Як Інтерпол ігнорує розшук воєнних злочинців Росії: 70 запитів від України — 0 відповідей

З початку повномасштабної війни Нацбюро Інтерполу України отримало понад 70 запитів слідчих на розміщення оповіщень про міжнародний розшук російських воєнних злочинців. Про це під пресконференції МІПЛ заявив керівник відомства Віталій Касап. Водночас жодне оповіщення так і не опублікували. Причина, за словами Касапа, у тому, що Генеральний секретаріат Інтерполу наразі не опрацьовує такі запити від України. Там посилаються на третю статтю статуту організації, яка забороняє Інтерполу втручатися у розслідування справ воєнного характеру.

Україна сподівалась обійти ці обмеження, застосувавши механізм, передбачений резолюцією Генасамблеї Інтерполу AG-2010-RES-10. Цей документ ухвалили у 2010 році після війни в Югославії і під тиском міжнародної спільноти. Механізм дозволяє оголошувати у міжнародний розшук підозрюваних чи засуджених у воєнних злочинах, злочинах проти людяності та геноциді. Його широко використовували під час розслідування міжнародних злочинів у Югославії, Руанді та Сьєрра-Леоне. Детально про це МІПЛ розповідала у своєму розслідуванні.

• Чому Інтерпол відмовляється оголошувати в розшук підозрюваних у воєнних злочинах рашистів

Втім застосовувати цей механізм в Україні Інтерпол відмовляється, обґрунтовуючи своє рішення тим, що збройний конфлікт між Росією та Україною все ще триває. Там вважають, що задоволення запитів однієї з воюючих країн може нашкодити Інтерполу і його країнам-членам.

— Починаючи з червня минулого року ми ведемо кампанію, аби Генеральний секретаріат Інтерполу все ж переглянув свою позицію, — пояснює Віталій Касап. — Справа в тому, що попереднє керівництво, на наш погляд, чинило опір. Тепер же, з призначенням нового Генсека Інтерполу пана Уркізи, наші консультації отримали новий поштовх. Ми дуже сподіваємося, що найближчим часом Інтерпол ухвалить відповідні рішення.

Альтернативою Інтерполу у питанні розшуку підозрюваних чи засуджених за воєнні злочини росіян наразі стали двосторонні договори України з іншими країнами та універсальна юрисдикція. На цьому наголошує Ірина Діденко, заступниця начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генпрокурора України:

— Наприклад, фіни зараз в активній судовій стадії притягнення російського воєнного злочинця до відповідальності. Ми наближаємося до судового остаточного рішення, і в цьому випадку людина може понести не заочне, а реальне покарання, оскільки воєнний злочинець утримується на території Фінляндії. Це дуже ефективний приклад співпраці. І ми переконані, що після її фіналізації вироком інші країни наслідуватимуть цей приклад.

Складність таких процесів, говорить Ірина Діденко, полягає у тому, що Україна має отримати та верифікувати інформацію щодо перебування воєнного злочинця на території іншої держави, а потім вчасно передати таку інформацію цій країні.

На думку Андрія Яковлєва, експерта МІПЛ з Міжнародного гуманітарного права, наразі Інтерпол є найдієвішим органом для розшуку злочинців, оскільки має найбільш розгалужену систему в світі та охоплює 196 країн. Через це Україні важливо зосередитися на переконанні Генерального секретаріату змінити свою позицію щодо застосування згаданої вище резолюції в контексті війни Росії проти України.

— Кожен, хто порушує закони та звичаї війни, теоретично думає, яке буде покарання і наскільки ймовірно, що його спіймають. Я впевнений, що командири вищої ланки точно про це думають. Якщо ж вони будуть переконані, що їх ніхто не спіймає, що їх навіть не шукатимуть, то їм буде все одно. І тоді вони точно будуть порушувати. Тому, коли ми говоримо про розшук, ми говоримо про превенцію злочинів, — підкреслює Яковлєв.

Він також зазначає, що мандат переслідування воєнних злочинців має Європол, який не відсторонюється від проблеми та ефективно використовує цей механізм. Однак Україна не є членом ЄС, тому повної мірою для неї інструменти Європолу недоступні. Втім, говорить Андрій Яковлєв, Україні варто розширити цю співпрацю і укласти відповідні договори.

Анастасія Лоза, комунікаційна менеджерка МІПЛ

Джерело:  Медійна ініціатива за права людини