Союзники США платитимуть більше за ворогів? Парадоксальна логіка Трампа

Нова філософія життя Дональда Трампа:

Америка має стати одержувачем (реципієнтом) основних глобальних рент та бенефітів для підтримки високого рівня життя американських громадян, покриття структурних дисбалансів та дефіцитів американської економіки (насамперед торгового та бюджетного).

Світ має платити Америці за право "бути з нею", торгувати з нею, розвиватися разом із нею.

Америка збиратиме інвестиційну, торгову, економічну, енергетичну, технологічну і навіть кадрову ренти зі своїх ворогів та ще більше – зі своїх союзників.

Чому "друзі" платитимуть більше? Тому що в рахунок на оплату включені послуги безпеки з використанням ядерного щита Америки.

Чому "вороги" платитимуть менше? Тому що вони виконують роль "загоничів" для "друзів". Вони "заганяють" у стійло череду "геополітичних баранів", яких можна непогано "обстригти".

Є "пастух" — США, є "вовки" — вороги і є "барани" — союзники.

Тому не Америка має витрачати свій геополітичний ресурс для захисту Європи у контексті протистояння з Росією, а Європа має інвестувати свої ресурси у геополітичний потенціал США у контексті їхнього протистояння з Китаєм.

Лише одна країна не платить США за "квиток безпеки" — це Ізраїль. І при Трампі – цей "неплатіж" буде ще більшим.

Ізраїль та Єрусалим – це точка месіанської опори для консерваторів, які виросли у "професійній етиці аскетичного протестантизму", за словами Макса Вебера.

Особливо з урахуванням нинішнього протестантсько-іудаїстичного синтезу у рамках концепції "Нового Сіону".

Ціль Трампа – створити нову американську глобальну світ-систему.

Терміни "світ-економіки", "світ-системи" та світ-системного підходу та аналізу були закладені такими видатними вченими як Бродель та Валлерстайн.

Зокрема, Бродель виділяв такі ознаки світ-економіки – це самостійний кластер загальної світової економічної системи, здатний бути самодостатнім, насамперед за рахунок гармонійних та ефективних внутрішніх зв’язків та логічної структури.

Своєрідним "ключом" концепції Валлерстайна щодо світосистемної побудови великих глобальних кластерів є вчення про гегемонію та гегемону.

Гегемон зароджується та розвивається за рахунок особливого статусу побудованої ним світ-системи, у форматі ядра якої виділяється держава, яка має ключові конкурентні переваги над ключовими конкурентами та суперниками.

Ознакою такої світ-системи Валлерстайн називав наявність надміста як ядра або кількох надміст як суб’ядер.

Світ-система розвивається у форматі центру, який має отримувати всі геополітичні профіти та бенефіти та широку Ойкумену, розташовану навколо ядра.

Формат такої Ойкумени досить розгалужений:

• напівпериферія, права якої відносно наближені до прав та статусу ядра;
• сировинна ресурсна периферія, яка має захист Гегемона, але не має прав на його профіти та геополітичні бенефіти.

Території як периферії перебувають у підпорядкованому стані, позбавлені прав на самостійне визначення стратегії свого розвитку.

Функція периферії – це концентричні кола навколо ядра та стратегічний захист.

За визначенням Броделя, умови перебування мешканців таких периферій навколо Гегемона подібні до дантового Чистилища або навіть Пекла.

Дуже примітно, що початок другої каденції Трампа багато аналітиків порівнюють із президентом Мак-Кінлі, який заклав наприкінці 19 століття фундамент нової Американської імперії 1.0. та принципи американського імперіалізму як такого.

Ці принципи мають глибоке коріння в протестантській етиці, концепції кінцевого приречення і первородного гріха, що переноситься зі світу людей-індивідуумів у світ окремих країн.

У рамках цієї концепції, бідність окремої країни, як і бідність конкретної людини – це вияв Божого відторгнення, Богозалишення, гріховності, які не підлягають виправленню.

Щобільше, будь-які спроби такого виправлення – це протидія Божій волі та ризик втрати власного Богообрання.

Загальновідомо, що Мак-Кінлі, як і Трамп, мав майже месіанську підтримку частини населення США.

За часів Мак-Кінлі відбулася анексія Гаваїв (так само як зараз Трамп намагається здійснити анексію Гренландії), були взяті під контроль у вигляді колоній Гуам, Пуерто-Ріко та Філіппіни.

Останні були захоплені внаслідок американо-іспанської війни, а потім – за підсумком філіппіно-американського військового протистояння, яке було досить тривалим.

