Погонщик “дропів” про нелегальний бізнес в Україні на картках: “є ймовірність, що ми нехорошим людям щось продали, але це вже не наша турбота”

Навесні 2024 року Національний банк оголосив “хрестовий похід” проти схем з використанням “дропів” або так званих грошових мулів. Так називають осіб, які добровільно погоджуються продавати доступ до своїх банківських рахунків третім особам. Останні можуть використовувати їх для нелегальних платежів чи ухилення від сплати податків.

Аномальну активність “дропів” Нацбанк почав помічати восени 2023 року. За оцінками регулятора, щомісяця через різні схеми із залученням “грошових мулів” проходили до 200 млрд грн.

Для боротьби з “дропами” НБУ ввів масштабні обмеження на грошові перекази, які стосуються всіх українців. У жовтні 2024 року він установив ліміт на перекази з картки на картку в розмірі 150 тис. грн на місяць.

Через два місяці регулятор “посприяв”, щоб банки самостійно погодилися ще більше обмежити перекази своїх клієнтів – на суму понад 100 тис. грн на місяць, а для ризикових клієнтів без підтверджених джерел доходів – 50 тис. грн.

Чи були ці обмеження ефективними? “Якщо дивитися на те, що сталося після введення ліміту 150 тисяч гривень на місяць, то ми від цього не програли”, – резюмує Максим, “менеджер” мережі, що займається перепродажем “дропів”.

ЕП тривалий час намагалася зв’язатися з організаторами “дроп”-схем. Однак знайти їх і, що найголовніше, поговорити під запис виявилося непростим завданням.

Зрештою, розмова з Максимом також відбувалася в умовах повної анонімності. Хлопець спілкувався з журналістами через Zoom, використовуючи програму, яка змінює голос. Він був одягнений у темне худі, капюшон якого прикривав голову, балаклаву, що закривала обличчя, і великі темні лижні окуляри.

Попри таємничість, герой інтерв’ю говорить доволі самовпевнено. Схоже, його не лякають ні обмеження НБУ, ні потенційні проблеми з правоохоронцями. “Ми ті люди, які завжди перебувають у тіні”, – пояснює він.

Звідки беруться “дропи”? Скільки коштують їхні послуги? Чи проходять через мережі “грошових мулів” російські гроші? І чи ефективні дії Нацбанку з протидії таким схемам?

• Фінансові махінації. Хто такі «дропи» та чому проти них почав боротьбу Нацбанк

Про типові схеми, пошук “дропів” і “клієнтів”

— Розкажіть про себе: скільки вам років, з якого ви міста, яка у вас освіта, чим займалися раніше?

— Звати мене Максим, я з міста Дніпра, мені 24 роки. Освіта незакінчена вища. Свого часу вирішив покинути університет і зайнятися іншими речами.

— Ким би ви стали, якби не кинули навчання?

— Навчався би в ДНУ (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара – ЕП) на факультеті міжнародних відносин. У якийсь момент сподобалося неофіційно заробляти, тому вирішив покинути навчання. Перспектива працювати на когось була не цікава, тому зайнявся своєю справою.

— Ви знайомі з іншими людьми, які, як і ви, займаються “дропами”?

— Так, з деякими.

— Який середньостатистичний портрет людей, які займаються “дропами”? Освіта, місце проживання, вік, соціальний статус.

— Таких людей, як я, можна знайти в будь-якому місті України. Зараз це не особливо складно. За останні три роки наша сфера діяльності стала процвітати.

— Що такого сталося три роки тому, через що ваша сфера діяльності “почала процвітати”?

— З повномасштабним вторгненням закрутилися всілякі штуки з Binance (сервіс обміну криптовалют – ЕП), з криптобіржами. Це почало активно розвиватися в Україні, відповідно, це створило попит на наші послуги.

— Як пов’язані Binance і криптовалюти з “дроперством”?

— Усе впирається в ліміти, які встановлюють банки. Коли люди розуміють, що лімітів власної картки не вистачає для того, щоб проганяти гроші, то замислюються над тим, де їм узяти рахунок, відкритий на іншу людину, та отримати додаткові ліміти й можливості.

— Найчастіше вашими послугами користуються люди, які хочуть вивести гроші за кордон?

— Ні. Користуються для різноманітних цілей. Це може бути “скам” (шахрайство в інтернеті – ЕП). Я й сам колись починав з дрібного “скаму”.

