Богдан Амінов: головний на фабриці клікбейту

«Неочікувано! Путін в шоці!», «Вибухова хвиля знесла місто!», «Диктатор помирає! Отруїли спецслужби!» — це типові заголовки «Фабрики новин», про шкідливість якої «Детектор медіа» вже писавтут ітут. Окрім клікбейту, цей ютуб-канал досі тягне в український інфопростірОлексія Арестовича й інших сумнівних «експертів», які поширюють панічні настрої та суцільну зраду.

Шеф-продюсером «Фабрики новин» є Богдан Амінов, який раніше працював у різних медіа, серед яких і нині заблокований проросійський каналNewsOne. Тепер він повністю присвятив себе ютубу, навіть декілька місяців вів телеграм-канал з оглядом українських трендів платформи. І, що цікаво, дуже гостро критикував медіа, які маніпулюють у заголовках.

Медійну кар’єру Амінов розпочав рано — у 16 років. Закінчив магістратуру журналістики та зв’язків з громадськістю Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету. Як пише в соцмережах, із 2014 року він працював позаштатним кореспондентом в «Укрінформі», потім журналістом «Фактів ICTV». У 2018 році він став кореспондентом на NewsOne. Тоді канал належав нині підозрюваному у державній зраді Євгену Мураєву, проти якого РНБО запровадила санкції, але того ж року його перекупив соратник Медведчука Тарас Козак. У 2018-му Амінов публікувався в «Українській правді» та Liga.net, але віддав перевагу телеканалу NewsOne. У 2020 році, ще до накладання санкцій на канали Медведчука, Амінов перейшов на ресурси Ріната Ахметова — тоді туди мігрувало багато співробітників каналів Медведчука.

Спочатку Амінов працював головним редактором сайту «Україна 24», потім продакт-лідом новинного диджиталу «Україна 24» і тімлідом «Сьогодні». Відповідно, коли Ахметов у 2022 році вирішив «вийти з медійного бізнесу», а на базі «України 24»виникла «Фабрика новин», Амінов отримав на цьому ютуб-каналі посаду шеф-продюсера. Також на його фейсбук-сторінці вказано, що він є продюсером денного дивізіону телеканалу «Київ 24» та веде курси для ютуберів-початківців.

До 2022 року Амінов активно користувався фейсбуком, здебільшого писав про своє ставлення до подій і політичні жарти. Діставалося як Зеленському, так і Порошенку. Єдина, до кого відчувалася прихильність, хоч і з ноткою іронії — це Юлія Тимошенко. В Амінова навіть є селфі з політикинею у масках під час ковіду. Він пише, що коли вона спитала Святослава Вакарчука (тоді ще голову партії «Голос») про ціну на куб газу, він виглядав як школяр, який не вивчив уроки. Тоді ж Амінов додав: «Тож які нам політики потрібні: молоді чи досвідчені?», явно натякаючи на Тимошенко. Згадує він також, що співак у Верховній Раді начебто «тікав», коли бачив журналістів NewsOne. На противагу Вакарчуку, Амінов зміг отримати коментар від Юлії Тимошенко під час чергової бійки у Верховній Раді. Тоді він спитав політикиню про дуже важливе: «Як вам вдалося з такою харизмою розкидати ці папірці?». І додав у дописі, що те, як вона скидає зі столу якісь документи, виглядає «мілашно».

Фото: Богдан Амінов і Юлія Тимошенко

Не забув Амінов і по партію Шарія під час виборів 2019 року: «2,5% — це чудовий результат для інтернет-партії, яка стартувала за місяць до виборів і зуміла вивести людей на вулицю. Що не сподобалося мені особисто. Самозакоханість, невміння бути самокритичним і маніпуляції з 15%, яких насправді не було. Було агресивно. А я не люблю агресію. Так званий “гімн партії” з матами й образами — відвернув мене остаточно. Без образ», — писав тоді Амінов. Судячи з допису, обсценна лексика Амінова збентежила, а проросійські настрої партії — ні.

