Не робіть їх заручниками! Що означають заяви у Польщі про обмеження допомоги українцям

Українців, що знайшли прихисток від війни у Польщі, можуть позбавити виплат 800+ та безплатної медичної допомоги. Втім, не всіх, а лише тих наших співгромадян, хто офіційно не працює. Відповідні законодавчі ініціативи зареєстровані у Сеймі.

"Телеграф" розбирався, чому виникла така ініціатива та як реагують на неї представники громадського сектору, українські парламентарі, а також самі поляки.

Умови – шкільний обов'язок та офіційна робота

У Польщі, яка від перших днів повномасштабного вторгнення приймала українців, що втікали від війни, та надавала їм різнобічну підтримку, поступово почала її обмежувати. Так, минулого літа була скасована разова виплата 300 злотих, яка надавалась при першому в'їзді до країни, та програма "40+", що передбачала компенсацію у розмірі 40 злотих на день за розміщення й харчування для біженців. Вона діяла протягом 120 днів після приїзду до країни, й подовжувалась лише для представників пільгових категорій. Крім того, була погоджена умова для отримання допомоги "Родина 800+" (виплата 800 злотих/місяць надається на кожну дитину до досягнення нею 18-річного віку, незалежно від доходу родини) – обов'язкове відвідування дитячого садка або школи. Вона почне діяти з червня 2025 року.

Та цього виявилось замало, й з'явилися нові ініціативи від польських політиків про згортання допомоги. Пролунали вони на фоні старту передвиборчої кампанії, адже 18 травня 2025 року в країні обиратимуть президента. Зокрема, мер Варшави Рафал Тшасковський – кандидат від правлячої партії "Громадянська коаліція" – під час зустрічей з виборцями наголошує на необхідності фундаментальних змін щодо виплат для українців. "Більшість українців в Польщі тяжко працюють. Тут вони живуть, тут платять податки, а їхні діти навчаються в польських школах. То абсолютно ясно, що вони повинні отримувати 800 плюс. Але ті, хто в Польщі не працюють, на 800 плюс не мають права. Це здоровий глузд. Просто хтось мав про це голосно заявити", – цей меседж Тшасковський транслює й через соціальні мережі.

Ідею Тшасковського наразі підтримали представники різних політичних сил, наприклад, лідер "Конфедерації" Славомір Менцен, а також однопартієць Тшаковського та чинний прем’єр-міністр Дональд Туск. Про що він сповістив у себе в мережі Х (Twitter). При цьому в партії "Право і справедливість" (PiS) нагадали, що ще минулого року пропонували узалежнити виплату 800+ не тільки від шкільного обов'язку, що було погоджено, а ще й від подачі заяви на отримання карти побиту. Але остання радикальна пропозиція не пройшла, а серед її противників була як раз "Громадянська коаліція", що за рік вийшла з власною ініціативою щодо обмеження допомоги українцям. Та PiS вирішили перевірити, чи не є наразі заяви політичних конкурентів лише передвиборчим піаром й подали законопроєкт до Сейму Польщі з правками щодо обмеження виплат для тих українців, хто не працює й не сплачує податки.

Крім того, депутати від партії "Конфедерація" запропонували на розгляд Сейму й зміни щодо доступу до безкоштовних медичних послуг для українських біженців. Адже на сьогодні вони мають на рівні з поляками право не тільки на екстрену допомогу, але й на лікування хронічних захворювань, профілактичні заходи тощо. Та політики хочуть скасувати цю норму для тих, хто не сплачує страхові внески.

Доходи від присутності українців більші за видатки

При обґрунтуванні вибірковості у наданні допомоги українським біженцям прихильники такого кроку наголошували, що Польща не має йти шляхом сусідньої Німеччини та Швеції. Адже їх як тимчасовий прихисток обирають нібито через вигоду, бо соціальні виплати в цих країнах достатньо високі. Наприклад, у 2024 році, згідно з дослідженням німецького інститут Ifo, в середньому українці могли розраховувати на отримання 960 євро на місяць (в сумі допомога для безробітних та компенсація за оренду житла). В еквіваленті це 41,8 тис. гривень, що, звісно, не йде у порівняння з 8,2 тис. гривень (800 злотих). Тим більше дивним виглядають заяви польських політиків, що українці "живуть на соціальні виплати". Такої думки, наприклад, дотримується лідер "Конфедерації" Славомір Менцен.

Натомість серед депутатів Сейму є голоси на захист українців й визнання, що значна частина біженців, а саме майже 80% дорослих, швидко адаптувалась, влаштувалась на роботу, або започаткувала власний бізнес. А це, відповідно, наповнює бюджет Республіки Польща. "Українці сьогодні сприяють зростанню польського ВВП на близько 1% через споживання та працю, загалом — як оцінюють економісти, доходи від їх присутності в Польщі перевищують на 5-10 мільярдів витрати, які у зв’язку з цим несе наш бюджет", – наводить статистику у себе на сторінці в Facebook спікер Сейму Шимон Головня, що як лідер партії "Польща 2050" претендує на президентське крісло.

