Ринок праці 2025: кого шукають, де найбільші зарплати і як мігранти з Бангладеш замінять українців

В Україні налічують сотні тисяч економічно неактивних українців, яких можна залучити доринку праці, надавши їм можливість опанувати затребувану професію. На початку 2025 року в країні 12,5 млн громадян є "економічно неактивними". Про це сказала заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна під час бізнес-форуму. Проте безробіття лише зростає. Експерти розповіли Фокусу про актуальну ситуацію з пошуком роботи в Україні.

В уряді уточнюють, що на сьогодні в країні працюють 13,3 млн осіб, ще близько мільйона активно шукають роботу і готові почати працювати найближчим часом. "Водночас 12,5 млн українців є економічно неактивними. В цій групі також студенти, люди, що ведуть домашнє господарство, пенсіонери, які вийшли на пенсію за віком, але могли б ще працювати, жінки, що перебувають у декретній відпустці, люди з інвалідністю. Це саме ті люди, яких можна залучити на ринок праці, надавши їм можливість опанувати нову актуальну на сьогодні професію, перекваліфікуватись, підвищити професійний рівень", — повідомила Тетяна Бережна.

Серед них багато людей, які не можуть знайти роботу за своєю спеціальністю або через недостатні навички чи освіту.

Кого шукають роботодавці

Фокус дізнався у профільних фахівців, чи дійсно із такою кількістю безробітних українців і в новому, 2025 році, ринок праці все ще потерпає від дефіциту кадрів. Виявилося, що так. Зокрема, згідно із даними найбільших порталів з пошуку роботи, кадровий дефіцит зберігається у наступних категоріях:

• робітничі спеціальності: будівельники, механіки, електрики, водії.
• сфера обслуговування: продавці-консультанти, касири, офіціанти.
• охорона, безпека: вакансії для Сил оборони України. Попит на фахівців у цій категорії зберігається навіть у періоди сезонного спаду.

"У 2025 році ринок праці в Україні долатиме ключові виклики, які були й торік, адаптуватиметься до змін у світі та демонструвати стійкість, акцентуючи на соціальній відповідальності в різних її проявах. Ймовірно, що ефективне використання наявних ресурсів також буде основним лейтмотивом на ринку праці. Актуальними лишаються зміни підходів до найму, подальше використання ШІ-інструментів, увага до утримання команд, їх ментального стану в умовах постійного стресу, впровадження програм з навчання, перенавчання, кар'єрного розвитку тощо, включаючи кандидатів без досвіду", — коментує Фокусу ситуацію PR-менеджерка порталу Work.ua Вікторія Білякова.

Домініка Іванова-Бекар, HR експертка, власниця HR агенції погоджується із переліком найзатребуваніших спеціалістів і додає до топу "вічно зелених" найзатребуваніших спеціальностей продавців консультантів та менеджерів з продажів, а пальму першості серед робітничих та технічних спеціальностей віддає водіям.

"Окрім цього за останній квартал суттєво збільшилася кількість вакансій бухгалтерів та відчувається нестача професіоналів в медицині (медичні сестри, сімейні лікарі, вузькопрофільні спеціалісти)", — каже Домініка Іванова-Бекар.

Де і скільки зараз платять

Якщо порівнювати галузі, то першість із найбільш оплачуваних беззаперечно тримає ІТ-індустрія, де рівень середнього окладу перевищує показники в інших галузях і це стосується як розробників, так і адміністративних посад.

Так, якщо усереднити, то середня зарплата джуніора (досвід роботи від 1 року) на рівні 38 000 грн., Middle — 105 000 грн., Senior — 190 000 грн.

Також порівняно високі заробітні плати в сферах телекомунікацій та діджітал, фінансах та фармацевтичній галузі. В розрізі професій це традиційно керівники підприємств та С-lvl, IT фахівці (розробники, фахівці з кібербезпеки, data sciencе, AI та ML), трейдери, аудитори, лікарі вузьких спеціальностей (кардіологи, нейрохірурги тощо).

Експерти зазначають, що завдяки державному фінансуванню, підтримці міжнародних фінансових установ та приватним інвестиціям ситуація з рівнем заробітних плат в оборонній та галузі інженерних розробок — defence-tech і miltech, в порівнянні з 2020-2021 роком, суттєво покращилася. І хоча рівень заробітних плат тут трохи поступається традиційному ІТ, але наразі компанії мають суттєву перевагу, а саме можливість бронювання військовозобов’язаних. Тому на заваді працевлаштування не стають навіть вимоги щодо перебування в Україні та роботі в офісному форматі.

