Як окупанти швидко захопили Херсонщину, Запоріжжя? Нові деталі скандального розслідування ДБР про здачу Півдня України російським загарбникам

В Україні розпочалися активні судові процеси щодо воєначальників, яких Державне бюро розслідувань підозрює у причетності до прориву окупантами держкордону на Харківщині навесні 2024-го. Рік тому видання «Главком» розповіло про початок цього резонансного розслідування – на той час у ньому фігурувало 28 військовослужбовців різних рівнів.

Проте за три роки збройної агресії РФ прориви української оборони, на жаль, спостерігалося не лише на Харківщині. Один із них (за масштабами у рази більший за харківський) пережила південна частина України у перші дні повномасштабного вторгнення. Ворог загарбав всю Херсонщину, майже половину Запорізької і частину Миколаївської областей. Станом на початок 2025 року, українська армія продовжує контролювати правобережну частину Херсонської області, яку звільнила в листопаді 2022 року.

Паралельно з бойовими діями на фронті свою «битву» веде Державне бюро розслідувань. Із середини квітня 2022 року слідчі аналізують воєнну документацію, провали у плануванні командування, що вплинули на швидку окупацію Півдня. Видання «Главком» тривалий час збирає мозаїку розслідування у судовому реєстрі, а також через свої джерела в органах досудового розслідування.

«Іноді ворогу здаються території, щоб зберегти армію»

Фабула кримінального провадження ДБР стосовно воєнних подій, які розвивалися на Півдні у 20-х числах лютого 2022 року, вражає гучною кваліфікацією:

«Встановлюються обставини можливої державної зради та неналежної організації посадовими особами заходів щодо оборони материкової частини України та можливої не організації оборонних рубежів, зокрема мінування споруд, мостів, дамб, доріг з метою їх подальшого підриву».

Правоохоронці вважають, що якби був проведений відповідний комплекс воєнних заходів, у тому числі підрив мостів, дамб, доріг, це унеможливило б швидкий наступ Збройних сил РФ на територію Запорізької та Херсонської області з тимчасово окупованої території Криму.

Як свідчать архівні мапи аналітичного ресурсу DeepState, захоплення української території, що межує з анексованим РФ півостровом, мало вигляд раптового. Лише у перший день повномасштабної війни, 24 лютого 2022 рік окупаційна російська армія практично взяла під свій контроль Херсонську область і посунулася у бік Миколаєва, Мелітополя та Бердянська Запорізької області.

У перший день великої війни росармія практично взяла під свій контроль Херсонську область / дані: DeepState

Станом на 2 березня 2022 року, окупанти вже повністю панували над Азовським морем по лінії суходолу від Криму до Маріуполя.

На 2 березня 2022 року, окупанти вже повністю панували над Азовським морем по лінії суходолу від Криму до Маріуполя / дані: DeepState

У червні 2022 року автор цього матеріалу узяв велике інтерв’ю у тодішнього голови Херсонської облдержадміністрації, нині покійного Геннадія Лагути. Як очевидець російської окупації, експосадовець розповів: 25 лютого довелося залишити Херсон, у який на військовій техніці ввірвалися росіяни. Того дня з міста виходила 124 бригада територіальної оборони і 59 бригада ЗСУ.

Лагута наполягав, що причиною швидкої окупації Херсонської області, стала російська армада, яка заходила через два контрольні пункти в’їзду-виїзду «Каланчак» і «Чонгар» і яку ніхто не зміг би втримати.

«І армія, і спецслужби, і поліція зробили правильно, відійшовши на кращі рубежі. Це дало можливість запобігти окупації Кривого Рогу, Миколаєва, Запоріжжя, а не загинути всім у Херсонській області. Так буває на війні: іноді ворогу здаються території, щоб зберегти армію, яка потім відвоює займані території та вижене окупанта зі своєї землі», – пояснював колишній керманич Херсонщини. І, в принципі, його слова таки справдилися, Херсон було згодом деокуповано.

Що стосується причини, через які мости були не підірвані, Лагута додав: це питання ставив перед військовими. Він заявив, що з перших днів війни казав, що треба підірвати Антонівський міст, а також залізничний міст у Херсоні. «Військові мене підтримали, але не вийшло», – зі спілкування відчувалося, що тодішній очільник області щось утаємничує…

Що відомо слідству?

У розпорядження «Главкома» потрапила низка судових ухвал, датованих 2023-2024 роками, у справі провалу оборони Півдня. Слідчі ДБР перевіряли телефонні контакти військовослужбовців керівного складу угрупування військ «Південь» та Командування об’єднаних сил ЗСУ. Зокрема, аналізувалася версія щодо можливої причетності осіб, які були обізнані про оборонні заходи, брали участь в організації та виконанні Плану оборонної операції угрупування військ «Південь», до розвідувально-підривної діяльності проти України. Правоохоронці досліджували дзвінки військових за січень 2021 року – грудень 2022 року.

