Втекла з дітьми з окупації, а померла у Польщі через невчасне надання допомоги: що відомо про смерть українки

У Польщі розгорівся скандал через смерть 35-річної українки. Молодій жінці, яка звернулась до відділення швидкої допомоги, відмовили у наданні допомоги та направили до сімейного лікаря. Через "футбол" між медичними закладами час було втрачено, й коли нарешті наша співвітчизниця потрапила до палати інтенсивної терапії, було пізно. Без мами лишилися двоє неповнолітніх дітей.

"Телеграф" поспілкувався з чоловіком загиблої на чужині українки, та юристом, що допомагає йому відстояти права та добитися визначення та покарання винних.

В лікарні не помітили важкого стану жінки

Місто Пйотркув-Трибунальський, що розташоване у Лодзинському воєводстві в центральній частині Польщі, стало прихистком для сім’ї Олесі Захарової з Херсона. Сюди разом з двома дітьми жінка приїхала, вирвавшись з окупації, у серпні 2022 року на запрошення фундації "PORTA VITAE", що опікується дітьми з РАС (розлади аутичного спектра — такий діагноз має 10-річний син жінки). Згодом до родини долучився чоловік Олесі – Олексій, що багато років працює моряком за кордоном й на початок повномасштабного вторгнення був у черговому рейсі. За його словами, у 2020-му році дружина перенесла ковід, який дав ускладнення у вигляді перикардиту – запалення оболонки серця. Але жінка пройшла курс лікування й почувалася добре.

- В грудні 2022 року ми всі захворіли на ангіну й у жінки знову виникло запалення перикарда, – зазначив Олексій Захаров в розмові з "Телеграфом". – Й ми звернулися до місцевого відділення невідкладної допомоги лікарні, так званого SOR (скорочене від пол. Szpitalny oddział ratunkowy). Тоді ми взагалі не розмовляли польською, ні я, ні дружина, тож нам дали російськомовного лікаря. Я йому показав виписку з попереднім діагнозом Олесі, і їй відразу почали надавати допомогу, поклали до стаціонару й за тиждень, коли її стан покращився, вона вже була вдома.

Хвороба в черговий раз повернулась до Олесі в останні дні 2024 року. Ввечері 29 грудня жінка відчула вже знайомі симптоми – утруднене дихання, слабкість тощо. Але вирішила прийняти ліки, сподіваючись, що стане легше. Та коли зранку 30 грудня цього не відбулось, попросила знайому (чоловік був у черговому рейсі) відвезти її до відділення невідкладної допомоги – того самого, де їй вже надавали допомогу два роки тому.

- До реєстратури Олеся зайшла не своїми ногами. На вході у шпиталь їх зустрів рятовник – співробітник швидкої, й почувши, що дружині зле, посадив її в інвалідний візок й відвіз до приймального відділення. Перепитав, чи можуть жінки самі заповнити анкету, вони сказали, що так, й подружка дружини почала це робити, – розповідає про події того дня Олексій. – Але співробітник реєстратури згодом забрав, сказавши, що так робити не можна, а медична працівниця відправила Олесю до сімейного лікаря за направленням. Хоча дружина й показувала їй документи з попередньої госпіталізації та фото тонометра, адже ще вдома в неї понизився тиск, говорила про симптоми. Але слухати її не захотіли, не оглядали, аналізів не призначали.

Олексій додає, що у поліклініці, де дружина перебувала на обліку, її теж не прийняли, бо чекати прийому потрібно було тиждень. Тож довелось шукати інший медзаклад, де її могли оглянути.

- Лікар, до якого нарешті потрапила Олеся, відразу зрозумів, що її стан потребує госпіталізації й дуже здивувався, що в SOR їй відмовили, – каже чоловік. – Він викликав швидку, дружину забрали до машини, але вона ще хвилин 30-40 простояла біля поліклініки, а згодом таки відвезли до лікарні. В реєстратурі дружина втратила свідомість і ще дві години лежала в коридорі в очікуванні чи результатів аналізів, чи невідомо чого. До палати інтенсивної терапії її поклали лише о 18-й годині, за 15 хвилин до 19-ї вона мене набрала, все розповіла, та сказала, що їй погано, важко дихати, пообіцяла, як тільки полегшає, вона мені зателефонує. Це була наша остання розмова… Десь за годину в неї зупинилось серце, її намагались реанімувати, але безрезультатно, о 20:30 Олесі не стало.

Медична працівниця за два дні пішла на підвищення

Після екстреного повернення Олексія з рейсу до Польщі кілька днів він приходив до тями. А згодом намагався добитися пояснень від медичного закладу, в якому відфутболили дружину й тим самим посприяли її смерті.

- 2 січня я забрав у лікарні так звану карту смерті й надіслав скаргу на електронну адресу шпиталю. Наступного дня мені перетелефонували, спитали, в кому формату я хотів би отримати відповідь. Я сказав, що на e-mail, але відповіді до сьогодні не отримав та більше зі мною не намагалися зв'язатися представники цього медичного закладу. А 20 січня в одному з місцевих видань вийшла стаття про смерть моєї дружини. З неї я дізнався, що є відео, яке доводить відмову моїй дружині у наданні допомоги, а також це підтверджує свідок. При цьому медична працівниця, що так вчинила, виявляється отримала підвищення (!) – її призначили координатором фельдшерів всього району. Також представник лікарні повідомив журналістам, що за моєю скаргою була проведена перевірка, й таки трапилось порушення порядку обслуговування пацієнтів.

Вже після цього, зазначає Олексій, про його історію розповіли польські телеканали, а також на своїй сторінці в Instagram юрист та волонтер Давид Денерт, який допомагає українцям на постійній основі.

