Українська влада прагне забезпечити 1% світового виробництва чипів до 2030 року. З якої стартової позиції ми входимо в «гонитву напівпровідників»

Ринок напівпровідників є надзвичайно важливим для світової економіки й технологій, зокрема тому, що чипи використовують для будь-якої електроніки: від домашніх приладів і розумних будинків і до електокарів та військової техніки.

За даними Світової організації статистики торгівлі напівпровідниками (WSTS), у 2025 році ринок може зрости на 11,2%, що призведе до оцінки в приблизно $697 млрд. Наразі серед найбільших гравців галузі Nvidia (США), Broadcom (США), TSMC (Тайвань), ASML (Нідерланди) та Samsung (Південна Корея).

14 січня 2025 року український Уряд затвердив Стратегію цифрового розвитку інновацій України (WINWIN) до 2030 року. Вона визначає візію України як країни інновацій та окреслює ключові напрями, принципи, цілі й завдання державної політики у сфері цифрового розвитку інноваційної діяльності. Серед таких напрямів — розвиток напівровідникових технологій і виробництво власних чипів. Раніше це також анонсувала заступниця міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан.

AIN запитав Мінцифри про те, навіщо Україні власне виробництво чипів, де вчитимуться фахівці виробництв та скільки часу необхідно на початок реалізації проєкту. Нам відповіли члени експертної команди при Міністерстві цифрової трансформації України Олександр Груданов і Євгеній Астахов.

Навіщо Україні власне виробництво чипів?

Для виробництва сучасних мікрочипів застосовують найбільш складні та наукомісткі технології, доступні людству. Напівпровідникові технології стрімко розвиваються та є основою інноваційних рішень, як-от штучний інтелект, датацентри, мобільні пристрої, інтернет речей тощо.

Розвинені країни інвестують значні ресурси в цю галузь:

• США у 2022 році затвердили Акт про чипи та науку, виділивши $39 млрд на субсидії для виробництва чипів, $13 млрд на дослідження, розробки та підготовку кадрів, а також податкові пільги для промислового обладнання.

• ЄС ухвалив Європейський акт про чипи, спрямований на інвестицію €43 млрд у виробництво мікрочипів, з амбітною метою зайняти 20% світового ринку до 2030 року.

Ці ініціативи створюють можливості для України інтегруватися в глобальні ланцюги постачання та розвивати власну напівпровідникову промисловість.

Стан галузі в Україні

Попри наявність фахівців, які працюють у міжнародних компаніях над розробкою ПЗ та дизайном мікросхем, в Україні відсутні профільні виробничі підприємства. У минулому, до 1990-х років, українські підприємства виробляли до 40% мікроелектроніки СРСР. Україна була не лише лідером мікроелектроніки в СРСР, а й посідала керівні позиції щодо напівпровідникового виробництва в Європі. На той час ми мали потужний ВПК, аерокосмічну, рекетобудівну галузь і розвивали атомну енергетику. Тільки маючи власне виробництво мікроелектроніки, можна керувати всім цим і гарантувати безпеку. Однак із розпадом радянської системи країна втратила свої позиції, а значна частина фахівців емігрувала або змінила сферу діяльності. Використовуючи вікно можливостей, хочемо розпочати процес відновлення цієї галузі.

Які є стратегії? Україна вироблятиме чипи на виробництвах усередині країни чи матиме партнерства з іноземними виробництвами?

Вікно можливостей для України створила не лише війна. Геополітична напруга в різних регіонах, глобальне технологічне протистояння США та Китаю, а також дефіцит чипів (chips shortage), що виник під час пандемії COVID-19, запустили глобальний процес перерозподілу ланцюгів поставок і доданої вартості. Це підвищило вимоги до їх надійності та стійкості.

Наше завдання — не просто збудувати окрему фабрику, а створити повноцінну екосистему. Вона міститиме напівпровідникові виробництва, дизайн-центри для проєктування мікросхем, технопарки, лабораторії, сервіси зі збирання, корпусування та тестування готових чипів тощо.

