MY.UAНовини
Переходимо у сіру зону? Чому втрата американської допомоги для українських медіа — серйозна загроза для демократії та свободи слова
Переходимо у сіру зону? Чому втрата американської допомоги для українських медіа — серйозна загроза для демократії та свободи слова

Переходимо у сіру зону? Чому втрата американської допомоги для українських медіа — серйозна загроза для демократії та свободи слова

Ми ризикуємо втратити здобутки трьох десятиліть роботи і посилити загрози для державності, демократичних цінностей і прозахідної орієнтації України.

27 січня Сполучені Штати Америки зупинили фінансування програм міжнародної допомоги в усьому світі. Поки що — на 90 днів. Програми підтримки планують переглянути й вирішити, чи ефективно вони працюють і чи відповідають «американським цінностям та інтересам». 

В Україні зупинка американського бюджетного фінансування загрожує згубними наслідками для найрізноманітніших сфер, від відновлення до охорони здоров’я і від антикорупції до приватних фермерських господарств. Більше про шкоду, якої зазнають економіка і соціальна сфера, можна дізнатися з оглядів «Економічної правди» і Бі-бі-сі. Як пояснює громадський діяч і колишній держслужбовець Макс Нефьодов, йдеться не тільки про гранти для українських організацій, а насамперед про прямі дотації державного бюджету й закупівлю для України того, що їй необхідне. Докладніше про механізм роботи міжнародної технічної допомоги читайте в матеріалі Віталія Руденького на «Текстах». А в колонці фотожурналіста Владислава Соделя можна побачити промовисті приклади американської допомоги, про походження яких громадяни могли й не підозрювати. 

Сфера медіа — далеко не лідер за обсягом фінансової підтримки від Америки. Як бачимо з інфографіки «Слова і діла», у структурі витрат USAID — найбільшого, хоч і не єдиного джерела державної фінансової допомоги Україні, — переважають економічний розвиток і гуманітарна допомога. Втім для становлення і розвитку незалежних українських медіа матеріальна, експертна й організаційна допомога американських донорів мала і має величезне значення.  Американському внеску в історію наших медіа, починаючи з середини дев’яностих, колись варто буде присвятити окремий матеріал. Для «Детектора медіа» це також частина власної історії, адже наш проєкт був започаткований і значну частину своєї 23-річної історії існував і розвивався завдяки грантам, насамперед — американським.

На жаль, і  широкий загал, і навіть частина медійної спільноти і політичного істеблішменту України дотепер не усвідомлювали вагу цього внеску або приймали його як належне. Дискусія, яка цими днями точиться в соціальних мережах, рясніє некомпетентними думками і поверховими оцінками адептів давно відомого (почасти інспірованого Росією) наративу про «грантожерів». Та навряд чи таку реакцію можна пояснити самим лише впливом російської пропаганди чи ультраконсервативного «антимайдану». Почасти винні й самі медіа, які за всі ці роки не пояснили своїй аудиторії і суспільству, яку цінність вони створюють коштом американських платників податків. І чому зберегти цю цінність без іноземної допомоги неможливо. Зараз такі пояснення з’явились, і деякі читачі щиро дивуються — виявляється, репортажі «Громадського телебачення», фільми Ukraїner або ютуб-шоу «Ебаут» робляться не безкоштовно. А розслідувальні команди у час війни і економічної кризи не можуть, викриваючи корупцію, водночас бути комерційно успішними.

Тим часом різні гравці медійного і навколомедійного простору шукають заміну американським грошам — можливо, тимчасову, а може, й постійну. Медіарух звернувся до міжнародних  організацій і іноземних донорів із закликом підтримати українські медіа у цій нелегкій ситуації, а також закликав наші бізнеси і громадян допомагати, чим зможуть. Влада теж шукає комплексні рішення, які, скоріш за все, передусім стосуватимуться втрачених доходів державного бюджету України. Власні способи розв’язання проблеми шукають і  громадські організації, які працюють у сфері медіа, і самі редакції, які звертаються по підтримку до бізнесу і своїх читачів.

Втім важливо розуміти, що загроза для українських медіа, яку несе втрата американської допомоги — це дещо серйозніше за кілька незаписаних подкастів, часткове скорочення працівників редакцій і закриття окремих проєктів. Згубні наслідки будуть відчутні далеко за межами медіасектору: у громадському й політичному житті, у відновленні зруйнованого війною і побудові демократичних інституцій, у суспільних комунікаціях і міжнародних відносинах, у перебігу тієї організаційної і ціннісної трансформації, яку ми звемо «рухом до Європи».