Про кого не вдалося знайти хоч якоїсь критики, проскроливши фейсбук-сторінку до 2019 року, так це представники ОПЗЖ — наче цієї партії не існує.

Як кореспондент NewsOne Амінов побував на дебатах Зеленського та Порошенка, був на рекордно довгій пресконференції Зеленського, що тривала 14 годин, також їздив у Францію на брифінг Зеленського, Путіна, Макрона і Меркель під час зустрічі у Нормандському форматі. Колегами по відрядженнях і студії були здебільшогоЮлія Колтак, яка під час великої війни перекваліфікувалася на прессекретарку голови Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера, й Олена Кирик — нині ведуча іншого ютуб-каналу «Сейчас», яким, як і «Фабрикою новин», керує ексменеджер медіагрупи Ахметова Ростислав Буняк.

 Богдан Амінов із Юлією Колтак (фото ліворуч) і з Оленою Кирик (фото праворуч)

На початку повномасштабного вторгнення Амінов перебував в рідному селищі Іванкові на Київщині та висловив чітку проукраїнську позицію. В етерах різних медіа він розповідав про ситуацію у селищі, пересування російських військ, їхні воєнні злочини та гуманітарні проблеми місцевих. Його цитували «Еспресо», «Апостроф TV», ТСН, «Цензор.нет», «Новинарня» й інші медіа. Він навіть постив фото Медведчука в наручниках із підписом «Путін, спиш?» — такий от постріл у спину колишньому власнику каналу.

9 травня 2022 року він зробив допис, у якому пояснив, чому відтепер писатиме у фейсбуці менше: «З початку повномасштабної війни публікував винятково те, що вважав важливим для перемоги. Але зараз уже несила читати навалу диванних критиків дій Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України та, власне, ЗСУ. Особливо дратують спроби розділити ЗСУ та найвищу посадову особу у цій структурі. Ніби це “різне”. Водночас заклики “не на часі” для багатьох уже стали мемом. Та вершиною, яка змусила мене писати цей пост, стало намагання прищепити вину за все до керівництва ЗСУ. Очевидно, є певні больові питання, які суспільство порушує. Найболючіше з них, як на мене, — Маріуполь. Але вже помітна не просто дискусія, а точкові методичні “удари” — інформаційно-психологічні операції».

Від «борця» за журналістські стандарти до суцільного клікбейту

Варто знову повернутися до часів його роботи на NewsOne, адже саме тоді Богдан Амінов глузував із «шокових» заголовків. Він небезпідставно висміював сайт Znaj.ua за новину про прибульців з Нібіру, які знищать людство, або ж заголовок «Главкома», де радник голови ОП Михайло Подоляк каже, що Зеленський «катастрофічно виріс». «УП.Життя» потрапив у дописи Амінова через чоловіка з прізвищем Хуй, який став кандидатом наук в Одесі. Якщо хтось не очікував такого від «УП», зазначимо, що цей чоловік в’єтнамець і з його рідної мови це слово перекладається як «яскравий» або «той, що світиться».

 Заголовки українських медіа

Амінов багато писав про новини, про медіа та стандарти. Він закликав дивитися на новини під різним кутом, а медіа — перевіряти свої джерела. Про всяк випадок уточнимо, що він критикував ті медіа, які опублікували заяву на звільнення Андрія Богдана, яку, як відомо, злив медіа на той момент заступник керівника ОП Кирило Тимошенко. Зрозуміло, що він критикував і комунікаційників Офісу президента — Амінов написав, що рівень повідомлень на сайті ОП «немов із ляпів творчих творів школярів на ЗНО», а замість чіткої позиції там «напівнатяки та мовні звороти з інтригами». Цікавився він і російськими медіа, зокрема, критикував сайт Mk.ru, який написав, що Зеленський начебто полетів на улюблений курорт Гітлера, вчергове поширюючи наратив про нацистів в Україні.

 Заголовки російських медіа

Нагадаємо, що NewsOne, на якому працював Амінов, неодноразово отримував попередження і був оштрафований Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення за поширення мови ворожнечі,політичну заангажованість і використання тез російської пропаганди, аж поки не був закритий у 2021 році.