Хтось “ллє трафік” (так званий арбітраж або залучення користувачів на цільову сторінку в інтернеті – ЕП) і їм потрібно проганяти великі обсяги грошей. Хтось просто бере картки для відмивання грошей. Хтось бере картки для крипти: сірої, білої, чорної – не важливо.

— Як працює типова схема і в чому полягає ваша роль?

— Наразі моя роль організаційна. Ще років п’ять тому ми самі шукали людей, які хотіли продати свою картку та отримати за це певний відсоток. Ми були в “плюсі”, бо ці картки продавали.

З часом стали розвиватися. Спочатку була реклама на старих форумах, у “тєлєзі” (Telegram – ЕП) реклама тільки-тільки починалася. Потім влилися у великі телеграм-канали, згодом створили свій. Знайшли людей, які відповідали за різні етапи роботи. Є такі хлопці – “бігунки”, вони людину можуть смикнути, наприклад, на парковці під якимось торговельним центром, на навчанні, де завгодно.

Зараз навіть школярі цим займаються. Хто завгодно і де завгодно може продати свою картку. Ми в цьому шукаємо можливості.

— Людина продає вам свою картку. Що далі відбувається?

— Якщо в людини до цього не було картки, то беруться чистий номер телефону, чиста трубка. Якщо потрібно, допомагаємо пройти “дропу” всі верифікації, ідентифікації, отримання карток, говоримо, які картки потрібно отримати.

Після цього готовий комплект іде замовникам. Клієнтам або даємо доступ, або вони прив’язують свої номери, залежно від того, яка була ціна послуги і що саме вони хотіли отримати.

— Скільки “дропів” беруть участь у схемах?

— Оптом завжди вигідніше, тому в нас бувало таке, що заходила пачка 30 “дропів” і ми її успішно “штовхали”. Мали справу з деякими серйозними замовниками, вони в нас за раз купували велику кількість карток. Тому доводилося заводити за раз дуже багато. Понад 30 точно було.

— Мається на увазі 30 карток чи людей?

— Людей. На одного “дропа” можна завести багато карток. Це залежить від побажань замовника, які банки йому потрібні.

— Ви знаходите людину, у якої є картки, умовно, у п’ятьох банках. Ви берете ці картки і проганяєте через них гроші?

— Ми нічого не проганяємо. “Бігунки” знаходять людину. Припустімо, у неї вже є картка в банку. Це хороший варіант, тому що картка вже “прогріта”: людина купувала продукти, проводила оплати, витрачала гроші.

Це завжди великий плюс, тому що банки дивляться, як людина користується карткою, що це не тупо зайшло і вийшло багато грошей. Адже це загрожує блокуваннями і нам доводиться отримувати додатковий “геморой”.

Далі ми пояснюємо “дропу”, що потрібно змінити номер телефону, пошту. Якщо це візит до відділення банку, ми його іноді навіть самі відвозимо. По-різному в різних банках.

Коли ми прив’язали свої номери телефонів, зайшли із свого пристрою, підтвердили, що є картка, вона не заблокована, ми її іноді тестуємо. Умовно, 10 гривень зайшли і вийшли. Далі картка готова до передавання клієнту.

Залежно від того, які послуги хоче отримувати клієнт, ми їх йому надаємо. Буває, що просто віддаємо йому пароль (приходить як смс у Viber або Telegram). Ми йому даємо повне підтвердження, щоб він зайшов, переконався, що кабінет (користувача картки – ЕП) у нього.

Зараз відправлення “Новою поштою”, як раніше, не практикуємо, бо в усіх банків є віртуальні картки. Усе відбувається віддалено. “Тєлєга” – наше все, там відбувається вся комунікація.

Клієнт бере картку, наприклад, в оренду, це коштує одних грошей. Буває, що клієнт хоче повний контроль. Це дорожче.

Надалі ми беремо участь, тільки якщо в клієнта виникають якісь проблеми, наприклад, блокування, і потрібна ідентифікація. Тому ми завжди тримаємо “дропів” на короткому повідці, раптом що – можемо його смикнути, щоб він пройшов усі перевірки.

— Тобто ви шукаєте людей, які готові стати “дропами”, готуєте їхні банківські дані, щоб здавати в оренду або перепродавати?

— Якщо говорити конкретно про мене, то зараз мені підпорядковуються “бігунки”, які шукають людей. Я більше займаюся організаційними питаннями, комунікацією з клієнтами та обробкою замовлень.

