Символ цієї війни: як держава витрачає мільярди на дрони – аналіз

Уявити нинішню російсько-українську війну без дронів так само неможливо, як американських солдатів у часи Другої світової без M1 Garand – без самозарядної гвинтівки, що стала символом перемоги над нацистською Німеччиною. Розвідувальні та ударні завдання на землі та у морі наші військові виконують саме за допомогою безпілотників вітчизняного та закордонного виробництва, не залишаючи для ворога жодних шансів.

До третьої річниці від початку повномасштабного вторгнення 24 Канал презентує серію аналітичних матеріалів "Бюджети війни" про те, що стало для нас життєво важливим за ці роки протистояння з ворогом. Ця публікація присвячена дронам.

Ми шукали відповіді на запитання: скільки наша держава загалом та кожен регіон окремо витратили коштів на закупівлю безпілотників? Які періоди були піковими, а коли кількість тендерів просідала? Також ми поспілкувалися з українськими виробниками дронів, що брали участь у державних тендерах.

Детально про це читайте далі.

Хто як купує та виготовляє дрони в Україні

Можна було б подумати, що дронами, як і закупівлею інших видів озброєння, займається винятково Міністерство оборони. Проте це не так. Аналіз даних на Prozorro показує, що дрони замовляють усі: від військових частин до селищних рад в найрізноманітніших регіонах, а потім передають їх військовим.

За період від початку великої війни до кінця 2024 року підписали майже 4700 договорів на загальну суму в 11,6 мільярда гривень. Це та сума, яку державні та комунальні підприємства витратили на закупівлю безпілотників.

Пропорція успішних тендерів до неуспішних становить приблизно 4,75. Це означає, що на кожні 4,75 успішного тендера припадає один неуспішний. Іншими словами, близько 82,6% тендерів завершилися успішно, а з 17,4% – виникли проблеми.

Київська область утримує абсолютне лідерство за витратами на безпілотники – понад 5,2 мільярда гривень. Дніпропетровська область, яка традиційно відіграє роль логістичного хабу та тилової підтримки, закупила дронів на 931 мільйон гривень, що робить її другою за масштабами закупівель.

Наприкінці складеного нами рейтингу опинилися Закарпатська та Кіровоградська області. Кожен з цих регіонів витратив по 15 мільйонів на дрони. Замикає трійку лідерів з кінця – Донецька область, витрати якої становлять близько 25 мільйонів гривень.

11,6 мільярда гривень – це в будь-якому разі чималі кошти. Звісно, хочеться, аби вони залишались в Україні та працювали на українську економіку. Ми поспілкувалися з Олексієм Бабенком, засновником компанії "Вирій", яка виготовляє дрони, 70% комплектовання яких – українські. Бізнесмен поділився, як прийшов до того, аби виготовляти дрони в Україні.

Коли (весною 2022 року – 24 Канал) бої під Києвом закінчилися, стало зрозуміло, що треба переходити від волонтерства до чогось, що матиме більший вплив на хід війни. Проаналізувавши ситуацію, зрозумів, що можна робити дрони. Було багато запитів на "Мавіки", але стало очевидно, що для певних завдань можна створити ефективніший дрон.

Згідно з даними ресурсу "Опендатабот", компанія Олексія за минулих два роки продала десятки дронів на тендерах на загальну суму у майже 50 мільйонів гривень. Вказаний чистий прибуток за 2023 рік – близько 5 мільйонів. Однак, як наголошує Бабенко, головним індикатором успішності його бізнесу є не так прибутковість, хоча це також важливо, як ефективність використання розробок на полі бою.

Як працює компанія "Вирій", що виготовляє дрони / Світлини надані 24 Каналу

Інший виробник дронів Олексій Жулинський, гендиректор компанії 3DTech, також констатував, що створив компанію, адже хотів бути корисним для війська. З початку повномасштабного вторгнення чоловік служив мінометником, але влітку 2022 року автівка, у якій він їхав з побратимами, підірвалась на міні. Військовий був важко поранений, а двоє його товаришів, на жаль, загинули.

Через отримані поранення я вже не міг повернутись у військо, але хотів допомагати військовим. Тоді ми створили 3DTech, і вже влітку 2023-го поставили наші перші дрони "Хижак" військовим.

Обидві компанії, – "Вирій" та 3DTech – попри те, що працюють на українську перемогу, мають дещо різне ставлення до участі в державних закупівлях. Бабенко, хоч і визнає, що система – зовсім не ідеальна, не відмовляється від тендерів. За його словами, це потрібно в сучасних реаліях.

Водночас СЕО компанії 3DTech Роман Агарков справедливо наголошує, що від участі в тендерах його компанію спиняє бюрократія та корупція, які все ще існують в Україні. Тому фірма напряму співпрацює з військовими.

Наш досвід тендерів тривав півтора роки. Було три спроби, і врешті ми відмовились від цього. По-перше, ми упирались в бюрократію і великий час підготовки документів. По-друге, навіть коли ти пройшов етап збору документів, ти часом бачиш що тендер – це гра одного актора. Тобто ситуація, коли тендер робиться під когось, хто вже економічно та технічно до тендеру готовий.

Як зауважує Агарков, у відповідних тендерах часто вказується ціна за готовий зібраний дрон з Китаю, що економічною вигідно для держави, але як для 3DTech – компанії з високим рівнем локалізації – це занадто дешевий поріг, до якого опуститися вона не може. Хоча у фірмі акцентують, що її стратегічне завдання полягає не лише в створенні локального виробництва, а й у зменшенні бюджету оптоволоконних котушок для дронів та економії на логістиці.

