Особливості національного бронювання: що нас чекає з 1 березня і чому система працює зі збоями

Рік тому, уноворічному зверненні до українців, президент Володимир Зеленський вперше проголосив простий принцип: "Або ти працюєш, або ти воюєш". Питань нема – надійний тил дорівнює успіхам на фронті. Втім, праця в тилу, в сучасних реаліях, перетворюється на задачу із "зірочкою". "На Львівщині ТЦК мобілізував заброньованого", "Заброньованого працівника мобілізували — суд каже, що все законно" — подібні заголовки в ЗМІ з’являються ледь не щотижня.

Чому так? Які баги є в системі бронювання, чи бачать їх у владі, та чи можливо виправити ситуацію? Відповіді на ці питання шукав "Телеграф".

Проблеми системи

Непередбачуваність. Це, певно, наріжний камінь всіх проблем, пов’язаних з бронюванням. Постанова Кабміну №76 від 27 січня 2023 року – це "біблія", з якою звіряються всі керівники підприємств, які бронюють своїх працівників. За два роки цей важливий документ змінювався урядом 21 (!) раз. Тобто, ледь не кожного місяця правила бронювання оновлювалися. Останній великий апгрейд відбувся в листопаді минулого року.

– За три роки війни не було жодного разу, щоб відстрочка від мобілізації чи бронювання були за правилами, які існували три місяці тому. Кожен раз щось нове, — підтверджувавв інтерв’ю "Телеграфу" адвокат Ростислав Кравець.

А є ж ще й інші підзаконні акти, що стосуються бронювання: галузеві критерії міністерств, державних підприємств, військово-цивільних адміністрацій, Пенсійного фонду… Кількість нормативки така велика, що тільки-но розберешся з чинними правилами, як уряд вже напише нові. Чим це загрожує?

Наприклад, згідно з діючими правилами, забронювати можливо не більше 50 відсотків військовозобов’язаних на критичному підприємстві. Наприкінці минулого року, уряд дозволив в загальній кількості працівників не враховувати жінок.

– Але ж до того їх треба було враховувати, — пояснює "Телеграфу" працівниця одного з агропідприємств Полтавщини Ірина. – У підсумку, щоб "влізти" в квоту і зберегти на роботі якомога більше чоловіків, керівництву довелося звільнити з роботи жінок. Село, іншої роботи немає. Жінки взяли дітей і виїхали в Німеччину.

Визначення критичності. Звісно, право бронювати своїх працівників мають не всі підприємства, а виключно ті, які визначено критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ чи функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

Один з основних критеріїв "критичності" — важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади. А як зрозуміти підприємство важливе для економіки чи ні? Ось тут вже в гру вступають міністерства та військово-цивільні адміністрації, які й повинні оцінити критичність кожного конкретного підприємства.

– І найбільша проблема тут у процедурі визначення критичності, — пояснює "Телеграфу" заступниця директорки Європейської Бізнес Асоціації Світлана Михайловська. – Кожне міністерство та кожна ОВА мають свої критерії для критично важливих підприємств та власне трактування цих критеріїв. Також немає чітко визначеного періоду, який необхідний для розгляду заявок на критичність. Підприємства понад місяць чекають на отримання статусу критичності. Водночас, рішення щодо повторного підтвердження цього статусу іноді просто "зависають" у відповідних структурах.

Не під запис співрозмовники видання розповідають, що ручне визначення критичності підприємств несе за собою корупційні ризики. Простіше кажучи — підприємці на місцях дуже залежні від стосунків з профільними міністерствами і владою на місцях.

Крім того, є питання і до квоти у 50% заброньованих на підприємстві. За окремим рішенням Міністра оборони така квота може бути збільшена і в Мінекономіки переконували "Телеграф",що цей механізм працює. Втім, мери міст по всій країні продовжують жалітися, що їм критично не вистачає комунальників, яких продовжують мобілізувати. В Луцькій міськраді наприкінці минулого року звернулися до Міноборони з проханням збільшити квоту до 85%. Однак за інформацією "Телеграфу", в оборонному відомстві відмовили міськраді Луцька збільшити квоти.

