Меблі зроблять бангладешці: чи захоплять мігранти з Азії ринок праці в Україні

25 січня голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький заявив, що державне підприємство "Ламелла", яке спеціалізується на виготовленні меблів, хоче взяти на роботу 160 працівників з Бангладешу. Зокрема, через збільшення виробничих потужностей підприємство має додаткові робочі місця.

Комерційний директор підприємства Ярослав Щербан зауважив, що українці не йдуть на роботу через те, що їм потрібно ставати на облік в ТЦК. Через це "Ламелла" очікує на підприємстві працівників з Бангладешу.

"У нас є бронь для 50% чоловіків, разом із тим 50 людей з підприємства мобілізовані та служать, є поранені, які вже демобілізувалися. Є також жінки, які заміняють чоловіків — але деякі види робіт жінки фізично не можуть виконувати, бо, наприклад, є кришка стола, розмірами два та метр, її треба підійняти та встановити на машину, яка її оброблятиме далі. Тому підприємство дійсно шукає робочу силу — одна із міжнародних рекрутингових агенцій запропонувала нам рекрутувати працівників із Бангладеш", — пояснив Щербан.

Він зазначив, що працівники з Бангладешу зараз перебувають на етапі оформлення віз. Тоді як їм пропонують середню зарплату по підприємству — 25 тисяч гривень. Нині ж у компанії працює 430 людей.

Трудові мігранти в Україні: чи захоплять іноземці ринок праці

Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник зауважив у розмові з Фокусом, що на роботу в Україну запрошували іноземців і до повномасштабного вторгнення. Так Державна служба зайнятості й раніше видавала дозволи на їхнє працевлаштування. Проте він вважає, що випадок із компанією на Закарпатті — це перше масове залучення трудових мігрантів на одне підприємство.

Він зазначив, що трудових ресурсів не вистачає у Європі та Україні. На підприємстві "Ламелла" працівникам із Бангладешу запропонували зарплату у 25 тисяч гривень.

"25 тисяч гривень мешканець Бангладешу може отримувати в Україні. Мінімальна заробітна плата у Польщі, котра розташована поруч з нами, складає 47 тисяч гривень. Умовно кажучи, якщо цей мешканець Бангладешу заїде і буде працевлаштований у Польщі, він зможе одразу отримувати заробітну плату майже в 1,8 раза більше. Або він може поїхати до Німеччини, де мінімальна заробітна плата зараз наближається до 100 тисяч гривень, тобто в 4 рази більше", — пояснив Василь Воскобойник.

За його словами, варто розуміти, що Україна "не знаходиться у якомусь унікальному світі". На його думку, до України масово не поїдуть іноземці працювати. Ба більше, він вважає, що іноземці, які працюватимуть на українському підприємстві, через деякий час зрозуміють, що можуть спробувати себе в інших країнах та працевлаштуються у Польщі чи Німеччині, аби заробити більше грошей.

"Я впевнений, що після закінчення військових дій, коли кордони будуть відкриті, а наші бізнесмени, підприємці зможуть почати залучати трудових мігрантів з інших країн, вони з подивом зрозуміють, що на трудового мігранта полюють не тільки в Україні, не тільки його конкуренти, але й полюють такі самі підприємці з інших країн Європи. Робочих рук насправді в Європі та Україні не вистачає", — наголосив експерт.

HR-експертка, кар'єрна консультантка Тетяна Пашкіна розповіла Фокусу про те, що відбувається на ринку праці в Україні. Так, спостерігається велика кількість вакансій при зменшенні кількості пошукачів, ростуть заробітні плати через те, що існує конкуренція за фахівців. Проте є ситуації, коли деякі роботодавці ще не готові розпрощатися з мріями про бажаних кандидатів у віці 25-35 років та продовжують працювати з власними упередженнями та жалітися, що немає працівників.

"Є ситуація, коли кандидати готові працювати віддалено через активність ТЦК", — повідомила вона.

Чому Україна залучає до роботи іноземців, а не своїх громадян?

Василь Воскобовний заявив, що в Україні близько двох мільйонів безробітних, проте 75% бізнесу заявляє про те, що їм не вистачає робочих рук. Це повʼязано з відпливом великої кількості українців за кордон, де, за різними оцінками, перебуває 5-7 мільйонів осіб. Також у країні близько пʼяти мільйонів внутрішньопереміщених осіб.

