За посилку дорожче 45 євро - новий податок. Чому депутати хочуть посилити оподаткування імпорту

У парламенті пропонують скасувати ліміт на посилки з-за кордону, який не підлягає оподаткуванню. Автори законопроєкту мотивують це захистом українських виробників, але думки експертів, опитаних Главредом, розділилися, адже у документі вбачають і майбутні корупційні ризики.

Посилки з-за кордону стануть дорожчими – що пропонують у Раді

Згідно чинного законодавства, зараз не оподатковуються посилки та товари вартістю до 150 євро, відправлені з-за кордону. Тобто у разі замовлення в інтернет-магазині за кордоном 20% ПДВ та 10% ввізного мита потрібно сплачувати лише у разі, якщо вартість посилки перевищує безмитний поріг. Те саме стосується і посилок, які надходять від однієї фізичної особи до іншої.

Законопроєкт №12429, який подала низка народних депутатів, скасовує ці вимоги. Тобто тепер 20% ПДВ пропонують поширювати на всі міжнародні відправлення вартістю до 150 євро. Якщо ж посилка вище цієї суми, тоді доведеться заплатити, окрім ПДВ ще й 10-відсоткове мито.

Виняток становитимуть товари та посилки вартістю до 45 євро, які за умови, що такі товари надсилаються на їх адресу фізичними особами без будь-якої оплати та без комерційної мети. Однак і тут є низка винятків – податок у розмірі 20% ПДВ навіть з приватної посилки до 45 євро все одно доведеться сплатити, якщо посилка міститиме:

Окрім податкових новацій для відправлень, законопроєкт також додає ще одну операцію для оподаткування ПДВ – дистанційний продаж товарів. Зокрема, податок у цьому випадку має сплачувати особа-нерезидент, яка здійснює доставку товарів до України за межами іншої країни.

За аналогією з Директивою Ради ЄС № 2006/112/ЄС пропонується прирівняти осіб, які сприяють продажу через онлайн-платформи, портали та веб-сайти, до осіб, які здійснюють дистанційний продаж товарів.

Що про ініціативу думає бізнес

Як зазначив один із співавторів законопроєкту, голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев, документ, текст якого подано до парламенту, розроблено низкою українських бізнес-асоціацій.

"Сплата ПДВ постачальником товару або маркетплейсом виключить необхідність додаткових митних платежів з боку покупця під час митного оформлення та сприятиме пришвидшенню митних процедур", - зазначив він.

Також на підтвердження Гетманцев опублікував листи від бізнес-асоціацій. Зокрема, як зазначено у листі представництва Американської торговельної палати в Україні, звільнення від сплати ПДВ при імпорті товарів малими партіями спричиняє значне недоотримання доходів Державним бюджетом України.

"Виходячи з даних про вартість поштових відправлень та міжнародних експрес відправлень за 9 місяців 2024 року та прогнозованих обсягів таких відправлень у ІV кварталі 2024 року на рівні ІІІ кварталу, додаткові надходження податку на додану вартість у 2024 році, у разі скасування пільги в оподаткуванні посилок вартістю до 150 євро, могли б скласти 11,8 млрд грн. У довгостроковій перспективі, якщо уже зараз не вжити жодних заходів, ті суб’єкти торгівлі, що сплачують в Україні податки, створюють робочі місця та допомагають Збройним Силам України будуть витіснені тими, які жодних платежів чи інших позитивних впливів на економіку України не здійснюють", - наголошується в листі організації.

Втім, серед представників бізнесу думки щодо можливого підвищення оподаткування суттєво відрізняються. Як зазначив співвласник Нової пошти Володимир Поперешнюк, обмеження імпорту та обкладання митами - це бʼє перш за все по вітчизняному виробнику.

"Якщо ми хочемо захищати вітчизняного виробника, зробити його конкурентоспроможним на світових ринках - ми маємо створити для нього найкращі умови ведення бізнесу у світі – а саме провести дерегуляцію й знизити податки та мита до мінімума, якщо не зняти їх зовсім", - вважає підприємець.

Виграш для виробників чи ризик контрабанди?

