Замість вовків – шакали: як потепління розгорне в Україні нову війну за життєві ресурси

Зміна клімату – це не просто абстрактне поняття чи глобальний тренд, а реальний процес, який вже зараз впливає на Україну. Від посух до аномальних температур, від зміщення екосистем до впливу на сільське господарство – наслідки змін клімату вже стають очевидними для кожного.

Однією з основних проблем є підвищення температури повітря, що спричиняє більш теплі зими та спекотніші літа. Згідно з прогнозами, до кінця XXI століття середня температура в Україні може зрости на 2-4 градуси.

Вже ця зима 2024-2025 рр. стала одною з найтепліших за останні роки, а минуле літо — найжаркішим, а що нас очікує далі? Але головне питання звучить так: які загрози несе зміна клімату для України і її мешканців?

Зміна клімату: люди винні в потеплінні

Головною причиною змін клімату науковці називають людську діяльність. Зокрема, викиди в атмосферу парникових газів.

Щоб уникнути найгірших наслідків зміни клімату, у 2015 році країни світу ухвалили Паризьку угоду — міжнародну домовленість, яка визначає глобальні цілі щодо скорочення викидів парникових газів. Підписанти угоди погодилися втримувати рівень глобального потепління на рівні, нижчому за 2°C. Більше того, вони зобов’язалися докласти всіх зусиль для обмеження підняття середньої глобальної температури до 1,5°C до кінця століття. Про це Фокусу розповіла фахівчиня відділу клімату ГО "Екодія" Анастасія Івашина.

"Попри ці зобов’язання, у 2024 році ми вже перетнули межу у 1,5°C. Служба зміни клімату Європейського Союзу Copernicus (C3S) підтвердила, що у 2024 році температура на планеті вперше перевищила критичну межу у 1,5°C порівняно з доіндустріальним періодом. Наразі показник становить 1,56°C", — каже експертка.

Важливо розуміти, що перевищення цього рівня в окремі місяці чи роки ще не означає, що цілі Паризької угоди остаточно недосяжні, підкреслює Івашина. Щоб кліматологи офіційно визнали стабільне перевищення цього порогу, потрібно, щоб протягом 10 років кожен рік мав перевищення 1,5°C або більше. Якщо в цей період буде рік із 1,4°C, то додатковий рік із перевищенням 1,5°C також буде необхідним для підтвердження тенденції.

"Кожна десята й навіть сота градуса потепління має велике значення. Це пов'язано з тим, що навіть невелике підвищення температури може призвести до посилення екстремальних кліматичних явищ, як-от спека, повені, посухи та лісові пожежі, що вже завдають катастрофічних збитків у всьому світі", — продовжує Івашина.

Середня глобальна температура — це температура океану плюс температура всієї планети — екватора, тропіків, полярного кола. Вона розраховується як середнє значення всіх цих температур за добу. Якщо середнє глобальне значення піднімається на 1,5°C, це означає, що в окремих регіонах, наприклад у помірних широтах, де розташована Україна, температура може піднятися на 10°C у спекотні дні.

Влітку підвищення в Україні може сягати й 12°C, якщо середнє глобальне зростання становить 1,5°C.

Потепління: як впливає на людей

"Люди, які народжуються зараз, у 40 років можуть стикнутися з неможливістю адаптуватися: нестерпна спека влітку, раптові морози -40°C узимку, нестача води та продовольства. У таких умовах буде важко думати про кар’єру чи щасливе життя — щоденний пріоритет буде полягати в задоволенні базових потреб", — продовжує експертка.

Крім того, нестача ресурсів неминуче спричинить конфлікти. Як війна в Україні, так і багато інших кризових ситуацій можуть бути спричинені боротьбою за життєво важливі ресурси.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, у період з 2030-го до 2050-го глобальна зміна клімату може спричиняти близько 250 000 смертей щороку в усьому світі.

Крім цього, Центр громадського здоров’я України повідомляє, що після повеней, які виникають внаслідок потепління, можливі спалахи інфекційних захворювань, особливо коли частково чи повністю зруйновано інженерні комунікації (системи водопостачання та каналізування).

В свою чергу, ГО "Екодія" підкреслює, що крім фізичної шкоди, наслідки зміни клімату загрожують і психічному здоров’ю. Надзвичайні природні явища, вимушена міграція та втрата врожаю викликають значний стрес у людей, які з цим стикаються.

Тварини під загрозою: як вони реагують на зміну клімату

Зміна клімату, яка вже давно перестала бути лише прогнозами на майбутнє, активно впливає на всі рівні екосистем. Одним із найпомітніших аспектів є теплі зими, які змінюють звичні умови існування багатьох видів дикої природи. Тварини, які раніше були пристосовані до холодних умов, тепер стикаються з новими викликами.

"Наприклад, багато видів, що були морозостійкими, стають вразливими до засухи та інших змін в кліматі. Це відкриває шлях для інвазій нових, часто агресивних видів, які порушують природний баланс і можуть завдати шкоди людині", — розповідає Фокусу Григорій Коломицев, експерт з просторового моделювання біорізноманіття Української природоохоронної групи, молодший науковий співробітник Інституту зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України.