Складніша ситуація в hardware напрямку (апаратне забезпечення), де гостро відчувається потреба в інженерних та інженерно-конструкторських спеціальностях, а заробітні плати можуть стартувати від 120 000 грн та вище.

Із іншими галузями набагато скромніше. За даними порталу Work.ua, у грудні 2024 року середня зарплата, запропонована роботодавцями, становила 24 000 грн (+5% до листопада). Значною мірою це відбувалося саме завдяки вакансіям від Сил оборони.

Найбільше зростання зарплат зафіксоване у категоріях:

• "Нерухомість" — 50 000 грн (+14%);
• "Юриспруденція" — 22 500 грн (+13%);
• "Управління персоналом, HR" — 27 000 грн (+8%);
• "Телекомунікації та зв’язок" — 26 920 грн (+6%);
• "Топменеджмент, керівництво вищої ланки" — 47 500 грн (+6%).

А регіональними лідерами за рівнем середніх зарплат стали наступні регіони України:

• Київська область — 25 250 грн (+250 грн до листопада);
• Львівська область — 24 000 грн (+1 500 грн);
• Дніпропетровська область — 22 500 грн (+500 грн);
• Одеська область — 22 000 грн (+500 грн).

Важливо Експерти розповіли про зміни ринку праці: популярні вакансії та рівень зарплат у 2025 (фото)

Як зазначають фахівці, такі фінансові пропозиції роботодавців в Україні — не стеля. Чим довше триватимуть бойові дії, тим більше ринок праці буде відчувати нестачу кадрів через внутрішню міграцію в більш безпечні регіони, виїзд закордон та мобілізацію. Тому брак персоналу посилюватиметься в усіх галузях, що призведе до загострення конкуренції за таланти, в рамках якої бізнес буде змушений підвищувати заробітну плату.

"Але таке підвищення, скоріше, вимушений крок утримання власної команди та залучення персоналу. Так як багато компаній на межі виснаження ресурсів в першу чергу — це стосується малого бізнесу", — додала експертка з кадрів Домініка Іванова-Бекар.

Серед кандидатів продовжує набирати популярність віддалена робота, тому саме такі вакансії закриваються порівняно швидко. Але поки що далеко не всі роботодавці готові надати навіть гібридний графік.

Серед очевидних трендів є і вакансії компаній, які надають бронювання мають суттєву перевагу Кандидати охоче розглядають такі вакансії навіть за умови меншої заробітної плати та нижчої позиції.

Поки українці шукають "удальонку", працюватимуть трудові мігранти із Бангладеш

Як раніше повідомляв Фокус, за майже три роки повномасштабної війни Україна опинилася серед лідерів за найнижчим рівнем народжуваності у світі. Аналітики McKinsey Global Institute у своєму дослідженні акцентували на глобальних демографічних викликах, а також на кризовій ситуації в Україні, яка вже зіткнулася з депопуляцією. Якщо у світі прогнозують "демографічний колапс" до 2100 року, то для України він став реальністю просто зараз.

На цьому тлі новина із завезенням на Закарпаття 160 працівників із Бангладеш, про що повідомив Мирослав Білецький, голова Закарпатської ОДА, не викликає здивування. Проте занепокоєння і запитання залишаються. Невже меблевій фабриці вигідніше залучити понад сотню трудових мігрантів, перевезти їх через півсвіту, вирішити візові питання, забезпечити зарплатнею, житлом та харчуванням в Україні, аніж працевлаштувати своїх громадян?

"В нас не вистачає власних трудових ресурсів. Це перший і основний момент.

Якщо ми говоримо про Бангладеш, то передусім, давайте порівняємо мінімальну зарплату в Україні і там. У нас вона становить 8 000 грн. За актуальною інформацією, в Бангладеш — близько 72 доларів (3025 грн). Зрозуміло, що мігранти приїдуть не лише з Бангладеш, а й з Пакистану, Індії. Для наших роботодавців це дешевша робоча сила, ніж українці, яких наразі просто не вистачає. Закарпаття за трудовою активністю — один з найменш активних регіонів. Тому, якщо роботодавець зможе пройти всі моменти легалізації цих трудових мігрантів в Україні — це буде перший непоганий початок. Але, чи легко буде це зробити в умовах нашої непростої міграційної політики, важко сказати", — зазначила експертка з кадрів.

