Головування Польщі в ЄС 2025: що конкретно це принесе Україні і чому безпека в пріоритеті

Польща перейняла головування в Раді ЄС на наступні шість місяців. З цієї нагоди до Варшави вже встиг завітати президент України Володимир Зеленський. Втім, головування Польщі відбуватиметься під час політичних змін у самій країні.

Чого очікувати Україні та як Польща планує посилювати безпеку у Європі – читайте в матеріалі 24 Каналу з Варшави.

Головування в Раді ЄС: що це, як працює і чому важливе

Головування в Раді ЄС – це ключова ротаційна роль, яку кожна країна-член Євросоюзу обіймає на пів року. Польща виконує цю функцію вдруге – країна вже мала подібний досвід у 2011 році.

З січня Польща очолює засідання Ради ЄС, де збираються міністри 27 країн, координує її роботу, спрямовує законодавчі процеси та представляє Раду у відносинах з іншими європейськими інституціями, зокрема з Європарламентом і Єврокомісією.

Ця функція має велике значення для ефективного функціонування Союзу:

По-перше, країна, що головує, визначає пріоритети роботи Ради ЄС, зосереджуючись на ключових політичних, економічних та соціальних питаннях. Це дозволяє формувати та впливати на розвиток політики всього європейського блоку.
Які питання будуть актуальними та на порядку денному – вирішує сама країна. Про пріоритети Польщі ми розповімо далі.

Для України головування Польщі має особливе значення. Саме від активності Варшави залежить, чи отримає Київ достатньо європейської підтримки, особливо з огляду на можливе скорочення допомоги США після приходу Дональда Трампа в Білий дім.

Водночас засідання міністрів закордонних справ залишається під керуванням верховної представниці ЄС Каї Каллас. До прикладу, під час угорського головування її попередник Жозеп Боррель зміг домогтися ухвалення 15-го пакету санкцій ЄС та засудив так зване "мирне турне" Віктора Орбана до Москви та Китаю.

Орбан і лідери країн ЄС у Брюсселі / Фото OLIVIER MATTHYS / AP

Головування також представляє і посередницьку функцію – країна має стати нейтральним модератором та спонукати до компромісу в складних переговорах. Цей період може як підвищити, так і послабити міжнародний імідж країни, демонструючи її дипломатичні навички та ефективність державних інституцій.

Країна, що головує, організовує неформальні засідання міністрів у різних куточках своєї країни. Хоча такі зустрічі не є обов’язковими, вони дають змогу обговорити актуальні виклики та шляхи їхнього подолання.

До прикладу, під час головування Угорщини репутація країни постраждала через бойкотування деякими державами-членами її неформальних зустрічей у відповідь на політику уряду.

Безпека в пріоритеті – польське головування у часи змін

Наступні пів року Польща планує зміцнювати безпеку Європи у різних вимірах – від оборони до посилення харчової та медичної сфер. У програмі польського головування виділено сім ключових напрямів. Щоб підкреслити серйозність своїх намірів, польський уряд обрав промовистий слоган: "Безпека, Європо!".

Перший і, мабуть, найважливіший зараз вимір безпеки – це підвищення обороноздатності ЄС. На тлі закликів Дональда Трампа збільшувати оборонні витрати європейськими країнами Польща показує приклад.
Варшава стала лідером у Європі за витратами на оборону: цього року вона планує досягти 4,7% від ВВП.

Польський прем'єр Дональд Туск неодноразово наголошував на важливості дотримання обіцянок у межах НАТО, зокрема щодо витрат на оборону на рівні щонайменше 2% від ВВП.

Якби ми, як НАТО, витрачали стільки грошей на озброєння, якби ми почали так тісно співпрацювати раніше над цими практичними можливостями НАТО, то сьогодні не було б спекуляцій про те, чи достатніми будуть наші гарантії, чи має Росія стратегічну або військову перевагу над нашими союзниками й над нами,
– каже Дональд Туск.

В офіційній програмі польський уряд наголошує на важливості підтримки оборонно-промислового комплексу ЄС. Особливої уваги заслуговують проєкти "Східний щит" і "Балтійська лінія оборони". Польща також прагне посилити співпрацю з НАТО, США, Великою Британією та Південною Кореєю.

Окрім традиційних викликів, Польща зосередиться на протидії гібридним загрозам, серед яких інструменталізація міграції, кібератаки та дезінформація. Зокрема, Польща активно бореться проти використання нелегітимним президентом Білорусі Алєксандром Лукашенком міграційних потоків як зброї.