Ось лише частина сфер і напрямків, де втрата фінансової підтримки США може спричинити повну зупинку або суттєве скорочення роботи, а в перспективі — регрес і зникнення тих досягнень і змін на краще, які ми мали за останні десятиліття. 

Свобода слова. «Свобода не дарується, свобода не дається», — писав Сергій Жадан. Українське громадянське суспільство і медіасектор досягли того рівня свободи слова і вираження поглядів, який ми маємо зараз, величезними зусиллями і дорогою ціною.

Значна частина цих зусиль витрачалась і далі витрачається на протидію намаганням політиків, посадовців і олігархів контролювати і цензурувати медійний простір. Фінансова й політично-дипломатична підтримка Америки відіграла в цьому процесі величезну роль, підтримуючи прогресивну частину медіаспільноти у її боротьбі проти політичного і економічного диктату власників і політичних патронів.

Ми не маємо жодних підстав сподіватися, що нинішні політичні еліти, або ті, що, можливо, прийдуть їм на зміну в результаті прийдешніх (у невизначено далекому майбутньому) виборів, відмовляться від прагнення контролювати, обмежувати і використовувати медіа. Ми також знаємо, що фінансово ослаблені й не впевнені у завтрашньому дні медіа стають значно вразливішими до погроз, підкупу, адміністративного й економічного тиску. Врахуймо також послаблення громадського сектору, який забезпечує прозорість влади, надає юридичну підтримку тим, хто зазнавав тиску, й привертає увагу світової спільноти до порушення прав людини і безпідставне обмеження громадянських свобод в Україні. Хтозна, чи не доведеться діставати з загашника рух «Стоп цензурі», який об’єднував  демократичне медійне підпілля за часів Януковича.  

Журналістські розслідування. Якісна, системна й відважна робота кількох десятків професійних команд журналістів-розслідувачів — український феномен, якому можуть позаздрити деякі країни Євросоюзу. Викриття у медіа стали органічною частиною української моделі боротьби з корупцією; без публічності і доказів, зібраних журналістами, Україна не здобула би більшості своїх перемог в антикорупційній сфері. Втім способів заробляти на журналістських розслідуваннях і в мирний час обмаль; процес виробництва доволі дорогий, і навіть у заможних і стабільних країнах цей вид журналістики — дотаційний. В Україні він тримався на грантах, насамперед американських.

«Ми сподіваємося на підтримку читачів, але розуміємо, що винятково краудфандингом і рекламою ми не зможемо утримувати розслідувальну редакцію з тринадцятьма працівниками. Доведеться ставати лайфстайл-блогерами», — гірко жартує головний редактор рівненського видання «Четверта влада» Володимир Торбіч. 

У час війни, коли механізм зміни влади через вибори не працює і може не працювати ще довго, співпраця громадянського суспільства, розслідувальних медіа, антикорупційних органів і міжнародних партнерів є найефективнішим інструментом, що тримає владу в демократичних рамках і відохочує від зловживань. Не слід забувати й про ще один напрямок роботи розслідувачів: викриття й документування воєнних злочинів російських загарбників, ідентифікація злочинців, донесення правди про війну до світу. Цим займається багато áкторів і в медіа, і в громадянському суспільстві, і в правоохоронних органах, але кількість не досліджених і не описаних історій залишається величезною. 

Прозорість і громадський контроль влади, від найвищого рівня до рівня громад. Нещодавнє дослідження Media Development Foundation «Новинні пустелі 2.0» продемонструвало, як багато в Україні громад без життєздатних вільних медіа або з поодинокими редакціями, не залежними від місцевих «еліт» чи органів влади. Незалежність і спроможність таких медіа значною мірою зумовлена грантовим фінансуванням. Якщо журналісти, які ставлять гострі питання владі, аналізують бюджети, надсилають запити і не бояться писати про зловживання і недопрацювання, припинять чи обмежать свою роботу, пустельний ландшафт, сприятливий для корупції та інших недемократичних явищ, пошириться на всю країну. «Призупинення американської допомоги точно вплине на прозорість влади, на кількість корупційних схем і різних правопорушень, стимулюватиме недбале ставлення посадовців до своїх обов’язків», — прогнозує головна редакторка запорізького видання Soda Катерина Рождественська.

«Це може стати величезним подарунком Росії та частині українських політиків. Бо ні тим, ні тим вільні медіа в Україні не потрібні», — каже головний редактор видання «Інтент» і голова одеського Центру публічних розслідувань Валерій Болган.

