Європейські лідери так і не змогли домовитися про план для протидії Трампу — Politico

Хто б міг подумати, що Європа опиниться в обставинах, які змусять Францію запропонувати Данії військову підтримку, сподіваючись стримати погрози з боку войовничого президента Сполучених Штатів.

Лише три роки тому світ був шокований повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Але зараз, схоже, Трамп й Путін думають однаково: сила має перевагу — і вона також має прерогативи, зазначає Джеймі Деттмер, редактор думок в POLITICO Europe. 

Європа мала багато попереджень про те, що може спричинити другий термін Трампа. Але попри те, що багато хто закочував очі й видавав бажане за дійсне, вона не змогла розробити план, який би мінімізував вплив людини, яка, схоже, насолоджується перспективою наслідувати 25-го президента США Вільяма Мак-Кінлі, вважає редактор.

25-й президент Америки розширив територію США, отримавши контроль над Гаваями, Пуерто-Ріко, Гуамом та Філіппінами під час свого перебування на посаді. І в знак поваги до спорідненого політичного духу Трамп у своїй інавгураційній промові похвалив Мак-Кінлі за те, що його попередник проклав шлях до Панамського каналу.

Отже, західні союзники Америки повинні усвідомити, що наступні чотири роки, зважаючи на політику Трампа, будуть для них напруженими.

"Другий термін Трампа буде різко відрізнятися від його першого — він стане ще більш впевненим, рішучим і схильним ігнорувати обмеження, впроваджуючи політику "Америка понад усе" ще радикальніше. Його стратегія полягатиме у руйнуванні попередніх підходів для здійснення масштабних змін як у США, так і за їхніми межами, а критика лише зміцнить впевненість адміністрації в правильності її курсу", — пише Деттмер.

Редактор також додає, що те, чого хоче президент, він повинен отримати без обмежень з боку Конгресу або юридичних застережень — звідси довільне і, ймовірно, незаконне призупинення іноземної допомоги, раптове заморожування федеральних програм допомоги й кредитів, а також масове звільнення державних службовців, включаючи генеральних інспекторів.

"У Вашингтоні немає нікого, хто може або хоче стримувати Трампа", — вважає Деттмер.

Втім, Європейський Союз міг би підготуватися й стати таким же холодним і рішучим трансакційним гравцем, як і Трамп. Відмовитися від стратегії "око за око", коли Трамп введе неминучі тарифи, і серйозно поставитися до стратегічної автономії.

"Але окрім цього, протистояння з Трампом вимагатиме повного переосмислення геополітики та місця Європи у світі. Це вимагатиме переосмислення трансатлантичних відносин, тоді як Вашингтон активно намагається розколоти ЄС, звертаючись до його членів на двосторонній основі й заохочуючи ідеологічних союзників на континенті — таких як угорський Віктор Орбан і словацький Роберт Фіцо — підірвати єдність ЄС", — стверджує Деттмер.

Європейським лідерам є за що себе звинувачувати. Вони змарнували час і говорили про велику гру, але мало що зробили для захисту ЄС від Трампа. Вони відклали сценарій його повернення на задній план замість того, щоб підготуватися до нього, і їхня нерішучість погіршила нездатність розширити військові сили, підсумував редактор.

Чи вдасться Трампу переконати світ, що "великим державам" дозволено все — читайте у статті "Трамп готує "шок і трепет". Якою ціною він може закінчити війну в Україні?" колишнього посла України в США Олега Шамшура.