Яка мета ЗСУ в Донецькій області та чи є загроза Дніпропетровщині: інтерв'ю з Братчуком

Російські окупанти продовжують свої наступальні дії на заході Донецької області. Сили оборони України збивають темпи їхніх атак та намагаються стримувати ворога. Ворожі війська не мають ресурсів для наступу широким фронтом та здійснення стратегічних проривів на полі бою, але значна перевага в чисельності особового складу дозволяє їм просуватися одразу на декількох напрямках.

В інтерв'ю Главреду спікер Української добровольчої армії Південь Сергій Братчук розповів, що відбувається на Курахівському і Покровському напрямках, оцінив ймовірність просування окупантів у бік Дніпропетровщини, проаналізував ситуацію на Куп'янщині, пояснив, чому ворог наразі не здатен форсувати Дніпро в Херсонській області, та поділився своїми очікуваннями від призначення Михайла Драпатого командувачем ОСУВ Хортиця.

Донецька область залишається епіцентром бойових дій. За вашою оцінкою, яка зараз ситуація у регіоні? Що відбувається на найгарячішому Покровському напрямку?

Найбільш спекотним зараз є Курахівський напрямок. Як і на Покровському, там діють найбільш боєздатні частини російського війська. Не варто недооцінювати потужність ворожих військових організмів на інших напрямках, але, наприклад, 90-та танкова дивізія РФ дійсно є однією з найкращих.

На Курахівському напрямку є так званий Курахівський виступ, де наша морська піхота завдає ударів по ворожих підрозділах, які атакують. Там наші бійці дають ворогу дуже гарячий бій і завдають йому величезних втрат. Подекуди ворог кожної доби втрачає близько роти. Це високий показник бойової роботи наших військових. Курахівський виступ збиває темпи наступальних дій ворога і заважає його інтенсивному просуванню. Можна з величезною обережністю сказати, що просування ворога зменшилося.

Проте це тимчасово, тому що ворог перегруповується, проводить ротації і підтягує особовий склад із тих резервів, що вже задіяні. Причому йдеться про стратегічні резерви, які ворог ймовірно планував застосувати дещо пізніше. На даному етапі мета росіян залишається незмінною: максимальне просування Донецькою областю і вихід на адміністративні кордони регіону.

Дивіться відео, в якому Братчук розповів, які цілі у оккупантів РФ на східному фронті:

Покровський напрямок не менш активний, але там ворог першочергово намагається діяти силами диверсійно-розвідувальних груп. Ці ДРГ прагнуть потрапити до міста і на наші позиції, щоб створити умови для просування своїх військ. Ворожі сили намагаються обійти Покровськ, бо чудово розуміють, що інакше можуть зав’язнути у міських боях, як це сталося у Часовому Ярі.

На жаль, на Покровському напрямку ворог має абсолютну перевагу в піхотній компоненті та максимально жене своє гарматне м’ясо на забій. Разом з тим використовується авіація. Ворог намагається повністю знищити наші захисні позиції, користуючись тактикою, яка вже дозволяла йому просуватися в Донецькій області та на інших локаціях. Тактика не змінюється, мета одна – захоплення Покровська.

Дуже багато питань і розмов було щодо Великої Новосілки. Декілька тижнів ми чули про те, що, мовляв, Велика Новосілка впала і все закінчилося. Дійшло до того, що наша 110-та окрема механізована бригада, яка показала найвищий рівень професійної бойової майстерності, офіційно оголосила про те, що бої тривають. Безумовно, десь довелося відходити, тому що вже немає забудов, які б дозволяли вести оборонні бої. Наші підрозділи було виведено з локацій, де загрожувало оперативне оточення, і відведені на позиції, за допомогою яких зараз і продовжуються оборонні дії.

Ми бачили, як росіяни дуже інтенсивно кидали у напрямку Великої Новосілки багато підрозділів для того, щоб зайти до населеного пункту. Неодноразово чіпляли там і свій триколор, бо так зване флаговтикання є для росіян одним з елементів великого інформаційного супроводження. Так вони роблять на тих ділянках, де масштабують свої дії. А якщо спитати когось на Росії, що таке Велика Новосілка в Донецькій області, то навряд чи хтось щось скаже. Вони навіть своєї країни не знають.