Висвітлення війни. Відрядження журналістів і знімальних груп у зону бойових дій — це не тільки небезпечно, це також дорого. Транспорт, житло, страхування, спеціальна техніка і засоби безпеки — все це на додачу до витрат на виробництво контенту. Цей контент, до речі, апріорі «некомерційний» — його практично неможливо монетизувати; навпаки, редакції ведуть відчайдушну боротьбу проти ботів і алгоритмів соціальних платформ, аби репортажі з фронту дійшли до глядачів, слухачів і читачів. Менше відряджень на фронт означає менше фактів і кадрів, добутих власноруч і показаних із суто українською оптикою. Журналісти будуть вимушені більше переказувати новини про війну з чужих слів, а не показувати те, що бачили на власні очі. «Туман війни», який розвіюють професійні воєнкори, стане густішим. 

Під загрозою також виживання і стабільна робота медіа з прикордонних і прифронтових регіонів, які часто першими висвітлюють наслідки російських обстрілів. Наприклад, «Кордон.медіа» з Сумщини, про яке розповідав «Детектор медіа», зупинило кілька проєктів і шукає альтернативне фінансування. Керівниця видання Альона Яцина, повернувшись із місця чергового російського удару, написала у фейсбуку: «ДСНС суттєво фінансувалася програмами з США, які наразі призупинені. Матеріали, якими волонтери забивають вікна, дахи, тощо, теж закуплені за програмами з США, які наразі призупинені. Робота воєнкорів і журналістів, які про все це розказують вам і світові, теж частково фінансувалася програмами з США, які наразі призупинені. Допомога, яку отримували постраждалі люди на відновлення; оснащення лікарень і реанімацій, де зараз знаходяться поранені, частково профінансовані програмами з США, які наразі призупинені».

Евакуйовані редакції і медіа для окупованих територій. Читачі, глядачі і слухачі цих медіа самі переважно у скруті й біді, розсіяні по Україні та інших країнах, або ж живуть в окупації. Розраховувати, що такі медіа зароблятимуть на рекламі чи продажах контенту, неможливо. Без грантів вони муситимуть скоротити команду і витрати або просто закритися. 

«Нещодавно ми почали опитування читачів, одним із питань якого було: чи готові вони платити за інформацію, — розповідає менеджерка видання «Новини Донбасу» і голова громадської організації DII-Ukraine Любов Раковиця. — Більшість тих, хто пройшов опитування, не мають змоги платити. Ми це розуміємо, адже наша основна аудиторія — жителі окупованих територій, населених пунктів у зоні бойових дій, переселенці — тобто люди, які перебувають у складному становищі. Також ми не плануємо запроваджувати передплату, адже наша задача — не ускладнити доступ аудиторії до контенту, а навпаки — максимально спростити, адже на нашу аудиторію ллється купа безплатної інформації з прокремлівських джерел». Проєкт Relocated Media Cluster, який підтримує медіа в евакуації, зупинив роботи на частині напрямків через втрату фінансування; субгранти не отримають 12 релокованих редакцій із Донеччини, Луганщини, Херсонщини і Запоріжжя.

Ганна Бокова, головна редакторка видання «Бахмут.in.ua», яке переїхало на вільну територію після окупації Бахмута, каже, що їй завдає болю «необхідність оголошувати людям, які пройшли з нашим медіа великий шлях, поділяють наші цінності та є кваліфікованими й професійними кадрами, про те, що ми не можемо продовжити з ними співпрацю». Для журналістів, які самі є переселенцями, втрата роботи — додатковий удар, від якого нелегко буде оговтатись. «Думаю, вся ця ситуація вдарить передусім по незалежних і якісних медіа, що відкриє вікно можливостей для маніпуляцій і пропаганди», — додає Ганна. 

«Непопулярні» соціальні теми. Без грантової підтримки висвітлення важливих соціальних тем в українських медіа було би значно менш інтенсивним і глибоким. Потреба заробляти на хліб спонукає редакції зосереджуватись на більш резонансних і «клікабельних» темах, а також відмовлятись від великих і ґрунтовних матеріалів заради новин. Бо створення великих якісних матеріалів вимагає ресурсів, яких більшість українських медіа не має де взяти. Завдяки грантам медіа більше писали про переселенців, ветеранів, волонтерів, суспільну згуртованість, права жінок, національні та інші меншини, про історію, культуру, психологію, децентралізацію, енергоефективність, відновлення і багато інших речей, важливих для суспільства (навіть якщо ця важливість не завжди конвертується в кількість переглядів). Завдяки грантам розвивалась журналістика рішень. 