Мак-Кінлі фактично заклав фундамент домінування США у глобальному світі у 20 столітті, яке внаслідок двох світових воєн та перемоги у Холодній Війні лише посилилося.

Тут слід знов згадати концепцію Валлерстайна щодо окремої світ-системи – її успіху сприяє наявність природних чи штучних перешкод на кордоні з іншими конкуруючими світ-системами.

Витрати на подолання яких мають бути досить високими для того, щоб не відбувалися спроби руйнування конкуруючої світової системи.

У цьому контексті США мають унікальні природні захисні бар’єри своєї світової системи у вигляді трьох океанів.

Європейська світ-система у форматі ЄС та Євразійська у вигляді синтезу Китаю та РФ (цю нову світ-систему можна умовно назвати Монгольською імперією 2.0 або певною реінкарнацією першої сухопутної євразійської імперії Чингісхана), таких природних перешкод між собою не мають і роль бар’єру. чорноморська геополітична дуга у вигляді залучення у ній низки країн.

Саме тому і стратегія Мак-Кінлі, і стратегія Трампа – це посилення домінування США в індо-тихоокеанському регіоні та Філіппіни у цьому контексті зіграють одну із ключових ролей.

Тільки Мак-Кінлі мав досить слабкий суперник у вигляді деградуючої іспанської імперії, а Трамп — зростаюча і потужна китайська імперія і китайська світ-система.

Мак-Кінлі відзначився і запровадженням "золотого стандарту" долара, що стало одним із важливих кроків на шляху отримання доларом статусу світової резервної валюти.

Ідея Трампа зараз полягає у наданні долару "цифрового стандарту" у вигляді поєднання його зі світом глобальних криптовалют – за допомогою розвитку стейблкоїнів (usdt).

На думку Трампа, в 21 столітті нове золоте — це "цифрове золото" (недаремно і біткоін називають "цифровим золотом").

Мак-Кінлі збільшив митний імпортний тариф до 57%. Про те саме говорить і Трамп.

Єдина відмінність між ними – це те, що Мак-Кінлі відійшов від доктрини Монро, яка полягала у концентрації інтересів США на Західній півкулі, а Трамп фактично повертається до доктрини Монро 2.0. – "приєднання Канади", нова політика щодо Мексики, Венесуели, Колумбії, посягання на Панамський канал тощо.

Так що недаремно Трамп обіцяє, що найвищій горі Північної Америки – горі Деналі на Алясці, яка колись носила ім’я Мак-Кінлі на честь колишнього президента і якій було присвоєно індіанську назву племені атабасків "Велика", буде повернуто попередню назву.

Що також поєднує Мак-Кінлі з Трампом – це жорсткий протекціонізм в економічній політиці.

У цьому контексті, Трамп намагатиметься знову перезавантажити умови зони вільної торгівлі з Канадою та Мексикою, використовуючи торгові війни для посилення американської світ-системи: анексія Гренландії, як колись Гаваїв, включення Канади в структуру світ-системного ядра США та перетворення Мексики на напівпериферію канадсько-американської світ-системи

Гренландія — як природний бар’єр зі стримування арктичної експансії РФ.

Паралельно, за допомогою імпортних мит, Трамп намагатиметься виграти конкурентну цивілізаційну боротьбу з Китаєм і перетворити ЄС на джерело "вічної економічної та торгової ренти" на користь США для фінансування цього протистояння з Піднебесною.

Британія в Атлантиці також залучатиметься до структури ядра нової американської світ-системи, так само як і Австралія в Індо-Тихоокеанському регіоні (з перетворенням Філіппін на "напівпериферію" цієї освіти за аналогією з Мексикою).

Цю світ-систему можна умовно назвати "Новою Атлантидою".

У її ядро увійде США, Канада, Британія.

І ось ми спостерігаємо вже не конструкт глобального світу, а швидше новий формат глобальної фрагментації, в якому діють усі закони світової селекції та кооперації, але вже в рамках окремих світ-систем.

Тепер правила дотримуються лише в рамках окремих мегакластерів.

Якщо твоя країна розташована за межами такого "таксона", то вона може зазнати найвитонченішого інструментарію неконкурентного впливу та неоколоніалізму.

У форматі глобальної фрагментації США можуть вести відверто дискримінаційні торгові війни з Китаєм чи ЄС і навіть переписувати підписані раніше торгові угоди в односторонньому порядку.

Нову максиму сучасного світу можна визначити так:

"Щастя для тих, хто перебуває в ядрі ключової світ-системи. Стерпні умови для тих, хто опинився в її напівпериферії. І горе тим, хто перебуває на периферії таких глобальних світ-систем".

Джерело — Facebook Олексій Кущ.