Кожен сьомий учень у світі не ходив до школи через стихійні лиха у 2024 році

Про вплив стихійних лих на освіту, зокрема на відвідуваність навчання дітьми, йдеться у звіті ЮНІСЕФ. Які регіони постраждали найбільше та як це вплинуло на освіту, пише 24 Канал, посилаючись на "Моя школа".

Як вплинули стихійні лиха у світі на навчання

Минулий 2024 рік був украй непростим – аномальна спека, циклони, повені та інші екстремальні погодні умови, які вплинули на освіту у світі. Найбільше, за даними звіту ЮНІСЕФ – Дитячого фонду ООН, це торкнулося Афганістану, Бангладешу, Мозамбіку, Пакистану та Філіппін.

За даними організації, у 2024 році кожен сьомий школяр у світі не зміг відвідувати заняття через кліматичні небезпеки – не менше ніж 242 мільйони дітей у 85 країна.

Які цифри вказує звіт:

• Південна Азія була найбільш постраждалим регіоном, минулого року 128 мільйонів учнів зіткнулися з перебоями у навчанні, пов'язаними з кліматом;
• у Східній Азії та Тихоокеанському регіоні постраждало навчання 50 мільйонів учнів;
• Ель-Ніньйо продовжував у руйнівний спосіб впливати на Африку, з частими сильними дощами та повенями у Східній Африці та сильною посухою у деяких частинах Південної Африки;
• 74% постраждалих учнів минулого року були з сімей із низьким і нижчим за середній рівень доходу країни, але жоден регіон не уникнув цього.

Через стихії сотні шкіл були зруйновані особливо постраждали країни з низьким рівнем доходу в Азії та країнах Африки на південь від Сахари.

У квітні повінь зруйнувала понад 400 шкіл у Пакистані. В Афганістані в травні були хвилі тепла, за якими прийшла сильна повінь, що зруйнувала понад 110 шкіл. Тоді ж місяці посухи на півдні Африки, посилені погодним явищем Ель-Ніньйо, поставили під загрозу навчання та майбутнє мільйонів дітей.

Циклон "Чідо" також зруйнував понад 330 шкіл і три регіональні департаменти освіти в Мозамбіку на материковій частині Африки, де доступ до освіти вже є серйозною проблемою.

Школярки з Філіппін після тропічного шторму "Крістін" і допомоги ЮНІСЕФ / звіт ЮНІСЕФ

Європа теж постраждала – зливи та повені в Італії наприкінці року порушили навчальний процес для понад 900 тисяч дітей. Окрім того, у тисяч дітей заняття були припинені після катастрофічної повені в Іспанії.

Проте, найбільшою проблемою стала спека. Тільки у квітні понад 118 мільйонів дітей були змушені перервати навчання, оскільки більша частина Близького Сходу та Азії, від Гази на заході до Філіппін на південному сході, випробувала багатотижневу хвилю тепла з температурою вище ніж +40 градусів.

Діти більш вразливі до наслідків криз, пов'язаних з погодою, включно з хвилями тепла, штормами, посухами та повенями. Тіла дітей особливо вразливі. Вони нагріваються швидше, потіють гірше й остигають повільніше, ніж дорослі. Діти не можуть зосередитися в класах, де немає можливості відпочити від виснажливої спеки, і не можуть дістатися школи, якщо стежка затоплена або школи змиті,
– заявила виконавча директорка ЮНІСЕФ Кетрін Рассел.

Дані демонструють, що близько 74% дітей, постраждалих у 2024 році, проживали в країнах із середнім та низьким рівнем доходу, тому екстремальні кліматичні явища продовжують мати значний вплив на найбідніші країни.

Школи та системи освіти світу значною мірою погано підготовлені до боротьби з наслідками екстремальних погодних умов,
– підкреслили у звіті ЮНІСЕФ.

Клімат змінюється – підвищення температури, шторми, повені та інші кліматичні небезпеки можуть завдати шкоди шкільній інфраструктурі та приладдю, ускладнити шляхи до школи, створити небезпечні умови навчання та вплинути на концентрацію уваги, пам’ять, психічне та фізичне здоров’я учнів.

Освіта є однією з послуг, яка найчастіше порушується через кліматичні небезпеки, але її часто ігнорують у політичних дискусіях, не зважаючи на її роль у підготовці дітей до адаптації змін клімату,
– сказала Рассел.

Однак системи освіти погано підготовлені до захисту учнів від стихійних лих, оскільки інвестиції в кліматично орієнтоване фінансування освіти залишаються низькими. А це ще більше посилює наявну кризу навчання у світі.