Ось як описує цю роботу, що робилася коштом іноземної допомоги, мережа медіа і громадських організацій «Вікно відновлення»: «За 2024 рік спільною роботою з партнерами медіамережа опублікувала 842 матеріали. Ці репортажі, історії, аналітику, розслідування та експлейнери прочитали 24 млн людей у соцмережах, на сайтах та інших платформах. Регіональні та національні медіа із мережі розповідали історії та перипетії відновлення людей, бізнесів, територій, інституцій. З’ясовували, звідки і куди йдуть гроші та чому виникають затримки у відбудові, пояснювали, як постраждалим від російської агресії скористатися сервісами підтримки, з допомогою експертів аналітичних центрів звертали увагу на недопрацювання в механізмах допомоги і прогалини в законодавстві. Громадські організації та аналітичні центри ділилися результатами досліджень щодо реальних можливостей досягнення енергоефективності, “зеленого” відновлення, щодо настроїв громадян у різних регіонах та їхнього бачення відновлення України тощо, таким чином створюючи запит на більш якісні рішення».

Усе це, звісно, не зникне враз через припинення американського фінансування, однак без цієї підтримки інформаційний порядок денний буде пласкішим і біднішим, а суспільство — менш скомунікованим. Менше конструктивних дискусій, нових ідей, інновацій, менше взаємопідтримки й толерантності, таких потрібних українцям у час війни. 

Журналістика даних. Вдала візуалізація даних може докорінно змінити уявлення суспільства про певну проблему або пояснити тенденцію краще за будь-який текст. Однак проєкти аналізу й візуалізації даних — дорогі  й ресурсомісткі; ця журналістика може бути тільки «повільною» й вимагає специфічних знань і постійного навчання. «Нам треба втримати в команді людей, бо дата-журналіст чи журналіст-розслідувач — це не ті журналісти, яких готують виші під ключ, — пояснює директорка з розвитку NGL.media Ірина Подоляк. — Це постійний розвиток, навчання, глибокі аналітичні здібності, широкий світогляд, постійне вдосконалення вмінь і ризики». Якщо дата-журналісти підуть із медіа після припинення фінансування, виростити їм заміну буде вкрай нелегко. 

Професійна освіта і підвищення кваліфікації. Прогрес, який відбувся в державній професійній освіті медійників за останні десятиліття, значною мірою зумовлений грантовими проєктами. Якщо ж говорити про недержавні освітні і тренінгові програми, онлайн- і офлайн-школи для студентів і молодих журналістів, програми редакційного стажування і обмінів, закордонні ознайомчі поїздки, то тут втрата американського фінансування поставить на паузу значну частину, якщо не більшість проєктів. Компенсувати цю втрату неможливо ані коштом освітніх закладів, ані коштом самих студентів і медійників, охочих розвиватись, ані коштом галузі, яка сама в глибокій економічній кризі. Крім оплачених американськими грантами, є й інші можливості, але конкуренція за них посилиться. Ймовірний наслідок — більше недовчених і погано підготовлених медійників.

Саморегулювання медійної сфери. Налагодження й посилення механізмів саморегулювання медійної галузі відбувається поволі — повільніше, ніж хотілося б. Проте запит на цінність, яку дає саморегуляція, у медійній спільноті є, і потужний —  про це свідчить нещодавнє опитування, проведене Комісією з журналістської етики. Саморегуляція — це не тільки розбудова галузевих інституцій, які розв’язують конфлікти і оцінюють контент. Це також впровадження редакційних політик, довгоочікувана національна прескарта, що унормує причетність до журналістського цеху, і масштабна просвітницька робота. Якщо медіасектору України не вдасться просунутись у напрямку життєздатної й ефективної саморегуляції, цю нішу може зайняти держава. А державний контроль і втручання влади в роботу медіа — проблема, яку медійна громадськість лікувала багато років. Прикро буде починати з нуля.

Моніторинг і контроль якості медіа. «Білі списки», Мапа рекомендованих медіа, моніторингові дослідження якості контенту телемарафону «Єдині новини» та Суспільного —  це робота, яка має дві важливі цілі: спонукати медійників працювати краще, підсвічуючи їхні помилки і слабкі місця, й  підказати аудиторії, яким джерелам варто довіряти, а яким — ні. Всі або майже всі подібні проєкти в Україні фінансувались американськими урядовими агенціями, й усі вони тепер під загрозою. Це нівелює одну з небагатьох переваг якісних медіа в порівнянні з токсичними й ненадійними джерелами інформації. 