Ба більше, ландшафт дуже знайомої мені місцевості в Великій Новосілці зіграв з росіянами злий жарт. Річки, які там є, утворили для ворога вогневий мішок. Все, що там рухається, знищується нашої артилерією і, в залежності від погоди, дронами. І сьогодні у Великій Новосілці знищується ресурс ворога, що є одним із завдань стратегічної операції України у відповідь на великий російський наступ, який розпочався в 2023 році.

Загалом активність ворога різної інтенсивності фіксується по всій лінії фронту. Але саме Донеччина сьогодні є регіоном, де точаться важкі бої.

Якими можуть бути подальші тактичні плани ворога на заході Донецької області? Росіяни намагатимуться просуватися більше на північ регіону, чи у західному напрямку, до Дніпропетровської області?

Наразі у ворога навряд чи є ресурси для того, щоб здійснювати атакуючи дії щодо Дніпропетровщини, але, думаю, що такі варіанти розглядаються. Росіяни шукають маршрути, щоб перерізати наші логістичні шляхи, які забезпечують локації та оборонні вузли в Донецькій області з метою подальшого проведення бойових дій. Тому ворог може розглядати певні маневри стосовно Дніпропетровської області для просування саме Донеччиною.

Вся увага зосереджена на Донецькому театрі бойових дій. Інші варіанти у ворога дійсно існують, але мені дещо незрозуміла ситуація, коли дехто кожного дня вперто підраховує відстань на мапі, на яку ворог просунувся в бік Дніпропетровської області. Я не кажу, що треба мовчати, проте, на мій погляд, ці підрахунки створюють неправильний емоційний фон для людей. Наскільки мені відомо, на Дніпропетровщині проводяться дуже інтенсивні і професійні роботи щодо фортифікаційних споруд. Військові разом із місцевою та обласною владою над цим активно працюють.

Днями командуючим оперативно-стратегічним угрупованням військ Хортиця був призначений досвідчений генерал-майор, командуючий Сухопутних військ Михайло Драпатий. Як ви оцінюєте це призначення? Чи можна робити обережні прогнози щодо можливості стабілізації східного фронту?

Генерал Драпатий – авторитет для війська, мене особисто і моїх побратимів. Дехто з побратимів дуже добре його знає, навіть десь поруч воювали. Це професійна, віддана Україні та українському народу людина, яка мотивована на боротьбу та досягла результатів. Але він не чарівник. Точніше, чарівник, але наразі без чарівної палички, яка б дозволила за умовних один-два тижні повністю стабілізувати ситуацію.

Знаю, що сьогодні проводиться активна робота щодо тих бригад, які є у підпорядкуванні Драпатого, і вони виконуватимуть відповідні бойові завдання. Крім того, генерал має людей, яким довіряє – у них, підкреслюю, величезний бойовий досвід. Вони знають, як воювати, і допомагатимуть йому працювати. Тому є сподівання, що Драпатому вдасться виконати надзвичайно складні завдання, які перед ним стоять. Ми розуміємо, що це, у першу чергу, повноцінна стабілізація фронту, щоб ворог не просувався далі.

На мою думку, Драпатий впроваджуватиме оперативну реформу структури Сил оборони, про яку напередодні говорив президент України, верховний головнокомандувач Володимир Зеленський. Такі кроки дозволять бригадам, а в майбутньому дивізіям і корпусам, брати персональну відповідальність на певній ділянці фронту без посередників зверху та проявляти ініціативу на полі бою. Нова структура сприятиме втіленню у життя комунікації, яка передбачатиме відхід від ручного управління на тактичному рівні та спрощення ухвалення складних рішень. Все це допоможе нам ухвалювати рішення для виконання головного завдання – стабілізації фронту. Драпатому доведеться дуже активно попрацювати у впровадженні цих заходів, але очевидно, такі ідеї він підтримує.

Ми розуміємо, що для стабілізації ситуації на фронті Силам оборони України потрібне кадрове посилення. Як працює рекрутинг, наприклад, до Української добровольчої армії? Яким кандидатам віддається перевага?