Вона додає, що через інфляцію заробітна плата в Україні вже стала неконкурентною для мігрантів з Туреччини, Узбекістану та Казахстану.

"Громадянам Туреччини наша зарплата вже не цікава. Так само з азербайджанцями, казахами. Там економічна ситуація краща, рівень життя, мінімальна заробітна плата вищі за українську. Не думаю, що ситуація з мігрантами буде масовим явищем. Не кожна компанія може собі дозволити такі витрати", — додає Домініка Іванова-Бекар.

У бізнеса проблеми: як не втратити людей і економіку країни

Найчастіше згадувана причина кризи на ринку праці — мобілізація. При цьому йдеться не лише про так звану "бусифікацію" й відтік кадрів через побоювання ТЦК: хтось дійсно звільняється, щоб не наражатися на ризик бути мобілізованим на офіційній роботі, хтось працює "з дому", виїжджає за кордон.

Олег Пендзин, експерт економічного дискусійного клубу, вбачає в цьому загрозливу тенденцію.

"На жаль, я думаю, що це масштабна проблема бізнесу. Це велика проблема, яка буде однозначно потужно відображатися і в наступні роки. Недарма на сьогоднішній момент наші демографи говорять про те, що в країні необхідно для забезпечення відновлення економіки завозити 450 тис. трудових мігрантів із Південно-Східної Азії та Пакистану. В нас фіксується величезне структурне безробіття", — зазначає економіст.

Наразі надлишку юристів і економістів в Україні протистоїть величезний дефіцит кадрів робітничих професій та водіїв. І підвищення зарплат, які би привабили кандидатів, здебільшого, не вихід.

"Сьогодні заробітня платня для водіїв великовантажного авто становить 1,5-2 тис. доларів. І при цьому людей ви не знайдете. Тож, йдеться не про економію бізнесу на заробітній платі для українських працівників, а про фізичну відсутність людей. А якщо згадати, що це підприємство будується на Закарпатті, де мобілізаційна ситуація є однією з найважчих в країні, і фізично на сьогодні знайти людей робітничих спеціальностей там неможливо, тому що вони під мобілізаційними повістками, тому це очікувана річ", — каже Олег Пендзин.

Проблема браку робочої сили на третій рік повномасштабної війни поступово пересунулася на перше місце для бізнесу і змусила роботодавців робити те, про що науковці говорили задовго до неї — залучати усі доступні резерви. А війна ще більше загорстрила проблему "депопуляції" або знелюднення країни.

Водночас залучення на український ринок праці трудових мігрантів може задовольнити нагальну потребу, але тимчасово. Працювати на повернення людей до України, надати можливість перекваліфікації частини робочої сили складніше, проте перспективніше, адже брак кадрів в країні вже запускає певні процеси в економіці, які можуть стати незворотніми.

"Не вирішать трудові мігранти проблему бізнеса", — вважає директорка консалтингової компанії TalentMatch, HR-експертка Наталія Слинько.

Важливо Готові платити 100 тисяч гривень — в Держслужбі зайнятості назвали найбільш оплачувані професії

"Бізнесу, можливо, і дешевше легалізувати іноземця, тому що він не підлягає військовому обліку. До того ж, набравши побільше трудових мігрантів, до 50% українців можна забронювати, тобто квота підвищується. Але є організації, які взагалі не мають ніякої квоти і там забирають більшість працівників. За таких умов людина не має можливості продати свої навички чи передати свій досвід, навчити інших. "Бусифікація", на яку перетворилася наша мобілізація, просто зжирає бізнес і працювати стає нікому. Хтось боїться з дому виходити, а хтось виходячи з дому потрапляє не на роботу, а до ТЦК. Тому тут проблема не в зарплаті, а саме в безпеці", — каже експертка.

Тож, як роботодавці, так і економісти єдиної думки: без налагодження процесу мобілізації і військового обліку, повернення людей і сталої ефективної системи перекваліфікації кадрів кризу на ринку праці не вирішити і економіку не врятувати.