— Схем використання карток “дропів” не робите?

— Ні. Ми “дроп”-сервіс. Були б ми якоюсь “скам”-командою, це була б інша розмова. Але оскільки ми займаємося винятково картками, нам не потрібна “чорнуха”.

— У вас є розуміння, для яких цілей використовуються ці картки?

— Ми не особливо ліземо в плани і цілі клієнтів. У загальних рисах можу вам сказати, що для найрізноманітніших. Картки добре беруть для крипти. Для “скаму” теж беруть доволі активно. У “повномасштабку” багато людей залишилися без роботи, побільшало “дропів”, побільшало охочих купити ці картки, потім когось “заскамити” на гроші й отримати на ці картки. Одне виходить з іншого.

— Наприклад, я людина, у якої ваш “бігунок” хоче купити картку. Як ви гарантуєте, що її не використають для оформлення кредитів або купівлі зброї та наркотиків, через що потім мене посадять до в’язниці?

— Вдаватися в подробиці не буду, бо це внутрішнє, але в загальних рисах змалюю. У нас є відгуки і від “дропів”, і від користувачів. У 99% випадків усі залишаються задоволені.

Коли у “дропів” виникають труднощі, ми можемо з деякими питаннями допомогти. Але всі в цій схемі мають розуміти, що це не так, як прийти в магазин, купити телефон, а потім його повернути і все за законом, усе красиво. Тут інша сфера і ми пояснюємо, які можуть бути ризики. Люди добровільно це все роблять.

Про вартість послуг, “своїх людей” у банках та обмеження НБУ

— Скільки ви платите за одну картку, а скільки за п’ять? Чи впливає на вартість картки банк?

— Оренда може варіюватися від 800 до 1 200 гривень за тиждень. Якщо клієнт хоче повний контроль – номер телефону, пошту, свій пристрій і відсутність обмежень за часом використання, то це від 4 тисяч гривень за одну картку.

Клієнтам, які беруть повний контроль, ми допомагаємо більше. “Дропи” теж бувають різні, тому ми вибираємо більш-менш контактних, лояльних, щоб вони завжди були на зв’язку, раптом виникнуть проблеми. Ще ціна залежить від того, постійний клієнт чи новий.

Залежно від банку ціна особливо не відрізняється. Нам однаково за складністю відкрити картку в будь-якому банку. Якщо потрібно, ми робимо відразу п’ять карток на одного “дропа”.

— У Нацбанку та Кіберполіції кажуть, що картки “дропів” використовують зокрема для торгівлі наркотиками та переказу грошей від Федеральної служби безпеки Росії. Це відповідає дійсності?

— Напевно, так. Були три “дропи”, які продали нам свої картки, а потім “бігунок” скидає в “тєлєзі” новину з пабліків Одеси, як ці три “дропи” валяються мордами до підлоги. Судячи з усього, їхні картки під якусь “чорнуху” продали. Щось було пов’язане із зброєю, наркотиками. Тому цілком можливо.

— Коли ви читали цю новину, не злякалися, що можуть прийти до вас?

— Ні. Яке покарання може отримати людина, яка продала картку? Які до неї питання? Цих хлопців відпустили. А ми – ті люди, які завжди залишаються в тіні.

— Як вас знаходять клієнти, тобто ті, хто купують картки?

— Реклама в “тєлєзі”, інстаграмі.

— Я ніде не бачив реклами…

— Погано шукали. Можете в гуглі або в “інсті” потикати “дроп”-сервіси і вам “інста” сама буде “дроп”-сервіси пачками насипати. Ми теж ллємо трафік скрізь, де тільки можемо: фейсбук, “інста”.

Основний потік – звісно, “тєлєга”. Зараз навіть у тіктоці можна спокійно лити трафік. Люди переходять, цікавляться. До того ж, у нас уже “клієнтура” набита.

— Не боїтеся, що на рекламу відгукнуться правоохоронці?

— Я вас благаю.

— Ще не було такого?

— Ні. На “дропах” – так, тому що все оформляється на них. Але того, хто має хорошу “проксю” (проксі-сервер – ЕП), простенькі ВПН і знає, як це працює, знайти буде вкрай складно.

— Де ви знаходите стільки людей, які погоджуються продати свої картки?

— Для когось на жаль, а для когось на щастя, незаможних людей стає більше. Плюс порахуйте, скільки щороку школярів та студентів досягають віку, після якого вони можуть у банках оформити картки.