Сьогодні Українська добровольча армія – це не окремий механізм чи відокремлена дивізія. Представники Української добровольчої армії присутні в складі Збройних сил України, у тому числі в Головному управлінні розвідки. Серед них 7-й штурмовий батальйон Арей у складі 129-ї бригади тероборони ЗСУ, батальйон Сокіл, який входить до 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу, а також батальйон Волинь і спецпідрозділи в ГУР. Детальну інформацію щодо структури УДА і контактні телефони можна знайти на нашому сайті.

Кандидати повинні мати мотивацію. Це не бусифікація, до нас нікого не заганяють. Ми зацікавлені у мотивованих людях, яких зобов'язуємося навчити. Можна бути, наприклад, штурмовиком, оператором БПЛА, зенітником або артилеристом. Також можна працювати в ГУР. У людини має бути і здоров'я. Хоча у нас є люди, яким далеко за 60 років: наприклад, людина, яка пройшла свій шлях у Збройних силах, а тепер воює поруч з нами і якісно виконує складні завдання. Ключовими критеріями є мотивація і бажання навчатися, тому що найголовніше на полі бою – вижити і виконати бойове завдання.

Крім того, ми маємо навчальний центра Української добровольчої армії, де можна отримати відповідні навички безпосередньо у військових колективах. Людині надається супровід, потрібно лише бажання. За телефонами на сайті можна звернутися, обрати підрозділи, колективи, побачити командирів у соціальних мережах і навіть познайомитися, щоб зрозуміти, який вони мають бойовий шлях. Тому, будь ласка, запрошуємо і до нас. Підрозділів у нас вистачає.

На вашу думку, яка зараз ситуація на Куп'янському напрямку? Адже це теж гарячий напрямок, і останніми місяцями здавалося, що там розгортатимуться події ще більш інтенсивно. Наскільки я розумію, ворог на Куп'янщині застосовує таку ж тактику, як і в Донецькій області – намагається обійти та оточити Куп'янськ, не штурмуючи місто "в лоб".

Ця тактика наразі розповсюджена по багатьох локаціях фронту, ворог її застосовує там, де це можливо. Куп'янський напрямок цікавий для ворога і він дійсно там активізувався. Українські підрозділи працюють у відповідь. Наприкінці осені-початку грудня ми теж працювали на цьому напрямку артилерійськими розрахунками і відбивали ворожі накати.

Мета росіян – захоплення Куп'янська та Куп'янська-Вузлового. Ворог намагається створити умови з метою подальшого просування своїх військ шляхом створення невеличких плацдармів. Він досить активно діє у районі Дворічної, а російські пабліки напередодні дуже жваво розповідали про те, що ворожі сили "буквально залетіли" до цього населеного пункту і встановили прапори. Я ж кажу, прапори для них – це дуже скрєпнінько. Мовляв, все там розбили, а українці втекли. Звичайно, наші одразу відреагували і підкреслили, що нічого подібного не відбулося – навпаки, ворог знищується.

Зараз ворог намагається по річці Оскіл створити плацдарми для подальшого руху вперед по відтінках Куп'янська і Куп'янська-Вузлового. Використовується тактика накатів, коли піхотні групи намагаються просуватися вперед і обходити населені пункти. Ворог діє саме таким чином, щоб не зав'язнути у міських боях. Я недаремно згадував вище про Часів Яр, де ворог просто застряг. Фактично Часового Яру, як і Торецька, вже немає, проте є локації, де наші війська не лише обороняються, а й проводять контратакуючи стабілізаційні заходи. Вони знищують ворога, просуваються на певних позиціях і тримають оборону. Забудови, які ще залишилися, дозволяють вести оборонні дії, тому ворог застряг у міських боях. Бачимо, що така наша тактика спрацювала.

Окрім Куп'янщини, у Харківській області ворог намагався активізуватися і на Вовчанському напрямку. Проте росіяни там кожного дня отримують серйозного прочухану. Втім, однаково продовжують лізти. Ситуація нагадує відому історію про те, як миші плакали, кололися, але продовжували їсти кактус.

Куп'янськ та Куп'янськ-Вузловий більше потрібні росіянам, щоб посилити наступ на Донбасі, чи для маневрів з метою подальших наступальних дій вглиб Харківської області?

