Путіна більше турбує Трамп, ніж Курська область, про яку він забув

Володимир Путін під час публічних виступів практично повністю перестав згадувати Курську область. Він вважає за краще не говорити про те, що відбувається в регіоні.

Про це свідчить аналіз, здійснений ресурсом "Агентство". Такий стан речей може говорити про певні успіхи ЗСУ на Курщині та про уповільнення просування військових РФ.

Згідно з опублікованими даними за останні півроку Путін у публічній площині згадав Курську область всього 30 разів, що мізерно мало для регіону, в якому йдуть запеклі бої.

У січні 2025 року президент РФ лише один раз згадав про Курщину. Це сталося під час вітання працівників прокуратури. Січень став першим місяцем з початку вторгнення ЗСУ, коли він майже не висловлювався публічно щодо ситуації у Курській області.

Очевидно, Путіну зараз більше цікавий Дональд Трамп, ніж доля Курщини. Про це свідчить той факт, що у січні він встиг двічі згадати президента США.

У грудні 2024 року Путін згадував про Курщину вісім разів і в цей же період призначив новим губернатором регіону Олександра Хінштейна.

У листопаді глава Кремля говорив про Курську область п’ять разів, а у вересні — чотири рази.

Найінтенсивніше Курську область Путін згадував у серпні 2024 року — на початку спецоперації ЗСУ в регіоні. Цього місяця він говорив про Курщину вісім разів, але при цьому за один виступ міг кілька разів згадувати про те, що відбувається в області.

Журналісти "Агентства" припускають, що таке "затишшя" пов’язане з тим, що у січні 2025 року повернення Росією територій у Курській області серйозно сповільнилося, а площа бойових дій опинилася на 33,4 кв.

"Це найнижчі темпи просування російської армії в регіоні з серпня. До 30 січня ЗСУ зберігають контроль над 439,5 кв км території Курської області. Ще 187 кв км знаходяться в "сірій зоні"", — йдеться в повідомленні.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що головком ЗСУ Олександр Сирський пояснив, як воюють солдати КНДР у Курській області. Сирський зазначив, що військові КНДР на фронті беруть свою масову складову, як діяли війська за радянських часів. Проте є нюанс – війна зараз зовсім інша, ніж могли уявити радянські генерали.