Головня також підкреслює, що з 2022 року вже вдвічі (з 500 до 250 тис.) зменшилась кількість українських дітей, на яких виплачується 800+. Політик прогнозує, що цей показник ще зменшиться від літа цього року, коли для отримання цього виду допомоги навчання в школі чи відвідування дитсадка стане обов'язковим. Політик також зазначив, що без роботи у Польщі можуть лишатися незначна частина біженців, переважно жінок, які мають маленьких дітей, або хворих членів родини, які потребують постійного догляду. Й він не хотів би, що б ця категорія ставала "заручником будь-якої виборчої кампанії".

Також Головня наголосив, що й зараз система працює таким чином, щоб виявляти можливі зловживання чи шахрайства у цьому питанні. Адже від опонентів лунають заяви, що дехто з українців отримує виплати на дітей, хоча фактично не перебуває в країні. В розмові з "Телеграфом" українці, що тимчасово мешкають у Польщі через війну, підтверджують, що ZUS – держустанова, що адмініструє соціальні внески та виплати, – завжди на стражі. "Того ж дня, коли ти перетинаєш кордон, коли, наприклад, їдеш до України, тобі приходить лист з попередженням про зупинку виплат 800+. Якщо ти повертаєшся до завершення 30-денного терміну, на який дозволений виїзд без втрати статусу, то автоматично виплати поновлюються. Бувають, звісно, випадки, коли при обміні даними з прикордонниками відбуваються збої, тоді доводиться отримувати у них підтвердження про терміни повернення й надавати їх до ZUS".

А що до доступності медичної допомоги, то тут є питання. Адже відомо, що в Польщі існують черги до спеціалістів, й в очікуванні прийому можна провести від кількох днів до кількох місяців.

Депутати планують обговорити питання обмежень з колегами з Польщі

З обуренням щодо ініціативи польських політиків з обмеження допомоги українцям в медіа та соціальних мережах виступила відома активістка Наталія Панченко. На її думку, в позиції Рафала Тшасковського вбачається "відкрита дискримінація та упередження однієї конкретної етнічної групи – українських біженців". При тому, що діти мігрантів з Білорусі, В’єтнаму, Афганістану, Чечні, Туреччини та інших країн не будуть позбавлені права на виплату 800+, наголошує наша співвітчизниця.

"Переважно не працюють пенсіонери та жінки, які змушені були тікати з дітьми до Польщі. У них часто виникають проблеми зі здоров'ям. Їхні чоловіки воюють на фронті, опинились на окупованій території чи гинуть. Якщо у таких жінок хворі діти, вони не можуть працювати повний робочий день, тому шукають підробіток, а роботодавці в Польщі в таких ситуаціях не хочуть їх легально працевлаштовувати. Це жінка винна? Ні, тому що це реальність у Польщі. Якщо ці зміни набудуть чинності, частині українців доведеться повернутися до бомб або виїхати в інші країни, де вони зможуть прогодувати себе як біженці від війни. Бо в Польщі вони не зможуть звести кінці з кінцями", – наголосила Панченко в інтерв’ю виданню Rzeczpospolita.

Також активістка наводить статистику, відповідно до якої кожен десятий мешканець Польщі – українець, або має українське походження. Відповідно, спекуляції на питанні допомоги біженцям саме з нашої, охопленої війною країни, може позначитися на загальних настроях в країні й сприятиме посилення конфліктів.

При цьому медіа як польські, так й українські наразі тиражують результати опитування, за якими 88% респонденти підтримали ідею про скасування виплат для українців, що не працюють й не платять податки в Польщі. Варто відзначити, що цю соціологію виконував центр IBRiS для видання Rzeczpospolita, а взяла в ньому участь лише 1071 особа. При тому, що в Польщі чисельність населення перевищує 37 млн. людей, тобто навряд чи думку незначної кількості громадян можна вважати вирішальною.

Питання щодо надання допомоги українцям у Польщі серед інших буде обговорюватися у лютому під час чергової зустрічі групи з міжпарламентських зв'язків, до якої входять представники ВР України та польського Сейму. Про це "Телеграфу" повідомив народний депутат від "Слуги народу" і співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Польща Артем Ковальов.

- З колегами з польського парламенту, представниками міністерств ми неодноразово обговорювали відкриття кордонів для наших співгромадян на початку повномасштабного вторгнення, освітньої сфери, коли виникали проблеми в українців з улаштуванням дітей до дошкільних закладів, проживання студентів тощо. Потім у нас була довга дискусія з ними щодо збільшення варіантів залізничного сполучення між країнами, активні перемовинипри блокуванні україно-польського кордону – наголосив Артем Володимирович. – Звісно, що проговоримо питання обмежень щодо виплат. Але ми маємо розуміти, що так розмови періодично виникають у польському суспільстві від 2022 року, проте в цілому допомога як надавалась, так й надається нашим співгромадянам. Тож чергові заяви та кроки щодо можливих змін на рівні законодавчих змін потребують ретельного вивчення та обговорення.

Як повідомляв "Телеграф", в Німеччині також на фоні наближення виборів політики почали заявляти про можливе припинення грошової підтримки українців.