Не тільки Китай: де у світі найбільші запаси цінних рідкоземельних металів

Наразі Китай домінує на світовому ринку рідкісноземельних металів, необхідних для виробництва сучасної електроніки, проте запаси цих елементів також є у В'єтнамі, Бразилії, Росії, Індії, Австралії, США та Гренландії. Про це пише портал OilPrice.

До рідкоземельних металів належать 17 елементів, які відіграють роль каталізаторів і магнітів у традиційних і низьковуглецевих технологіях. Вони також використовуються для виробництва спеціальних металевих сплавів, скла і високопродуктивної електроніки.

"[Рідкоземельні елементи] просто змінюють усе: автомобілі, зелені технології, точність збройових систем. Вони стали просто необхідними", — сказав президент консалтингової компанії з рідкоземельних елементів Джим Кеннеді.

З огляду на цінність рідкоземельних елементів, країни, які мають їхні природні запаси, а також ресурси для їхнього видобутку та переробки, можуть отримати великий фінансовий і політичний вплив. Ці метали трапляються в природі по всьому світу, однак щоб їхній видобуток коштував витраченого часу та грошей, вони мають бути в досить великих концентраціях.

На сьогодні найбільшим виробником рідкоземельних елементів є Китай, якому належить близько 38% світових запасів. Після Китаю йдуть такі країни, як В'єтнам (18,1%), Бразилія (18,1%), РФ (10,4%), Індія (6%), Австралія (3,5%), США (1,3%) і Гренландія (1,3%). Жодна інша держава не має понад 1% запасів цих металів.

При цьому у виданні зазначили, що з усіх цих країн тільки Китай справді має геополітичний контроль над ланцюжками поставок рідкісноземельних металів і всіма вторинними ринками, які залежать від цих матеріалів. Пекін постачає близько 85-95% очищених рідкоземельних мінералів у світі та домінує на світовому ринку з кінця 1990-х років

Нагадаємо, за останній рік у Китаї виявлено відразу кілька нових великих родовищ корисних копалин. Тепер же стало відомо, що геологи виявили ще одне величезне родовище рідкоземельних металів у провінції Юньнань.

Також повідомлялося, що Китай посилив контроль над мінералами, необхідними для виробництва комп'ютерних чипів, через що іноземним компаніям, особливо виробникам напівпровідників, стало значно складніше їх купувати.