А Амінов був серед тих співробітників NewsOne, що захищали канал, а санкції називали «тиском на незалежну опозиційну журналістику».

У зв’язку з цим він виступав у залі парламенту, докоряючи не лише Нацраді та депутатам, а й «Детектору медіа»: «Здивований виступом представників “Детектора медіа”, які кажуть, що хтось із нас журналіст, а хтось ні. Поки ми всі працюємо з редакційними посвідченнями на телеканалах, які не порушують законодавство, не варто когось називати не журналістом. Це неправильно. Думаю, колеги мене підтримають. Але я про інше. Стаття 171 Кримінального кодексу України — мертва, вона не працює […] Я вважаю, що потрібно реєструвати кримінальну справу щодо всіх нападів на журналістів. Не треба грати у вибіркову справедливість!».

Тоді, захищаючи журналістів, він розповідав у Верховній Раді про випадки, коли журналістів NewsOne били шматком льоду по голові, обливали невідомою рідиною або намагалися забрати техніку, але за це не було жодного покарання.

Амінов і сам одного разу постраждав від агресії «шанувальників», коли йомуплюнули в обличчя під час акції противників маршу пам’яті трансгендерів. Також він повідомляв, що на знімальну групу нападалипід судом у справі Стерненка. За його словами, прихильники блогера зірвали йому пряме ввімкнення, плювали, ставили підніжки й обливали водою.

Разом із тогочасним генеральним продюсером NewsOne Василем Головановим Богдан Амінов передавав звернення до посольства США з проханням «підтримати свободу слова в Україні». У цьому зверненні згадувався не лише NewsOne, а й «112 Україна», ZIK, «Інтер», «Страна.ua» та інші.

«Ми в чомусь неприємно здивували співробітників посольства — фактами тиску на телеканали як за допомогою державної машини, так і силами радикалів на вулицях», — розповідав тоді Голованов.

 Василь Голованов та Богдан Амінов

Не дивно, що найбільшу підтримку телеканалам після цього звернення і загалом висловлювали саме російські державні установи та медіа. Зокрема, про напади писали Lenta.ru та газета «Взгляд», а Міністерство закордонних справ Росії зробило цілу доповідь на 117 аркушів про ситуацію зі свободою слова «на Украине», де згадується і сам Амінов, і співробітники «Страна.UA», «Шарий.Нет», телеканалів ZIK і NewsOne.

Але історія з NewsOne вже у минулому — тепер Богдан Амінов розвиває україномовний ютуб. Попри те, що у попередніх медіа він часто користувався російською, зараз він каже, що робити український контент треба — тому що вигідніше: «Через повномасштабну війну з Росією такі великі платформи як ютуб відключили монетизацію на території Росії. Тобто коли ти робиш російськомовний контент, ти стикаєшся, що 20, 30, 50, а то і 100% переглядів будуть надходити з Росії, і вони не будуть автоматизовуватися платформою […]. Російськомовний контент у диджиталі насправді стає збитковим, а українськомовний — навпаки».

У липні 2022 року, після закриття «України 24», він створив телеграм-канал «Усі пішли в YouTube». «Абсолютного чемпіона за переглядами в українському ютубі вбито», — написав тоді Амінов. Хоч канал проіснував лише до вересня 2022-го (якраз до запуску «Фабрики»), він встиг зробити там декілька дописів на улюблену тему «смішні заголовки», але вже не в медіа, а на ютубі: «Клікбейтні війська України тим часом розпочали контрнаступ в ютубі. Жовті заголовки про Херсон збирають сотні тисяч переглядів. Доходить до абсурду. Насправді не раджу в ютубі шукати подробиці саме новин-блискавок. Оперативність низька, ексклюзивність відсутня, а клікбейт зашкалює».

