Подати заявку на компенсацію, ніби попрощатися з домом: історія переселенців з Великої Новосілки

Війна зруйнувала життя тисяч українських родин, змусивши їх залишити рідні домівки. Для Олесі Христофорової з Великої Новосілки переломним моментом стало усвідомлення, що вони з чоловіком Олександром можуть не встигнути перенести однорічну доньку до укриття під час обстрілів. Це рішення врятувало їхні життя. Тепер родина живе на Закарпатті та сподівається колись повернутися на Донеччину, отримати компенсацію та відновити знищений російськими окупантами будинок.

Цей матеріал створила команда платформи "Свій дім" спеціально для 24 Каналу.

До великої війни: життя в рідному селищі

Олеся Христофорова — переселенка з Великої Новосілки, яка була змушена покинути дім через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. До початку великої війни вона була в декреті з однорічною донькою, і жила звичним життям у рідному селищі. Проте все змінилося 24 лютого 2022 року, коли Україна прокинулася від звуків вибухів і тривог.

Олеся Христофорова / Фото з особистого архіву

Олеся з чоловіком вирішили залишатися вдома до останнього, доки ситуація не стане критичною. У селищі не було систем оповіщення, і попередження про обстріли надходили через місцевих жителів. Її мати працювала в лікарні, де часто отримувала дзвінки про можливі загрози. Це змушувало родину спускатися до підвалу у гаражі, який був незручним і небезпечним.

Ми намагалися попереджати сусідів про обстріли, але більшість із них ігнорували мої слова. Вони дивилися на нас як на диваків. І з кожним спуском у цей підвал ми все більше переконувалися, що залишатися тут небезпечно,
– згадує Олеся.

Остаточне рішення про евакуацію родина прийняла, коли ворожа армія окупувала Волноваху.

Я відчувала себе зрадницею, коли ми їхали з селища. Здавалося, що ми залишаємо свою землю напризволяще. Але зараз я розумію, що ми зробили правильний вибір,
– розповідає Олеся.

Один зі зруйнованих будинків у Великій Новосілці / Фото Юлії Слабінської

Шлях у невідомість

На своїй машині родина доїхала до Дніпропетровської області. Дівчина розповідає, що тоді було важко знайти бензин, тому кожен кілометр дороги здавався випробуванням.

Продовжити свій шлях родина планувала потягом до Закарпаття, але у Дніпрі зіткнулася з проблемою переповнених евакуаційних поїздів.

Люди штовхалися, бились за місця, а провідники не більше нікого не впускали, бо вагони були переповнені. Ми були в шоковому стані. Це була перша повітряна тривога, яку ми почули, і нам довелося ховатися в метро. Я тримала дитину, маленьку валізу з усіма нашими заощадженнями й боялася навіть прийняти допомогу від незнайомців,
– згадує Олеся.

Після невдалої спроби виїхати залізничним транспортом вони вирішили зупинитися на ніч у готелі. Завдяки постійним оновленням на сайті Укрзалізниці чоловікові вдалося купити кілька квитків на різні потяги. Наступного дня родині вдалося виїхати до Львова.

Новий дім на Закарпатті

Після триденної дороги сім'я дісталася до Закарпаття. Їх прийняли родичі чоловіка. Уже в перший день господиня будинку наголосила, що "відсиджуватися тут не можна", і почала залучати родину до волонтерства.

Ця жінка надихнула нас і додала у волонтерські чати. Мій чоловік одразу пішов розвантажувати фури, а її донька, тоді десятикласниця, разом із волонтерами готувала бутерброди для переселенців,
– каже Олеся.

Зараз родина винаймає квартиру в Ужгороді. Жінка зазначає, що на третій рік евакуації вони не почуваються на Закарпатті як вдома, але раді тому, що живі та можуть на відстані допомагати Волноваському району та військовим. Родина мріє про те, що після закінчення війни вони поїдуть жити на рідну Донеччину, проте повернення до самої Великої Новосілки для них залишається під питанням.

Навіть якщо війна закінчиться, питання безпеки, розмінування та відбудови займатимуть роки. Ми не будемо ризикувати життям нашої дитини,
– додає вона.

Дім, якого немає

Олеся каже, що довго почувала себе винною за те, що вони залишили своє майно.

Ми попросили друга вивезти деякі наші речі з Великої Новосілки, але навіть це здавалося мені зрадництвом. Лише з часом я зрозуміла, що важливіше зберегти життя, аніж майно,
– ділиться вона.

Останні кадри з квартири Христофорових у Великій Новосілці, яке зафільмували волонтери: відео з особистого архіву родини

У родині була унікальна колекція вінілових платівок, яку чоловік почав збирати ще в студентські роки. Їх вдалося вивезти до мами Олесі в Дніпропетровську область.

Деякі платівки були підписані друзями, які, на жаль, загинули на війні. Для нас це більше, ніж просто музика,
– ділиться Олеся.

Дівчина розповідає, що в їхній дім було пряме влучання, через яке зруйновані вікна, пошкоджено дах і балкон, який вони колись самі добудовували. Що зараз із квартирою, вони не знають.

