16-річний стартапер розробив рішення, яке захистить українські дрони від РЕБ і пришвидшить перемогу

Добровольському Вадиму, який народився у Сквирі, Київської області, 16 років, він ще вчиться в місцевому академічному ліцеї № 2, проте вже 10 років виношує ідею, як можна прискорити перемогу України у війні проти російських нападників. Щоби допомогти батьку-захиснику, Вадим у межах Ukrainian Future, бізнес інкубатора Малої академії наук України, створив стартап PhAInix, який убезпечує українські дрони від ворожого РЕБ. З розробкою хлопець став фіналістом національного конкурсу інноваційних бізнес-проєктів National Youth Entrepreneurship Challenge 2024 (NYEC). Він розповів dev.ua як працює розробка, що вже отримала визнання на міжнародному ринку.

Від хобі до допомоги батьку та стартапу

Ще із самого дитинства, років із 6, Вадим цікавився всім, що повʼязано з електронікою. Паралельно із захопленням екстремальним велоспортом (downhill), його хобі стало LEGO, яке згодом розвинулось до рівня розробки та стартапу.

«Мої розробки визнані на міжнародному рівні, чого я ніколи й не очікував би», — додає він.

Ще з початку війни у 2014 році хлопець хотів зробити щось для перемоги, тоді в голові крутилось кілька варіантів пристроїв, які прийшли йому на думку. Минулі пристрої були частково для себе, здебільшого, щоб полегшити життя, а саме з військового Вадим намагався створити варіанти розробок докінг-станцій для дронів чи портативний інтернет пристрій особисто для батька.

Але саме після початку повномасштабного вторгнення, коли батько Вадима пішов боронити Батьківщину, хлопець дав своїй розробці рух та розвиток — він вирішив розробити пристрій і зробити дослідження, спрямовані на покращення технологій БПЛА, щоб зробити їх більш безпечними та ефективнішими.

«Оскільки батько був у піхоті 79-ДШБ оператором дронів, то і сфера використання моїх знань обрала сама себе», — додав він.

Відроджений, як Фенікс

Дрони широко використовуються у військових та спецопераціях, але вони мають суттєві проблеми, зокрема втрату сигналу через вплив РЕБ. Через глушіння сигналу близько 70% дронів не досягають точки призначення. У разі втрати сигналу дрон або падає, або використовує місцеперебування оператора для повернення, що може бути визначено ворогом, збільшуючи ризики для життя.

Тоді юний розробник вирішив створити пристрій PhAInix, який дасть змогу дрону бути невразливим до будь-яких зовнішніх впливів без використання координат.

У назві Вадим повʼязав відродження легендарного птаха Фенікса із технологіями штучного інтелекту: PhAInix — rebirth like Phoenix, with help of AI (PhAInix — відродження, як Фенікс, за допомогою ШІ).

Під капотом PhAInix

PhAInix розроблений на базі потужного одноплатного комп’ютера Orange Pi. Пристрій виготовлений на базі Arduino Nano та Orange pi Zero 2w (1 та 2gb) — залежно від типу: на 1 сигнал — Arduino, на 3 частоти — Arduino, на 5 — Orange 1гб, на 7 — Orange 2 гб. Крім того, юний розробник використав різні приймачі: і RF типу, і ELRS та Crossfire для дронів тощо. А також у PhAInix входить плата з приймачами, барометром та іму, яка кріпиться до будь-якого дрона та приєднається замість приймача (система дрона бачить пристрій просто як приймач). Корпус надрукований на 3D-принтері, розроблений із нуля, відповідно до габаритів кожного з типів пристрою.

Коли дрон втрачає сигнал, розроблений школярем пристрій за допомогою штучного інтелекту миттєво змінює частоту зв’язку (до 7 різних частот). Так, жодна станція РЕБ не зможе вивести дрон із ладу. А в окремих ситуаціях втрати всіх сигналів, пристрій має резервний алгоритм стабілізація за допомогою IMU та вертикальний політ до відновлення одного з сигналів.

Для PhAInix Вадим використав найпростішу систему штучного інтелекту, яка просто обирає одне зі значень на основі інших значень за допомогою системи коефіцієнтів (фактично алгоритм, але з великою кількістю даних та автоматичною дією. Навіть без підключення до серверів або здатності до самонавчання, система аналізує дані й ухвалює рішення, що є сутністю штучного інтелекту).

