Джей Ді Венсом у маєтку Мар-а-Лаго у Флориді.
Amazon також придбала ексклюзивні права на документальний фільм про першу леді Меланію Трамп.

Соціологиня із Дартмутського коледжу Брук Гаррінгтон, яка вивчає світ надзаможних людей, назвала нову хвилю технологічних союзників Трампа "броолігархами".

Це не піде на користь демократії ніде у світі. Вони накопичили настільки значні багатства, що стали впливовішими за уряди окремих країн,
– вважає Гаррінгтон.

Чому США не стане олігархією

Америці не стати олігархічною державою навіть за Трампа та його союзників, вважають у The Economist. Є три основні причини, чому це навряд чи станеться.

Обмежений вплив технологічних магнатів. Так звані "техноолігархи" контролюють занадто малу частину величезної й різноманітної американської економіки, щоб впливати на її загальний напрямок.

Хоча Amazon, Meta й Tesla разом становлять 10% вартості всіх американських компаній, їхній внесок в економіку значно скромніший – лише 1,8% ВВП США. Якщо додати Apple та Alphabet, показник зростає до 3,1%, що все ще значно менше, ніж частка економіки, яку контролюють олігархи в Росії або Угорщині.

Обмежена монополізація. На відміну від Джона Рокфеллера, який свого часу контролював критично важливий для економіки продукт – нафтопродукти, сучасні техногіганти не можуть так легко "викрутити руки" економіці. Без Amazon товари можна купити у Walmart; Instagram можна замінити книжкою; а Tesla вже не є найпопулярнішим вибором автомобіля.
Конкуренція всередині технологічної галузі. Технологічні магнати часто конкурують між собою. Маск і Безос борються за домінування в космосі, Маск і Цукерберг — на ринку соцмереж, а Amazon підриває рекламний бізнес Meta. Така конкуренція не дозволяє їм діяти як єдина група інтересів.

Хоча адміністрація Трампа може бути більш схильна до кумівства та самозбагачення, американська економіка, зокрема й технологічна галузь, занадто динамічна й складна, щоб застигнути в справжню олігархію.