"Ми намагалися жартувати, щоб не плакати", – розповідає вона, згадуючи відео зі знайомим інтер’єром, яке випадково побачила в новинному сюжеті одного з телеканалів.

Фото та відео їхнього зруйнованого житла кожного разу змушують Олесю поринати у спогади.

Квартира була нашою першою великою спільною мрією. Ми з чоловіком купили її після одруження, хоча вибір у нашому селищі був невеликим. Спочатку житло виглядало жахливо: стара радянська хрущовка з дерев’яною підлогою, плямами вологи на стелі й напівзруйнованою ванною. Але ми побачили в ній потенціал і вирішили перетворити цю квартиру на свій дім,
– згадує Олеся.

Олеся Христофорова у своїй квартирі у Великій Новосілці під час ремонту / Фото з особистого архіву

Подружжя власноруч зробило ремонт, зламавши стіни, знімаючи підлогу та створюючи новий простір за допомогою ідей з Pinterest.

У кожну деталь ми вкладали свою душу. Це був наш перший великий спільний проєкт. У спальні навіть зробили письмовий стіл для майбутньої дитячої – вже планували, що наша донечка вчитиметься там. У нас постійно були друзі. Ми любили подорожувати, а потім влаштовували тематичні вечори: грузинські, італійські, іспанські. Усе в нашій квартирі було зроблено так, щоб туди хотілося повертатися. Однак прожити там ми встигли лише два роки,
– зізнається вона.

Квартира Христофорових після ремонту / Фото з особистого архіву родини

Надія на майбутнє

Попри втрати та евакуацію, родина вірить у краще. Вони подали заявку у ЦНАП Великоновосілківської громади на реєстрацію зруйнованого житла та розглядають можливість отримання компенсації в майбутньому, коли президент підпише законопроєкт №11161, який затверджує механізм компенсації за знищене чи пошкоджене майно на територіях, де ведуться активні бойові дії або які тимчасово окуповані. Або будуть розроблені інші механізми.

Ми довго не наважувалися подавати цю заявку, бо здавалося, що це означає остаточно попрощатися з домом. Але розуміємо, що потрібно рухатися далі. Сьогодні я точно знаю, що ми зробили правильний вибір, коли виїхали. Головне – це безпека нашої дитини. А дім? Ми віримо, що колись зможемо повернутися й відбудувати все заново. Бо дім – це більше, ніж стіни. Це наші спогади, наша історія, наша родина. І хоча зараз ці стіни зруйновані, дім досі живе з нами у серцях,
– каже Олеся.

Наслідки обстрілу у Великій Новосілці 31 липня 2024 року / Фото Великоновосілківської СВА

Як отримати компенсацію у Великоновосілківській громаді

Мешканці Великоновосілківської громади мають право на компенсацію за пошкоджене чи зруйноване житло внаслідок російської агресії. Детальніше про це на запит журналістів "Свій дім" розповіла Світлана Гноєва, фахівчиня Великоновосілківської селищної військової адміністрації.

Вона зазначає, що компенсація передбачена для фізичних осіб, громадян України, які є власниками пошкоджених або знищених об’єктів нерухомості.

Важливо мати документи, що підтверджують право власності на майно та факт його пошкодження чи руйнування (акт обстеження, технічний звіт). Заявки приймаються через портал Дія. Також компенсацію можуть отримати спадкоємці, забудовники чи зареєстровані мешканці будинку, які не є власниками, але звернулися до Комісії для проведення обстеження. Компенсація може бути у формі фінансування на відновлення житла або сертифіката на купівлю нового будинку чи квартири,
– каже пані Світлана.

Проте наразі допомогу можуть отримати не всі мешканці громади. За словами Сергія Кравченка, голови Великоновосілківської СВА, ситуація у громаді дуже важка – станом на 4 грудня 2024 року з 29 населених пунктів громади 11 перебувають під окупацією.

Голова Великоновосілківської СВА Сергій Кравченко / Фото з особистого архіву пана Сергія

За словами Сергія Кравченка, станом на 4 грудня 2024 року компенсації за пошкоджене житло отримали 64 мешканці громади, за знищене – 34.

Він зазначив, що до повномасштабного вторгнення Росії у Великоновосілківській громаді мешкало понад 19 тисяч людей. Проте через постійні обстріли та окупацію, на кінець 2024 року, у громаді залишалося 823 особи.

Чи варто сподіватися на отримання компенсації за житло мешканцям прифронтових територій розповів провідний юрист з регіональної координації благодійного фонду "Право на захист" Павло Сніжко.

Павло Сніжко / Фото з особистого архіву юриста

Беручи до уваги вимоги чинного законодавства, наразі програма надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, доступна для власників, які мають житло на неокупованій або деокупованій території, яка не внесена в перелік територій активних бойових дій. На сьогодні напрацьовується механізм, який надасть можливість полегшити процедуру отримання компенсації за зруйновані або пошкоджені об’єкти нерухомого майна для ВПО, які перемістилися з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Росією,
– говорить юрист.

Важливо! На жаль, протягом грудня 2024 року та січня 2025 року кількість окупованих населених пунктів Великосілківської громади зросла, а бої тривають у самій Великій Новосілці