«Ми були першими, хто в далекому 2003 році розпочав моніторинг телевізійних новин в Україні, — каже голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова. — Це стало можливим саме завдяки американським грантам і мало великий вплив на події, скажімо, журналістської революції, яка передувала Помаранчевій революції. Завдяки моніторингам ми підтримували тих журналістів, які відстоювали засади свободи слова, та наочно демонстрували маніпуляції, до яких вдавалися телеканали, що працювали тоді за темниками від російських політтехнологів. Всі ці роки моніторинги є барометром свободи слова, плюралізму у нашому медійному просторі. Їхня втрата стимулюватиме згортання такого плюралізму та різноманітності голосів у медіа» 

Протидія російській пропаганді і просування медіаграмотності. Для України, яка десятиліттями потерпає від російських інформаційних атак, протидія пропаганді й посилення медіаграмотності громадян — насущна потреба. Монетизувати спрямовані на це медійні й освітні активності було б майже неможливо і в мирний час, надто ж у час війни. Якщо освітню частину ще може частково взяти на себе держава, то в медійній сфері уявлення української влади про ефективну протидію російським наративам обмежуються спільним телемарафоном «Єдині новини» та зусиллями кількох державних інституцій. Тобто уніфікацією, монополізацією і державним контролем у медіапросторі. Можливо, такий підхід був адекватним у хаосі перших місяців великої війни, але не зараз. Припинення програм із фактчекінгу, досліджень маніпуляцій та пропаганди, дебанкінгу і пребанкінгу, скорочення активностей із просування медіаграмотності різним верствам громадян — це ослаблення інформаційного імунітету українського суспільства саме тоді, коли воно особливо вразливе.  

Інформаційна безпека і суверенітет у медіапросторі. Менше відповідальних, спроможних і професійних медіа на ринку — більше простору для інформаційних атак, проксі-медіа, маніпулятивних кампаній і отруйних наративів, у поширенні яких зацікавлена Росія. «…нас затискають інформаційно, культурно, так само просто засипаючи нафторублями, і чим менше грошей у секторі — тим скоріше росіяни отримають контроль над нами, подібно до того, як отримали інформаційний контроль над Грузією після розвʼязаної проти них війни», — пише керівник Ukraїner Богдан Логвиненко. 

Частка анонімних і російських телеграм-каналів, сайтів-смітників, псевдоекспертів і клікбейтних «фабрик новин» в інформаційному меню українців зростатиме. І вже найближчим часом можна прогнозувати посилення антидемократичних і антизахідних наративів, розпалювання ресентименту щодо «Заходу, який  нас покинув», і закликів шукати «свій шлях» поза Євросоюзом і  НАТО. Це не тільки зробить Україну вразливішою і зменшить її шанси в інформаційній війні з Росією, а й сприятиме ізоляціонізму й популізму, всіляким «новітнім Распутіним», як називає їх американська історикиня Енн Еплбом. 

«Українці завжди можуть залишитись наодинці з марафоном, Арестовичем і “Трухою”, але суспільство, яке споживатиме тільки такий інформаційний сурогат, буде страшним генетично модифікованим організмом. Чи ми цього хочемо? Очевидно — ні. Тому, якщо хочемо залишитися адекватними, то й підтримувати треба адекватних», — каже Ірина Подоляк із NGL.media. 

Отже, тимчасова втрата і подальше скорочення американського бюджетного фінансування не вб’є український медіасектор, але послабить його, зробить вразливішим, відкритішим до російських та інших токсичних впливів і втручань. Стимулює атомізацію медійної спільноти й ідеологічну поляризацію медіа (прагнення сподобатись платоспроможній аудиторії і спонсорам), знизить якість контенту і спонукатиме медійників відходити від професійних стандартів і перетинати етичні «червоні лінії». Чимало процесів, на які витрачені роки зусиль і мільйони доларів тієї ж таки американської допомоги, доведеться починати з нуля.

Читайте також:

  • Медіарух закликає громадян і бізнес підтримати незалежні медіа через зупинку фінансування програм USAID
  • Призупинення донорських програм: Чим менше грошей в секторі — тим скоріше росіяни отримають контроль над нами
  • Призупинення американської фінансової допомоги українським медіа — це погана подія

Чи відбудеться очищення ринку від «паразитів», на яке сподіваються деякі радикальні коментатори? Це сумнівно — принаймні, попередні кризи такого очищення не дали. Натомість посилиться конкуренція за ресурси між сумлінними професійними гравцями — власне, медіа — і квазімедіа: телеграм-каналами, агрегаторами, сайтами-одноденками і «зливними бачками». В цій конкуренції якісні медіа приречені або програти, або радикально втратити якість. 

Зворушлива колонка англомовного видання The Kyiv Independent, яке вже не є залежним від американських грантів, але закликало світ підтримати українські медіа, закінчується таким підсумком: «Ось що ми знаємо напевно: здорове суспільство не може існувати без вільних медіа. Дієва демократія залежить від них. І у світі, що дедалі більше потерпає від дезінформації, справжня журналістика важлива як ніколи». 

