Передумовою будь-яких переговорів є повне звільнення цивільних полонених - слухання в комітетах ПАРЄ

Йшлося як про військовополонених, так і цивільних, незаконно затриманих Росією українців, передає кореспондент Укрінформу.

«Умови утримання повинні бути під незалежним міжнародним моніторингом. Міжнародний Червоний Хрест, наприклад, жодного разу не відвідував той заклад, в якому я перебував. Треба зробити так, щоб він або отримав доступ, на який має право за міжнародним гуманітарним правом, або публічно визнав свою недієздатність. Я закликаю вас зробити все можливе, щоб відстежувати ситуацію наших полонених», - сказав Буткевич.

Він наголосив, що передумовою будь-яких мирних переговорів, які можуть розпочатись, має бути великий обмін, «повне звільнення цивільних ув'язнених та їхніх сімей».

Буткевич також згадав про українських журналістів, які перебувають в ув'язненні в Росії, багато з них є медіаактивістами кримськотатарського руху.

Повторила їхні імена і кримська татарка Леніє Умерова, яка утримувалася в полоні протягом року і дев'яти місяців в різних місцях позбавлення волі за абсурдним звинуваченням.

«Моя історія не є унікальною. Зараз тисячі українських політв'язнів і цивільних заручників в російських в'язницях. Більшість з них були захоплені на тимчасово окупованих територіях. Їх звинувачують у шпигунстві, як і мене, тероризмі та інших злочинах. Але їхній єдиний злочин полягає в тому, що вони - українці, які відмовилися прийняти окупацію», - наголосила вона.

Юліан Пилипей – кадровий військовий, захисник Маріуполя, який був змушений змінити багато місць утримання і на окупованих територіях України, і в Російській Федерації, розповів про різні види катувань, яких він зазнав, зокрема, в слідчому ізоляторі в Таганрозі

«Люди там ненавиділи нас такою ненавистю, яку можна тільки уявити. Там можна було п'ять хвилин просто ковзати по камері, не торкаючись землі. Тобто тебе б'ють з такою інтенсивністю, що ти не можеш навіть торкнутися землі. Це був чеченський і дагестанський воєнізований спецназ», - поділився він.

Два роки росіяни вибивали з нього зізнання про нібито накази розстрілювати мирне населення.

«Було дуже багато допитів. У лютому 2024 року під час огляду мені по нозі вдарили черевиком. Зі сталевою вставкою. Вимагали підписати зізнання. І не тільки нога там постраждала. Було синє обличчя, кровоточили ребра, коліна. І вони продовжували бити мене в цю ногу», - описав він тортури.

Координаторка національних проєктів Центру громадянських свобод Наталія Ящук акцентувала увагу на масштаби злочинів проти цивільного населення, а саме на насильницьке зникнення десятків тисяч осіб.

« Ці злочини є злочинами проти людяності. Вони вимагають ваших дій. Ми не можемо стояти осторонь, поки тисячі українців зазнають катувань, незаконних затримань та знущань. Ваш голос може стати тим інструментом, який зупинить ці злочини та допоможе повернути невинних людей додому», - звернулась вона до членів ПАРЄ.

Як повідомляв Укрінформ,колишні полонені українці розповіли в ООН про своє утримання у Росії.

Фото: Лідія Таран, Укрінформ