Нетворкінг у купальнику: чому все більше інвесторів Кремнієвої долини укладають угоди в сауні

Кремнієва долина завжди була місцем, де нові ідеї та інновації народжуються в несподіваних умовах. Однак нова тенденція перевершила всі очікування: тепер найкращі зв’язки та інвестиційні угоди часто укладаються не в офісах чи барах, а в… сауні.

Видання Kanebridge News розповіло, як нова хвиля «соціальних саун» змінює підходи до нетворкінгу, презентацій стартапів і навіть корпоративної культури в США. Статтю українською мовою підготувало Бюро перекладів для бізнесу MK:translations. Ми публікуємо адаптований та скорочений переклад.

Тепер інвестори й засновники, щоб поспілкуватися і знайти фінансування, зустрічаються не в барах і ресторанах, а в саунах. Сауни називають місцями розбудови робочих звʼязків. 

Коли у вересні десятки тисяч розробників програмного забезпечення, технічних ентузіастів та торговців з’їхалися до Сан-Франциско на щорічну мегаконференцію Salesforce, то засновнику Джарі Саломаа спала на думку одна ідея: а що як узяти й орендувати сауну? 

Саломаа шукав можливості презентувати свій стартап Valo, який створив інструмент ШІ для допомоги користувачам на платформі Salesforce. Але антиалкогольний рух, що пронісся технічною індустрією, підірвав популярність робочих зустрічей, які крутяться навколо випивки чи їжі. Це спонукало Саломаа та інших спробувати формат «соціальних саун», де процес комунікації проходить усередині розпеченої до 200 градусів коробки. У купальниках. 

Можливо, до такого досвіду ще доведеться звикати. Халати й бікіні можуть відвертати увагу. А ще всі дуже пітніють. 

За словами інвесторів та венчурних капіталістів, це досить освіжає — мати якесь місце для зустрічей, окрім бару. А також те, що бізнес ведеться скрізь: від портативної сауни на винограднику в Напі, до нью-йоркської сауни на вісімдесят людей. 

Сорока шестирічний Саломаа виріс у Фінляндії, де сауна була частиною щоденного життя, а на його першій роботі в компанії Nokia в Гельсінкі сауни були навіть усередині офісів. «У Фінляндії більше саун, ніж машин», — сказав він. «Саун приблизно стільки ж, скільки вбиралень». Та все ж він хвилювався, як американці відреагують на відвідування корпоративної події в купальниках. «Скандинави більш невимушено ставляться до вигляду тіла, ніж пересічні американці», — каже бізнесмен. 

Чоловік планував організувати одну подію для жінок, а іншу — для чоловіків, та згодом процес планування ускладнився. Врешті-решт Саломаа зважився на своєрідний соціальний експеримент: змішана зустріч у Сан-Франциско. У його списку очікування опинилося сто людей. 

Бізнесмен запровадив такий собі етикет для сауни: обовʼязковий купальний костюм та достатня кількість води. Свою зустріч він почав як і будь-яку іншу презентацію для інвесторів: увімкнув слайди PowerPoint перед глядачами в халатах. 

Учасники поширювали світлини з події в соцмережах, і скоро до Саломаа вже телефонували друзі з технологічної індустрії з запитаннями, як вони можуть організувати подібну зустріч. Чоловік був готовий допомогти, та все ж мав певні застереження, що не варто переносити до сауни занадто багато роботи. 

«Якщо все крутиться навколо роботи, то це псує саму атмосферу», — сказав він. 

У цьому році нові соціальні сауни зʼявилися в Сан-Франциско, Нью-Йорку й Колорадо. Їх будують зі стадіонною схемою сидінь, щоб вмістити більше людей (зазвичай від двадцяти до сорока) і заохочують усіх до спілкування. 

В Othership, новому комплексі саун, який відчинив свої двері у нью-йоркському районі Флетайрон у липні, у сауні можуть поміститися до девʼяноста осіб. Разом із загальним освітленням, яке можна перемикати з тепло-червоного до неонового рожевого, сауна більше схожа на нічний клуб, ніж на місце спокою. 

Роббі Бент, сорокарічний засновник сауни, каже, що значну частину його клієнтської бази становлять молоді засновники технологічних стартапів. «Вони прагнуть бути здоровішими, шукають знайомств з однодумцями й часто не хочуть засиджуватися допізна», — сказав він. 

Компанія проводить вечори засновників, а також заходи для їхнього спілкування з інвесторами. У компанії Othership кажуть, що як великі, так і маленькі технологічні компанії, міркують над тим, щоб пропонувати такі послуги як бонус для працівників. А ще Othership також запропонувала безплатно організовувати можливість попітніти командою» як вправу для тімбілдингу. Але, за словами Бента, вони зіткнулися зі спротивом від персоналу технологічних компаній та з Волл-стріт.

Зустріч колег у купальних костюмах? Це явно не спрацює. 

У відповідь на таку критику Бент призначив «корпоративний купальний костюм» — фактично, захисне вбрання для всього тіла, щоб одягати в сауні. 

Після того як у цьому році двадцяти девʼятирічний Вілл Дрешер відвідав сауну в Міннеаполісі, він побудував ще одну соціальну сауну в місті Боулдер, штат Колорадо. «Не пʼю ані я, ані мій співзасновник», — каже Дрешер. «І ось ми подумали, чому б і нам не взяти цю ідею?». Вони збудували «Портал» — варіант, скоріше, ручної роботи, ніж ті сауни, які зʼявляються в Нью-Йорку та Сан-Франциско, як повідомив він. «Ми хотіли провести місток між тим, що відбувається на узбережжі, і що ми бачимо всередині країни», — ділиться Дрешер. 

Гелен Сервіллон, тридцяти пʼятирічна венчурна інвесторка, запропонувала провести зустріч із засновником технологічної компанії в «Порталі». Їхня зустріч тривала годину, що дозволило зробити три заходи до сауни. Коли Сервіллон дізналася більше про стартап, то сказала, що згодом планує в нього інвестувати. 

«Венчурні інвестори багато спілкуються з людьми. Якщо серед варіантів у нас є лише випивка або їжа, це доволі скоро може набриднути», — сказала вона. Сьогодні, коли жінку запрошують на зустріч засновники чи інвестори, вона часто пропонує саме сауну чи прогулянку. 

Шил Мохнот, сорока дворічний фінтех-інвестор, був одним з організаторів серпневої соціальної зустрічі в сауні в Сан-Франциско, коли мобільну сауну розмістили на виноробні. «Реальність така: завжди є ймовірність, що комусь буде незручно. А людям частіше буває незручно саме пити», — сказав Мохнот. «Просто раніше у нас тут не було такого гарного вибору саун». 

Та не всі технічні працівники пройнялися цією ідеєю. Лайлу Даніельсен, генеральну директорку компанії з розробки ПЗ для ШІ, у жовтні запросили до соціальної сауни. Їй сподобалася сама подія, а також атмосфера для спілкування, яка там панувала, та до самої сауни вона не заходила. 

«Я не впевнена, що одягла б бікіні на зустріч із венчурним інвестором. Розумієте, про що я?» — пояснила п’ятдесяти п’ятирічна пані. «Я б подумала про зустріч у сауні вже після закриття угоди».