Золоті слова; залишається з’ясувати, наскільки важливим є збереження підвалин української демократії для нової влади країни, що зробила в розбудову вільних медіа в Україні найбільший внесок. І чи усвідомлює адміністрація Трампа, чим загрожує американським інтересам виникнення інформаційної «сірої зони» на мапі, де останні десятиліття дедалі утверджувалась західна цивілізація.  

Ілюстративне фото: Esther Vargas/Flickr

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Згадувані персони
S.V.E.T — головне візуальне шоу осені відбудеться у Києві
Вива
2025-10-31T11:39:37Z
3 українські жахастики, від яких мурашки по шкірі
24tv
2025-10-31T11:36:27Z
"Він все чув": Нікітюк розкрила, чи був її наречений на пологах
GlavRed
2025-10-31T11:30:15Z
Вийшов 4 сезон "Відьмака": куди зник Генрі Кавілл і як виглядає новий Геральт із Рівії
GlavRed
2025-10-31T11:27:15Z
Тиск Полякової й четверта спроба KHAYAT: які зірки подали заявки на Нацвідбір-2026
24tv
2025-10-31T11:21:49Z
Такого ще не було. Нацвідбір на Євробачення-2026 встановив рекорд
ГЛАВКОМ NET
2025-10-31T11:09:06Z
У Києві попрощалися з диригентом Ансамблю ЗСУ Дмитром Антонюком
Комсомольская правда
2025-10-31T11:00:48Z
Третій випуск "Холостяка": Цимбалюк приготував побачення "з родзинкою"
Фокус
2025-10-31T10:51:08Z
Що одягнути на Halloween жінці та чоловікові: 10 образів, які вразять всіх
24tv
2025-10-31T10:39:32Z
«Укренерго» підвищенням тарифів на передачу штовхає економіку в кризу – ОП «Укрметалургпром»
ГЛАВКОМ NET
2025-10-31T11:42:57Z
Ні освіти, ні здоров'я: у Росії регіони "пускають під ніж" навіть соціальні витрати
24tv
2025-10-31T11:39:46Z
Чотири сценарії падіння: Центробанк Росії не бачить перспектив покращення економіки
Хвиля
2025-10-31T11:36:19Z
Дефіцит бюджету РФ через санкції наступного року становитиме щонайменше $100 мільярдів - Зеленський
УкраинФорм
2025-10-31T11:33:50Z
Кошти на масштабні переробні інвестпроєкти важко знайти через війну
AgroPortal
2025-10-31T11:30:29Z
Індія купує російську нафту у непідсанкційних організацій - Reuters
УкраинФорм
2025-10-31T11:09:48Z
Імпорт легковиків в Україну стрімко виріс: звідки найчастіше ввозять авто
AutoCentre
2025-10-31T11:06:34Z
Amazon скоротила 14 тисяч працівників, але каже, що це не через AI
24tv
2025-10-31T11:03:21Z
Столичний ТРЦ Gulliver закрили на невизначений термін: що відбувається
Фокус
2025-10-31T11:00:54Z
ЗМІ: Іспанія прийме секретну зустріч "коаліції рішучих" щодо підтримки України
Европейская правда
2025-10-31T11:48:51Z
Прем'єрка Литви запевнила, що "жорстко" захищатиме своє небо
Европейская правда
2025-10-31T11:42:47Z
Україна вперше передала іноземній державі окупанта для суду за воєнні злочини
ГЛАВКОМ NET
2025-10-31T11:42:37Z
Колишній очільник МЗС Молдови отримає посаду спецпосланця Санду
Европейская правда
2025-10-31T11:33:05Z
Позаминулого літа Сили оборони знищили один із трьох «Орєшників» на території РФ - Малюк
УкраинФорм
2025-10-31T11:33:01Z
Орбан хоче пояснити Трампу, чому Угорщина залежна від російської нафти
Европейская правда
2025-10-31T11:30:25Z
Китай не буде займатися завершенням війни: навіщо Трамп насправді зустрічався з Сі
GlavRed
2025-10-31T11:27:31Z
Росія готова до продовження прямих переговорів із представниками Києва, — МЗС РФ
Фокус
2025-10-31T11:27:20Z
Трамп і Сі. Стердаун
ZN UA
2025-10-31T11:27:10Z
На Закарпатті чоловік протаранив шлагбаум на кордоні та втік до Угорщини
УкраинФорм
2025-10-31T11:36:30Z
На Закарпатті мобілізований адвокат на Toyota прорвав кордон та втік в Угорщину, - журналіст
Комсомольская правда
2025-10-31T11:18:40Z
На Львівщині сталася ДТП: загинуло четверо військових