- Олексій звернувся до моєї юридичної фірми по допомогу, адже лікарня залишила без реакції його офіційну скаргу й не повідомила про інцидент до поліції, – пояснив Давид в розмові з нашим виданням. – Все, що було зроблено, – це виписана догана медичній працівниці, що відмовила Олесі в наданні допомоги, але вона продовжила працювати. Натомість ми подали повідомлення до прокуратури про можливість вчинення злочину, передбаченого ст. 155 Кримінального кодексу Польської республіки – неумисне заподіяння смерті. На мій погляд, в цьому випадку велика ймовірність, що вдасться довести провину конкретних осіб. Але наразі я не можу говорити про деталі справи та наявні докази.

Наразі в районній прокуратурі в Пйотркув-Трибунальському повідомили, що проводять розслідування обставин у справі "про створення прямої небезпеки загибелі чи тяжкого ушкодження здоров’я 32-річної українки та спричинення її смерті". За такий вид злочину польське законодавство передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 3 місяців до 5 років.

- У 2022 році, коли дружина вперше потрапила до лікарні, я був вражений тим, що нам оперативно допомогли й все це було безплатно, – говорить Олексій. – Я ще кілька разів перепитував, чи не потрібно купувати медикаменти, але мене запевнили, що нічого не треба. Й від того ще гірше, що вже цього разу дружина приїхала до того самого відділення SOR, а від неї просто відмахнулись. Врешті Олесі не стало. Наразі двоє дітей лишились без мами, при цьому старша донька (вона від першого шлюбу Олесі) взагалі кругла сирота, бо її біологічний батько помер пів року тому. Зараз я чекаю на рішення суду, щоб стати її опікуном. Сину – 10, в нього РАС. Дружина займалась вихованням дітей, а я був єдиний, хто заробляв, тож тепер наша родина позбавлена засобів для існування. Тож, звичайно, якщо вина медиків буде доведена, на що я сподіваюсь, наступним кроком будемо добиватися компенсації за заподіяну шкоду.

На підтримку родини, що втратила кохану дружину й маму, юрист Давид Денерт оголосив збір й наразі вже передав кілька тисяч злотих Захаровим, а також далі супроводжуватиме їх як юрист.

Справа не в національності, скаржаться й поляки

На історію 35-річної Олесі, яку не врятували лікарі, активно відгукнулись в коментарях до постів Давида Денерта як поляки, так й українці, що мали проблеми з отриманням медичної допомоги.

- Жодна лікарня в Любліні не хотіла приймати мого 36-річного чоловіка на той час. У нього перестали працювати нирки, і він помирав на очах. Я особисто возила його з лікарні в лікарню. Його поклали тільки в 4-ту… Я не пішла просто так. Я подзвонила на телеканал, у нас була зйомка, потім вся програма була про мого чоловіка. Треба боротися, надавати розголосу, а не замітати такі ситуації під килим. Це не залежить від національності. Мій чоловік поляк і він теж був би мертвий, якби не боротьба та рішучість тих, хто покликаний рятувати людські життя, – написала українка Руслана.

- Їздили пару разів з дитиною на SOR і я була шокована, на жаль, відношення до поляків не краще, а так само просять, вимолюють, щоб їх прийняли. Я не розумію цієї системи й ніколи не зрозумію, – зазначила Галина.

- Моїй 8-річній доньці відмовилися надати допомогу в нічному відділенні в Легінові, коли дитина хворіла на гострий вірусний ларингіт, важко дихала і мала свистячий кашель. Причина відмови – я не володію польською мовою. Я в шоці побігла туди, знайшла закриту дитячу палату і слава Богу там був хороший лікар, який поставив крапельницю і вчасно зробив укол. На жаль, це не поодинокий випадок, – наголосила Тетяна Руденко.

- Я українка. Ми з дочкою тричі зверталися до травмпункту (температура 40 і перелом руки). Як на мене, справа не в національності, а в системі. До нас ставилися добре, хоча іноді лікарі бувають суворі (не тільки в Польщі), – висловила свою думку Олена Руденко.

Натомість Давид наголосив, що справа, дійсно, не в національності, адже лікарі покликані надавати допомогу всім, хто звертається по неї. Юрист також надав на своїй сторінці алгоритм дій для тих, хто звертається до лікарні у Польщі. Перше, що треба робити – це вимагати тріаж – оцінку, яку має проводити персонал SOR, щоб визначити пріоритет надання допомоги. Друге, посилатися на законодавчі гарантії, зокрема, прописане в ст. 68 Конституції Республіки Польща право на охорону здоров’я та рівний доступ до медичних послуг, що фінансуються з державного бюджету.

Третє, якщо ж вам все-таки відмовляють у надання допомоги, то вимагайте офіційний документ з обґрунтуванням, чому у госпіталізації відмовляють. Таку пораду дає юрист, зазначаючи, що це може спонукати персонал лікарні передумати. А якщо цього не сталося, то обов'язково повідомте Уповноваженого з прав пацієнта та зверніться до NFZ (Narodowy Fundusz Zdrowia – Національний фонд охорони здоров’я), який контролює якість та доступність медичних послуг.

Варто відзначити, що 11 січня те саме відділення невідкладної допомоги у лікарні Пйотркува-Трибунальського ще раз трапило в скандал. Цього разу через лікаря, що чергував у нетверезому стані.

Як повідомляв "Телеграф", минулого року розгорівся скандал навколо дитячого садочку у Вроцлаві, де знайшла прихисток родина Томич з Харкова. Під час перебування у виховному закладі маленька Соломія отримала опіки 20% тіла, а адміністрація намагалась це приховати.