Прощавайте, «Шахтар» і «Динамо». Легенди українського футболу їдуть у теплі краї

Кінцівка зимового трансферного вікна всерйоз спантеличила вболівальників. У центрі уваги опинилися відразу три переходи українських футболістів до закордонних клубів.

Для донецького "Шахтаря" закінчилася ціла епоха. «Динамо» теж втратило цієї зими знакового гравця, який останніми роками здавався в клубі незамінним. Чи зможуть поповнити свої втрати українські гранди? Час покаже. Детальніше про те, хто і куди поїхав - розповідає Коротко про.

Тарас Степаненко: останній з тих, хто грав на «Донбас Арені»

35-річний півзахисник Тарас Степаненко – легенда «гірників». Він «останній із могікан», той самий уламок колись великого «Шахтаря», який до війни наводив жах на всі клуби Східної Європи.

У розташування оранжево-чорних Тарас прибув ще 2010 року із запорізького «Металурга». У клубі він бачив усе: зміну тренерів, безліч перемог у чемпіонаті України та Кубку України, відкриття «Донбас-Арени» і той момент, коли її довелося залишати через російське вторгнення до Донецької області.

2 травня 2014 року «Шахтар» зіграв на донецькому стадіоні останній матч. Тарас - єдиний із нинішніх гравців, хто брав у ньому участь.

У Степаненка у «Шахтарі» вийшло все, окрім своєчасного переходу за кордон. Він заслуговував на свій шанс пограти, наприклад в англійській прем'єр-лізі. 2019 року він ледь не став гравцем «Крістал Пелас», але керівництво українського клубу тоді в чомусь не зійшлося з англійцями.

Новим клубом Степаненка стане «Еюпспорт», який іде четвертим у чемпіонаті Туреччини. Переїзд до теплої та сонячної країни під завісу футбольної кар'єри зрозуміти можна – і грошей заробити, і в новому для себе чемпіонаті сили спробувати.

За чутками, «Шахтар» відпускає свого капітана без фінансової компенсації з боку турецького клубу, а сума особистого контракту не розголошується.

Зірка «Динамо» захистить ворота саудитів

Трансфер Георгія Бущана в саудівський "Аль-Шабаб" сприймається не так однозначно, бо незрозуміло, хто його замінить у воротах "Динамо".

30-річний голкіпер підписав угоду на 2,5 роки, а сума трансферу склала 3 мільйони євро - трохи мало для наших топ зірок.

Георгій у «Динамо» з 2011 року. Пройшов за свою кар'єру багато: 177 матчів, 164 пропущені голи, 72 поєдинки зіграні «на нуль». Навіть цього сезону Бущан за 27 матчів видав 9 ігор, де його ворота залишилися недоторканими. У національній збірній, за найжорстокішої конкуренції з Андрієм Луніним та Анатолієм Трубіним, зіграв 18 матчів.

Бущан міг і раніше залишити «Динамо», але не склалося. Його звали в англійські «Евертон» та «Ноттінгем Форрест». Але Георгій замість трансферу вирушив до Мюнхена проводити операцію на спині. Так тоді й залишився у «Динамо».

Георгій ставав чемпіоном України та переможцем Кубку та Суперкубку країни. Є в його активі і такі персональні нагороди, як «найкращий воротар сезону 2020/21». І все це при тому, що дебютував пізно, у 23 роки. У "Динамо" Бущан пережив і непрості моменти: розлучення, перелом ноги, "зоряну хворобу". Георгію ніколи не було просто, але він умів аналізувати свої ж вчинки і свою роботу.

Його зірковою годиною стало Євро-2020, коли наша збірна під керівництвом Андрія Шевченка пробилася до чвертьфіналу. Він був першим номером на тому історичному Євро.

Тепер Бущан прийняв новий виклик. Хтось може засуджувати його за те, що поїхав на заробітки до саудитів, замість спроби прориву до Європи. А далі не виключено, що одного разу ще повернеться до рідного українського чемпіонату.

«Український Холанн» їде до «Трабзонспору»

Трансфер нападаючого Данила Сікана до турецького клубу «Трабзонспор» за 6 мільйонів євро з підписанням контракту до кінця сезону 2028/29 є логічним. У 23 роки гравець розглядає його як крок уперед у своїй кар'єрі. І якщо подивитися правді в очі, у Туреччині тепер чемпіонат значно сильніший за український.

Чим запам'ятався Сікан, окрім того, що ставав чемпіоном України у складі «Шахтаря»? Він був у тій команді Олександра Петракова, яка виграла молодіжний чемпіонат світу до 20 років у 2019 році. Тоді тільки сходила зірка Ерлінга Холанна, і на його фоні багато хто називав Сікана «українським Холанном». Поки що наш нападник до рівня норвезького колеги недотянув, але, може, саме в Туреччині його талант по-справжньому розкриється?