ГЛАВКОМ NET
2025-10-31T11:12:34Z
На Одещині унаслідок ворожої атаки пошкоджена енергетична інфраструктура
УкраинФорм
2025-10-31T09:33:00Z
Росіяни обстріляли центр Херсона, є поранена
УкраинФорм
2025-10-31T09:18:08Z
Уночі у трьох регіонах Росії атакували великі енергетичні об'єкти
FaceNews
2025-10-31T09:09:11Z
У центрі Києва вночі горів дах адміністративної будівлі
ГЛАВКОМ NET
2025-10-31T09:06:57Z
На Кіровоградщині суд розгляне справу про травмування школярки в укритті
УкраинФорм
2025-10-31T09:06:42Z
У Володимирі удар по підстанції, у Ярославлі вибухи в районі НПЗ: Росію атакують безпілотники
Фокус
2025-10-31T08:36:17Z
У Польщі призупинили пошуки безпілотників РФ, які вторглись у вересні
Европейская правда
2025-10-31T11:33:59Z
Євросоюз надав ЮНІСЕФ ще €5 мільйонів для підтримки українців у прифронтових регіонах
УкраинФорм
2025-10-31T11:30:54Z
Гуманітарна допомога для ВПО в Сумській області: як саме можна отримати продукти
Политека
2025-10-31T11:30:53Z
ТОП-10 наймоторошніших декорацій будинків до Геловіну
24tv
2025-10-31T11:30:16Z
Флот США завдав удару по ще одному судну, яке перевозило наркотики у східній частині Тихого океану
Известия Киев
2025-10-31T11:30:05Z
Наймоторошніша ніч року вже сьогодні: що не можна робити на Геловін 2025
24tv
2025-10-31T11:24:50Z
Для чого запалюють свічки на цвинтарі: пояснення священника
24tv
2025-10-31T11:24:32Z
З упередженнями вже зіштовхувалась у зоні бойових дій, – "Юнга" про ставлення до новачків
24tv
2025-10-31T11:03:43Z
"Незамінний у польових умовах": для ЗСУ створили аналізатор ефективності РЕБ
Фокус
2025-10-31T11:03:06Z
Один спортзал обіцяє Porsche за скинуті зайві кілограми: що потрібно зробити для перемоги
Фокус
2025-10-31T11:27:05Z
В Україні запустили онлайн-форум для розмов про ВІЛ і туберкульоз
Детектор М
2025-10-31T10:33:42Z
Ранні ознаки деменції: експерт назвав п’ять тривожних сигналів, які не можна ігнорувати
TSN
2025-10-31T06:45:37Z
З чого насправді роблять жувальні гумки - що приховують виробники
GlavRed
2025-10-31T04:27:42Z
Для зниження ризику серцевих хвороб чоловікам треба тренуватися вдвічі більше, ніж жінкам
УкраинФорм
2025-10-31T04:18:19Z
«Кесарів розтин». Мовознавиця вказала на помилку, якої припускаються МОЗ та лікарі
ГЛАВКОМ NET
2025-10-31T03:30:32Z
Скандинавський секрет щастя: психологи розповіли, як побороти стрес і депресію
ГЛАВКОМ NET
2025-10-31T02:00:11Z
Ранок, який змінює тіло: чому склянка теплої води з лимоном працює краще за каву
Знай
2025-10-30T21:51:44Z
Чому покоління 20-річних менше цікавиться сексом? Психіатриня знайшла пояснення
ГЛАВКОМ NET
2025-10-30T21:00:31Z
Електричний концепт-кар Subaru Performance-E STI показали на автосалоні в Токіо
AutoGeek
2025-10-31T11:42:45Z
Чому розряджається акумулятор: головна причина, про які не здогадуються водії
GlavRed
2025-10-31T11:27:41Z
Запуск Kia EV4 на льоду відкладено на невизначений термін через зниження попиту на електромобілі в Америці
Топ Жир
2025-10-31T11:12:18Z
Ferrari тримає темп: Леклер бачить шанс на «срібло» після Гран-прі Мексики
360ua.news
2025-10-31T11:12:12Z
GM скорочує тисячі працівників через спад популярності на електромобілі
AutoGeek
2025-10-31T10:57:01Z
Типи та види вантажних автомобілів
AutoCentre
2025-10-31T10:18:34Z
Розсекречено недорогий молодіжний кросовер Hyundai у спортивному стилі
Фокус
2025-10-31T10:15:14Z
Dacia Duster отримала нову економічну версію
AutoCentre
2025-10-31T10:15:12Z
Tesla відкликає у покупців понад 6 тис. електропікапів Cybertruck
ГЛАВКОМ NET
2025-10-31T09:57:51Z
"Схоже на фільм жахів": у Києві помітили полчища незвичайних комах
Фокус
2025-10-31T11:45:11Z
