Плани на врожай четвертого року великої війни: у фаворі озима пшениця і соняшник

Наразі державні фінанси України та її громадян великою мірою залежать від стану аграрної галузі. Тому громадяни й держава в цілому особливу увагу приділяють прогнозам майбутнього врожаю. Сьогодні вже можна сказати, що основу майбутнього врожаю закладено: площі менші, сіяли у сухий ґрунт. Попри все, перший офіційний прогноз урядової канцелярії оптимістичний. Тепер головне, щоб небесна канцелярія не підвела.

У фокусі — пшениця

Пшениця — основа продовольчої безпеки внутрішнього ринку та цінової стабільності глобального. Вона — один із гарантів поповнення бюджету валютою від експорту. І перспективи дійсно є.

Вже можна констатувати, що українські фермери повернулися обличчям до озимої пшениці, адже вона стійкіша порівняно з пізніми культурами, які постраждали від літніх спеки та посухи-2024. До того ж неврожай у низці країн світу потягнув ціни на пшеницю вгору, тому її рентабельність виросла.

Якщо брати до уваги середню врожайність, то можна вести мову про 22 млн тонн пшениці 2025 року, але за позитивної погоди може бути і 25 млн тонн. Саме таку оптимістичну цифру озвучив перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький.

Посівна площа пшениці під урожай 2025 року може досягти 5 млн га проти 4,6 млн га 2024-го. Якщо рівень цін навесні вселятиме оптимізм, то виробники шукатимуть варіанти сіяти ярину. Але тут уже більше питання до постачальників матеріально-технічних ресурсів: чи зможуть вони запропонували фермеру те, що він хоче. Питання до вміння агрономів «розрулити» великі обсяги польових робіт в обмежені терміни.

Від перезимівлі озимини залежатиме вибір інших культур. Однозначно наразі всі нарікають на сою, яку наполегливо рекомендували сіяти чиновники. Так, 2024-го зібрали рекордні 6 млн тонн, але ціни немає, тому ставки на сою 2025 року менш як 50%. У фаворі, крім пшениці, соняшник. Мінагро переконане, що аграрії повернуться до кукурудзи.

Ще кілька цифр. Маємо додатково до пшениці три озимі культури: ячмінь — 611 тис. га (площа посівів), жито — 69 тис., ріпак — 1,08 млн га. Цифри відкоригуються навесні, коли будуть остаточна статистика та розуміння того, як перезимують поля.

Між ріпаком і пшеницею

Гарні ціни на збіжжя влітку 2024-го дозволили виробникам непогано вторгувати. Традиційно перші гроші сезону — ріпакові, однак лише на третє літо повномасштабного вторгнення вираз обличчя українського хлібороба змінився: з’явився натяк на усмішку. Адже трейдери забирали товар з поля по 23 тис. грн/тонна, роком раніше аграрії продавали ріпак по 17 тис. грн/тонна. Було очевидно, що ріпак плануватимуть у структурі посівів, бо за 11 місяців його експорт забезпечив понад 1,7 млрд дол. До слова, найбільше купує Німеччина.

У розширенні площ під ріпаком були впевнені всі: від продавця посівного матеріалу до чиновника в Кабміні. Однак у головного експерта — погоди — завжди є власне бачення посівних площ. Через посуху чимало фермерів просто відмовилися сіяти. Відчайдухи посіяли, але окремі з них сходів так і не отримали.

Згідно з оперативною звітністю, площі плюс-мінус можна порівнювати з попереднім сезоном. З довоєнними немає сенсу: значно менше, адже великий відсоток земель через тимчасову окупацію, близькість до лінії фронту просто не обробляється.

Стан озимини

Вчені запевняють, що агрометеорологічні умови оцінюються як сприятливі для росту та розвитку озимини. Вегетація проходить задовільно. Переважно рослини перебувають у стані вимушеного зимового спокою.

За візуальною оцінкою, на 77% обстежених полів рослини ввійшли в зиму у доброму та чудовому стані, на 20% — у задовільному. Лише на 3% площ рослини були слаборозвиненими у незадовільному стані, не досягли безпечного для перезимівлі фазового розвитку, тож висока ймовірність їхнього пошкодження за несприятливих умов перезимівлі. Найбільше таких посівів (від 7 до 19%) в Одеській, Хмельницькій, Закарпатській і Харківській областях. У низці областей усі посіви тільки у доброму стані. Тож ризиків для перезимівлі не спостерігається.

Тепер уся увага на поле та погоду. Причому не тільки в Україні. Ранок пересічного фермера, що займається пшеницею, хоч би де він жив чи працював, починається однаково: котирування в Чикаго, стан озимини. Фабрика під відкритим небом почала нову зміну й активно продає врожай сезону 2025/2026.

У сусідів і ворогів

Поля в Європі загалом перебувають у хорошому стані після того, як вони відновилися після посушливого початку осені, хоча зернові пояси навколо Чорного моря не мають достатньої стійкості до зими, зазначає служба моніторингу посівів ЄС (MARS). Сухіша погода дала можливість завершити посівну в Західній Європі, незважаючи на затримки. У Центральній і Північній Європі помірні похолодання не мали негативного впливу, а запаси ґрунтової вологи залишалися значно вищими за критичні рівні.

Є серйозні ризики на ділянці узбережжя Чорного моря, що охоплює частини країн — членів ЄС Румунії та Болгарії, а також території України та РФ. Посів і початковий розвиток озимої пшениці були серйозно утруднені через дуже сухий верхній шар ґрунту, внаслідок чого посіви нині недорозвинені та перебувають у поганому стані, вважають спеціалісти MARS.

У Росії — основного конкурента України — досить неоднозначна ситуація складається на полях озимини. Нагадаємо: РФ утримує п’яту частину світового експорту пшениці. Стан озимини в РФ і невтішні поки що прогнози штовхають час від часу ціни в Чикаго вгору.

За оцінками, урожай пшениці в РФ 2025 року може значно скоротитися — до 78–80 млн тонн. У всякому разі, станом на початок грудня 37% посівів озимини перебувають у поганому стані або взагалі не зійшли. Аналітики констатують, що з 2003 року не було такої частки поганих полів. Ймовірно, врожай буде мінус 10 млн тонн до середніх значень за останні п’ять років.

Крім фактора погоди, існує ще один вагомий — вивізне мито на пшеницю, яке РФ запровадила 2021 року. (До слова, з 15 лютого до 30 червня 2025-го квота на вивіз пшениці з РФ становитиме 11 млн тонн.) Трейдери всюди однакові: мито лягло на плечі фермерів, відтак, рентабельність катастрофічно падає. Думка про те, що в РФ відмовлятимуться від розширення площ пшениці, звучить дедалі сильніше.

Але то їхні справи, нам своє робити. В тому числі витісняти РФ — з усіх ринків і полів. Так, на пшениці та житі Україна вторгувала за січень—листопад 3,5 млрд дол., відвантажила понад 19 млн тонн зерна у різні куточки планети. А це галузевий дохід, бюджетні надходження й достаток українських громадян. Меседж України незмінний — годувати світ. На відміну від РФ, наша країна не використовує зерно як важіль політичного тиску.