Звісно, ворог хоче добитися максимального просування не лише в Донецькій, але й і в Харківській області. Куп'янськ-Вузловий – це контроль над залізницею і логістикою. Вся російська військова логістика побудована на використанні залізниць, тому ворог і намагається захопити такі локації з метою подальшого руху.

Паралельно ворог намагається знищити нашу логістику, тому що сучасна війна – не лише поле бою, це війна ресурсів і логістик. На театрі бойових дій ми бачимо багато прикладів такої боротьби, серед яких – удари вглиб території Російської Федерації. Подібні заходи забезпечуватимуть результат на полі бою.

В грудні ми чули чимало інформації про те, що окупанти намагаються висадитися на островах у Херсонській області, розвідати місцевість і створити плацдарми. Яка зараз ситуація на Херсонщині? Чи мають окупанти можливості для форсування Дніпра?

Зараз офіційно це звучить так: ознак формування наступальних ударних угруповань ворога на Придніпровському напрямку в Херсонській області не відзначається. Ворог планує величезне інформаційне супроводження і масштабування подій, проте командування на цьому та інших напрямках дуже добре це знає. Багато заходів проводяться за лаштунками публічності, є адекватна відповідь на можливі плани ворога: корінь обрізається ще до того, як ворожі сили намагалися щось сформувати.

Російська Федерація продовжує чинити терор мирного населення Херсонської області. Йдеться про Херсон і херсонські громади, які знаходяться ближче до берега Дніпра, серед яких Береслав і Білозірка. Ворог полює за громадянами, використовуючи керовані авіаційні бомби і FPV-дрони.

З бойової оперативної точки зору росіяни намагаються атакувати Дніпровські острови, які ми тримаємо під своїм вогневим контролем. Декому з них спочатку щастить потрапити на острови, але лише тимчасово. В кращому випадку окупант перетвориться на трьохсотого, якого не заберуть, і потім він стане вже двохсотим. Ворог намагається використовувати плавзасоби і проходити на острови, однак можливості закріпитися там не має.

Постійно триває дуже активна артилерійська дуель. Уночі, зранку і вдень наша артилерія гучно працює, що можна побачити зі зведень Сил оборони півдня, які щоранку публікуються. Знищується особовий склад, засоби зв'язку, артилерійські системі та автомобільна техніка ворога. Результати свідчать також і про гарну роботу розвідки і аеророзвідки – вони надають необхідні координати. Вносить свої корективи і погода, ворог часто використовує негоду з метою більш активних дій. Але однаково ми його потім знаходимо і знищуємо.

Таким чином, зараз ворог великих наступів на Херсон проводити не може. Його увага з точки зору ресурсів та резервів прикута до тих напрямків, про які ми вже говорили. У першу чергу, до Донецького напрямку.

На вашу думку, коли можуть сповільнитися чи пригальмувати російські наступальні дії? Ми багато чуємо, що окупанти під час своїх атак використовують навіть самокати і "Жигулі", але все-таки вони просуваються.

Я ніколи не даю прогнозів під час війни, крім одного – Україна переможе. Думаю, ви погодитеся з тим, що давати прогнози під час війни, м'яко кажучи, не дуже коректно. Це було б нечесно з мого боку. Мені важко сказати, але в умовах заходів, які проводяться, можливо, нам знадобляться ще місяці для того, щоб виконати найголовніше завдання – стабілізувати фронт. Цьому може посприяти підсилення керівного складу на відповідних напрямках та структурні зміни у Силах оборони, про які ми говорили вище.

Безумовно, перехід на нову структуру управління в Збройних силах упроваджуватиметься "з коліс". Це надзвичайно складно, але якщо будуть ухвалені необхідні рішення щодо комунікації та управління, ситуація поліпшиться. Сподіваюся, якщо все вдасться зробити, буде результат, на який ми маємо надію.

Українська Добровольча Армія має багаторічний досвід участі у бойових діях, що забезпечує професійність та ефективність підрозділів. Тут оперативно адаптуються до змін на фронті, швидко ухвалюють рішення, щоб ефективно виконувати бойові завдання та максимально зберегти особовий склад. Кожен доброволець проходить обов'язкову підготовку і постійні навчання у досвідчених інструкторів, забезпечують високу боєздатність бійців УДА.

Дізнатись більше про можливості військової служби в лавах УДА можна перейшовши за цим посиланням.