Галузеві критерії. Багато питань виникає до галузевих критеріїв критичності, які встановлюються міністерствами та ОВА. Візьмемо до прикладу критерії Міністерства аграрної політики, які були оновлені в грудні минулого року. З точки зору міністерства, критичне підприємство в галузі сільського господарства це те, яке здійснює оброблення угідь сільськогосподарського призначення на площі не менше 500 гектарів. Для великих агрохолдингів це не є проблемою, а от для фермерів…

– Переважна більшість фермерських господарств (більше 85%) мають площу до 120 гектарів. Це сімейні фермерські господарства європейського типу. Тепер ці господарства, протягом війни навіть не можуть вести мову про те, щоб забронювати голову господарства чи працівників. Тобто умови виставлені одні, а реальна ситуація інша. І фермерські господарства сьогодні поставленні в умови виживання, а може й знищення до весни 2025 року. Ми йдемо в Європу, а Європа виключно фермерська. Ми можемо туди дійти, але вже без українського фермера, — коментує "Телеграфу" почесний президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич.

Днями профільний комітет ВР звернувся до уряду, щоб знизити поріг у 500 гектарів, втім, поки галузеві критерії залишаються незмінними.

Крім того, проблеми "вистрілюють" навіть в галузі оборонної промисловості.

– Оборонні субпідрядники. Є підприємства, які виконують оборонне замовлення. Вони бронюють до 100 відсотків людей. А є їхні субпідрядники, які, наприклад, постачають підприємству якісь деталі, компоненти для кінцевих виробів. Деякі з цих підприємств не потрапляють під бронювання як виконавці оборонного замовлення, — пояснив "Телеграфу" член парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

Недоекономічне бронювання. Навколо впровадження, так званого, економічного бронювання, коли працівник отримує відстрочку на основі розміру своєї зарплати, впродовж минулого року ламали списи нардепи, військові та урядовці. Зрештою, формально, від моделі економічного бронювання (як такої, що не є справедливою) можновладці відмовились. Втім, де-факто, розмір зарплати для бронювання і визнання підприємства критичним має значення.

– На сьогодні "Держстат" не опублікував статистику середньої заробітної плати за 2024 рік, тому не зрозуміло, який рівень зарплати буде взято за основу при розгляді документів? До того ж, у січні 2025 року ще неможливо надати фінансову звітність за 2024 рік, — додає Світлана Михайловська.

Відсутність комунікації з ТЦК. Це, певно, найболючіша проблема в питаннях бронювання. Навіть маючи всі підстави для бронювання, інколи, працівники не користуються цим правом, з остраху на те, що при першій же комунікації з ТЦК їх буде мобілізовано.

– Через пів року після повномасштабного вторгнення я звільнився з роботи і вирішив піти працювати на завод, де збирають міни. Оцінивши свої сили, скажу відверто, що мобілізації я боявся, але якось допомагати країні хотів, тому і прийняв таке рішення, — розповідає "Телеграфу" слюсар одного зі столичних оборонних підприємств Андрій. – Бронь у нас, звісно, передбачена, і я маю повне право її отримати, та для цього мені треба піти спочатку в ТЦК, щоб оновити свої дані, пройти ВЛК, адже в "Резерв+" дані у мене не підтягуються (можливо, через те, що я виїхав з окупованих територій). Та навіть керівництво на роботі не радить мені цього робити, мовляв, є імовірність, що ніхто не подивиться на те, де я працюю і мене мобілізують.

З одного боку, навмисно ховатися від мобілізації за бронюванням історія не надто етична, та з іншого, те ж саме цілком офіційно пропонує і держава, коли міністр національної єдності Олексій Чернишовпропонує відстрочку всім тим, хто повернеться з-за кордону і буде працювати на оборонку.

Ще більше розбурхав цей вогонь непорозумінь громадян з ТЦК, нардеп від "Слуги народу", член комітету з питань нацбезпеки і оборони Олександр Федієнко, який повідомив профакт мобілізації заброньованого працівника. В Миколаївському ТЦК, яке й опинилося в епіцентрі скандалу, потім виправдовувались, мовляв, виник технічний збій. Але аргументи заброньованого, вочевидь, були проігноровані, що свідчить про небажання працівників ТЦК йти на цивілізовану комунікацію.

Це основні, але далеко не всі проблеми бронювання по-українські. Є й багато дрібніших негараздів:

– Компанії стикаються з тим, що "ДіЯ" неправильно рахує квоту (кількості працівників, яких можна забронювати на підприємстві, — Ред.). Також є відсутність розуміння щодо можливості отримання бронювання обмежено-придатними особами, які не встигли пройти ВЛК. Направити на ВЛК може тільки ТЦК, і отримати це направлення може бути дуже складно.

Крім цього, існує проблема у бронюванні працівників постійних представництв в Україні, оскільки бронювання проходить через "ДіЯ", а представництва не мають такої можливості (через особливості відомостей про такі компанії та їх реєстр). Це ускладнює планування бізнес-процесів, а до таких представництв, зокрема, відносяться компанії сфери охорони здоров’я, які є критичними, — підкреслила Світлана Михайловська.

