Комедійний батл про членів та членкинь. Як Власова з Кокотюхою в ефірі у Смальчука фемінітиви обговорювали

По-перше, дебатувати ведучий радіо «Київ» Сергій Смальчук запросив прозаїка і поетку. Дві професії, пов'язані зі словом, в яких дозволено мати авторську пунктуацію, орфографію і думку щодо фемінітивів.

По-друге, цими днями актуальні зовсім інші срачі. Але задля різноманітності тем в ефірі автори вирішили зайти з вічнозелених козирів. І хоча нам у своїй теплій бульбашці здається, що вже все стихло і вляглося, фемінітивами люди послуговуються, але завжди знайдуться публічні особи, які чинять активний спротив.

Отже, в радіоефірі найплодовитіший автор детективів Андрій Кокотюха та поетка і піардиректорка Тетяна Власова. Ось запис цього минулотижневого ефіру.

Ми сіли біля радіоприймача з олівчиком записувати цитати. Адже Кокотюха — це завжди свято. Антоніна полюбляє пана Андрія за те, що він не тільки книжки пише, а ще й сам по собі є цікавим медіаперсонажем.

Але записувати довелося зразу не за гостями, а за ведучим. Сергій Смальчук, представляючи Кокотюху, уточнив, скільки наразі в того вже написано книжок. Виявилося, аж 103. Респект і уважуха конвеєрному перу! А в Тетяни Власової ведучий не став питати про її творчість. Нагадавши слухачам про те, що в неї був спільний поетичний проєкт з Ахтемом Сеітаблаєвим, він спитав у неї, як ставиться до фемінітивів Сеітаблаєв.

А ще в Тетяни у фейсбуці багато фоток із Сергієм Жаданом. То шо там по Жадану? Як він фемінітиви сприймає?

Жадан, до речі, — кум Кокотюхи. То логічніше навіть було би спитати в Андрія про його думки.

Антоніна вправила собі назад очі, які трошки були повипадали від витріщання, і схрестила пальці за гостю ефіру, щоб тій вистачило витримки не перевести тему з фемінітивів на, власне, «що в біса відбувається?!».

Сергій Смальчук і сам колись мав спільний проєкт із Тетяною, то якось воно проїхало.

Загалом, ніхто не чекав, що ефір має стати серйозною дискусією, яка здатна змінити чиюсь думку. Позиції обох гостей заздалегідь відомі. На тому і зійшлися від самого початку: зараз поговоримо і розійдемося при своїх.

Андрій Кокотюха вкотре заявив, що він зовсім не проти фемінітивів. Але тих, що завжди існували: акторка, танцівниця, письменниця, художниця і навіть мисткиня. Він проти «покручів». Тобто проти всіх тих слів, які лише зараз утворились в українській мові.

На запитання, як правильно назвати, наприклад, Оксану Забужко — «письменниця» чи якось по-іншому, Кокотюха відповів, що правильно буде «акторка і стендап-комікеса». Тут Антоніна вдоволено почухала собі носа, бо не помилилася, сівши слухати цей радіоефір. Кокотюха ніколи не підводить. Обов'язково щось провокативне подарує.

Але менше з тим. По суті питання Тетяна Власова запропонувала опонентам припинити відшуковувати громіздкі зневажливі форми, «доперекручувати» фемінітиви до абсурду. А саме цим зазвичай і грішать противники цих словотворів. Самі наліплять декілька поверхів на слово і видають це за сміховинність фемінітивів як таких. Наприклад, «бійциця». В той час як фемінітив до «бійця» — це «бійчиня».

Ну і, звісно, куди ж без членів і членкинь?

Це просто як «отченаш» у темі фемінітивів. Приклад номер один. 

Андрій Кокотюха заговорив про те, що «зараз жінки опанували значно більше професій, а отже ці професії і повинні називатися в жіночому роді. Членкиня — це не професія, так само як і член».

Тетяна Власова апелювала: «Так, ми говоримо здебільшого про фемінітиви як про професії, але не тільки. Це багато різноманітних характеристик. Національність, посада, сфера діяльності. Тому аргумент про те, що членкиня — це не професія, здається мені сумнівним. У мене таке враження, що ставлення до слова "членкиня" базується на тому, що в молодших класах діти сміються над словом "член". Але ми дорослі люди, і напевно з якогось віку слово має перестати бути смішним». 

І тут ми згадали Володимира Литвина. Так, Аноніна вже жіночка в літах і пам'ятає забутих персонажів.

Опонент не здавався. Кокотюха вважає, що до кожного фемінітива треба підходити індивідуально, й у випадку з «членкинею» варто було би говорити «учасниця», а у випадку, скажімо, «практикині» можна було б сказати «жінка, яка має певні практики». 

Тут ваша Антоніна чомусь уявила в першу чергу жінку, яка має певні практики дихання маточкою. 

Згодом у розмові виявилося, що Андрію Кокотюсі дошкуляють не лише фемінітиви, а місцями і загалом новий правопис. Як приклад, він навів «ефір-етер» і... «вівторок-вівтірок». Антоніна аж похлинулася. Разом, до речі, з ведучим, який став благати: «Ну Андрію, ну де, ніхто так не говорить».

Але Кокотюха чув, що говорять, а хто ми такі, щоб не довіряти найплодовитішому автору. 

Письменник іде війною на «покручі», які він визначає як немилозвучні слова, механічно створені, такі, що звучать дивно і неприйнятно.

Тетяна ж зазначила, що дивно навіть сперечатися, тому що очевидно, що ми маємо справу із суб'єктивним ставленням. Якщо для Андрія слово «практикиня» чи «синоптикиня» звучать як покручі, то для інших людей це не так. 

Як і очікувалося, до спільного знаменника гості ефіру так і не дійшли, хоча і Кокотюха, і Власова топлять за те, щоб людей називали так, як вони самі того хочуть. Втім, наостанок письменник пообіцяв, що знайде милозвучний, на його думку, відповідник до «членкині». Будемо вважати це досягненням ефіру.