Робочий процес у компанії 3DTech / Світлини надані 24 Каналу

Де варто піднатиснути задля лідерства

За даними Prozorro, значна частина закупівель дронів була неконкурентною. Простіше кажучи, замовлення відбувалися без торгів, а за прямими договорами між державними структурами та приватними компаніями. Ще на четвертий день повномасштабної війни Кабмін ухвалив постанову, яка дозволяє проводити закупівлі в обхід електронної системи торгів.

З одного боку, така ініціатива справді має сенс, проте з іншого – до неї чимало питань. На думку Олексія Бабенка, засновника компанії "Вирій", тендерні процедури є безальтернативними та до них все одно доведеться повертатися. І чим швидше, тим – краще, адже саме тендери сприяють конкуренції, зменшенню ціни та покращенню якості продукту.

Як зазначає бізнесмен, наразі ми випереджаємо Росію в дронах: і кількісно, і якісно. Однак, аби не втратити лідерство, варто частково змінювати підходи, адже ворог також не дрімає та вдосконалює розробки.

Звісно, ми підписані на російські канали з технологій. У них інша модель розвитку, яка має свої переваги та недоліки. Система забезпечення дронами там побудована непогано, але наразі ми випереджаємо Росію за більшістю напрямків. Але відставання поступово скорочується, тому треба прискорюватися, щоб зберегти перевагу.

Разом з тим Роман Агарков, СЕО компанії 3DTech, підтверджує, що його фірма аналізує ворога та переймає його досвід, аби вдосконалювати власні розробки. Одним із вагомих векторів роботи в цьому напрямку є саме оптоволоконні дрони, котушки до яких ми згадували вище. У 3DTech встановили, що досвід росіян в кількості розмотаних котушок – більший, тому впровадили цей технічний момент у свої безпілотники.

Серед інших питань, які потрібно вирішити, аби спростити життя виробникам дронів та утримати перевагу над Росією, є:

• Планування. Наразі закупівлі часто ситуативні: сьогодні планується велика постача, а завтра знову місяць чекають наступного контракту. Виробникам потрібно більше прогнозованості, що дасть змогу їм нарощувати потужності та вдосконалювати технології.
• Прозорість у формуванні потреб. Ручний режим ухвалення рішень варто замінити системними правилами, які зроблять умови рівними для всіх виробників. Це дасть компаніям змогу краще планувати виробництво, знизити собівартість продукції та покращити її якість.
• Бюрократичні бар'єри. Українські виробники дронів стикаються з тривалими процедурами погодження технічних характеристик і сертифікації. Спрощення цих процесів прискорить постачання сучасних БпЛА військовим.

Куди ж без корупційних скандалів

Усупереч значним зусиллям у забезпеченні війська безпілотниками, не обходилось без корупційних випадків, про які час від часу стає відомо суспільному загалу.

Так, у 2023 році держава могла переплатити близько 600 мільйонів гривень на закупівлі дронів Autel EVO MAX 4T у межах проєкту "Армія дронів". Компанія "Кріон-М" продавала ці дрони державі за майже 500 тисяч гривень за одиницю, що вдвічі перевищувало ринкову ціну, на думку журналістів "Громадського". Розслідувачі вказували, що волонтерський "Фонд Сергія Притули" у червні 2023 року купував аналогічні БпЛА за 280 тисяч гривень за штуку, а в серпні – за 212 тисяч.

Також зовсім недавно, у грудні 2024 року, мера міста Нетішина на Хмельниччині запідозрили у службовій недбалості через закупівлю неякісних FPV-дронів для ЗСУ. За даними слідства, безпілотні літальні апарати були укомплектовані компонентами низької якості, що могло негативно вплинути на їх ефективність на полі бою.

На жаль, ці два згадані кейси – не є одиничними. Не хочеться вкотре банально наголошувати, наскільки дрони є важливими для війська: чим більше їх за дешевшими цінами та якомога кращої якості – тим більше шансів, що ми зберігатимемо свою державність, а не програємо ворогу.

Однак, коли йдеться про мільярди гривень, які можуть або піти на фронт, або осісти в кишенях посередників, це вже питання не лише ефективності закупівель, а й стратегічної безпеки держави. Кожен скандальний тендер – це не просто втрачена сума, а реальні втрати на полі бою, де дешевший, але якісний дрон міг би врятувати життя чи змінити хід бою.

Чи бачать дрони кінець війни та мир

За словами виробників дронів, з якими ми спілкувалися, запит на безпілотники невпинно зростає від початку повномасштабного вторгнення. Якщо на початках йшлося про те, аби мати 2000 "Мавіків" на рік, то зараз ця кількість потрібна на один напрямок, а іноді й на місяць. Компанії планують збільшувати виробництво, нарощувати потужності та ефективно протистояти російській агресії, адже вона все ще триває, попри активізацію в медійному полі розмов про можливе перемир'я.

Хтось більше серйозно сприймає можливість закінчення активної фази бойових дій, для когось це – інформаційний шум. Проте видається очевидним, що потреба у дронах не зникне в найближчій перспективі, тому що в пріоритеті для України є воювати технологіями, а не людьми.

Крім того, твердження окремих гравців ринку щодо зростання запиту на дрони підтверджують цифри. З кожним місяцем зростає кількість договорів щодо безпілотників, за даними Prozorro. І нічого не вказує на те, що динаміка розвернеться в діаметрально протилежний бік.

Уже зовсім скоро ми розкажемо вам про інші позиції, закупівля яких суттєво зросла упродовж майже трьох років широкомасштабного протистояння з Росією. Радимо наполегливо слідкувати за 24 Каналом, а особливо серією "Бюджети війни", яка розповідає про те, що стало для нас життєво важливим.