Енергетична безпека – в пріоритеті для Польщі, і країна не планує зупинятися на досягнутому. Варшава ставить за мету повну відмову від російських енергоносіїв і боротиметься за зниження цін на енергію в ЄС.

Польща також ініціює перегляд системи енергетичної безпеки ЄС, зокрема посилюючи фізичну та кібербезпеку енергетичної інфраструктури, не лише в Європі, а й у сусідніх країнах. Зокрема, важливою метою є рівні умови для розвитку кожного виду чистої енергії.

Ми будемо прагнути зменшити нашу залежність від імпортних технологій, компонентів для створення цих технологій і найважливішої сировини, необхідної для їх виробництва,
– вказує польський уряд у своїй програмі.

Санкції проти Москви та євроінтеграція для Києва

Польща активно підтримує посилення санкцій проти Росії, і на відміну від Угорщини під час її головування, Варшава налаштована на ще більш жорсткі заходи. Європейська комісія представить 16-й пакет санкцій проти Росії наприкінці січня.

Після цього країни ЄС почнуть узгоджувати свої позиції, і саме в цей момент Польща, як країна, що головує, може стати важливим фактором для досягнення консенсусу серед країн-членів.

Зверніть увагу! 27 січня Верховний комісар ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас повідомила, що міністри закордонних справ ЄС ухвалили рішення про нове продовження санкцій проти Росії.

Санкції ЄС проти Росії потребують поновлення кожні шість місяців. Хоча це стандартна процедура, вона вимагає одностайного схвалення всіх країн-членів.

Що цікаво, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що, ймовірно, на позицію Угорщини вплинув президент США Дональд Трамп. Він також додав, що ухвалення 16-го пакета санкцій проти Росії, який можуть затвердити до 24 лютого, "входить до списку завдань" польського голосування в Євросоюзі.

Як пише Reuters з посиланням на власні джерела, Євросоюз сподівається ухвалити новий санкційний пакет до третьої річниці повномасштабного вторгнення в Україні 24 лютого. Серед пропозицій від Єврокомісії може бути повна заборона на імпорт російського первинного алюмінію.

В Міністерстві закордонних справ Польщі кажуть, що посилювати санкції будуть не лише проти Росії, а й проти режиму Лукашенка в Білорусі. Крім того, Польща прагне притягнути Росію до юридичної та фінансової відповідальності за її агресію проти України.

Варшава звернеться до країн ЄС щодо повного використання заморожених активів Центрального банку Росії для підтримки України.

Засновник адвокаційної платформи Brussels Freedom Hub Роланд Фройденштейн у коментарі 24 Каналу розповів, що успіх санкційної політики ЄС залежатиме від тиску на угорського прем’єра Віктора Орбана, який всіляко намагається послабити обмеження проти Росії. Досі Євросоюзу вдавалося ухвалювати санкційні пакети проти Росії.

Чи накладе Угорщина вето на новий пакет санкцій під час польського головування залежить від тиску, який чинитимуть інші країни-члени ЄС на Віктора Орбана. Він і раніше реагував на такий тиск, він поступався,
– вважає експерт.

Якщо Москві варто очікувати нових санкцій, то Україні – зрушень на євроінтеграційному шляху. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ хоче зробити максимум за 2025 рік та відкрити якнайбільше переговорних глав під час польського та данського головувань у Раді ЄС.

Довідково! Україна розпочала переговори про вступ до ЄС в кінці червня 2024 року. З того часу Єврокомісія проводить скринінг українського законодавства на відповідність до законодавства ЄС.

Аби перемовини стартували де-факто, а не лише де-юре, Рада ЄС має одностайно погодитися відкрити шість переговорних кластерів, які складаються з 35 глав. Українська сторона сподівається відкрити ці кластери по максимуму упродовж 2025 року.

Ми розуміємо, що польські колеги готові на два (кластери – 24 Канал), але будемо робити все, щоб відкрити все ж таки три. Потім – Данія: хочемо відкрити ще три кластери. Але подивимося, як буде. У нас є амбітна ціль відкрити 5 – 6 кластерів. В принципі всі можна відкрити в цьому році, якщо вийде. Будемо намагатися це все зробити,
– запевнив Володимир Зеленський.

Розширення Євросоюзу, а зокрема і євроінтеграційний процес України, для Польщі є важливим. Прем’єр Польщі Дональд Туск наголосив, що впродовж наступних пів року партнери працюватимуть разом з Україною, аби пришвидшити можливий процес вступу.