ДБР розслідує кримінальне провадження за фактами державної зради і недбалого ставлення до військової служби / витяг із судового реєстру

Крім цього, ДБР через суд одержало доступ до низки документів, що містять державну таємницю; шифротелеграми; накази; директиви; розпорядження; плани навчань (злагодження); інші організаційно-розпорядчі та оперативні документи в паперовому та електронному вигляді; інші журнали, що стосуються прибуття, перебування, проходження навчання (злагодження) та вибуття у період з червня 2021 року по березень 2022 року особового складу разом з озброєнням, військовою технікою. А саме, вилучення документації стосувалося конкретних військових підрозділів. Їх список з отриманих судових документів склав «Главком»:

9 окремий мотопіхотний батальйон 59 окремої мотопіхотної бригади;
10 окремий мотопіхотний батальйон 59 окремої мотопіхотної бригади;
11 окремий мотопіхотний батальйон 59 окремої мотопіхотної бригади;
137 окремий батальйон морської піхоти 35 окремої бригади морської піхоти;
зведений загін 131 окремого розвідувального батальйону;
2 ракетний дивізіон 19 ракетної бригади;
2 танкова рота 12 окремого танкового батальйону;
3 зенітна ракетна батарея 1 зенітного ракетного дивізіону 38 зенітного ракетний полк;
3 реактивний артилерійський дивізіон 32 реактивного артилерійського полку;
1 зенітний ракетний дивізіон 1129 зенітного ракетного полку;
3 артилерійський дивізіон 55 окремої артилерійської бригади;
3 протитанкова батарея протитанкового дивізіону 55 окремої артилерійської бригади;
9 артилерійська батарея 3 артилерійського дивізіону 55 окремої артилерійської бригади;
зведений інженерний загін 808 окремого полку підтримки;
66 окремий гарматний артилерійський дивізіон 406 окремої артилерійської бригади.

Також у грудні минулого року до рук ДБР потрапила купа секретних документів, які необхідні для проведення військової експертизи. Серед них План операції сил оборони (графічна частина); Замисел застосування угруповання різнорідних сил в операції сил оборони; Замисел застосування угруповання різнорідних сил в операції сил оборони (графічна частина); План розвідки в ході застосування Збройних Сил України, інших складових сил оборони під час кризової ситуації воєнного характеру.

До речі, про експертизи. Всього їх вісім: сім комісійних вибухотехнічних експертиз і комісійна військова експертиза, йдеться у відповіді ДБР на запит «Главкома». Слідство запевняє, що станом на 13 січня 2025 року, жодної підозри у кримінальному проваджені за «здачу» Півдня не повідомлялося.

У рамках досудового розслідування призначено вісім експертиз: сім комісійних вибухотехнічних і комісійна військова

Разом із тим, за майже три роки розслідування ДБР допитало близько 500 осіб. Наразі допити продовжуються, додали у правоохоронному органі.

Заговорив генерал, який мовчав

Ще два роки тому одне з українських ЗМІ висунуло припущення: головними фігурантами справи про «здачу» Півдня можуть бути екскомандувач Об’єднаних сил генерал-лейтенант Сергій Наєв і генерал-майор Андрій Соколов, який із жовтня 2021 і станом на початок великої війни був командувачем управління військ «Південь».

Генерал-лейтенант Сергій Наєв вилетів з обойми топвоєначальників після зміни Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Це відбулося 11 лютого 2024 року / фото: Сергій Наєв/Facebook

Генерал Наєв після зміни Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного втратив посаду Командувача об’єднаних сил ЗСУ на підставі указу президента від 11 лютого 2024 року. Відтоді Сергій Наєв, здебільшого, світиться у соціальних мережах як волонтер: часто відвідує військові госпіталі, вручає обладнання та фотографується з пораненими бійцями.

Однак на початку 2025 року колишній Командувач об’єднаних сил ЗСУ дав кілька інтерв’ю. В одному з них військовий зізнався, що у далекому 2014 році, на свій страх і ризик (бо не діяв тоді воєнний стан – «Главком») командири віддали наказ про замінування частини території між Херсонською областю і Кримом. За словами Наєва, було заміновано п’ять мостів і всього викладено 1,5 тис. мін. Зокрема, на Чонгарі під мінування потрапило два автомобільні мости, залізничний міст і невеликі ділянки суші.

«Внаслідок рішень, які ухвалено 24 лютого 2022 року, а не значно раніше, на цьому напрямку (на кордоні з анексованим РФ Кримом) перебували 59 мотопіхотна бригада, один батальйон і окремі підрозділи. Сил було мало (щоб протистояти ворогу) і вони не встигли виконати перелік заходів із підготовки до оборони. Під час наступу на кримському напрямку ворог мав значну перевагу (над українськими оборонцями) – у 15-17 разів», – заявив генерал-лейтенант Сергій Наєв.