"Насправді у нас в Україні структурне безробіття, тобто кваліфікація людей не відповідає вимогам роботодавців. Ще окремий момент — це те, що будь-який український чоловік, котрий працевлаштовується офіційно, повинен стояти на обліку в ТЦК. Підприємство, яке займається виробництвом меблів, навряд чи віднесено до підприємств критичної інфраструктури. Люди не хочуть йти офіційно працевлаштовуватись, тому що ховаються від ТЦК", — зауважив він.

За словами Пашкіної, Україна залучає на роботу мігрантів з Бангладешу через те, що є велика кількість безробітних українців, які гадки не мають про вакансії в Закарпатті або не хочуть там працювати.

Вона зазначила, що в Україні не вистачає працівників та навряд чи ситуація зміниться. Адже згідно з прогнозом ООН, до 2100 року чисельність українського населення скоротиться до 15,3 мільйона.

"Враховуючи коефіцієнт народжуваності, який в нас є останні роки, та який не буде вищим у найближчі роки, ми будемо розуміти, що відсоток молоді серед тих 15 мільйонів буде вкрай незначним", — сказала вона та додала, що не наважилася б говорити, що український ринок праці виживе без залучення трудових мігрантів.

Приїзд трудових мігрантів: з якими викликами може зіткнутися Україна

За словами Воскобойника, головний виклик — це непорозуміння між трудовими мігрантами та роботодавцем і місцевими жителями.

"Ми проводили дослідження разом з Інститутом демографії та проблем якості життя, котрий очолює Елла Лібанова. Ми з'ясували, що українці загалом не розуміють, нащо ми сюди запрошуємо людей. Давайте сплачувати більше грошей українцям, і тоді начебто знайдуться робочі руки", — сказав він.

Проте більше робітників в Україні не стане, оскільки їх фізично немає. Також кваліфікація деяких українців може не відповідати вимогам підприємств.

Ба більше, він звернув увагу на те, що роздуми про те, що в Україну завезуть дешеву робочу силу, є неправильними. Оскільки роботодавець зобовʼязаний оплатити переліт іноземця з Бангладешу, забезпечити його житлом, перекладачем та людиною, яка буде супроводжувати.

"Мешканець Бангладешу навряд чи зрозуміє, що потрібно йти до АТБ і там платити не місцевою валютою, яка ходить в Бангладешу, а українською гривнею. Хтось повинен обміняти валюту, зводити їх до магазину, роз'яснити, де вони будуть жити, провести пояснення техніки безпеки, поводження на виробництві, погодити всі деталі самого виробничого процесу. Тобто на це потрібно залучати додаткових людей. І тому говорити, що трудові мігранти обійдуться дешевше — ні, так не буде. Вони насправді роботодавцю обходяться дорожче. Єдина проблема, чому роботодавець вимушений на це йти — нестача людей", — заявив Воскобойник.

Він наголосив, що процес працевлаштування іноземців в Україні повинен обовʼязково проходити під наглядом держави. Зокрема, Державна інспекція праці повинна слідкувати, аби не створювалися "анклави іноземців". Потрібно, аби трудові мігранти жили в нормальних умовах, отримували зарплату на рівні з українцями. Адже, якщо буде мала зарплатня, люди будуть десоціалізовані, не будуть комунікувати з навколишнім світом, це призведе до створення кримінальних угрупувань.

Своєю чергою Тетяна Пашкіна оцінює позитивно ініціативу із залучення трудових мігрантів, якщо йдеться про випадок, коли під час розширення підприємства зʼясувалося, що місцеве населення не може бути кандидатами.

"Будуть певні запобіжні заходи стосовно того, що наші люди не дуже толерантні до людей інших національностей. Просто завести людей, надати їм роботу — це, звичайно, класна ситуація, але ми всі пам'ятаємо багато кейсів з українськими трудовими мігрантами, яких не дуже любили навіть у Польщі. І, відповідно, якщо ми тут не будемо робити певні профілактичні заходи, то навряд чи цей досвід буде таким успішним, на який розраховує роботодавець", — пояснила експертка.

Нагадаємо, на початку грудня 2024 року Фокус розповідав, як змінить демографічна ситуація в Україні. Так за словами заступника директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександра Гладуна, йдуть розмови про те, що в Україні потрібно завезти 4-5 мільйонів трудових мігрантів.

У листопаді ректор університету "Київська школа економіки" Тимофій Брік повідомив, що Україні потрібно думати про те, аби залучити трудових мігрантів та повернути українців з-за кордону.