Трамп vs Путін: перша розмова та зустріч – на чому наполягатимуть Вашингтон і Москва

Майже два тижні минуло з дня інавгурації Трампа, а Білий дім не поспішає починати діалог із Кремлем. Москва ж постійно заявляє, що готова до розмови, але каже про відсутність "сигналів від американців".

У четвер, 30 січня, в Кремлі вкотре повідомили, що готові до переговорів зі США, проте найближчим часом контакт Трампа з Путіним не планується. Такі заяви речник Путіна Пєсков робить ледь не щодня. Проте у Вашингтоні їх, вочевидь, не чують, хоч Трамп постійно й каже, що готовий зустрітися з Путіним "негайно", щоб укласти угоду. В адміністрації Трампа не приховують, що спершу спробують домовитися з Кремлем про режим припинення вогню. Там навіть не виключали, що розмінною монетою може стати відміна певних санкцій проти Росії. Але протягом останнього тижня риторика Трампа на адресу Путіна стала набагато жорсткішою.

Президент США закликав очільника Кремля "домовитися зараз і припинити цю безглузду війну, бо далі буде лише гірше", погрожуючи обвалити світові ціни на нафту й запровадити ще більші санкції. У Москві зробили вигляд, що не почули цього. Натомість Путін навіть заявив, що війна проти України могла б і не початися, якби у 2020 році Трамп не програв "вкрадені" вибори. Це були явні лестощі, адже Трамп і зараз не визнає свою поразку на виборах чотири роки тому, постійно повторюючи, що цієї б війни не сталося, якби він залишився тоді президентом США.

Попри погрози Трампа, умов для початку переговорів Путін не змінив. Ба більше, поширюються вони не лише на Україну. Тож, які стартові переговорні позиції матимуть Трамп і Путін під час першої телефонної розмови і подальшої зустрічі? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

План Трампа: санкції і нафта

Держсекретар Марко Рубіо проігнорував запрошення Брюсселя взяти участь у зустрічі Ради міністрів закордонних справ країн ЄС цього тижня. Він навіть не доєднався онлайн. Проте вже 28 січня очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас поговорила з Марко Рубіо телефоном, наголосивши, що "ЄС і США завжди сильніші разом". Наступного дня Politico повідомило, що Марко Рубіо та очільника українського МЗС Андрія Сибігу запросили до Брюсселя на зустріч міністрів закордонних справ країн ЄС 12 лютого.

Якщо Рубіо приїде до Брюсселя, "щоб пояснити погляди США", як про це сказала Кая Каллас, це буде перша офіційна зустріч американського та українського зовнішньополітичних очільників після інавгурації Трампа. До того ж, в Києві та кількох інших європейських столицях досі очікують на спецпредставника Трампа по Україні та Росії Кіта Келлога. Тому, можна припустити, що до цього Трамп навряд чи поговорить із Путіним телефоном, надто – домовиться з ним про зустріч.

В одному з інтерв’ю Кіт Келлог ставив за мету досягти домовленості (з Росією вочевидь про режим припинення вогню – ред.) за 100 днів. Пізніше The Wall Street Journal повідомила, що це Трамп поставив Келлогу такий дедлайн. "Майже ніхто не вірить, що він зможе це зробити – особливо росіяни. Швидше за все, роль Келлога як спецпосланника, є першим кроком у мирних переговорах, які Трамп має намір тримати під своїм контролем", – зазначає WSJ, додаючи, що навряд чи Келлог братиме безпосередню участь у переговорах з росіянами.

Багато хто сумнівається в існуванні справжнього плану Трампа щодо укладення угоди з Путіним про врегулювання війни. Сам Трамп якось казав, що не вдаватиметься в деталі, щоб не підірвати свою позицію на переговорах. В інтерв’ю Fox News, яке вийшло в ефір у четвер, 30 січня, віцепрезидент США Джей Ді Венс сказав, що Трамп має найцікавіший процес ухвалення рішень, і саме це робить його таким ефективним лідером.

"Він намагається отримати інформацію звідусіль. Один із геніальних способів ухвалення рішень полягає в тому, що він намагається поговорити з усіма. І це щось, чесно кажучи, я міг би написати книгу саме про те, як він збирає інформацію з усіх джерел. Це дуже незвично", - каже Джей Ді Венс.

Проте однієї геніальності чи бажання укласти угоду з Путіним замало. США мають реальні важелі впливу на Росію. Але, чи захоче адміністрація Трампа ними скористатися? За словами колишнього постійного представника США в НАТО, колишнього представника Держдепу США з питань України Курта Волкера, перше, на що робитиме ставку Трамп, - це зниження світових цін на нафту, залучаючи Саудівську Аравію та ОПЕК (організація країн-експортерів нафти, РФ там є спостерігачем, проте має суттєвий вплив – Ред.).

"Друге - він (Трамп – Ред.) не скасовує санкції проти російської енергетики, запроваджені в останні дні правління адміністрації Байдена. Думаю, Путін спостерігає за цим, говорячи президенту Трампу: "Я готовий вести переговори". Однак на даний момент це не щиро, бо Путін також каже, що президент Зеленський не хоче говорити, вказуючи на указ від 2022 року (рішення РНБО про заборону вести переговори з Росією, яке підписав Володимир Зеленський – Ред.)", - сказав в інтерв’ю Fox News Курт Волкер.  