— Ми правильно розуміємо, що для оформлення карток на “дропа” потрібно мати “свою людину” в банку?

— Є банки, у відділення яких доводиться водити “дропів” просто за ручку. Це точкові випадки, коли треба, умовно, десять “циган” завести у відділення. А якщо банк бачить, що за руку ведуть натовп циган, то в нього з’являються питання до оборотів на їхніх рахунках.

Ми всі ці моменти враховуємо і в деяких місцях у нас, звісно, є підгодовані співробітники, але їх небагато.

— Банки, до яких водите “дропів” “за ручку”, – державні?

— У тому числі. У нас “бігунки” натаскані.

— “Дропи” – це особи, які продають свої картки. “Бігунки” – це ті, хто їх знаходить. Як тоді правильно називати вас?

— Менеджер. Є ще люди, які займаються рекламою, але вони скоріше десь збоку ланцюжка нашого бізнесу.

— За час роботи в цій сфері скільки тисяч карток пройшло через вас?

— Можу сказати, скільки в середньому за місяць, а ви самі арифметику підведете. Три роки тому ми за місяць штовхали 200-250 карток. Минулого місяця було 498.

— Ви знайшли “дропів”, які продали вам свої 498 карток?

— Так.

— Те, чим ви займаєтеся, ви називаєте бізнесом. Якщо бізнес легальний, то він платить податки. Якщо нелегальний – то за умовний “дах”. Ви, як я розумію, податків не платите. Чи існують люди, яким ви платите, щоб вас не чіпали?

— Ні. Ми хлопці тихі. У нас усе відбувається віддалено, тому ми цього абсолютно не потребуємо.

— Не можу не запитати про моральний бік вашої діяльності. Ви не платите податки і при цьому допомагаєте іншим зменшити їх або зовсім вивести гроші. Ви розумієте, що таким чином в умовах війни, м’яко кажучи, не підтримуєте обороноздатність країни?

— Якщо нам пишуть якісь конкретні “русаки”, то ми їм нічого не продамо. Але, знову-таки, ми за анонімність наших клієнтів і перевіряти їх теж не збираємося. Тому ми не можемо знати, кому продали картку.

Так, є ймовірність, що ми нехорошим людям щось продали, але це вже не наша турбота. Ми тільки надаємо послуги.

— Яка прибутковість цього бізнесу для вас?

— У цій схемі суто від потоку я отримую відсоток, який менший, ніж у “дропа”. Я людина, яка все в собі акумулює, тому маю з цієї схеми близько 30%.

— У жовтні Національний банк ввів ліміти на карткові перекази – 150 тисяч гривень на місяць. Як це вплинуло на вас?

— Ми спочатку не розуміли, що це таке, але в нас карток більше стало продаватися. Оптовики, особливо які для крипти беруть картки, де обороти великі, стали говорити, що картки відлітають швидко.

— Відлітають – значить блокуються?

— Так.

— Недавно банки підписали меморандум, у рамках якого ліміти будуть знижені до 50 тисяч гривень на місяць. Є розуміння того, які будуть наслідки від цього?

— Поживемо – побачимо. Я не експерт, щоб прогнозувати. Але якщо дивитися на те, що трапилося після обмеження на 150 тисяч, то ми від цього не програли.

— У країнах Європейського Союзу є “дропи”?

— Звичайно. Ми на цей ринок ще не зайшли, але вже мацаємо ґрунт. Це дуже прибуткова штука.

Ні для кого не секрет, що багато українців перебувають у країнах ЄС. Відповідно, їх можна просити оформляти рахунки.

— Ви коли починали цим займатися, то прораховували ризики? Мовляв, якщо трапиться така-то подія, то це перестане працювати?

— На мою думку, “дропи” житимуть завжди. Може, щось придумають і це буде складніше робити.

— Нацбанк хоче запустити реєстр “дропів”, щоб особи, які були в цій схемі, не могли відкрити картки в інших банках. Що ви про це думаєте?

— Так, читав цю новину. Тобто “дроп” закінчується, коли його блокують. Але ж ви не знаєте, яка кількість “дропів” іде на “відлежку”: іди поки погуляй, а ми тебе смикнемо, коли буде робота, нехай твоя картка “охолоне”.

Автори: Ярослав Вінокуров, Микола Максимчук

Джерело: Економічна правда