Що буде весною

Момент істини для більшості підприємств, які бронюють своїх співробітників, настане 28 лютого 2025 року. Саме до цього дня діють бронювання, видані за "старими" правилами (до останньої зміни в постанові №76).

– До 28 лютого підприємства мають підтвердити свою критичність за новою процедурою. Ця можливість у них є, починаючи з грудня. Цей строк більш-менш прийнятний. За цей час можна встигнути, — каже нардеп Кисилевський. – Чому взагалі виникла ситуація перегляду критеріїв? Тому, що були помічені випадки зловживань. По старій системі підприємство демонструвало відповідність критеріям, а після того, як отримувало критичність, у нього або аномально зростала кількість працівників, або рівень зарплати працівників раптово знижувався до мінімальної зарплати. Таких підприємств було не дуже багато, але вони були.

Після 28 лютого відбудеться або ж перебронювання, про яке підприємства мають потурбуватися вже зараз, або ж зняття відстрочок. Скільки саме українських працівників втратять право на відстрочку сказати важко. Так, за словами директора департаменту економіки безпеки і оборони Мінекономіки Сергія Сметанко, зараз в Україні близько 20 тисяч "критичних" підприємств і навесні їх стане менше на "незначну кількість".

– Я не думаю, що нова система бронювання спричинить суттєві зміни в переліку підприємств, які були критичними. Так, хтось через невідповідність критеріїв відсіється, а хтось навпаки може детінізуватись і бронювати працівників, — зазначає Кисилевський.

Втім, якась кількість бронювань вочевидь, таки "злетить". А це означає – мобілізацію.

– Я можу припустити, що якась кількість людей дійсно буде не заброньована. Але при цьому треба розуміти, що ці люди вже є на радарах ТЦК. І якщо так, то величезна вірогідність того, що ці люди будуть далі мобілізовані, — пояснив в коментарі "Телеграфу" Олександр Федієнко.

Чи можна приборкати хаос з бронюванням

В опозиції зазначають, що свою роботу повинен краще виконувати уряд.

– Після початку широкомасштабного вторгнення, замість того, щоб визначити критично необхідні для сил оборони галузі та підприємства, почали займатися економічним бронюванням (йдеться про економічне бронювання де-факто, коли розмір заробітної плати співробітника має значення для бронювання, — Ред.) Це призвело до корупції в космічних масштабах. Тому замість того, щоб займатися в ручному режимі бронюванням за критеріями, бажано було б визначити галузі, підприємства і надати їм необхідну кількість бронювання, та не бавитися, в так зване, економічне бронювання, — коментує "Телеграфу" нардепка від "Європейської Солідарності", членкиня парламентського комітету з нацбезпеки і оборони Ірина Фріз.

В уряді ж вважають, що централізація бронювання зробить ще гірше.

– Це буде дуже обтяжливо і важко. Рішення уряду – довгий процес погодження, прийняття рішень, доопрацювання. Це займе дуже багато часу, — зазначав Сметанко.

В громадах впевнені, що спрацює простий рецепт: треба просто збільшити квоти на бронювання (для тих же комунальників), і закликають підписувати відповідні петиції.

Втім, за словами нардепів, із системи бронювання і так вже "витиснули" максимум.

– Є дві потреби виживання країни. Одна потреба – армії потрібні люди. Відповідно, потрібно дати можливість армії мобілізувати якомога більше людей. З іншого боку армія потребує грошей. Гроші беруться від того, що підприємства працюють і сплачують податки. Тому та концепція бронювання, що діє зараз, це певний компроміс, якого вдалося досягти і на який були готові піти військові, — підкреслює Киселевський.

Відповідно, законотворці не прогнозують зміни у системі.

– Наразі це питання не розглядається у Верховній Раді, — каже Фріз.

– Зараз не бачу можливості говорити про те, що в системі бронювання можливі якісь радикальні зміни, — додав Кисилевський.

Тож, попри недосконалість процедури бронювання, нардепи радять просто прийняти філософію компромісу між економікою та потребами оборони.

– З точки зору діючого законодавства у нас все нормально в законах і Кабмін визначає як рухатись далі. Керівникам всіх підприємств треба зрозуміти, що треба, як то кажуть, затягнути ремені. Можливо, настав той час, коли раніше одну операцію виконувало три людини, а тепер цю операцію повинна виконувати одна. І з цією філософією жити далі. Інакше не буде, — резюмував Федієнко.