Експерті, опитані Главредом, переконані, що підхід, який пропонують депутати, здатний принести не лише користь, але й суттєву шкоду.

На думку економіста Бориса Кушнірука, у разі ухвалення законопроєкту доставка та розмитнення посилок з-за кордону подорожчає щонайменше на третину (20% ПДВ + 10% розмитнення).

Однак, за його словами, цей крок потрібний, адже коли іноземна продукція не оподатковується ПДВ, то вітчизняна продукція автоматично стає на 20% дорожчою, а відтак автоматично стає неконкурентною відносно іноземної.

"Ми в цьому випадку програємо двічі. Ми і податок не отримуємо з імпорту, і вбиваємо власного виробника, а отже, потім не отримуємо податків від виробництва української продукції. Тому завдання тут подвійне. По-перше, наповнення державного бюджету. Воно буде меншим, ніж якщо просто механічно порахувати, скільки імпорту зайшло. Бо як тільки введуть цей податок, очевидно, що частина імпорту стане невигідною для ввезення, і його просто припинять. По-друге, вирівнювання умов для вітчизняних виробників і виробників закордонної продукції. Не може бути такої ситуації, коли власне виробництво ставлять у гірші умови, ніж імпорт. Це апріорі неправильно", - зазначає Кушнірук.

Втім, на думку незалежного експерта, кандидата економічних наук Олександра Хмелевського, замість того, щоб зосередитися на оподаткуванні великого бізнесу, який ухиляється від сплати податків на великі суми, влада вирішила зосередитися на обкладанні податками пересічних українців.

"Такий підхід не дасть вагомого збільшення надходжень до Держбюджету, але відволікатиме чималі ресурси Податкової та підвищить витрати на адміністрування податками. В разі ухвалення такого законопроєкту, ціни на товари через інтернет-замовлення зростуть. Фірми, які замовляли товари з-за кордону дрібними партіями та перепродували їх в Україні, фактично втратять свій бізнес. Постраждають й поштові оператори. Витрати на обробку посилок зростуть, доведеться наймати додаткових співробітників", - зазначив Хмелевський. Крім того, законопроєкт, на думку експерта, може сприяти зростанню рівня контрабанди.

Поділяє його думку і кандидат наук з державного управління Юрій Гаврилечко.

"Оподаткування посилок – це прямий шлях до зростання контрабанди та збільшення вартості маси дрібних побутових товарів в Україні. Усі розмови про те, що хтось це використовує для виробництва, не відповідають дійсності. Звернемося до розрахунків. За інформацією профільного комітету Ради, український бюджет недоотримує від оподаткування посилок близько 7–9 мільярдів гривень щороку. Здебільшого там намагаються витягти ПДВ, що означає, що завозять близько 1 мільярда доларів товарів. Це становить 1,3% від загального обсягу імпорту, який торік становив близько 71 мільярда доларів. Основний обсяг посилок – це готові вироби або комплектуючі, які не виготовляються в Україні. Вони використовуються кінцевими споживачами, а чи не для перепродажу. Хто при здоровому глузді купуватиме щось тут утричі дорожче, якщо можна замовити за кордоном?", - переконаний експерт.

Водночас, за словами засновниці та керуючої партнерки юридичної компанії GLS Ольги Черевко, ініціатива має й свої недоліки.

"Насамперед, вона створює додаткове фінансове навантаження на громадян, які звикли замовляти товари з-за кордону. Додаткові податки можуть суттєво вплинути на сімейні бюджети. Також це знижує доступність якісних товарів, адже багато з них за кордоном є якіснішими або дешевшими навіть із врахуванням доставки. Важливо врахувати й адміністративні складнощі: запровадження податку може ускладнити процес отримання посилок через необхідність заповнення додаткових документів чи сплати ПДВ. Це може відлякувати покупців", - зазначила Черевко.

І додала, що попри потенційні позитивні сторони цієї ініціативи, важливо, щоб її реалізація була прозорою та максимально зручною для громадян. Зокрема, для пом’якшення негативного впливу держава може розглянути механізми компенсації чи запровадити адаптаційний період.