Війська РФ вкрили вогнем Білозерку, є поранений
УкраинФорм
2025-10-31T11:33:36Z
Потепління до +17: Діденко розповіла, якою буде погода на вихідних
Фокус
2025-10-31T11:30:55Z
Святкування замість роботи: чиновники КМДА втрапили у черговий скандал
ГЛАВКОМ NET
2025-10-31T11:27:26Z
Гороскоп за картами Таро на 31 жовтня 2025 року: відкриття для Водоліїв і духовне прозріння для Раків
TSN
2025-10-31T11:18:58Z
ТРЦ Gulliver у Києві припинив роботу через конфлікт власників
24tv
2025-10-31T11:09:00Z
Росіяни лише за день вбили вісім цивільних на Донеччині
Украинская правда
2025-10-31T11:00:35Z
Інформаційний "холод" із Кремля: синоптик Діденко розповіла про маніпуляції на "аномальних морозах"
Хвиля
2025-10-31T10:57:30Z
Росія обстріляла 9 населених пунктів Донеччини - 8 загиблих і 19 поранених
Комсомольская правда
2025-10-31T10:48:06Z
Зметуть зі столу першими: рецепт дуже смачних мініпіц на Геловін за 15 хвилин
GlavRed
2025-10-31T11:27:33Z
Звичайні забобони чи реальна заборона: що насправді не можна робити у неділю
GlavRed
2025-10-31T11:27:09Z
Меламінова губка – "скарб" для очищення: будете вражені результатом
24tv
2025-10-31T11:15:33Z
Подорожі стануть ще дорожчими: три популярні країни Європи вводять нові податки для туристів
24tv
2025-10-31T11:03:25Z
9 зимових рослин, які квітнуть навіть у мороз: як додати барв у сад
TSN
2025-10-31T10:33:59Z
Тут холоне кров у жилах: 3 моторошні локації України, про які варто знати
24tv
2025-10-31T10:12:17Z
Лише банка консерви та салат: шедевральний салат, який могли придумати лише українці
24tv
2025-10-31T09:54:43Z
Графік годувань та порції: скільки насправді мають їсти цуценята
Знай
2025-10-31T09:51:15Z
Замінювати буде дорого: чим категорично не можна мити підлогу
24tv
2025-10-31T09:48:26Z
Перламутрові "дорогоцінні камінчики": що робить амоліти такими яскравими
Фокус
2025-10-31T11:45:35Z
Samsung розкрила таємницю нового смартфону Galaxy S26: що відомо
InternetUA
2025-10-31T11:33:23Z
"Жива скам’янілість" Європи з хоботом: який вигляд має загадкова тварина та чому вона зникає
TSN
2025-10-31T11:18:27Z
Магнітні бурі у листопаді 2025 року: найнебезпечніші дати
TSN
2025-10-31T11:18:04Z
Спадщина наймогутнішого королівства: археологи зробили нові відкриття у Нігерії
Фокус
2025-10-31T11:15:45Z
Гарбузи, кабачки та цукіні приховують токсичний секрет: що з ними не так
Фокус
2025-10-31T10:51:27Z
Батареї коштуватимуть копійки: найпростіший матеріал зробить їх у рази сильнішими
Фокус
2025-10-31T10:36:27Z
Прощавай, Photoshop: Canva поєднала три дизайнерські платформи в одну й зробила її безплатною
24tv
2025-10-31T10:33:52Z
Штучний інтелект бреше дедалі краще: нові способи розпізнавати ШІ-фейки та як навчити цього дітей
Детектор М
2025-10-31T10:30:43Z
Мороз: Ми не збавляємо обертів, тому маємо набирати й далі очки
Football.ua
2025-10-31T11:45:58Z
Матвій Пономаренко став найкращим бомбардиром в історії Національної ліги U-19
Football.ua
2025-10-31T11:45:36Z
Лідер збірної України може пропустити важливі матчі за ЧС-2026: невтішний прогноз лікаря
24tv
2025-10-31T11:36:20Z
«Динамо» обіграло «Шахтар» у матчі юнацького чемпіонату України U19
УкраинФорм
2025-10-31T11:36:17Z
Барселона анонсувала "повернення" на Камп Ноу
Football.ua
2025-10-31T11:27:43Z
Динамо U-19 вигризло перемогу над Шахтарем в матчі чемпіонату України
Football.ua
2025-10-31T11:24:09Z
Україна внесла зміни до складу на Європейський хокейний кубок націй
УкраинФорм
2025-10-31T11:15:15Z
Ямаль грає з болем у паху, операція поки не запланована
Football.ua
2025-10-31T11:12:50Z
Кріштіану Роналду-молодший дебютував за збірну Португалії U-16
Football.ua
2025-10-31T11:03:13Z