Ми прагнемо забезпечити Україні гідне місце в новій глобальній структурі ланцюгів поставок напівпровідників. Для Європи ми можемо стати надійним партнером, роблячи свій внесок у досягнення мети ЄС — отримати 20% частки світового ринку напівпровідників. До 2030 року цей ринок значно перевищить $1 трлн, і ми хочемо забезпечити як мінімум 1% його обсягів.

Ключові напрями, які ми плануємо розвивати в розробці та виробництві чипів, охоплюють DefenseTech, AgrоTech, телекомунікації та автомобільну електроніку.

Як і хто проводив розрахунки стосовно необхідності інвестування $1 млрд у виробництво?

$1 млрд — це орієнтовна аналітична оцінка експертної групи для сценарію реалізації технології transfer. Вона не є остаточною і не враховує вартість ліцензування самої технології в ліцензіара. Оцінка базується на загальнодоступних даних із відкритих джерел і передбачає певні спрощення.

Розрахунок стосується варіанта, коли виробничі потужності будуються самостійно в еквіваленті 10 000 м² чистих кімнат із максимальною економією. Наприклад, частина високоточного обладнання може бути придбана вживаною, після модернізації та обслуговування, що є поширеною практикою.

В іншому сценарії, якщо залучений стратегічний партнер (pure play-фабрика або великий IDM-гравець), саме він визначатиме обсяг виробництва та кошторис проєкту. У такому разі загальна вартість може значно зрости. Україна, як держава, у цьому сценарії має компенсувати частину витрат на будівництво фабрики через субсидії, а також запропонувати пакет стимулів (фінансових, фіскальних, інфраструктурних та адміністративних), орієнтуючись на найкращі практики інших країн у межах національних програм.

Як і де навчатимуть співробітників виробництв?

По-перше, необхідно відновлювати власну школу підготовки фахівців. Протягом десятиліть КПІ випускав і досі випускає інженерів і технологів, які працювали в таких установах, як КНДІ Мікроприладів та завод «КВАЗАР». Подібних прикладів можна навести чимало.

Також важливо використовувати всі доступні програми обміну досвідом і гранти для студентів, магістрів і PhD від ЄС і країн-партнерів. Крім цього, Україна має активно долучатися до міждержавних ініціатив, як-от Chips Act EU, зосереджуючись на R&D нових технологій, спільній експлуатації напівпровідникових виробничих потужностей та інших проєктах.

У нас є значний потенціал. Українські технічні фахівці демонструють здатність у найкоротші терміни освоювати не лише F-16, а й сучасні фотолітографічні сканери для передових виробничих процесів.

Ключове завдання держави — запобігти відпливу талантів за кордон, стимулювати повернення цінних фахівців в Україну та створювати для них робочі місця з конкурентною оплатою відразу після завершення навчання.

Чи зможе йтися про експорт чипів українського виробництва?

Спочатку необхідно забезпечити свої критичні потреби. Потім уже приймати зовнішні замовлення та працювати на експорт.

Скільки часу потрібно для старту впровадження ідеї з виробництва чипів? Коли можемо очікувати на старт?

У I кварталі 2025 року буде опублікована секторальна стратегія розвитку напівпровідникової галузі. Наступний етап — розробка законопроєкту (2025–2026), створення профільного WINWIN Centres of Excellence у 2025 році. Це буде спеціальний простір, де об’єднаються експерти, ресурси та інновації для розвитку галузі та впровадження передових технологій.

Також у 2025 році планується створення WINWIN Semiconductors Lab. У період 2025–2026 років відбудеться релонч освітніх програм. До кінця 2025 року розпочнуться переговори з потенційними партнерами із шортліста, а також буде обрано один із двох можливих сценаріїв подальшого розвитку.

Важливо зазначити, що Міністерство цифрової трансформації активно працює над реалізацією цього проєкту, що демонструє реальний прогрес у розвитку галузі та сприяє створенню сприятливих умов для залучення інвестицій в Україну.