Окрім того, у клікбейті він звинувачує Яніну Соколову: «Королева клікбейту провалилася […]. Яніна часто виїжджала не на якості, а на клікбейті. Це коли називаєш відео жовтими заголовками, які часто обманюють глядачів із завищеними очікуваннями. Наприклад: “Терміново! Сталося страшне!”. А насправді ніякої суперподії немає. А ще журналістка полюбляє писати про себе у третій особі, додаючи неіснуючих фактів. Наприклад: “Соколова розірвала мережу”».

Кажуть, що від любові до ненависті — один крок. Напевне, це працює й у зворотному порядку. Тож нагадаємо заголовки й обкладинки «Фабрики новин». Можливо, суворий критик клікбейту Амінов і не пише їх сам, але як шеф-продюсер не може бути не в курсі:

 Ютуб «Фабрики новин»

Також Амінов звинувачує у хайпі «Еспресо», а журналістів «Уніан» назвав падальщиками:

«Зрозуміло, що всім хочеться переглядів. Але ж називати трансляцію свого ефіру “виступ Путіна”, де ніякого виступу показувати, авжеж, не будуть — ну такоє собі, на межі фолу грають з обманом глядача.

Загалом “Еспресо” в ютубі — це таке собі звалище з лівих відосів, які заливають звідусіль щодня. З трупами, вибухами й іншим ризиковим контентом. У день може бути по 50—100 відеороликів чужого авторства. Ризиково, але що ж поробиш — певне, керівництво вимагає збільшувати доходи з ютубу».

«Падальщики з УНІАН домовилися зі своєю совістю, що вони будуть транслювати російську пропаганду від терориста, а взамін отримувати зайвих кілька мільйонів переглядів».

Серед каналів, які Амінов радить подивитися, є «Радіо свобода», «Українська правда», «Bihus.info», «Клятий раціоналіст», Ragulivna, — і водночас «Ісландію» та Арестовича. Цікаво, що найбільшим дном він назвав «Новини Live», який належав Вадиму Столару — депутату від нині забороненої «ОПЗЖ», а нині члену депутатської групи «Відновлення України».

А ще у 2023 році Амінов заснував громадську організацію «Медіарух», назва якої збігається з об’єднанням українських медіа, журналістів і громадських організацій, що відстоює дотримання журналістських стандартів та існує з 2019 року. Окрім Амінова, співзасновниками ГО є все той самий ексменеджер медіагрупи Ахметова Ростислав Буняк та Олексій Дишленко, у якого ФОП уже припинений.

Також він є співвласником і керівником компанії «Платформа Інкорпорейтед». Згідно з інформацією сервісу «Опендатабот», ця ТОВ надає інформаційні послуги, виробляє відео та телевізійні програми, рекламу тощо. Ця компанія була створена у вересні 2023 року.

Ми запитали Богдана Амінова, з якою метою була створена ГО «Медіарух» та чим вона займається зараз. Він відповів, що наразі планує закрити організацію:

«Організація була задумана у 2022 році. Створена у 2023 році. Мета дуже проста — це залучення грантів. Напевне, ви знаєте, що грантові організації в основному працюють із громадськими організаціями, тому ми створили ГО. Ми хотіли залучити гранти — подавалися щонайменше на три програми. На жаль, нам не вдалося це зробити. Тому нині ГО в мене є, але вона неактивна. Зрештою ви це й бачите в сервісах, які відстежують це. Щодо планів: станом на зараз хочу її закрити. Але це, м’яко кажучи, непростий процес. Тому думаю цим зайнятися найближчим часом. Якщо мої плани зміняться — повідомлю про це на своїх сторінках у соціальних мережах».

Також ми поцікавилися, як він ставиться до клікбейту, який так часто використовує «Фабрика новин». Пояснення просте: бо це приносить заходи. А ще — так роблять усі.

