«Ритуал» Адама Невілла: коли стародавні жахи прокидаються. Рецензія ITC.ua

Англійський письменник Адам Невілл широко відомий на Заході своїми романами в жанрі горор. Нарешті, твори цього автора почали виходити й в Україні. Так видавництво «НК-Богдан» випустило його, напевно, найпопулярнішу книгу жахів «Ритуал», а в планах на цей рік ще один твір автора. Роман має однойменну атмосферну екранізацію від Netflix, яка теж варта уваги. Але спочатку прочитайте книгу, особливо якщо полюбляєте горор, надприродне та романи про виживання.

«Ритуал» / The Ritual

Автор Адам Невілл
Видавництво НК-Богдан
Мова Українська
Кількість сторінок 352
Обкладинка Тверда
Рік видання 2024
Розмір 145×215 мм
Сайт bohdan-books.com

Четверо старих друзів з університету збираються в похід дикою природою Швеції. Чоловікам вже під сорок, в багатьох сім’ї, обов’язки та робота, а в декого зайва вага та проблеми зі здоров’ям. Та й серед інтересів в колишніх друзів вже мало спільного, тому напруга зростає, бо вони намагаються віднайти свою дружбу ще раз, але з цим виходить не дуже. Розчаровані та втомлені складним переходом герої вибирають короткий шлях через старий ліс. Але це рішення перетворює їхню подорож на кошмар, який може коштувати життя.

Голодні та оточені древнім тисячолітнім лісом чоловіки натрапляють на самотній старий будинок. Всередині вони знаходять моторошні залишки старих язичницьких обрядів та жертвоприношень, а ще кістки та різні незрозумілі речі. Друзі розуміють, що в цьому лісі живе щось — Древнє Зло, забутий Бог чи Творіння, якому місцеві жителі колись приносили жертви, проте усі пішли, лишивши його голодним. Але тепер в нього є чим поживитися і полювання на людей починається.

Я з тих, хто лякається фільмів жахів, але це було давно. На жаль, за вікном кожного українця зараз відбуваються такі речі, що дивитися будь-який жахастик, особисто мені, вже не страшно з лютого 2022 року. Але навіть до повномасштабного вторгнення, коли я ще лякався різних «Відьом з Блер», «Паранормального явища» та інших подібних кінострічок, мене ніколи не лякали книги в тому ж жанрі. Я читав їх достатньо, але відповідного ефекту не мав. Але саме «Ритуал» Адама Невілла зміг наблизити мої відчуття до тих, які бувають від перегляду якісного фільму жахів: серце калатає, в роті пересихає, очі вирячені, дихання частішає, а ти попри все хочеш дізнатися що буде далі.

Проте на початку роману вже є серйозний недолік. Річ у тім, що письменник відразу занурює головних героїв у вир подій, що не дає читачу з ними хоч трохи познайомитися. Наприклад, Стівен Кінг створює достатньо великі прологи, щоб детально обмалювати не тільки місце подій та обставини, а й познайомити читача з героями, щоб в нього запрацювала емпатія.

Але Невілл цього не робить, тому за героїв взагалі не переживаєш, принаймні на початку. Але роман затягує не цим, а самою подією, майбутнім лихом, яке от-от повинно статися з героями. Тому на гачок письменник чіпляє спочатку іншими речами, наприклад, напруженими діалогами, жорсткою прозою, а також проникливим, буквально гострим поглядом на оточення, на природу та сутність людини. Письменник має талант не тільки якісно нагнітати той самий саспенс, напругу, але й круто описує ліс та його особливості, холод та вологість, виснаження людей тощо.

Книга умовно поділена на дві частини. В першій герої протистоять дикій природі та Давньому Злу, що живе тут. В другій супротивниками стають вже інші люди, тому між частинами, коли здається, що на горизонті видніється порятунок, читача та героїв чекає друге, не менш моторошне та жахливе протистояння.

Саме ж видання «Ритуалу» якісне та просте водночас. Маємо стильну та атмосферну обкладинку, яку деякі також називають лячною. Папір тут жовтавий, а шрифт зручний для читання. Чудово, що видавництво замінило шрифт, який в них був раніше, на інший. Це смаківщина, але з цим мені набагато краще читати. Також особлива подяка за наявне лясе.