Гренландия не хочет в США, Грузию толкают к перевыборам, дроны из Финляндии: новости дня

Держсекретар США зробив винятки у рішенні щодо заморозки фінансування іноземної допомоги, а Пентагон позбавив допуску і охорони топгенерала, який критикував Трампа.

У Фінляндії розробили для України дрон, а Хорватія готує новий пакет військово-технічної допомоги.

Грузія, яка пішла шляхом Білорусі, йде з ПАРЄ після рішення про санкції.

У Німеччині опозиційна партія, яка очолює рейтинги напередодні дострокових парламентських виборів, за підтримки ультраправих ухвалила у Бундестазі план протидії міграції.

Більше важливого і цікавого за середу, 29 січня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Допомога від США.

Новий держсекретар США Марко Рубіо зробив нові винятки у своєму рішенні щодо заморозки фінансування іноземної допомоги.

Як пише The Washington Post, Рубіо принаймні тимчасово погодився продовжити витрачати гроші на гуманітарні програми, які надають "основні життєво важливі ліки, медичні послуги, їжу, житло і допомогу на прожиття, а також витратні матеріали і розумні адміністративні витрати, необхідні для надання такої допомоги".

"Виконавці наявних програм гуманітарної допомоги, які рятують життя людей, повинні продовжити або відновити роботу, якщо її було припинено", – йдеться в опублікованому у вівторок службовому документі.

Деякі посадовці на умовах анонімності заявили, що вони все ще шукають ясності щодо того, що вважається "діяльністю, яка рятує життя".

А окружний суддя США Лорен Л.

Аліхан тимчасово заблокувала вимогу президента США призупинити федеральне фінансування внутрішньоамериканських грантів і позик.

Позов подали неприбуткові організації.

Вимога нового президента США буде заблокована до обіду понеділка.

Крім того, у США остаточно закрили справу щодо зберігання документів у резиденції Трампа, а Пентагон позбавив допуску і охорони топгенерала, який критикував Трампа.

Гренландія не хоче до США.

У Канаді кажуть, що погрози президента США Дональда Трампа союзникам можуть бути частиною ширшої гри проти Китаю.

Але також новий президент США заявляє про наміри отримати контроль над Гренландією, яка перебуває у складі Данії.

Цього місяця він заявляв, що Гренландія є життєво важливою для безпеки США, і що Данія повинна відмовитися від контролю над стратегічно важливим арктичним островом.

А на вихідних Трамп заявив на борту літака Air Force One, що: "Я думаю, що ми отримаємо його (острів Гренландію.

– Ред.)", додавши, що 57 тисяч жителів арктичного острова "хочуть бути з нами".

Опитування, проведене соціологічною компанією Verian на замовлення данської газети Berlingske, свідчить, що 85% гренландців виступають проти приєднання до США.

Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен задоволена результатом опитування.

Данія придбає нові кораблі для Гренландії, а євродепутат Мортен Локкегор запропонував Гренландії вступити до ЄС для захисту від зазіхань Трампа.

Президент України Володимир Зеленський сьогодні провів телефонну розмову з премʼєр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен.

За його словами, вони обговорили "важливість єдності та солідарності в Європі у подоланні глобальних безпекових викликів і загроз, які стоять перед кожним європейцем".

Також лідери говорили про посилення двосторонньої співпраці між Україною та Північною Європою і "спільні зусилля задля наближення справедливого й тривалого миру".

У Фінляндії розробили для України дрони.

У Фінляндії розробили для України дрон Steel Eagle для знищення піхоти.

Дрон вибухає в повітрі над ціллю, внаслідок чого сталеві або вольфрамові кульки розлітаються в просторі.

Серійне виробництво знаходиться на стадії запуску, а поки що літали лише тестові версії.

Хорватія готує Україні новий пакет військово-технічної допомоги, а у Вільнюсі українців, які отримали притулок, забезпечать безкоштовним житлом на пів року.

Грузія йде з ПАРЄ.

Керівниця парламентської делегації Грузії Тея Цулукіані заявила "Європейській правді" у Стразбурзі про "вихід з ПАРЄ" на фоні жорсткого рішення асамблеї, що наклало санкції на грузинських депутатів.

Про рішення припинити роботу у Парламентській Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) очільниця грузинської делегації оголосила за годину після ухвалення асамблеєю рішення про санкції щодо Грузії.

Депутатка уточнила, що йдеться про припинення співпраці лише між парламентом і ПАРЄ, про вихід з Ради Європи не йдеться.

"Держава Грузія буде співпрацювати з організацією (з Радою Європи).

Але делегація грузинського парламенту припинила участь у роботі ПАРЄ", – додала вона.

Сьогодні Парламентська Асамблея Ради Європи затвердила резолюцію, у якій запроваджує санкції проти влади Грузії і вимагає від неї запустити процес дострокових парламентських виборів під контролем ПАРЄ.