«Те, що ви бачите на “Фабриці новин” — це, на мій погляд, дзеркало новинного медіаринку в ютубі. Бо “Фабрика новин”, як не дивно, не вигадує нічого нового, а лише спостерігає за ринком та імплементує ті практики, які генерують лідери ринку — великі медіагрупи, холдинги, наші медіагіганти та королі рейтингів за кількістю підписок і переглядів. Тому так, у нас досить потужна аналітична команда, яка цим займається, і в цьому ми справді найкращі. Але в цілому ми не створюємо нічого самі у контексті новаторства в тій темі. Натомість наша стратегія така: ми переймаємо досвід, який користується успіхом в новинному сегменті ютуб-каналів.

Чому так? Тому що ми маленька команда. У нас немає ресурсів гнатися за великими медіагрупами з бюджетами в сотні мільйонів гривень, які можуть експериментувати, впроваджувати різні практики, вводити новаторські методи та прийоми, зокрема, створення заголовків і обкладинок в ютубі. Тому, на жаль, в цьому питанні ми вторинні до ринку. Ми беремо найкращі зразки того, що відображає медіаринок України в ютубі. А все, що не є еталоном у контексті успішності, відповідно не беремо.

Тому, нехай колеги не ображаються (ми їм вдячні!), але ми дуже уважно та прискіпливо стежимо за тенденціями й намагаємося від них не відставати. У цій справі також дуже важливо зберігати “притомну швидкість”, адже дехто настільки може розігнатися, що це стратегічно випливає в песимізацію чи бан ютуб-каналів. Ми працюємо за принципом: маневрено, але не надто швидко. Тобто спочатку проаналізували конкурентів, переглянули всі методи й зрештою обрали найкраще. Тому в цьому сенсі насправді спасибі велике колегам, які нас вчать. Не секрет, що ми програємо по якості й кількості медіахолдингам, які мають якісну технічну базу, великий штат і відверто кращі умови праці. Ми це усвідомлюємо, адже в нас класична бізнес-модель медіа, як в усіх розвинутих країнах. Тобто ми не можемо дозволити витрачати незароблені кошти. Тому ми усвідомлюємо, що конкуруємо з позиції “ми — слабкіші”. А отже, мусимо просто не відставати».

А ще він пояснив, чому раніше критикував медіа за клікбейт, а потім припинив: він просто вивчав майбутніх конкурентів.

«Окремо щодо згаданого телеграм-каналу (його канал “Усі пішли в YouTube”, де він критикував медіа за клікбейт — «ДМ»), де я намагався давати оцінку медіаринку в ютубі: це якраз саме витоки цієї аналітики, якою ми як команда створюємо і користуємося тепер, але в закритому режимі.

А припинилася ця діяльність з двох причин: перша — інформація стала ціннішою, ніж здавалася на перший погляд, а друга — особисто я не зловив кайфу від критики та “хайпу на колегах” і зрозумів, що вкладати енергію в створення, а не коментування мені набагато драйвовіше і приємніше».

Справжнє фіаско

В одному з дописів Богдан Амінов написав, що кожен журналіст з амбіціями прагне, щоб його цитували всі засоби масової інформації. По факту, він досягнув цього — і не раз:

«Я сьогодні запостив фото дохлої свині в труні під Радою і трапилося щось — на цей допис почали посилатися десятки ЗМІ: починаючи з “ТСН”, “Сьогодні”, “Гордон.юа” і закінчуючи регіональними порталами. Я навіть знайшов посилання на себе у кількох відомих російських і білоруських ЗМІ.

Ще раз: фотка дохлої свині під Радою. Навіть ВВС попросили фото та процитували мій пост у фейсбучику.

Звичайно, це круто. Але не про дохлу свиню. Свиню у гробу. Біля парламенту. Тепер, коли написати в гуглі “Богдан Амінов” — з’явиться купа матеріалів про мертву тварину в труні. Це фіаско».

Цікаво, що саме це шеф-продюсер «Фабрики новин» вважає своїм фіаско. А не, наприклад, заголовок «Терміново! АТАКА НА ТРАМПА ПІД ЧАС ІНАВГУРАЦІЇ. Спрацював Путін!».

Фото та скріншоти: фейсбук Богдана Амінова та ютуб-канал «Фабрика новин». Колаж на головній: Микола Шиманський, «Детектор медіа»