/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F64%2F42c373aa19d7c46553ba456493268efd.jpg)
Кияни врятували ботсад від забудови
Обіцяли інвестиції, а хотіли прибрати до рук землю. У Києві викрили задум скандального підприємства, яке назвалося інвестором ботанічного саду імені Гришка.Про це повідомила Державна аудиторська служба, котра вивчала бюджетні програми Національної академії наук (НАН) України, у чийому відомстві є ботсад. Івестором угоди став ТОВ "КСМ-Девелопмент". Це товариство входить до компаній з житлової забудови та неодноразово фігурувало у земельних скандалах столиці.Дирекція ботсаду вдавала "непритомність", заперечуючи будь-які заяви про плани на будівництво, називаючи це "інформаційним вкидом". За їхніми словами, інвестиційна угода таки відбулася, проте йшлося про капітальний ремонт приміщень, а не житлову забудову.Кияни стривожилися на початку року, коли на сайті Держаудитслужби з'явилася публікація про те, що землі ботанічного саду у Києві попри заборону передали під житлову забудову. Йдеться про земельну ділянку на вул. Садово-Ботанічній, 1, яка й стала предметом інвестиційної угоди.Обурення новиною про результати фінансового аудиту установ НАН України одразу почало вирувати в соцмережах. В основному - це вимоги мешканців Києва розірвати інвестиційну угоду. Із заявами виступили й представники столичної влади — міський голова Віталій Кличко та новопризначений очільник КМВА Тмур Ткаченко.Кличко звернувся до уряду із вимогою "унеможливити забудову ботсаду та зробити все, щоб впорядкувати його територію".Нагадаємо, що ботанічний сад входить до природно-заповідного фонду України і перебуває в прямому підпорядкуванні НАН України. Віталій Кличко також зазначив, що столиця раніше вже зверталася до Академії, щоб передати територію парку в управління міста."Київ, який за останніх 10 років створив кілька сотень нових зелених зон — парків та скверів, та оновив багато старих, готовий взяти в управління територію ботсаду, відремонтувати і відновити перлину столиці", — заявив Кличко.Очільник КМВА Тимур Ткаченко у своїй заяві зазначив, що звернувся до керівництва ботанічного саду та НАН із "рекомендацією про негайне розірвання цього інвестиційного договору".Та заступник директора ботсаду Микола Шумик спростував інформацію про те, що установа передала ділянку землі під житлову забудову всупереч закону.У Офісі генпрокурора повідомили, що розпочали перевірку угоди та законності плану забудови заповідної території ботсаду.Після цього директорка ботсаду Наталія Займенко повідомила, що угода з інвестором найближчим часом буде розірвана. І також за її словами, у договорі йшлося не про будівництво, а про реконструкцію.Через декілька днів була опублікована заява президії НАН України із рекомендацією розірвати договір достроково.Днями про його розірвання повідомив очільник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.За його словами, киянам вдалося відстояти землю ботанічного саду та зберегти зелену зону від забудови."Це ще один приклад того, як громада може ефективно впливати на життєдіяльність міста. Я вдячний кожному, хто не залишився осторонь, і сподіваюсь, що ця перемога стане прикладом для усіх охочих спробувати відібрати нашу історичну та культурну спадщину", — сказав посадовець.Так, наразі ця битва за обличчя Києва виграна. Але чи виграна війна? Чи гіпотетичні забудовнкики просто на деякий час стримали свої апетити? Адже окрім ботсаду час від часу виходить на поверхню потреба активовувати громадський захист, щоби зберегти цілу низку зелених зон столиці, що перебувають під постійним ризиком забудови. Зокрема, це – Китаїівський археологічний комплекс, екопарк "Осокорки" на лівому березі Києва та урочище Протасів Яр.Тому варто дещо детальніше розглянути так званого інвестра - ТОВ "КСМ-Девелопмент" або, як його ще називають, "КСМ-Груп".Це група компаній-забудовників, що спеціалізується на проєктуванні та будівництві житлових масивів, великих інфраструктурних об'єктів, мостів, доріг та мереж. Крім цього, компанія займається проєктуванням, будівництвом та реконструкцією підприємств з постачання води та очистки стічних вод. Підприємство стало відомим завдяки житловим проєктам, скажімо, ЖК "Кришталеві озера", ЖК "Дніпровський" та ЖК "Феофанія City".Ключовими особами "КСМ-Груп" є Наталія Возна, сестри Ольга та Тетяна Черненко, а також Микола Копистра із синами — Сергієм та Арсенієм.Якщо ботанічний сад потребував виключно реконструкції кількох адмінбудівель, чому ж серед переліку інших інвесторів обрали саме компанію, яка будує житлові комплекси? Питання цікаве ще й тим, що "КСМ-Груп" неодноразово фігурувала у земельних скандалах столиці — і досить часто це відбувалося саме на землях НАН України.У січні 2022 року повідомлялось, що на вулиці Метрологічній, 11 знесли гуртожиток НАН України, де проживали мешканці. Ця будівля розташовувалася поряд ЖК "Кришталеві озера", для будівництва якого були знищені горіхові сади, що належали НАН України. До знесення гуртожитка, як пізніше з'ясувалося, була причетна "КСМ-Груп".Крім цього, влітку 2024 року була інформація, що у Святошинському районі столиці тривала забудова території державного автотранспортного підприємства, із яким пов'язують компанію з орбіти "КСМ-Груп" — "Навіум-2008". Самі ж земельні ділянки, на яких велось будівництво, були в постійному користуванні Державного автотранспортного підприємства експедиційних та спеціальних автомобілів (ДАТП) НАН України та Державного виробничого підприємства "Бедремкомплект" НАН України.Попри те, що землі є фактично державною власністю, Між НАН України та "КСМ-Груп" є досить тягла історія укладання договорів на нові забудови. Що саме було передбачено у договорі, який стосувався ботанічного саду імені Гришка залишаєтиметься достовірно невідомим, доки документ не оприлюднять. Однак ситуація вкотре продемонструвала кричущу проблему того, як земельні ділянки виводяться із державних підприємств чи навчальних закладів. Звісно ж, переважно заради житлової забудови. Про це також зазначали у повідомленнях нардепи Ярослав Железняк та Олексій Мовчан, які є членами парламентської Тимчасової слідчої комісії, яка займається правопорушеннями чиновників."Виділили земельну ділянку під забудову через інвестиційний договір. Це найбільш непрозора і мутна схема витягнути державну/комунальну землю в приватні руки", — зазначає Олексій Мовчан в себе на сторінці.Ярослав Железняк також наголосив, що парламентська ТСК вже розглядала дві схеми, як виводиться земля з державних підприємств, навчальних закладів та навіть з ботсаду: "На ТСК були дуже яскраві кейси і всі тоді погодились, що ці схеми треба законодавчо закривати. Їх дві основні: невідʼємні поліпшення та інвестиційні проекти".Яскравими прикладами таких схем є ЖК "Еврика" від холдингу Stolitsa Group, адже землі фактично належать КНУ імені Тараса Шевченка. Сам університет є лідером серед "забудованих" університетів, адже на його землях з'явилося 49 бізнес-центрів та понад 10 тисяч квартир.
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Згадувані персони