Хто в команді

Стартап PhAInix Вадим створив особисто цілком і повністю. Частково в процесі тестування, співпраці з військовими та маркетингом проєкту хлопцю допоміг батько Володимир Добровольський.

Хоча досі всі технічні аспекти проєкту юний розробник виконував сам, проте зауважує, що наразі активно шукає людину на роль програміста. Крім того, Вадим вже формує команду з інших спеціалістів: уже є дизайнер та економіст, але все ще немає людини, яка відповідала б за software.

«Це ключовий аспект для початку масового виробництва, і зараз вся робота спрямована саме на пошук таких людей», — говорить він.

Команда, за словами юного розробника, буде наявна до кінця зими.

Наявні результати

З моменту початку розробки вже пройшов рік. Наразі PhAInix на етапі готового продукту. Розроблена технологія зарекомендувала себе на багатьох змаганнях. Крім того, до тестування PhAInix юний стартапер залучав військових, які допомогли з відгуками та порадами щодо вдосконалення пристрою. Проте, з міркувань безпеки, як зауважує Вадим, їхні дані не реєструвались і не вказувались імена чи особистості.

У підсумку досліджень стартапер виявив, що за допомогою PhAInix ефективності дронів зростає до 242%, пристрій знижує ризик визначення місцеперебування оператора та пропонує більш економічно вигідне рішення.

«Успіх пристрою підкреслює його потенціал, щоб „Prevent wars and promote peace“ („Запобігайте війнам і сприяйте миру“ — посібник для медичних працівників прим.ред.)», — підкреслює Вадим.

Хлопець резюмує, що PhAInix націлений на військових — операторів дронів і на фірми, які займаються виробництвом політних контролерів, військові фірми. Стартапер уже має людей, готових придбати пристрої PhAInix. Також одним із наших потенційних покупців є держава, бо PhAInix значно знижує витрати на проведення операцій дронами.

Вадим планує запатентувати технологію в перших місяцях 2025 року. «Пристрій робочий, працюємо над запуском масового виробництва та подальшим продажам у перші місяці 2025 року», — додає хлопець.

Щодо прогнозування масштабів виробництва — Вадим поки не проводив точних розрахунків. «Але враховуючи можливість використання пристрою з будь-яким дроном і можливість зменшити витрати практично у кожному випадку, обсяги виробництва можуть сягати мільйонів (враховуючи використання дронів зараз) і, відповідно, ці обсяги будуть впиратися у наші можливості, ніж у потенціал ринку», — впевнений він.

За словами хлопця, обсяги виробництва будуть нестабільними, але постійно збільшуватись, відповідно до розвитку стартапу. А обсяги будуть залежать від можливостей.

«Ринок у нашому випадку» не є обмеженням«, — додає він.

Про гроші

В проєкт та розробку вже вкладено понад $2000. Більше $1000 особисті кошти Вадима та ще близько $1000 додали сторонні спонсори:

• Ярослав Кубацький — $365
• Сергій Кравцов ~ $148
• Дмитро Бражний — $400

На виготовлення одного пристрою потрібно $192. Юний стартапер зауважує, що з фінансами зараз є проблема, але не основна. «Зараз потрібна команда, після того, будемо вирішувати проблему з грошима, але поки сили спрямовані на пошук спеціалістів», — зауважує Вадим.

Про плани

Юний розробник виділив 5 етапів щодо найближчих та подальших планів, які чекає стартап:

1. Плани на наступний місяць — пошук та формування команди
2. Плани на наступних 4 місяці — завершення популяризації пристрою (тимчасове, конкурсами), завершення формування команди та розподілення обов’язків, патентування пристрою та початок виробництва (перші екземпляри на продаж).
3. Плани на наступних пів року — перші продажі та нові тестування
4. Плани та 2025 рік — модернізація пристрою (+зменшення вартості), налагодження продажів в Україні та можливий вихід на міжнародний ринок (якщо буде потреба та можливості)
5. Міжнародні замовники — military та SWAT державні організації країн, які мають війну. Виробники контролерів польотів для дронів (speedy bee, mamba, jhemcu).

Для реалізації планів за словами Вадима потрібна насамперед команда, а після того кошти: враховуючи витрати на виготовлення та потреби замовників: потрібно $20 000 (для виготовлення перших пристроїв на продаж, проведення масових тестувань та патенту розробки). Але він впевнений, що ці гроші (у випадку отримання їх до середини 2025 року), вже повернуться до кінця того ж року і всі подальші продажі будуть в плюс.