Що ще може зміцнити позиції Трампа на переговорах із Путіним? Третій важіль впливу – це запровадження ще більших санкцій проти Росії, які вдарять по здатності Кремля продавати свої енергоресурси. Бо саме доходи від експорту нафти й газу складають більше половини бюджету РФ.

Четвертий – це послаблення Ірану, Північної Кореї та Китаю, які разом із Росією формують "вісь зла", що протистоїть Заходу. Китаю, який постачає 90% всієї мікроелектроніки для російського ОПК, Трамп неодноразово погрожував запровадженням 10% тарифів на весь його експорт до США. Проте після згоди Пекіна на продаж американського TikTok, розмови про це, принаймні поки що, припинилися. З Північною Кореєю Трамп і протягом свого першого президентського терміну не зміг домовитися. А от з Іраном трохи легше, особливо після послаблення Ізраїлем його проксі – Хезболли та Хамасу – та падіння режиму Башара Асада в Сирії.  

Вимоги Путіна: шантаж і НАТО

У вівторок, 28 січня, пізно ввечері кремлівські пабліки поширили нове 10-хвилинне інтерв’ю Путіна, в якому він вкотре наголосив, що має юридичну освіту, тому проводити переговори з президентом Зеленським не буде. Очільник Кремля посилався на те, що "в силу своєї нелегітимності він (президент України – Ред.) не має права нічого підписувати".

"Відповідно до Конституції України, президент України, навіть в умовах воєнного стану, не має права на продовження своїх повноважень. На продовження повноважень має право лише парламент країни. А у президента лише п'ять років термін", - заявив Путін.

Він про це каже вже майже рік. Тому нічого нового в його словах немає. Це і буде перша попередня переговорна умова Путіна - він не вестиме переговорів із президентом Зеленським. Путін хоче говорити про долю України без України, й навіть не з європейськими лідерами, а лише з президентом США. Далі він вимагатиме проведення президентських виборів в Україні. В Кремлі прекрасно розуміють, що в умовах війни, окупації Росією 19% українських територій та присутності російських солдатів на нашій землі, це неможливо. Проте для Заходу, тим паче для США, це не так очевидно. Тому Кремль робитиме все, щоб занурити цим Україну в хаос, збільшивши тиск західних партнерів на Київ.

Друга умова – це відмова України від членства в НАТО. За словами заступника міністра закордонних справ РФ Олександра Грушко, це один із ключових елементів врегулювання. Й це те, на що може піти Трамп, наслідуючи політику Байдена, який був категорично проти запрошення України до НАТО. До того ж, на початку січня, ще до своєї інавгурації, Трамп заявив, що "може зрозуміти почуття Росії" через заяви Байдена про членство України в Альянсі, через що нібито й розпочалося повномасштабне вторгнення.

Разом із цим команда Трампа вже вочевидь забула, як напередодні 24 лютого 2022 року Кремль не просто не цікавив майбутній вступ Києва до Альянсу. Тоді заступник російського міністра закордонних справ Сергій Рябков погрожував НАТО "збирати манатки" й забиратися на кордони 1997 року, ставлячи під сумнів членство в Альянсі країн Центральної та Східної Європи. До того ж, за ці три роки повномасштабної війни від умови виведення американських систем ППО та ПРО з країн Центральної та Східної Європи Кремль не відмовився, вимагаючи таким чином "гарантій безпеки для Росії".

Третя умова – це часткове зняття санкцій. І це те, на що може погодитися Путін в обмін, наприклад, на початок переговорів про тимчасове припинення вогню. Ще до інавгурації Трампа Bloomberg повідомляв, що команда 47-го президента США має два підходи до санкцій проти Росії.

Перший полягає в підвищення цінової "стелі" на продаж російської нафти, яка зараз складає $60, якщо "вирішення війни в Україні буде не за горами". По суті, це поступка Путіну, що збільшить доходи російського бюджету, а й, відтак, і фінансування російського ОПК.

Другий підхід – запровадження ще більших санкцій. Вочевидь проти російського нафтогазового сектору. Адже під час слухань у Сенаті кандидат Трампа на очільника Мінфіну Скотт Бессент висловився саме за це, бо, на його думку, сьогоднішній санкційний тиск на Росію є недостатнім.

Четверта умова – це прив’язка переговорів по врегулюванню війни до продовження СНО-3. ТСН.ua вже писав, що 5 лютого 2026 року закінчується дія СНО-3 – Договору про скорочення й обмеження стратегічних і наступальних (ядерних) озброєнь між США та РФ. Ще торік Путін призупинив участь Росії у цьому договорі. До того ж, як відомо, США зацікавлені в розробці нових таких договорів про ядерні та ракетні потенціали за участі не лише Росії, а й Китаю. Про це днями заявив і Дональд Трамп.

Пекін, як відомо, принципово відмовляється брати участь у переговорах про скорочення чи обмеження свого ядерного арсеналу, який КНР зараз активно збільшує. За оцінками американської розвідки, до 2030 року Китай матиме вже 1000 боєголовок. Експерти припускають, що Путін може пообіцяти Трампу долучити до таких переговорів і Сі Цзіньпіна, наприклад в обмін на якісь поступки США по Україні.

"Останні переговори про контроль над стратегічними озброєннями були завершені незадовго до повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Відтоді Путін стверджував, що будь-які переговори про обмеження ядерних озброєнь мають також охоплювати й війну проти України. Адміністрація Байдена відмовилася. Але президент Трамп, здається, відкритий для ширших переговорів, і це саме те, чого хотів би Путін", - пише The New York Times.