Резолюція ПАРЄ ставить жорстку умову до влади Грузії щодо запуску процесу дострокових парламентських виборів, які мають відбутися під моніторингом ПАРЄ.

Детально про це рішення читайте у статті зі Страсбурга "Звільнення політв'язнів та перевибори у Грузії: пояснюємо плюси та мінуси рішення ПАРЄ".

Реакція України на заяви Фіцо.

Міністерство закордонних справ України порадило прем’єру Словаччини Роберту Фіцо "подивитися в дзеркало" і не шукати ворогів за кордоном.

В українському МЗС зазначили, що розцінюють заяви словацького прем'єра, який назвав президента Володимира Зеленського ворогом Словаччини, як спробу перекинути відповідальність за власні провали у внутрішній політиці на іноземні держави та лідерів.

"Радимо подивитися не за кордон, а у дзеркало", – йдеться у заяві.

В Міністерстві закордонних справ також наголосили, що Фіцо та окремі парламентські діячі Словаччини "отруїлися російською пропагандою і перестали розрізняти чорне та біле".

Президент України Володимир Зеленський, у свою чергу, нагадав, що за американський скраплений природний газ (СПГ) потрібно платити грошима, а за російський газ доводиться платити ще й незалежністю та суверенітетом.

"Багато хто в Європі вже пройшов через це і вважав за краще зберегти свою незалежність і суверенітет.

Але тільки не пан Фіцо", – зазначив Зеленський.

Тим часом, у Словаччині втретє не змогли відкрити засідання парламенту щодо вотуму недовіри Фіцо – не було кворуму.

На пленарному засіданні були присутні лише 58 депутатів, тобто деякі опозиційні політики також не прийшли.

Міністерство закордонних справ Словаччини викликало українського посла Мирослава Кастрана на тлі критики Києвом словацького премʼєр-міністра Роберта Фіцо.

Словацьке МЗС, як зазначається, висловило Кастрану "рішучий протест" проти заяв української сторони та назвало їх втручанням у внутрішні справи Словаччини.

Щодо росіян і проросійських поглядів.

У Чехії чоловікові присудили 200 годин громадських робіт за символіку групи Вагнера, у Латвії закрили доступ ще до низки російських сайтів, а у Литві понад 700 білорусів і росіян визнали загрозою нацбезпеці.

Суд ЄС відмовив зятю Лаврова у знятті санкцій, а польська фірма, за даними ЗМІ, втратила контракт в Україні після звинувачень у військовій співпраці з РФ.

Інциденти у Європі.

Тим часом у Данії майже сотня шкіл отримали листи з погрозами вибухівкою.

У Швеції після серії вибухів затримали підозрюваного.

У Молдові судитимуть групу, яка планувала підпалити будівлю ЦВК перед виборами.

У Нідерландах затримали трьох підозрюваних у викраденні румунських артефактів.

У Ганновері спаплюжили меморіал памʼяті жертв Голокосту.

Мерц і співпраця з ультраправими.

Ультраправі в Німеччині допомогли опозиції ухвалити заходи протидії міграції.

Ухвалений Бундестагом план з пʼяти пунктів передбачає, серед іншого, "постійний прикордонний контроль" і "повну відмову від усіх спроб нелегального в'їзду", зокрема з боку шукачів притулку.

Хоча детальних результатів голосування ще не публікували, пропозиція не була б ухвалена без підтримки ультраправої "Альтернативи для Німеччини" ("АдН"), яка привітала результати оплесками в залі.

План запропонував опозиційний блок ХДС/ХСС, який, за даними опитувань, наразі є лідером передвиборчих перегонів.

Дострокові парламентські вибори у Німеччині заплановані на 23 лютого.

Хоча, свіже опитування показало просідання рейтингу ХДС після того, як його лідер допустив співпрацю з ультраправими.

Ультраправі після історичного голосування в Бундестазі кажуть про "початок нової ери".

Парламентський секретар "АдН" Бернд Бауманн заявив, що голосування стало "справді історичним моментом", оскільки вперше в сучасній історії Німеччині рішення Бундестагу було ухвалене за підтримки ультраправих.

До речі, канцлер Німеччини Олаф Шольц захищає право на притулок, бо це невід’ємна частина правової та ціннісної системи країни.

Решта новин.

Кишинів та проросійський Тирасполь підписали угоду про газову позику для порятунку Придністров'я.

Сторони домовились обговорити деталі енергетичної підтримки від ЄС.

Сербський президент Александар Вучич виконав одну з ключових вимог антиурядових протестів у Сербії.

У Туреччині затримали трьох опозиційних журналістів.

Слідство вважає помилку пілота ключовою версією авіакатастрофи літака DHL у Вільнюсі.

У прокуратурі зауважують, що остаточних висновків поки що робити не можна.

У Швеції уперше винесли вирок оператору дрона за кермування напідпитку.