Катастрофа всередині головного мозку: вчені вперше простежили рух мікропластику так далеко

Відтоді, як люди вперше виготовили пластик, минуло понад 150 років, і за цей час він встиг заполонити планету і стати одним із наймасштабніших забруднювачів Землі. Попередні дослідження вже показали, що крихітні частинки пластику раніше вже були виявлені у воді, повітрі, ґрунті та навіть тілах житлових організмів, пише Poplar Science.

Дані досліджень уже засвідчили, що синтетичні крихітні частинки не корисні для нас, проте медична спільнота все ще не впевнена, як саме пластик впливає на здоров'я тварин, людей та екосистем загалом. Водночас у новому дослідженні експертам уперше вдалося візуально відстежити рух мікропластику кровоносними судинами мозку в мишей. Результати дослідження чітко показують, що скупчення мікропластику в мозку мишей нагадують мікроскопічну "автокатастрофу".

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У новому дослідженні, проведеному командою з Пекінського університету в Пекіні, вчені виявили дані, що розширюють наявні дослідження, які демонструють потенційну нейротоксичність мікропластику. Уже відомо. Що нанопластик здатний порушувати гематоенцефалічний бар'єр, однак те, як він спричиняє порушення функцій мозку, все ще залишається незрозумілим.

Під час дослідження команда використовувала метод флуоресцентної візуалізації, також відомий як двофотонна мікроскопія. Це дало змогу вченим отримати чіткіше уявлення проковтнутого мікропластику в режимі реального часу.

Автори дослідження створили невелике прозоре вікно в черепі лабораторних мишей. Далі вони використовували інструмент для введення піддослідним води з крихітними сферами флуоресцентного полістиролу. Попередні дослідження зафіксували приблизно 12 нанограмів мікропластику на мілілітр крові в людей, тому дослідники приблизно визначили пропорційну кількість полістиролу для доставки мишам. Зазначимо, що саме полістирол вважається одним із найпоширеніших видів пластику, що міститься в іграшках, пакуванні та побутовій техніці.

Далі команда спостерігала за тим, що відбуватиметься в мозку мишей. Приблизно через три години клітини, що світяться, почали з'являтися в кровоносних судинах мозку — дослідники виявили, що це була комбінація нейтрофілів і фагоцитів, двох клітин імунної системи, відповідальних за поїдання шкідливих чужорідних об'єктів.

Передбачається, що деякі наночастинки пластику, ймовірно, застрягли в безлічі вигинів крихітних кровоносних судин навколо кори головного мозку. Але більшість клітин, за словами співавтора дослідження, біомедичного дослідника Пекінського університету Хайрена Хуана, накопичувалися "як під час автокатастрофи".

Зрештою ці скупчення нагадували тромби, мінімізуючи приплив крові до мозку тварин протягом декількох днів або тижнів. Хоча деякі з цих концентрацій клітин мікропластику з часом зникали, інші все ще були помітні навіть через чотири тижні.

Автори дослідження також попереджають, що поки передчасно безпосередньо застосовувати цей механізм до систем досліджень людини. Річ у тім, що люди й миші володіють різними імунною, коагуляційною, цереброваскулярною і серцево-судинною системами, а тому знадобляться додаткові дослідження, щоб зрозуміти, як крихітні частинки пластику проникають у мозок людини та впливають на нього.

Раніше Фокус писав про те, що вчені дізналися, як мікропластик засмічує наш організм.