Аналітик Роланд Фройденштейн вважає, що розраховувати на польські ініціативи, які наблизять Україну до ЄС, під час головування варто. Однак фінальне рішення залежатиме й від інших країн-членів Євросоюзу.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголосила, що у 2025 році ЄС може відкрити з Україною два переговорні кластери – щодо фундаментальних засад та зовнішньої політики.

Зазначимо, що відкриття кластерів є важливим процесом на шляху вступу до ЄС. Утім, не менш важливо і закриття кластерів – це відбудеться лише після імплементації всіх необхідних реформ з боку України.

Єврокомісія та країни ЄС будуть стежити, аби зміни не тільки впроваджувалися на законодавчому рівні, а й працювали у реальному житті. Тож, закрити кластер можливо лише після відповідних рекомендацій з боку ЄК та одностайним рішенням 27 країн-членів Євросоюзу.

Економічний безвіз для України

Попри бажання допомогти Україні на шляху до ЄС, Польща планує не забувати й про власні національні інтереси. Дональд Туск обговорив цю тему під час візиту Володимира Зеленського до Варшави.

І коли настане момент, коли ми пройдемо ці бюрократичні заходи, ми також будемо говорити мовою конкретики, а не сентиментів, також про наші інтереси. Дякую вам за те, що ми також змогли сьогодні відкрито поговорити про те, де нам доведеться назвати конфліктні інтереси й знати, як розв'язати цю проблему,
– сказав під час спільної пресконференції з президентом України польський прем'єр.

Як відомо, польський уряд прагне захистити інтереси власних фермерів, які можуть отримувати менше дотацій після вступу України до ЄС.

Підтримка спільної аграрної політики ЄС становить 378,5 мільярда євро, що становить 31% від загального бюджету 2021–2027 Євросоюзу.
Наразі 75% сільськогосподарських субсидій складаються з прямих виплат фермерам за гектари землі.
У разі вступу України до ЄС без реформи САП, фермери країн-членів отримуватимуть на 20% менше субсидій.

І хоча вступ України до ЄС може зайняти певний час, наразі є питання, які вимагатимуть негайних рішень. Так званий економічний безвіз, який ЄС запровадив з Україною після початку повномасштабного вторгнення, є чинним лише до червня 2025 року. А це означає, що саме під час польського головування Брюссель вирішуватиме чи продовжувати торгову лібералізацію з Києвом.

Польські фермери відзначили початок головування Польщі у Раді ЄС протестом у Варшаві на початку січня. Мітингувальники виступали проти угоди про вільну торгівлю з економічним блоком Південної Америки Меркосур. Також учасники акції незадоволені Зеленим курсом Євросоюзу та "напливом" імпорту з України.

Така позиція фермерів і бажання Польщі захищати власні національні інтереси може створити виклики для України в ході дискусій щодо продовження економічного безвізу.

За даними українського уряду, у 2024 році Україна продала Євросоюзу 60% від свого експортного товару. Сумарно — на 25 мільярдів доларів і це на 6% більше за показники 2023 року. Прем’єр України Денис Шмигаль сподівається на продовження лібералізації торгівлі.

Завдання мінімум у торгівлі на цей рік – зберегти умови доступу до ринку Євросоюзу на рівні не гірше 2024 року. Будемо обговорювати з європейськими партнерами закріплення "економічного безвізу" на постійній основі через зміну Угоди про асоціацію,
– сказав Денис Шмигаль.

Президентські вибори в Польщі 2025

Президентські вибори у Польщі, які відбудуться в травні цього року, збігатимуться з головуванням країни в Євросоюзі. Чинний президент Анджей Дуда завершує свій друг термін на цій посаді й згідно з законодавством не зможе ще раз балотуватися.

Партія Дуди "Право і Справедливість" підтримала кандидата Кароля Навроцького. Сам політик каже, що не бачить майбутнього України в ЄС та НАТО до повного розв'язання питань щодо ексгумації жертв Волинської трагедії.

Партія польського прем’єра Дональда Туска підтримує мера Варшави, кандидата Рафала Тшасковського. У разі перемоги Тшасковського Туск зможе отримати повну владу в Польщі.

Роланд Фройденштейн каже, що для польського прем’єра президентські вибори стануть "лакмусовим папірцем, який покаже, чи вдалося Туску переломити авторитарний розвиток Польщі за останні вісім років".

Каталонська газета El Periodico зазначає, що президентські вибори можуть вплинути на головування Польщі в Раді ЄС. Видання попереджає, що польський уряд уникатиме тем, які можуть знизити підтримку від "Громадянської коаліції" Рафала Тшасковського серед населення. Зокрема, це стосуватиметься кліматичної політики та екологічних обмежень в аграрному секторі.