Після школи пов’язав своє життя із землею та рідним селом. Згадаймо Петра Лозенка

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Петра Лозенка.  

Солдат, стрілець-помічник гранатометника стрілецької роти 135-го окремого батальйону ТрО 114-ї окремої бригади територіальної оборони Петро Миколайович Лозенко загинув 7 січня 2025 року поблизу села Новопіль Волноваського району Донецької області внаслідок атаки ворожого FPV дрону-камікадзе. Про це повідомила Обухівська міська рада.

Петро Лозенко народився 8 вересня 1977 року у селі Германівка. Він успішно закінчив Германівську загальноосвітню школу, отримав спеціальність механізатора, і навіки пов’язав своє життя із землею та рідним селом.

Працював трактористом, мав своє доглянуте господарство, допомагав сусідам та родичам, вмів дати раду будь-якій роботі по сільському господарству, що сьогодні трапляється дуже рідко. У житті Петро, або як всі у селі з любов'ю називали його, Петюсь, цікавився військовою історією, любив читати книжки та дивитись фільми про війну.

«Він був веселим, дотепним, і завжди знаходив вихід з будь-якої складної ситуації. Мав багато друзів, був душею компанії, гарно готував різні смачні страви. Любив природу, тварин, роботу, а найбільше – свою родину», – згадують у пресслужбі Обухівської міськради.

Разом з дружиною Людмилою Петро Лозенко виховував двох донечок. Дівчатка, на відмінно закінчивши школу і обравши професію лікаря, навчалися на бюджетній програмі. 

Петро Миколайович вів активний та здоровий спосіб життя, не палив, не вживав алкоголь, займався фізичними вправами, активно брав участь у спортивних змаганнях у складі любительської хокейної регіональної команди «Барса».

«І, мабуть, жити б йому до ста років, як жили його дідусь та бабуся, інші родичі-довгожителі. Якби не війна», – зауважили у пресслужбі.

Петра Лозенка мобілізували до лав Збройних сил України у березні 2024 року. Він пішов, не вагаючись. Спочатку перебував у навчальному центрі у Чернігівській області, потім військова доля закинула його спочатку на Луганський, згодом на Харківський та Донецький фронтові напрямки. Двічі був поранений, мав контузію, але кожного разу повертався в стрій.

Сьомого січня 2025 року стрілець-помічник гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 135-го окремого батальйону територіальної оборони 114-ї окремої бригади солдат Лозенко Петро Миколайович, виконавши свій військовий обов’язок, загинув у бою за Україну поблизу села Новопіль Донецької області внаслідок атаки ворожого FPV дрону-камікадзе. 

«Він був люблячим батьком, чоловіком, сином, який присвятив своє життя родині та громаді», – написала дружина захисника Людмила Лозенко у петиції на сайті президента України. 

У захисника залишилися дружина Людмила, донечки Ганна й Тетяна, мама Євдокія Григорівна, брат Віталій, сестра Антоніна. 

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.