Зміна клімату стає особливо відчутною в регіонах, де на природу впливає діяльність людини. У сільському господарстві, зокрема на ріллях, сумарний вплив цих змін є колосальним. Там, де аборигенні види ще не були знищені тракторним плугом, їх долю часто вирішує саме зміна клімату. Тому охорона природи, зокрема створення заповідних територій, стає надзвичайно важливим завданням, яке набуває ще більшої актуальності в умовах змін.

"Небезпека для дикої природи посилюється не лише зміною клімату, але й людською діяльністю. Спалювання стерні, яке щороку проводять на полях, знищує усе живе, залишаючи лише попелище. Якщо трава й відновлюється, то дерева та яйця птахів гинуть безповоротно. Вогнища, що виникають через підпали, стають ще більш руйнівними через підвищену температуру та непередбачуваність погодних умов"", — продовжує експерт.

Щодо рослин, інвазія видів, таких як якірець звичайний, лише підкреслює проблеми. Ця рослина, що поширилася з південних країн, добре росте в ущільненому ґрунті й посушливих умовах. Її колючки можуть завдати неприємностей навіть велосипедистам, пробиваючи шини. Інший приклад – маслинка, чия агресивна експансія загрожує знищенням природних степів та лісів. Вона нещодавно була визнана забороненою для відтворення в лісових і лісосмугових зонах.

"Серед тварин, які прийшли з півдня, особливу увагу заслуговує азійський шакал. Цей вид не адаптований до високих снігів, і цілком ймовірно, що в умовах зміни клімату його популяція буде розширюватися, витісняючи вовків з їх природних ареалів.

Не менш важливим є зміщення ареалів таких видів, як звичайна вивірка. В умовах південних регіонів, де природні умови стають все менш сприятливими для зростання лісів, цей вид починає все більше залежати від культурних ландшафтів, таких як парки й посадки дерев, створені людьми", — каже Коломицев.

Однією з найбільших загроз є те, що деякі ссавці, зокрема лисиці, можуть стати переносниками сказу, що створює додаткову небезпеку для людей. Зміна клімату посилює цей процес, збільшуючи шанс на близькі контакти людей з дикими тваринами.

"При підвищенні глобальної середньої температури до 2°C багато видів просто не зможуть вижити. Рослини, амфібії, рептилії — орхідеї, жаби, ящірки — не можуть швидко адаптуватися й мігрувати у більш придатні регіони", — пояснює Анастасія Івашина.

Якщо потепління вдасться утримати в межах 2°C, то половина регіону Великого Чорноморського басейну залишиться прихистком для 75% його видів. Якщо ж температура зросте на 4,5°C, лише 5% території залишиться придатними для існування цих видів.

"Україна має діяти у двох напрямах: утримувати потепління на безпечному рівні через підвищення енергоефективності та розвиток безпечних альтернативних джерел енергії, а також адаптувати природоохоронні території. Без цих заходів до кінця століття ми ризикуємо втратити більшість місцевих видів дикої природи", — каже експертка.

Водночас прогнози вказують, що 2025 рік може бути не таким спекотним, як останні два роки, але, ймовірно, увійде у трійку найспекотніших за історію спостережень, поступаючись лише вже згаданим 2023му і 2024му. Попри коливання температури з року в рік, загальна тенденція очевидна, як і її причина — викиди парникових газів, передусім від викопного палива.

Як війна в Україні шкодить клімату

Посилює вплив на клімат і повномасштабне російське вторгнення. Адже під час бойових дій виникають пожежі, знищуються екосистеми та руйнується інфраструктура. Загальний кліматичний збиток, завданий РФ лише за перші два роки повномасштабного вторгнення, становить 32 мільярди доларів. За цей же час до атмосфери потрапило додатково 175 мільйонів тонн вуглекислого газу. Це можна порівняти з річними викидами такої країни, як Нідерланди, наголошує Івашина.

"Громадська організація "Екодія" вже звернулась до Міністерства захисту довкілля, Міністерства юстиції України, а також Реєстру збитків, завданих агресією російської федерації проти України із проханням враховувати в Реєстрі кліматичну шкоду.

Пропонуємо, щоб у заявках за категорією "Шкода навколишньому середовищу" можна було зазначати конкретно збитки, пов’язані зі зміною клімату. Врахування кліматичних збитків у Реєстрі дозволить більш комплексно оцінити реальний вплив війни на навколишнє середовище та клімат, а також забезпечить основу для подальших репарацій", — розповідає експертка.

Для України важливо добитися максимальної відповідальності країни-агресорки, зокрема фінансової, адже відбудова потребуватиме значних ресурсів.

Оцінка кліматичної шкоди від війни – це насправді доволі новаторська річ. Жодна країна до цього, тим паче під час бойових дій, не проводила такої комплексної і системної оцінки стосовно того, як війна впливає на клімат.

"Таким чином, врахування кліматичної шкоди у Реєстрі збитків стане важливим кроком у боротьбі з наслідками війни та відбудові України, а також буде поштовхом для розвитку міжнародного права стосовно притягнення агресора до відповідальності за кліматичну шкоду", — резюмує фахівчиня відділу клімату ГО "Екодія".

Раніше Фокус писав, що в Україні навесні та влітку поточного року може зрости кількість пожеж через підвищення температури повітря.

Нагадаємо, у західній Пенсільванії в США через посуху сильно впав рівень води в озері річки Югіогені. Завдяки цьому стало видно старовинний 200-річний міст Грейт-Кроссінг.